В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 23

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

1 Великий кам'янистий нерв; парасимпатичний корінець крило-піднебінного вузла (n. petrosus major; radix parasympathica ganglii pterygopalatini), що утворений передвузловими парасимпатичними во­локнами, які йдуть від верхнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius superior).

Цей нерв (n. petrosus major) виходить з каналу лицевого нерва (canalis nervi facialis) через одной­менний розтвір (hiatus canalis nervi petrosi majoris) і однойменну борозну (sulcus nervi petrosi majoris), що проходять по передній поверхні кам'янистої ча­стини скроневої кістки (facies anterior partis petro-sae).

Через рваний отвір (foramen lacerum) великий кам'янистий нерв (передвузлові парасимпатичні волокна) заходить у крилоподібний канал (canalis pterygoideus) в основі крилоподібних відростків кли­ноподібної кістки (processus pterygoidei ossis sphe-noidalis).

У цьому каналі (canalis pterygoideus) разом із симпатичним завузловим глибоким кам'янистим нервом (n. petrosus profundus) великий кам'янистий нерв (n. petrosus major) утворює нерв крилоподібно­го каналу (n. canalis pterygoidei) - Відієв нерв, який підходить до крило-піднебінного парасимпатичного вузла (ganglion parasympathicum pterygopalatinum).

Симпатичні волокна огинають крило-піднебінний парасимпатичний вузол і доходять до об'єкта іннер­вації по артеріях, обплітаючи їх. Симпатичні волокна гальмують виділення секрету залозами.

Від крило-піднебінного парасимпатичного вузла вегетативні волокна іннервують залози. Вони підси­люють виділення секрету малими залозами:

-  твердого та м'якого піднебіння (glandula palati-nae);

-  слизової оболонки носової порожнини (glandu-lae nasales);

-  слизової оболонки ротової порожнини (glandu-lae labiales, buccales, molares, linguales).

Від цього вузла (ganglion parasympathicum pterygopalatinum) завузлові волокна йдуть спочатку вскладі виличного нерва (n. zygomaticus), а потім у складі сльозового нерва (n. lacrimalis) і забезпечу­ють секреторну парасимпатичну іннервацію сльозо­вої залози (glandula lacrimalis).

2 Барабанна струна (chorda tympani) утворена передвузловими парасимпатичними нервовими волокнами (neurofibrae parasympathicae preganglionicae) від верхнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius superior) і смаковими чутливи­ми волокнами - периферійними відростками псев-доуніполярних нейронів колінцевого вузла (ganglion geniculi).

Колінцевий вузол (ganglion geniculi) є чутливим і розміщений у ділянці колінця лицевого нерва (genic-ulus nervi facialis).

Центральні відростки псевдоуніполярних нейронів колінцевого вузла закінчуються в ядрі оди­нокого шляху (nucleus tractus solitarii).

Барабанна струна (chorda tympani) відгалужуєть­ся від лицевого нерва (nervus facialis) перед його виходом із шило-соскоподібного отвору (foramen stylomastoideum) через каналець барабанної струни (canaliculus chordae tympani) і входить у барабанну порожнину (cavitas tympani). З останньої цей нерв виходить через кам'янисто-барабанну щілину (fissura petrotympanica) і приєднується до язикового нерва - n. lingualis.

Парасимпатичні передвузлові нервові волокна

барабанної струни (neurofibrae parasympaticae preganglionicae) йдуть до таких парасимпатичних вузлів:

-  під'язикового вузла (ganglion sublinguale);

-  піднижньощелепного вузла (ganglion submandibulare).

Парасимпатичні завузлові нервові волокна ба-
рабанної струни
(neurofibrae postganglionicae) пря-
мують до під'язикової залози
(glandula sublingualis) і
піднижньощелепної       залози
(glandula

submandibularis).

По цих волокнах передається команда на виділення серозного секрету цими великими слин­ними залозами (glandulae salivariae majores).

Язико-глотковий нерв [IX]

(nervus glossopharyngeus [IX]) Він є змішаним, складається з чутливих, рухових та парасимпатичних волокон і в довгастому мозку має такі ядра:

-  рухове подвійне ядро (nucleus ambiguus);

-  смакове (чутливе) ядро одинокого шляху (nucleus tractus solitarii);

-  парасимпатичне нижнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius inferior).

В яремному отворі (foramen jugulare) язико-глотковий нерв (nervus glossopharyngeus) по­товщується і утворює:

-  чутливий верхній вузол (ganglion superius).

При виході з яремного отвору (foramen jugulare) утворює чутливий нижній вузол (ganglion inferius).

У цих вузлах розміщені тіла чутливих псевдоуніпо-лярних нейронів.

Вийшовши з яремного отвору (foramen jugulare), язико-глотковий нерв (nervus glossopharyngeus) за­ходить у корінь язика (radix linguae), де розгалу­жується на кінцеві язикові гілки (rami linguales), що іннервують слизову оболонку задньої третини язика (pars tertia tunicae mucosae linguae).

По цих чутливих гілках передається чутлива ін­формація про смакову і загальну чутливість (біль, температура, дотик).

Від язико-глоткового нерва (nervus glossopharyngeus) відходять такі гілки:

-  чутливі глоткові гілки (rr. pharyngei), що йдуть до бічної стінки глотки (paries lateralis pharyngis), де разом з гілками блукаючого нерва і від симпатично­го стовбура (nervus vagus et truncus sympaticus) утворюють глоткове сплетення (plexus pharyngeus).

-  мигдаликові гілки (rr. tonsillares), що йдуть до слизової оболонки:

-  піднебінних мигдаликів (tunica mucosa tonsillarum palatinarum);

-  піднебінних дужок (arcus palatini);

-  гілка шило-глоткового м'яза (r. musculi stylopharyngei) - рухова гілка, що утворена аксона­ми рухових клітин подвійного ядра (nucleus ambiguus). Вона іннервує:

-  шило-глотковий м'яз (m. stylopharyngeus);

-  гілка сонної пазухи (r. sinus carotici), що ін-нервує:

-  сонний клубочок (glomus caroticum);

-  стінку сонної пазухи (paries sinus carotici);

-  барабанний нерв (n. tympanicus) - змішаний нерв (має чутливі і парасимпатичні), який через ба­рабанний каналець скроневої кістки (canaliculus tympanicus ossis temporalis) входить у барабанну порожнину (cavitas tympani).

У барабанній порожнині (cavitas tympani) чутливі гілки барабанного нерва (n. tympanicus) разом із сонно-барабанними нервами (nn. caroticotympanici) - симпатичними нервами, утворюють барабанне сплетення; сплетення Якобсона (plexus tympanicus), яке іннервує:

-  слизову оболонку барабанної порожнини (tunica mucosa cavitatis tympani).

Парасимпатичні передвузлові нервові волокна

(neurofibrae parasympathicae preganglionicae), що йдуть від нижнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius inferior), виходять з барабанної порож­нини (cavitas tympani) через розтвір каналу малого кам'янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi minoris) і мають назву малого кам'янистого нерва (n. petrosus minor).

Малий кам'янистий нерв (n. petrosus minor) про­ходить по однойменній борозні і входить у парасим­патичний вушний вузол (ganglion oticum), де роз­міщені тіла других нейронів.

Від парасимпатичного вушного вузла (ganglion oticum) завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) підходять до привушної залози (glandula parotidea) і забезпечують її секреторну ін­нервацію.

По парасимпатичних нервових волокнах пере­дається команда на виділення серозного секрету цією великою слинною залозою.

Блукаючий нерв [X]

(nervus vagus [X]) Цей нерв змішаний, складається з чутливих, ру­хових і парасимпатичних волокон. У довгастому мо­зку (medulla oblongata) має такі ядра:

-  рухове подвійне ядро (nucleus ambiguus);

-  чутливе ядро одинокого шляху (nucleus tractus solitarii);

-  парасимпатичне заднє ядро блукаючого нерва

(nucleus posterior nervi vagi), яке проекціюється в трикутнику блукаючого нерва ромбоподібної ямки (trigonum nervi vagi fossae rhomboideae). Блукаючий нерв (nervus vagus) виходить:

-  на основі мозку позаду дев'ятої пари із задньо-бічної борозни довгастого мозку (sulcus posterolateralis myelencephali);

-  із черепа (cranium) - через яремний отвір (foramen jugulare).

В яремному отворі (foramen jugulare) та одразу після виходу з нього нерв утворює два потовщення -чутливі вузли:

-  верхній вузол (ganglion superius);

-  нижній вузол (ganglion inferius).

В цих вузлах лежать тіла чутливих псевдоуніпо-лярних нейронів блукаючого нерва (nervus vagus).

Вийшовши з яремного отвору (foramen jugulare), блукаючий нерв (nervus vagus) прямує донизу, де йде у складі судинно-нервового пучка шиї між:

-  внутрішньою яремною веною (vena jugularis in-terna);

-  загальною сонною артерією (arteria carotis communis);

-  внутрішньою сонною артерією (arteria carotis in-terna).

Через верхній отвір грудної клітки (apertura tho-racis superior) блукаючий нерв (nervus vagus) прохо­дить у порожнину грудної клітки (cavitas thoracis).

Тут правий і лівий блукаючі нерви (nervi vagi dex­ter et sinister) йдуть спочатку позаду кореня легень (radix pulmonis), а потім правий блукаючий нерв (nervus vagus dexter) переходить на задню, а лівий -на передню поверхню стравоходу (facies anterior oesophagi).

У ділянці стравоходу (oesophagus) гілки обох блу­каючих нервів утворюють:

- стравохідне сплетення (plexus oesophageus). Із останнього формуються:

- передній блукаючий стовбур (truncus vagalis an­terior);

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах