В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 25

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

Волокна, які відходять від цих ядер, формують:

- черепний корінець; блукаючу частину (radix cranialis; pars vagalis);

- спинномозковий корінець; спинномозкову ча­стину (radix spinalis; pars spinalis).

Корінці від ядра додаткового нерва (nucleus nervi accessorii) підіймаються вгору, проходять через ве­ликий отвір (foramen magnum) у порожнину черепа (cavitas cranii) і з'єднуються з черепними корінцями (radices craniales), що відходять із задньобічної бо­розни довгастого мозку (sulcus posterolateralis myelencephali).

Стовбур додаткового нерва (truncus nervi accessorii), що утворився при з'єднанні цих двох корінців, виходить із черепа через яремний отвір (foramen jugulare) і розгалужується на:

- внутрішню гілку (ramus internus);зовнішню гілку (ramus externus).

Внутрішня гілка стовбура додаткового нерва

(ramus internus trunci nervi accessorii) приєднується до блукаючого нерва (nervus vagus), а зовнішня гілка (ramus externus) іннервує груднинно-ключично-соскоподібний м'яз і частково трапецієподібний м'яз (m. sternocleidomastoideus et m. trapezius).

Під'язиковий нерв [XII]

(nervus hypoglossus [XII]) Це руховий нерв, який має у довгастому мозку власне рухове ядро:

- ядро під'язикового нерва (nucleus nervi hypoglossi), що проекціюється в трикутнику під'язикового нерва ромбоподібної ямки (trigonum nervi hypoglossi fossae rhomboideae).

Із мозку під'язиковий нерв (nervus hypoglossus) виходить численними корінцями з передньобічної борозни (sulcus anterolateralis), яка розміщена між пірамідою та оливою довгастого мозку (pyramis et oliva myelencephali).

Із черепа (cranium) під'язиковий нерв (nervus hypoglossus) виходить через канал під'язикового нерва (canalis nervi hypoglossi).

Далі   нерв   (nervus   hypoglossus)  заходить у піднижньощелепний трикутник (trigonum submandibulare) і, утворивши дугу, входить у товщу язика (lingua), де розгалужується на язикові гілки (rr. linguales), що іннервують усі власні м'язи язика (musculi linguae ).

У складі під'язикового нерва (nervus hypoglossus) проходять також рухові волокна першого і частково другого шийного спинномозкових нервів (nervi spinales CI-CII).

Від під'язикового нерва (nervus hypoglossus) від­ходить верхній корінець (radix superior), або низхідна гілка (ramus descendens).

Верхній корінець (radix superior) з'єднується із нижнім корінцем (radix inferior), або висхідною гілкою (ramus ascendens), від шийного сплетення (plexus cervicalis), в результаті чого утворюється шийна петля (ansa cervicalis).

Від шийної петлі (ansa cervicalis) відходять гілки, що іннервують такі м'язи шиї:

-  груднино-під'язиковий м'яз (m. sternohyoideus);

-  груднино- щитоподібний    м'яз (m.
sternothyreoideus);

-  лопатково-під'язиковий м'яз (m. omohyoideus);

щито-під'язиковий м'яз (m. thyrohyoideus).Змістовий модуль 16 СПИННОМОЗКОВІ НЕРВИ АВТОНОМНА НЕРВОВА СИСТЕМА

 

СПИННОМОЗКОВІ НЕРВИ (nervi spinales)Спинномозкових нервів є 31 пара. Вони утво­рюються внаслідок злиття переднього корінця (radix anterior) і задного корінця (radix posterior) спинного мозку, формуючи стовбур спинномозкового нерва (truncus nervi spinalis).

^инномозкові нерви (nervi spinales) поділяються

на:

-  шийні нерви [CI - C8] (nervi cervicales [CI - C8]);

-  грудні нерви [TI - TI2] (nervi thoracici [TI - TI2]);

-  поперекові нерви [LI - L5] (nervi lumbales [LI -

L5]);

-  крижові нерви та куприковий нерв [SI - S5, CO] (nervi sacrales et nervus coccygeus [SI - S5, CO).

Від стовбурів спинномозкових нервів (trunci nervorum spinalium) відходять:

-  оболонні гілки (rr. meningei), або поворотні гілки (rr. recurrentes), що прямують до твердої оболони (dura mater spinalis);

-  сполучні гілки - (rr. communicantes) в числі двох:

-  біла сполучна гілка (r. communicans albus), яка відходить від грудо-поперекового відділу спинного мозку (Ovim-Li) і йде до найближчого симпатичного вузла (передвузлові нервові волокна - neurofibrae preganglionicae, які є симпатичними волокнами);

- сіра сполучна гілка (r. communicans griseus), яка йде у зворотному напрямку від вузла симпатичного стовбура до спинномозкового нерва (завузлові не­рвові волокна - neurofibrae postganglionicae, які є симпатичними волокнами);

- передні гілки (rr. anteriores);

- задні гілки (rr. posteriores).

Передні гілки спинномозкових нервів (крім пе­редніх гілок грудних нервів, які продовжуються у міжреброві нерви, не утворюючи сплетень) утворю­ють наступні сплетення:

- шийне сплетення (plexus cervicalis);

- плечове сплетення (plexus brachialis);

- поперекове сплетення (plexus lumbalis);

крижове сплетення (plexus sacralis).ШИЙНІ НЕРВИ [C1 - C8]

Вони мають:

- задні гілки;дорсальні гілки (rami posteriores; rami dorsales);

- передні гілки; вентральні гілки (rami anteriores; rami ventrales);

- оболонні гілки (rr. meningei). Задні гілки (rami posteriores) спинномозкових

(nervi cervicales [C1 - C8])

нервів не утворюють сплетень, поділяються на:

-  присередню гілку (r. medialis);

-  бічну гілку (r. lateralis), від якої відходить задня шкірна гілка (r. cutaneus posterior).

- Задні гілки (rami posteriores) спинномозкових нервів іннервують шкіру та глибокі м'язи спини, шиї та потилиці. Серед них виділяють:задню гілку І шийного спинномозкового нерва -підпотиличний нерв (n. suboccipitalis); він іннервує підпотиличну групу м'язів;

 

- задню гілку II шийного спинномозкового нерва

 

-    великий потиличний нерв (n. occipitalis major); він іннервує шкіру потиличної ділянки та півостьовий м'яз голови;

- задню гілку III шийного спинномозкового нерва

-    третій потиличний нерв (n. occipitalis tertius), він іннервує шкіру потиличної ділянки поблизу середин­ної лінії.

Шийне сплетення; шийні нерви

(plexus cervicalis; nervi spinales) Шийне сплетення (plexus cervicalis) утворене пе­редніми гілками чотирьох верхніх шийних спинно­мозкових нервів і залягає під груднино-ключично-соскоподібним м'язом (m. sternocleidomastoideus). Із цього сплетення відходять:

- м'язові нерви (рухові);

- шкірні нерви (чутливі);

- змішаний нерв.

М'язові гілки (рухові) шийного сплетення ін-нервують усі глибокі м'язи шиї, разом з низхідною гілкою під'язикового нерва (r. descendens) беруть участь в утворенні шийної петлі (ansa cervicalis), яка складається з:

- верхнього корінця (radix superior);

- нижнього корінця (radix inferior).

Від шийної петлі (ansa cervicalis) відходить:

- щито-під'язикова гілка (r. thyrohyoideus) до од­нойменного м'яза (m. thyrohyoideus);

- гілки до підпід'язикових м'язів (musculi infrahy-oidei);

- гілки до підборідно-під'язикового м'яза (m. gen-iohyoideus).

Шкірні гілки (чутливі) виходять з-під бічного краю груднино-ключично-соскоподібного м'яза (margo lateralis musculi sternocleidomastoidei) і представ­лені такими нервами:

1) шийним поперечним нервом (n. transversus colli), що іннервує:

- шкіру передньої ділянки шиї і має:

- верхні гілки (rr. superiores);

- нижні гілки (rr. inferiores);

2) великим вушниим нервом (n. auricularis mag­nus), що іннервує:

- шкіру вушної раковини (cutis auriculae);

- шкіру зовнішнього слухового ходу (cutis meatus acustici externi) і має:

- задню гілку (r. posterior);

- передню гілку (r. anterior);

3) малим потиличним нервом (n. occipitalis mi­nor), що іннервує шкіру потиличної ділянки (cutis re-gionis occipitalis);

4) надключичними нервами (nn. supraclavicula-res), що іннервують шкіру:

- надключичної ділянки (regio supraclavicularis);

- бічної шийної ділянки; бічного шийного трикут­ника (regio cervicalis lateralis; trigonum colli laterale);

- шкіру над дельтоподібним м'язом. Надключичні нерви поділяються на:

-  присередні           надключичні нерви
(nn. supraclaviculares mediales);

 

-  проміжні           надключичні нерви

(nn. supraclaviculares intermedii);

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах