В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 35

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

6  Міхурове сплетення (plexus vesicalis), розміще­не на бічних стінках сечового міхура (vesica urinaria) й утворене парасимпатичними гілками тазових нут­рощевих нервів (rami parasympathici nervorum splanchnicorum pelvicorum).

7  Печеристі нерви клітора (nn. cavernosi clitoridis), що утворені гілками нижнього підчеревно­го сплетення (plexus hypogastricus inferior) і досяга­ють клітора (clitoris), пройшовши через сечостатеву діафрагму (diaphragma urogenitale);

8. Печеристі нерви статевого члена (nn. cavernosi penis) починаються від передміхуровозалозового сплетення (plexus prostaticus) і йдуть до статевого члена (penis). На спинці статевого члена (dorsum penis) вони з'єднуються з дорсальним нервом стате­вого члена (n. dorsalis penis) та йдуть до печеристих тіл статевого члена (corpora cavernosa penis).Змістовий модуль 17 ОРГАНИ ЧУТТЯ (organa sensuum)Органами чуття називають анатомічні утвори, які сприймають зовнішні подразненя і передають їх енергію (нервовий імпульс) у мозок.

Різні зовнішні впливи сприймаються шкірним покривом (контактні екстерорецептори, інтерореце-птори, пропріорецептори) і дистантними органами чуття: органом зору (organum visus), присінково-завитковим органом (organum vestibulocochleare), органом нюху (organum olfactorium), органом смаку (organum gustatorium).

Виходячи з особливостей подразнень, що їх сприймають органи чуттів, останні можна класифіку­вати так:

-  подразник механічний, це органи шкірного чут­тя, орган слуху і статичного чуття;

-  подразник хімічний, це органи нюху і смаку;

-  подразник світловий, це орган зору.

Органи чуттів тільки сприймають зовнішнє по­дразнення. їх вищий аналіз проходить у корі велико­го мозку, куди нервовий імпульс потрапляє по не­рвових волокнах (нервам), які зв'язують органи чут­тів з головним мозком.

Не випадково І.П.Павлов назвав органи чуттів у їх широкому розумінні аналізаторами.

Кожний аналізатор містить:

-  периферійний прилад (або рецептор), який сприймає зовнішнє подразнення (світло, звук, запах, смак, дотик) і трансформує його у нервовий імпульс;

-  провідні шляхи, по яких нервовий імпульс пот­рапляє у відповідний нервовий центр;

-  нервовий центр у корі великого мозку (кірковий кінець аналізатора).

Отже, як нерви органів чуттів виступають деякі чутливі черепні і спинномозкові нерви, які проводять нервовий імпульс до центральної нервової системи, досягаючи кіркових центрів аналізаторів, де відбу­ваються вищий аналіз та синтез зовнішніх подраз­нень.ОРГАН НЮХУ (organum olfactorium; organum olfactus)Орган нюху (organum olfactorium) належать до нюхового мозку (rinencephalon), який є філогенетич­но найдавнішою та морфологічно найглибшою структурою кінцевого мозку людини (див. розділ "Нюховий мозок").

Орган нюху (organum olfactorium) складається з:

- нюхової частини слизової оболонки носа (pars olfactoria tunicae mucosae nasi), яка займає поверх­ню верхньої носової раковини (concha nasalis supe­rior) та протилежної ділянки носової перегородки (septum nasi) і містить нюховий епітелій (epithelium olfactorium);

- нюхових залоз (glandulae olfactoriae), або залоз Боумена, що розміщені у нюховій частині слизової оболонки носа і виробляють секрет переважно се­розного характеру, який зволожує поверхню нюхо­вого епітелію (epithelium olfactorium).

Орган нюху (organum olfactorium), подібно до ор­гана смаку (organum gustatorium), контролює якість рідин та їжі, які ми споживаємо, і визначає власти­вості повітря, що вдихається; міститься в слизовій оболонці носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi) в її нюховій частині (pars olfactoria), в ділянці верхнього носового ходу (meatus nasi superior) і має назву нюхової частини слизової оболонки носа (pars olfactoria tunicae mucosae nasi).

Слизова оболонка нюхової частини вкриває верхню носову раковину (concha nasi superior) і відповідну частину носової перегородки (septum nasi), має жовтуватий колір і вкрита нюховим епітелієм, до складу якого входять нервові клітини -хеморецептори.

Відцентрові відростки останніх, а це аксони чут­ливих клітин - нюхові нервові волокна (neurofibrae olfactoriae), збираючись разом, формують 15-20 нюхових нервів (nervi olfactorii) і направляються до нюхової цибулини (bulbus olfactorius), утворюючи початкову частину нюхового шляху.

Нюховий нерв [I] (nervus olfactorius [I]) I пара черепних нервів Рецептор нюху розміщений у нюховій частині слизової оболонки носа (pars olfactoria tunicae mu-cosae nasi) у верхньому носовому ході (meatus nasi

superior).

Рецепторний шар слизової оболонки носової по­рожнини (tunica mucosa cavitatis nasi) представле­ний нюховими нейросенсорними (чутливими) кліти­нами (cellulae neurosensoriae olfactoriae) - це ви­дозмінені біполярні нейрони, що розміщені між підтримуючими клітинами (cellulae sustentaculares).

У слизовій оболонці носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi) є нюхові залози (glandulae olfactoriae) - Боуменові залози, що зволожують по­верхню рецепторного шару.

Периферійні відростки рецепторних нюхових клітин починаються нюховими війками (cilia olfacto-ria).

Центральні відростки рецепторних нюхових клітин формують 15-20 нюхових ниток (fila olfacto-ria), які через отвори дірчастої пластинки решітчастої кістки (foramina laminae cribrosae ossis ethmoidalis) проходять у порожнину черепа (cavitas cranii) і закінчуються в нюховій цибулині (bulbus olfactorius), де переключаються на другий нейрон нюхового шляху.

Таким чином:

-  тіла перших нейронів нюхового шляху роз­міщені в слизовій оболонці верхнього і заднього відділів носової порожнини (cavitas nasi);

- тіла других нейронів - у нюховій цибулині. Аксони других нейронів, які проходять у складі

нюхового шляху (tractus olfactorius), закінчуються в нюховому трикутнику (trigonum olfactorium) і в пе­редній пронизаній речовині (substantia perforata anterior) та в підмозолистому полі (area subcalosa), де переключаються на тіла третіх нейронів.

нюховим пучком (stria

(stria olfactoria (uncus), який є

Аксони третіх нейронів направляються трьома шляхами:

-  медіальним (присереднім) нюховим пучком (stria olfactoria medialis);

-  латеральним (бічним) olfactoria lateralis);

проміжним нюховим пучком intermedia) і закінчуються в гачку кірковим аналізатором нюху.ОРГАН СМАКУ

Орган смаку має:

- смакові бруньки; смакові чашечки (gemmae gustatoriae; caliculi gustatorii), що утворюють пери­ферійний відділ смакового аналізатора;

- смакову пору; смаковий отвір (porus gustatori-us), який є на верхівці кожної смакової бруньки і відкривається на поверхні слизової оболонки.

У людини є близько 2000 смакових чашечок; смакових бруньок (caliculi gustatorii; gemmae gusta-toriae), які сприймають відчуття смаку.

Вони розміщені в слизовій оболонці (tunica mu-cosa):

- язика (lingua);

- м'якого піднебіння (palatum mole);

-     надгортанника (epiglottis). Найбільше їх є в жолобуватих сосочках та листо­подібних сосочках язика (papillae vallatae et papillae

(organum gustatorium; organum gustus)

foliatae linquae), а також грибоподібних сосочках (papillae fungiformes).

Рецепторним елементом смакових бруньок є сенсорно-епітеліальні клітини.

Кожна смакова брунька (caliculus gustatorius; gemma gustatoria) має близько 50 нервових закін­чень периферійних відростків перших чутливих псевдоуніполярних нейронів VII, IX і Х черепних нервів.

Ці закінчення утворюють синапси з рецепторни­ми клітинами, по яких передається інформація про відчуття смаку до центральних ланок смакового аналізатора.

У ділянці передніх двох третин язика (lingua) від­чуття смаку сприймається чутливими волокнами ба­рабанної струни (chorda tympani) - гілки проміжного нерва (n. intermedius), що є складовою частиноюлицевого нерва (n. facialis).

У ділянці задньої третини язика (lingua) відчуття смаку сприймається чутливими волокнами язико-глоткового нерва (n. glossopharyngeus).

У ділянці кореня язика (radix linguae) та надгор­танника (epiglottis) відчуття смаку сприймається чут­ливими волокнами блукаючого нерва (n. vagus).

Ці чутливі волокна, що сприймають смакову ін­формацію, є периферійними відростками чутливих псевдоуніполярних нейронів, що розміщені в чутли­вих вузлах VII, IX і X черепних нервів.

Центральні відростки перших нейронів, що йдуть у складі гілок VII, IX, X пар черепних нервів (nervi craniales), доходять до смакового ядра, що пред­ставлене ядром одинокого шляху (nuclei tractus solitarii) і розміщене в довгастому мозку (myelencephalon) - другі нейрони.

Аксони других нейронів прямують до таламуса (thalamus), де розміщені тіла третіх нейронів.

Аксони третіх нейронів закінчуються в гачку (uncus) - корі великого мозку (cortex cerebri), де ло­калізується кірковий аналізатор смаку.

Завдяки зв'язкам підкіркового центру смаку -ядрам одинокого шляху (nuclei tractus solitarii) і роз­міщеним поряд руховим ядрам довгастого мозку (nuclei motorii medulae oblongatae), що контролюють ковтання і жування, - забезпечується рефлекс блю­вання на неприємну на смак їжу.ЗАГАЛЬНИЙ ПОКРИВ (integumentum commune)Загальний покрив (integumentum commune) складається з:

- шкіри (cutis);

- підшкірного прошарку; підшкір'я (tela subcuta-nea; hypodermis).

Шкіра (cutis) утворює загальний покрив тіла, який захищає організм від впливу зовнішнього середо­вища.

У шкірі розміщені інкапсульовані та неінкапсу-льовані нервові закінчення. Шкіра має:

- борозни шкіри (sulci cutis);

- гребені шкіри (cristae cutis);

- тримачі шкіри (retinacula cutis);

- дотикові валочки (toruli tactiles);

-      лінії розтягів (lineae distractionum). Шкіра (cutis) виконує такі функції:

- терморегуляції;

- обміну речовин;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах