В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 29

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

-  усі м'язи бічного краю підошви стопи (margo lateralis pedis; plantae);

-  усі міжкісткові м'язи (mm. interossei);

-  III і IV червоподібні м'язи (mm. lumbricales terti-us et quartus [III і IV]);

-  квадратний м'яз підошви (m. quadratus plantae);

-  привідний м'яз великого пальця стопи (m. ad­ductor hallucis).

Крім того, бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis) іннервує:

-  шкіру присередньої частини підошви (cutis par­tis medialis plantae);

-  підошвову ділянку; поверхню V пальця (regio plantaris; facies digiti quinti [V]);

-  бічну частину IV пальця (pars lateralis digiti quarti [IV]).

Присередній підошвовий нерв (n. plantaris medi-alis) проходить в однойменній борозні та іннервує:

-  короткий м'яз-згинач великого пальця (m. flexor hallucis brevis);

-  відвідний м'яз великого пальця (m. abductor hal-lucis);

-  короткий м'яз-згинач пальців стопи (m. flexor digitorum brevis);

-  І і II червоподібні мязи (mm. lumbricales primus et secundus [I et II]).

Крім того, присередній підошвовий нерв (n. plantaris medialis) іннервує шкіру:

-  бічної частини підошви (pars lateralis plantae);

-  середньої частини підошви (pars media plantae);

-  підошвової поверхні І-ІІІ пальців (facies plantaris digitorum primi - tertii [I-III]);

-  присередньої частини IV пальця (pars medialis digiti quarti [IV]).

Загальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis; n. peroneus communis) відходить від сід-ничого (n. ischiadicus) в бічному напрямку, іннервує:

-  коротку голівку двоголового м'яза стегна (caput breve musculi bicipitis femoris).

Від загального малогомілкового нерва (n. fibularis communis; n. peroneus communis) відхо­дить бічний шкірний нерв литки (n. cutaneus surae lateralis), який іннервує:

-  верхньобічну поверхню задньої гомілкової ділянки (facies superolateralis regionis cruris posteri-oris).

У ділянці голівки малогомілкової кістки (caput fib­ulae) загальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis; n. peroneus communis) розгалужується на:

-  поверхневий малогомілковий нерв (n. fibularis superficialis; n. peroneus superficialis);

-  глибокий малогомілковий нерв (n. fibularis pro-fundus; n. peroneus profundus).

Поверхневий малогомілковий нерв (n. fibularis superficialis; n. peroneus superficialis) проходить у верхньому м'язово-гомілковому каналі (canalis mus-culoperoneus superior), де від нього відходять м'язові гілки (rr. musculsres), що іннервують:

-  довгий малогомілковий м'яз (m. fibularis longus; m. peroneus longus);

-  короткий малогомілковий м'яз (m. fibularis brev-is; m. peroneus brevis);

-  третій малогомілковий м'яз (m. fibularis tertius; m. peroneus tertius).

Поверхневий малогомілковий нерв (n. fibularis superficialis; n. peroneus superficialis) виходить на тил стопи двома гілками:

-  присереднім дорсальним шкірним нервом (n. cutaneus dorsalis medialis);

-  проміжним дорсальним шкірним нервом (n. cutaneus dorsalis intermedius), які іннервують:

-  шкіру тилу стопи і пальців (cutis dorsi pedis et digitorum), за винятком обернених одна до одної поверхонь І-ІІ пальців.

Глибокий малогомілковий нерв (n. fibularis pro-fundus; n. peroneus profundus) проходить у глибині між передніми м'язами гомілки, іннервуючи їх, і виходить на тил стопи (dorsum pedis), де іннервує:

-  м'язи тилу стопи (musculi dorsi pedis);

-  шкіру обернених одна до одної тильних повер­хонь І-ІІ пальців (facies dorsalis digitorum primi - sec-undi [I-II]).

Куприкове сплетення

(plexus coccygeus) Куприкове сплетення (plexus coccygeus) фор­мується:

-  куприковим нервом (n. coccygeus);

-  передніми гілками IV та V крижових нервів (rami anteriores nervorum coccygeorum quarti et quinti).

Куприковий нерв (n. coccygeus) виходить із кри­жового каналу (canalis sacralis) у тазову порожнину (cavitas pelvis), де він з'єднується з передніми гілка­ми IV та V крижових спинномозкових нервів (ramianteriores IV та V nervorum sacralium quarti et quinti), утворюючи куприкове сплетення (plexus coccygeus).

Куприкове сплетення (plexus coccygeus) роз­міщене на передній поверхні куприкового м'яза (fa-cies anterior musculi coccygei) та крижово-остьової зв'язки (lig. sacrospinale).

Від нього відходять:

-  відхідниково-куприковий нерв

(n. anococcygeus), який іннервує:

-  шкіру в ділянці куприка та відхідника (cutis re-gionis coccygis et ani);

-  м'язові гілки (rr. musculares), які іннервують:

куприковий та крижово-куприкові м'язи (mm. sacrococcygei et m. coccygeus).АВТОНОМНИЙ ВІДДІЛ

(divisio autonomica)

 

АВТОНОМНА ЧАСТИНА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

(pars autunomica systematis nervosi peripherici)

 

ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА

(назва за попередньою анатомічною номенклатурою PNA)Автономний (вегетативний) відділ (divisio auto-nomica) є частиною нервової системи (systema ner-vosum), який здійснює іннервацію:

- серця (cor);

- кровоносних судин (vasa sanguinea);

- лімфатичних судин (vasa lymphatica);

- внутрішніх органів (viscera), що мають у своєму складі гладку м'язову тканину (textus muscularis glaber) i залозистий епітелій (epithelium glandulare).

Об'єктом іннервації автономної частини перифе­ричної нервової системи (pars autunomica systematis nervosi peripherici) є:

- гладка м'язова тканина (textus muscularis glaber);

- серцева м'язова тканина (textus muscularis cardiacus);

- залози (glandulae).

Автономний; вегетативний відділ (divisio auto-nomica):

- координує роботу всіх внутрішніх органів;

- регулює обмінні i трофічні процеси в ycix орга­нах i тканинах тіла людини;

- підтримує гомеостаз організму.

Функція автономного; вегетативного відділу (divisio autonomica) координується вищими авто­номними (вегетативними) центрами, які містяться в:

- спинному мозку (medulla spinalis);

- мозочку (cerebellum);

- гіпоталамусі (hypothalamus);

- основних ядрах кінцевого мозку (nuclei basales telencephali);

- корі великого мозку (cortex cerebri).

Цей автономний (вегетативний) відділ (divisio autonomica) має ряд особливостей, які відрізняють його від соматичної нервової системи:

- осередкова локалізація автономних (вегетатив­них) ядер у центральній нервовій системі;

- скупчення тіл ефекторних нейронів у складі пе­риферійної нервової системи у вигляді автономних (вегетативних) вузлів;

- двонейронність нервового шляху від централь­ного автономного (вегетативного) ядра до органа;

- більша частина периферійних волокон автоном­ної частини не має мієлінової оболонки;

 

- швидкість проведення нервового імпульсу по автономній частині значно менша, ніж у соматичній нервовій системі.

Симпатична частина (pars sympathica) та пара­симпатична частина (pars parasympathica) автоном­ного відділу (divisio autonomica) поділяються на такі відділи:

- центральний відділ, до якого належать автоном­ні (вегетативні) ядра в центральній нервовій систе­ми, у яких розміщені тіла перших нейронів;

- периферійний відділ, до якого належать:

- передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae), що є аксонами тіл перших нейронів;

- автономний (вегетативний) вузол (ganglion autonomicum) еферентної частини рефлекторної ду­ги, у якому розміщені тіла других нейронів і утворю­ються синапси між першими і другими нейронами;

- завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae), що є аксонами тіл других нейронів. Ці волокна доходять до об'єкта іннервації: поперечносмугасті м'язової тканини (textus muscularis transversostriatus), гладкої м'язової тка­нини (textus muscularis glaber), серцевої м'язової тканини (textus muscularis cardiacus), залоз (glandulae).

Автономний (вегетативний) відділ (divisio autonomica) поділяється на:

- парасимпатичну частину (pars sympathica);

- симпатичну частину (pars parasympathica).

Основні відмінності симпатичної частини від па­расимпатичної частини автономного відділу (pars sympathica et pars parasympathica divisionis autonomicae) нервової системи полягають у такому:

- симпатичні центри (ядра) розміщені тільки в грудних і поперекових сегментах спинного мозку (medulla spinalis);

- парасимпатичні центри (ядра) розміщені в го­ловному мозку та крижових сегментах спинного мозку (encephalon et medulla spinalis);

- симпатичні вузли (ganglia sympathica) роз­міщені далеко від органів (превертебральні та пара-ветебральні вузли) й утворюють стовбури (trunci);

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах