В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 37

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

Тіло груді (corpus mammae) складається з часток грудної залози (lobi glandulae mammariae), які містять 15-20 часточок грудної залози (lobuli glandulae mammariae), що відокремлені між собою прошарками сполучної тканини.

Частки грудної залози (lobi glandulae mammariae) розміщені стосовно грудного соска (papilla mammaria) радіально, а молочні протоки (ductus lactiferi) відкриваються на верхівці соска (apex papillae).

Навколо грудного соска (papilla mammaria) роз­міщене грудне кружальце (areola mammae), яке вкрите кружальцевими горбиками (tubercula areolae), де відкриваються кружальцеві залози (glandulae areolares).

Підшкірний прошарок; підшкір'я (tela subcutanea; hypodermis) містить венозні, нервові та лімфатичні сплетення і підшкірну жирову клітковину (panniculus adiposus), яка виконує функцію тер-моізолятора та депо енергетичних запасів.

Також там розміщена пухка сполучна тканина (textus connectivus laxus).

Найбільше жирового прошарку є в ділянках сідниць (regiones gluteales), живота (regiones abdominales) та підошвах (plantae).

На деяких ділянках підшкірного прошарку (tela subcutanea) виявляється шар м'язових волокон -м'язовий шар (stratum musculosum).

У стовщених місцях він має перетинчастий шар (stratum membranosum) і може бути розділений на кілька волокнистих шарів (strata fibrosa).

Підшкірний прошарок (tela subcutanea) відсутнійна:

-  повіках (palpebrae);

-  кліторі (clitoris);

-  статевому члені (penis);

-  більшій частині зовнішнього вуха (auris externa);

-  у калитці (scrotum), де є тільки м'язовий шар (tela musculosum) - м'ясиста оболонка (tunica dartos).

Шкіру з підлеглими тканинами сполучають пучки сполучнотканинних волокон, які називаються утри­мувачами шкіри (retinacula cutis).

Шкіра займає площу 1,5 - 2 м2 залежно від роз­мірів тіла. Вона є великим полем для різних видів шкірної чутливості (тактильної, больової і темпера­турної).ОКО та СТРУКТУРИ УТВОРІВ

(oculus et structurae pertinentes)

з:

Орган зору (organum visus) Око (oculus; грец. ophthalmos) складається

acces-

- очного яблука (bulbus oculi);

- додаткових структур ока (structurae oculi soriae);

- зорового нерва (n. opticus).

ока

До очного яблука (bulbus oculi) належать:

- ядро очного яблука (nucleus bulbi осиїі);

- оболонки очного яблука (tunicae bulbi oculi).

(structurae oculi

Додаткові структури

accessoriae) містять:

(tunica

- брову (supercilium);

- повіки (palpebrae);

- зовнішні м'язи очного bulbi oculi);

- сльозовий апарат (apparatus lacrimalis);

- сполучну    оболонку; кон'юнктиву conjunctiva);

- очноямкові фасції (fasciae orbitales);

- сполучнотканинні утвори, до яких належать:

- окістя очної ямки (periorbita);

- очноямкову перегородку (septum orbitale);

- піхва очного яблука (vagina bulbi);

- надбілковооболонковий простір;

- епісклеральний простір (spatium episclerale);

- жирове тіло очної ямки (corpus adiposum orbitae);

- м'язові фасції (fasciae musculares). Очне яблуко (bulbus oculi) оточене:

-  жировим тілом очної ямки (corpus adiposum orbitae);

-  зовнішніми м'язами очного яблука (musculi externi bulbi oculi);

-  очноямковою фасцією (fascia orbitalis).

В очному яблуці (bulbus oculi) розрізняють:

-  передній полюс (polus anterior);

-  задній полюс (polus posterior);

-  зовнішню вісь очного яблука (axis bulbi exter-nus), яка проведена між переднім полюсом (polus anterior) та заднім полюсом (polus posterior).

Внутрішня вісь очного яблука (axis bulbi internus) проходить від задньої поверхні рогівки (facies poste­rior corneae) до сітківки (retina).

Зорова вісь (axis opticus) проводиться від центра переднього полюса (polus anterior) до центральної ямки сітківки (fossa centralis retinae).

Лінія, що проходить по поверхні очного яблука, з'єднуючи полюси між собою, називається ме-ридіаною (meridianus). Навколо очного яблука (bulbus oculi) їх можна провести безліч.

Лінія, що проходить поперечно по поверхні очно­го яблука (bulbus oculi) та ділить меридіани посере­дині, називається екватором (equator). Він прохо­дить перпендикулярно до меридіан.

До оболонок очного яблука (tunicae bulbi oculi) належать:

- волокниста оболонка очного яблука (tunica fibrosa bulbi) - зовнішня оболонка (tunica externa);

- судинна оболонка очного яблука (tunica vasculosa bulbi) - середня оболонка (tunica media);

- внутрішня оболонка ока очного яблука (tunica interna bulbi) - сітківка (retina).

Волокниста оболонка очного яблука (tunica fibrosa bulbi) поділяється на:

- рогівку (cornea) - передню прозору частину;

- білкову оболонку ока (sclera).

На межі між рогівкою та білковою оболонкою ока проходить венозна пазуха білкової оболонки (sinus venosus sclerae) - канал Шлема.

Судинна оболонка очного яблука (tunica vasculosa bulbi) складається з:

- власної судинної оболонки (choroidea), яка пух­ко з'єднана із білковою оболонкою ока (sclera) і відмежована від неї навколосудинним простором (spatium perichoroideum);

- війкового тіла (corpus ciliare), яке складається з:

- війкового вінця (corona ciliaris);

- близько 70 війкових відростків (processus ciliares).

У товщі війкового тіла (corpus ciliare) залягає вій­ковий м'яз (m. ciliaris), при скороченні якого забез­печується акомодація ока (oculus) - здатність чітко бачити предмети на різній відстані;

- райдужка (iris), яка помітна через рогівку (cornea).

Райдужка (iris) в центрі має круглий отвір -зіницю (pupilla). Райдужка є біологічною діафраг­мою, що регулює величину світлового потоку.

Навколо зіниці (pupilla) у райдужці розміщені гладкі м'язи, які утворюють:

- м'яз-звужувач зіниці ( m. sphincter pupillae);

- м'яз-розширювач зіниці (m. dilatator pupillae). Внутрішня оболонка очного яблука (tunica interna

bulbi) щільно прилягає до судинної оболонки очного яблука (tunica vasculosa bulbi) від місця виходу зо­рового нерва (nervus opticus) до краю зіниці (pupilla) і складається з:

-  сітківки (retina);

-  кровоносних судин сітківки (vasa sanguinea retinae);

-  зорового нерва (nervus opticus).

Відповідно до функції у сітківці (retina) розрізня­ють:

- більшу задню частину - зорову частину сітківки (pars optica retinae), яка містить палички і колбочки - фоторецептори;меншу передню частину - сліпу частину сітківки (pars caeca retinae), у якій немає ні паличок, ні кол­бочок, тому не сприймає світлові подразнення.

У зоровій частині сітківки (pars optica retinae) ви­діляють:

- пігментний шар (stratum pigmentosum), або зо­внішній шар (stratum externum);

- нервовий шар (stratum nervosum), або внутрі­шній шар (stratum internum).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах