В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 3

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

Основне призначення сегментарного апарату спинного мозку - здійснення природжених реакцій (рефлексів) у відповідь на подразник (внутрішній або зовнішній) - безумовні рефлекси.

Передні і задні корінці, які відходять від спинного мозку нижче ХІІ грудного сегмента, разом із корін­цями, які розміщені навколо мозкового конуса, та з кінцевою ниткою утворюють кінський хвіст (cauda equina) спинного мозку.

На передній поверхні спинного мозку проходить передня серединна щілина (fissura mediana anterior).

На задній поверхні спинного мозку проходить за­дня серединна борозна (sulcus medianus posterior), де розміщена задня серединна перегородка (septum medianum posterius).

По бічній поверхні спинного мозку проходить пе-редньобічна борозна (sulcus ventromedialis) - права і ліва, та задньобічна борозна (sulcus posterolateralis) - права і ліва.

Між задньою серединною борозною та задньобі-чною борозною знаходиться задня проміжна бороз­на (sulcus intermedius posterior).

У задньобічні борозни входять чутливі волокна заднього корінця (radix posterior), який має у своєму дистальному кінці стовщення - чутливий вузол спин­номозкового нерва; спинномозковий вузол (ganglion sensorium nervi spinalis; ganglion spinale).

У ньому лежать тіла чутливих псевдоуніполярних нейронів.

Із передньобічних борозен (sulci anterolaterales) виходять рухові волокна переднього корінця (radix anterior).

Задній і передній корінці (radices posterior et anterior) з'єднуються, утворюючи мішаний стовбур спинномозкового нерва (truncus nervi spinalis).

Відповідно до кількості сегментів спинного мозку (segmenta medullae spinalis) утворюються 31 - 33 пари спинномозкових нервів (nervi spinales).Спинномозковий нерв (nervus spinalis) прохо­дить через міжхребцевий отвір (foramen intervertebral) і розгалужується на такі гілки:

-  передню гілку (ramus anterior, s. ventralis), яка є найбільшою гілкою і з'єднується з передніми гілками сусідніх спинномозкових нервів (nervi spinales), утворюючи нервові сплетення (plexus nervosum), за винятком передніх грудних нервів (nervi thoracici), які не утворюють сплетень, а продовжуються у між-реброві нерви (nn. intercostales). Ця гілка має рухові та чутливі волокна;

-  задню гілку (ramus posterior, s. dorsalis), яка йде дозаду між поперечними відростками хребців (processus transversi vertebrarum) та іннервує шкіру і глибокі м'язи спини (cutis et musculi dorsi profundi), м'язи шиї та підпотиличні м'язи (musculi collі et musculi suboccipitales).

Задні гілки крижових спинномозкових нервів (rami posteriores nervorum spinalium sacralium) про­ходять через задні крижові отвори (foramina sacralia posteriora). Ця гілка має рухові та чутливі волокна, а задня гілка І шийного спинномозкового нерва вихо­дить між потиличною кісткою (os occipitale) і атлан­том (atlas) та містить тілки рухові волокна;

-  оболонну гілку; поворотну гілку (r. meningeus, s. recurrens), яка містить чутливі та симпатичні нер­вові волокна і заходить у хребтовий канал (canalis vertebralis) через міжхребцевий отвір (foramen intervertebrale) та іннервує оболони спинного мозку (meninges spinales);

-  білу сполучну гілку (ramus communicans albus), що містить вкриті мієліном передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae), які йдуть від ядра спинного мозку до найближчого симпатичного вузла (ganglion sympathicum). Ця гілка відходить тіль­ки від VM! шийного, всіх грудних та верхніх двох по­перекових спинномозкових нервів.

До спинномозкових нервів підходять сірі сполучні гілки (rami communicantes grisei), які містять пере­важно завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae), що йдуть від усіх вузлів симпатич­ного вузла (ganglion sympathicum) до всіх пар (31) спинномозкових нервів.

Спинний мозок складається із сірої речовини (substantia grisea), яка оточена з усіх боків білою речовиною (substantia alba).

Від задньої серединної борозни тягнеться задня серединна перегородка (septum medianum posterius), яка доходить до сірої речовини (substantia grisea) і поділяє білу речовину (substantia alba) на дві половини, а передня серединна щілина (fissura mediana anterior) не доходить до сірої речо­вини, тому тут утворюється передня біла спайка (commissura alba anterior), яка сполучає передні симетричні ділянки білої речовини.

Сіра речовина спинного мозку

(substantia grisea medullae spinalis) Це скупчення тіл нейронів та їх коротких відрост­ків. Вона складається з:

-  переднього стовпа (columna anterior);

-  заднього стовпа (columna posterior);

-  проміжного (бічного) стовпа (columna intermedia), цей стовп чітко виражений лише в грудо­поперековому відділі спинного мозку;

-  центральної драглистої речовини (substantia gelatinosa centralis) - проміжної зони, що розміщена навколо центрального каналу, який вистелений епе­ндимою.

На поперечному розрізі стовпи мають вигляд ро­гів і тому в сірій речовині розрізняють парні роги:

-  передній ріг (cornu anterius);

-  задній ріг (cornu posterius);

-  бічний ріг (cornu laterale).

На рівні шийного та попереково-крижового відді­лів спинного мозку клітини переднього рога утворю­ють спинномозкову пластинку VN - IX (lamina spinales VII - IX). На інших рівнях ця пластинка зна­ходиться в проміжній речовині (substantia intermedia).

У передніх стовпах (cornua anteriora) розміщені рухові клітини, які формують 5 рухових ядер:

-  передньобічне ядро (nucleus anterolateralis);

-  передньоприсереднє ядро (nucleus anteromedialis);

-  задньобічне ядро (nucleus posterolateralis);

-  задньоприсереднє        ядро (nucleus
posteromedialis);

-  цетральне ядро (nucleus centralis).

Аксони цих клітин утворюють передні корінці, які в складі спинномозкових нервів досягають попереч­носмугастих м'язів шиї, тулуба та кінцівок.

Задні роги (cornua posteriora) мають:

-  верхівку (apex);

-  головку (caput);

-  шийку (cervix);

-  основу (basis).

Задні роги, які формують задній стовп, склада­ються зі вставних (асоціативних) клітин.

Вони сприймають імпульс від чутливих клітин спинномозкового вуза і передають його на інший нейрон спинного або головного мозку.

Вставні клітини задніх рогів формують:

-  на верхівці- крайове ядро; спинномозкова плас­тинка І (nucleus marginalis; lamina spinalis I);

-  у головці - драглисту речовину; спинномозкова пластинка ІІ (substantia gelatinosa; lamina spinalis II);

-  у шийці - власне ядро; спинномозкова пластин­ка ІІІ та IV (nucleus proprius; lamina spinalis III et IV) заднього рога та спинномозкова пластинка V (lamina spinalis V);

-  в основі, в присередній частині рогу, попереду від власного ядра, зміщене на бічний ріг - грудне ядро; (дорсальне ядро - nucleus dorsalis) спинномо­зкова пластинка (nucleus thoracicus; lamina spinalis VI) чи стовпи Кларка-Штиллінга.

У проміжному стовпі (columna intermedia) на по­перечному зрізі виділяють:

-  центральну проміжну речовину (substantia intermedia centralis), що оточує центральний канал спинного мозку (canalis centralis medullae spinalis) і має передню та задню сіру спайку (commissura grisea anterior et posterior);

бічну проміжну речовину (substantia intermedia lateralis), що розміщена збоку від центральної про­міжної речовини в межах від І грудного до ІІ попере­кового сегментів спинного мозку, де розміщені ней­рони симпатичної частини автономної нервової сис­теми.

У бічних рогах (cornua lateralis) проміжного стов­па грудо-поперекового відділу спинного мозку роз­міщені тіла нейронів симпатичної частини автоном­ної (вегетативної) нервової системи, які формують бічно-проміжне ядро (nucleus intermediolateralis).

У бічній проміжній речовині (substantia intermedia lateralis), на рівні сегментів Thi - L3, ла-теральніше центрального каналу міститься присере-дньо-проміжне ядро (nucleus intermediomedialis), а на рівні крижової частини спинного мозку (сегменти S2 - S4) розміщені крижові парасимпатичні ядра (nuclei parasympathici sacrales), які складаються зі вставних клітин вісцеральної чутливості.

Увесь проміжний стовп утворений спинномозко­вою пластинкою VII (lamina spinalis VII).

У проміжному стовпі також розміщене ядро со­ромітного нерва (nucleus nervi pudendi), переднє присереднє ядро (nucleus medialis anterior) та сітча­стий утвір спинного мозку (formatio reticularis spinalis), який лежить у куті між переднім та заднім стовпами і має сітчастий вигляд (це скупчення білої та сірої речовин).

Біла речовина спинного мозку

(substantia alba medullae spinalis) Вона представлена аксонами нервових клітин го­ловного та спинного мозку, які утворюють висхідні шляхи (чутливі, аферентні) і низхідні шляхи (рухові, еферентні).

За допомогою борозен біла речовина поділяється

на:

- передній канатик (funiculus anterior);

- задній канатик (funiculus posterior);

- бічний канатик (funiculus lateralis).

Правий і лівий передні канатики за допомогою передньої білої спайки (comissura alba anterior) спо­лучаються між собою.

У задніх канатиках проходять два висхідні шляхи:

- тонкий пучок (fasciculus gracilis), пучок Голля, який розміщений присередньо;

- клиноподібний пучок (fasciculus cuneatus), або пучок Бурдаха, розміщений збоку від нього.

Біла речовина передніх канатиків утворює, в ос­новному, такі низхідні шляхи:

- передній кірково-спинномозковий шлях (tractus corticospinalis anterior) чи передній пірамідний шлях;

- покрівельно-спинномозковий   шлях (tractus tectospinalis);

- сітчасто-спинномозкові волокна (fibrae reticulospinales);

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах