В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 36

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

- газообміну (дихання);

- видалення шкідливих речовин з потом;

- депо енергетичних ресурсів;

- контактної рецепції навколишніх подразнень (тиску, дотику, температури та болю).

Шкіра (cutis) складається з:

- надшкір'я (epidermis), це є поверхневий шар, або епідерміс;

- дерміса; власне шкіри (dermis; corium), це є глибокий шар, який складається із:

- волокнистої сполучної тканини;

- еластичних волокон;

- м'язових волокон.

Надшкір'я (epidermis) складається з багатошаро­вого зроговілого епітелію і має такі шари:

- роговий шар (stratum corneum), він є поверхне­вим;

- блискучий шар (stratum lucidum);

- зернистий шар (stratum granulosum);

- шипуватий шар (stratum spinosum);

- основний шар (stratum basale), він є найглиб­ший.

Основний шар (stratum basale) є джерелом по­новлення усіх шарів надшкір'я.

В основному шарі (stratum basale) розміщуються клітини - меланоцити, які містять пігмент. Кількість цього пігменту в меланоцитах обумовлює колір шкіри.

Дерміс; власне шкіра, дерма (dermis; corium) складається з пухкої волокнистої сполучної тканини (textus connectives fibrosus laxus), в якій також є ко­лагенові й еластичні волокна та гладкі м'язові кліти­ни (myocyti glabri).

Дерма пронизана великою кількістю судин та нервів.

У дермі розрізняють:

- сосочковий шар (stratum papillare); він має со­сочки (papillae), у яких є багато кровоносних капілярів, лімфокапілярів та нервових закінчень;

- сітчастий шар (stratum reticulare), що скла­дається з сітки щільно переплетених колагенових волокон та невеликої кількості еластичних і ретику­лярних волокон. Цей шар містить корені волосся і залози шкіри.

У верхньому шарі дерміса залягають:

- кровоносні капіляри;

- лімфатичні капіляри;

- кінцеві нервові тільця.

Нижній шар дерміса переходить у підшкірну ос­нову, в якій є скупчення жирових клітин.

У шкірі є численні нервові закінчення (terminationes nervorum).

Похідними надшкір'я є:

- волосся (pili);

- нігті (unguis);

- залози шкіри (glandulae cutis), які поділяються

на:

- потові залози (glandulae sudoriferae);

- сальні залози (glandulae sebaceae);

 

- молочні залози (glandulae mammariae). Волосся (pili) вкриває певні частини Lu^^^tis),

окрім:

- долонь (palma);

- підошов (planta);

-  перехідної частини губ рота (pars anterior labiorum oris);

-  голівки статевого члена (glans penis);

-  внутрішньої поверхні передньої шкірочки ста­тевого члена (facies interna preputii penis);

-  малих соромітних губ (labia pudendi). Волосся (pili) має:

-  стрижень (scapus pili), який виступає над по­верхнею тіла;

-  корінь (radix pili).

Корінь волосся (radix pili) лежить у товщі шкіри ізакінчується волосяною цибулиною (bulbus pili), що є ростовою частиною волосся (pili).

Корінь волосся (radix pili) лежить у сполучнотка­нинній сумці - волосяному мішечку (folliculus pili), в який відкриваються сальні залози (glandulae sebaceae) і вплітається м'яз-випрямляч волосся (m. arrector pili).

У людини розрізняють такі види волосся (pili):

- пушок (lanugo), який вкриває всю шкіру (cutis) і особливо розвинутий у новонароджених;

- волосся голови (capilli);

- брови (supercilia);

- вії (cilia);

- борода (barba);

- вушне волосся (tragi);

- волосся ніздрів (vibrissae);

- пахвове волосся (hirci);

- лобкове волосся (pubes).

Ніготь (unguis) - це рогова пластинка, що лежить у сполучнотканинному ложі нігтя (matrix unguis), звідки починається його ріст.

У нігті (unguis) розрізняють:

- корінь нігтя (radix unguis);

- тіло нігтя (corpus unguis);

- вільний край (margo liber), який виступає за межі ложа нігтя (matrix unguis);

- прикритий край (margo occultus);

- бічний край (margo lateralis), який оточений ва­ликом нігтя (vallum unguis).

Ніготь має місячко (lunula), яке у вигляді білої смужки тіла нігтя (corpus unguis) розміщене біля прикритого краю нігтя (margo occultus unguis).

Зверху корінь нігтя (radix unguis) вкриває наднігтя (eponychium), а знизу - піднігтя (hyponychium).

Волосся (pili) і нігті (ungues) належать до придат­ків шкіри.

Залози шкіри є похідними шкіри і поділяються на:

- сальні залози (glandulae sebaceae);

- потові залози (glandulae sudoriferae).

Грудь (mamma), або грудна залоза (glandula mammaria). За попередньою анатомічною номен­клатурою (PNA) грудь називалася молочною залозою (glandula mammaria).

Грудь (mamma) - це видозмінена потова залоза (glandula sudorifera), яка лежить на фасції, що вкри­ває великий грудний м'яз (m. pectoralis major) на рівні ІІІ-VI ребер (costae). У чоловіків вона є недоро­звинутою.

Права та ліва груді (mamma dextra et sinistra) розділені міжгрудною борозною (sulcus intermammarius).

Грудь (mamma) має такі анатомічні утвори:

- грудний сосок (papilla mammaria), який містить шар гладкої м'язової тканини (textus muscularis glaber) та отвори молочних протоків (foramina ductuum lactiferorum);

- тіло груді (corpus mammae);

- підвішувальні зв'язки груді; тримач шкіри груді (ligg. suspensoria mammaria; retinaculum cutis mammae) - це пучки пухкої волокнистої сполучної тканини (textus connectivus fibrosus laxus), які про­низують прошарки жирової тканини (textus adiposus) між частками грудної залози (lobi glandulae mammariae) і йдуть від грудної фасції (fascia pectoralis) до шкіри молочної залози (cutis glandulae mammariae).

Власне грудна залоза (glandula mammaria) має:

-  пахвовий відросток; бічний відросток (processus axillaris; processus lateralis);

-  частки грудної залози (lobi glandulae mammari-ae), які містять часточки грудної залози (lobuli glan-dulae mammariae);

-  молочні протоки (ductus lactiferi) - це вивідні протоки часток молочної залози, які утворюються злиттям часточкових і міжчасточкових молочних ходів;

-  молочні пазухи (sinus lactiferi) - це розширення молочних протоків (ductus lactiferi) в основі грудного соска;

-  грудне кружальце (areola mammae), яке має:

-  кружальцеві залози (glandulae areolares);

- кружальцеві горбики (tubercula areolae); Грудна залоза (glandula mammaria) призначена

для вигодовування новонародженого.

Під час вагітності залозиста тканина (textus glandulae) розростається і грудна залоза (glandula mammaria) збільшується в розмірах, а грудний сосок (papilla mammaria) та грудне кружальце (areola mammae) темніють.

Присередньо край грудної залози доходить до груднинної лінії (linea sternalis), збоку - до передньої пахвової лінії (linea axillaris anterior).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах