В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 28

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

-  шкіру над пахвинною зв'язкою (lig. inguinale).

 

2) клубово-пахвинний нерв (n. ilioinguinalis), що розміщується нижче і паралельно до клубово-підчеревного нерва (n. iliohypogastricus) та іннервує:

-  бічну групу м'язів живота; заходить у пахвинний канал (canalis inguinalis), лягає спереду сім'яного канатика (funiculus spermaticus) та іннервує:

-  шкіру під пахвинною зв'язкою, розгалужуючись

на:

-  у жінок - передні губні нерви (nn. labiales anteriores);

-  у   чоловіків   -   передні   калиткові нерви

(nn. scrotales anteriores);

3) бічний шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris lateralis), що пронизує широку фасцію стегна (fascia lata femoris) в ділянці верхньої передньої клу­бової ості (spina iliaca anterior superior) та іннервує:

-  шкіру бічної поверхні стегна (cutis faciei lateralis femoris);

4) стегновий нерв (n. femoralis) - найбільший нерв поперекового сплетення (plexus lumbalis), який виходить на стегно (femur) через м'язову затоку (la­cuna musculorum). На стегні він іннервує:

-  усі м'язи передньої групи стегна та шкіру над ними.

Від стегнового нерва відходить підшкірний нерв (n. saphenus), який проходить у привідному каналі (canalis adductorius) і виходить через його передній отвір, лягає на присередню поверхню гомілки (facies medialis cruris), доходячи до основи великого пальця стопи (basis hallucis).

Він іннервує:

-  шкіру присередньої поверхні гомілки та стопи (cutis faciei medialis cruris et pedis).

5) затульний нерв (n. obturatorius), що виходить з-під присереднього краю великого поперекового м'яза (margo medialis musculi psoatis majoris), який через затульний канал (canalis obturatorius) виходить на стегно (femur). Він іннервує:

-  зовнішній затульний м'яз (m. obturatorius externus);

капсулу      кульшового     суглоба (capsulaarticulationis coxae);

- усю присередню групу м'язів стегна та шкіру над ними;

6) статево-стегновий нерв (n. genitofemoral), що виходить з товщі великого поперекового м'яза і роз­галужується на:

-  стегнову гілку (r. femoralis), що іннервує:

-  шкіру в ділянці підшкірного розтвору (hiatus saphenus);

-  статеву гілку (r. genitalis), яка іннервує:

-  м'яз-підіймач яєчка (m. cremaster) у чоловіків;

круглу маткову зв'язку (lig. teres uteri) у жінок.КРИЖОВІ НЕРВИ та КУПРИКОВИЙ НЕРВ [SI - S5, CO]

(nervi sacrales et nervus coccygeus) [SI - S5, CO]Вони починаються від крижових сегментів спин­ного мозку і розгалужуються на:

-  оболонні гілки (rr. meningei);

-  задні гілки (rr. posteriores);

-  передні гілки (rr. anteriores).

Задні гілки; дорсальні гілки (rami posteriores; rami dorsales), за функцією - змішані і розгалужуються на:

-  присередню гілку (r. medialis), яка іннервує:

-  шкіру над крижовою кісткою (os sacrum);

-  багатороздільний м'яз попереку (m. multifidus lumborum);

-  бічну гілку (r. lateralis), яка є чутливою і відходить від трьох верхніх задніх гілок крижових нервів. їх називають середніми нервами сідниці (nn. clunium medii), що іннервують:

-  шкіру сідничної ділянки верхньоприсереднього квадранта;

-      задню шкірну гілку (r. cutaneus posterior). Передні гілки; вентральні гілки (rami anteriores;

rami ventrales) формують:

- крижове сплетення (plexus coccygeus);

- куприкове сплетення (plexus sacralis).

 

Крижове сплетення (plexus sacralis) Воно розміщене на передній поверхні грушо­подібного м'яза й утворене:

-  передніми гілками V поперекового спинно­мозкового нерва;

-  передніми гілками всіх крижових спинномозко­вих нервів, а також передньою гілкою куприкового спинномозкового нерва.

Передня гілка V поперекового нерва та частина передньої гілки IV поперекового нерва формують попереково-крижовий стовбур (truncus lumbosacralis), який по передній поверхні грушо­подібного м'яза (m. piriformis) приєднується до пе­редніх гілок I, II, III та IV крижових спинномозкових нервів крижового сплетення (plexus sacralis).

Від крижового сплетення відходять:

-  короткі гілки (rr. breves);

-  довгі гілки (rr. longi).

До коротких гілок крижового сплетення належать:

-  верхній сідничий нерв (n. gluteus superior), що виходить через надгрушоподібний отвір (foramen suprapiriforme) та іннервує:

-  середній сідничий м'яз (m. gluteus medius);

-  малий сідничий м'яз (m. gluteus minimus);

-  м'яз-натягувач широкої фасції (m. tensor fasciae latae);

 

-  нижній сідничий нерв (n. gluteus inferior), що виходить через підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme) та іннервує:

-  великий сідничий м'яз (m. gluteus maximus);

-  соромітний нерв (n. pudendus), що виходить че­рез підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme), огинає сідничу ость (spina ischiadica) і через малий сідничий отвір (foramen ischiadicum minus) знову проникає в тазову порожнину (cavitas pelvis). Він іннервує:

-  відхідник (anus) - через нижні відхідникові нерви; нижні прямокишкові нерви (nn. anales inferiores; nn. rectales inferiores)

-  усі м'язи промежини (mm. perinei) - через м'язові гілки промеженних нервів (rr. musculares nervorum perinealium);

-  статевий член або клітор - через дорсальні нер­ви статевого члена або клітора (nn. dorsales penis s. clitoridis);

- шкіру калитки (cutis scroti) або соромітних губ

(cutis labiorum pudendi) - через задні калиткові або губні нерви (nn. scrotales, s. labiales posteriores);

-  м'язові гілки (rr. musculares) іннервують;

-  внутрішній затульний м'яз (m. obturatorius internus);

-  грушоподібний м'яз (m. piriformis);

-  верхній та нижній близнюкові м'язи (mm. gemelli superior et inferior);

- квадратний м'яз стегна (m. quadratus femoris). До довгих гілок крижового сплетення належать:

-  задній шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris posterior), що виходить через підгрушоподібний отвір (foramen infraperiformis) та іннервує:

-  шкіру задньої поверхні стегна;

-  частково шкіру калитки або великих статевих губ - промежинні гілки (rr.perineales); від нього відхо­дять нижні нерви сідниці (nn. clunium inferiores) до шкіри нижньої поверхні сідниць;

-  сідничний нерв (n. ischiadicus) - найбільший нерв людини, що виходить з тазової порожнини (cavitas pelvis) через підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme) на задню поверхню стегна (facies posterior femoris), де проходить між двоголо­вим м'язом стегна (m. biceps femoris) з бічної сторо­ни і півперетинчастим та півсухожилковим м'язами (mm. semimembranosus et semitendinosus) - з при-середньої сторони (facies medialis).

На стегні він іннервує названі вище м'язи, крім короткої голівки двоголового м'яза стегна (caput breve musculi bicipitis femoris).

-  Вище підколінної ямки (fossa poplitea) сідничний нерв (n. ischiadicus) поділяється на дві кінцеві гілки:великогомілковий нерв (n. tibialis);

-  загальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis).

Великогомілковий нерв (n. tibialis) є продовжен­ням сідничного нерва (n. ischiadicus) за товщиною і напрямком, йде посередині підколінної ямки позаду і поверхневіше від артерії та вени і заходить у гоміл­ково-підколінний канал (canalis cruropopliteus).

Перед каналом від цього нерва відходить:

-  присередній шкірний нерв литки (n. cutaneus surae medialis), який, іннервуючи шкіру присе-редньої поверхні литки, в нижній третині гомілки з'єднується з бічним шкірним нервом литки (n. cutaneus surae lateralis) і утворює литковий нерв (n. suralis), який іннервує:

-  шкіру задньої поверхні нижньої третини гомілки й, огинаючи бічну кісточку (malleolus lateralis), вихо­дить на тил стопи (dorsum pedis) під назвою бічний тильний шкірний нерв (nervus cutaneus dorsalis lateralis), він іннервує:

-  шкіру бічної поверхні тилу стопи;

- бічну поверхню тилу мізинця. Великогомілковий нерв (n. tibialis) на гомілці ін-

нервує всі м'язи задньої групи й, огинаючи присе-редню кісточку (malleolus medialis) у фіброзному каналі під тримачем м'язів-згиначів (retinaculum musculorum flexorum), разом із судинами виходить на підошву (planta), де розгалужується на:

-  бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis);

-  присередній підошвовий нерв (n. plantaris ma-dialis).

Бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis) проходить в однойменній борозні та іннервує:

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах