В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 38

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

Сліпа частина сітківки містить тільки пігментний шар і поділяється на:

- війкову частину сітківки (pars ciliaris retinae);

- райдужкову частину сітківки (pars iridica retinae).

Межею між зоровою частиною сітківки (pars optica retinae) та сліпою частиною сітківки (pars caeca retinae) є зубчаста лінія (ora serrata), яка від­повідає переходу власної судинної оболонки (choroidea) у війкове тіло (corpus ciliare).

У задньому відділі сітківки (retina) на дні очного яблука (fundus bulbi oculi) є диск зорового нерва (discus nervi optici), що має невелику заглибину дис­ка (excavatio disci) - місце виходу з очного яблука зорового нерва. Ця ділянка не сприймає світлових подразнень.

У центрі сітківки (retina) при офтальмоскопії вид­но жовту пляму (macula lutea), в якій помітні центра­льна ямка (fovea centralis) та ямочка (foveola), яка є місцем найкращої гостроти зору, де спостерігається найбільше скупчення колбочок.

Кровоносні судини сітківки

(vasa sanguinea retinae)

Артерії сітківки (arteriae retinae) починаються від центральної артерії сітківки; внутрішньоочної части­ни (a.centralis retinae, pars intraocularis), яка є гіл­кою очної артерії (a. ophthalmica).

Венозна кров від сітківки (retina) відтікає по ве-нулах (venulae), які йдуть із однойменними артеріо­лами (arteriolae) і впадають у центральну вену сітків­ки, внутрішньочерепну частину (v. centralis retinae, pars intraocularis).

Від центральної артерії сітківки; внутрішньоочної частини (a.centralis retinae, pars intraocularis) відхо­дять:

- нижня скронева артеріола сітківки (arteriola temporalis retinae inferior), яка має:

- носові артеріоли сітківки (arteriolae nasales retinae);

- плямові артеріоли (arteriolae maculares);

- верхня скронева артеріола сітківки (arteriola temporalis retinae superior), яка відходить від судин­ного кола зорового нерва (circulus vasculosus nervi optici).

Центральна вена сітківки; внутрішньочерепна частина (v .centralis retinae, pars intraocularis) вихо­дить від заглибини диска (excavatio disci) і проходить у порожнину черепа (cavitas cranii) всередині зоро­вого нерва (nervus opticus) та вливається у верхню очну вену (vena ophthalmica superior), або печеристу пазуху (sinus cavernosus).

Центральна вена сітківки; внутрішньочерепна частина (v. centralis retinae; pars intraocularis) має такі притоки:

- скроневі венули сітківки (venulae temporales retinae);

- носові венули сітківки (venulae nasales retinae);

-     плямові венули (venulae maculares retinae). Ядро очного яблука (nucleus bulbi oculi) склада­ється із таких світлозаломлюючих середовищ:

- склистого тіла - corpus vitreum;

- кришталика - lens;

- водянистої вологи - humor aquosus;

- передньої камери - camera anterior;

- задньої камери - camera posterior).

Склисте тіло (corpus vitreum) - драглиста прозора маса, в якій немає судин. Воно займає всю задню частину очного яблука (bulbus oculi) позаду кришта­лика (lens).

На передній поверхні склистого тіла (facies anterior corporis vitrei) є ямка склистого тіла (fossa hyaloidea), у якій лежить кришталик (lens).

Кришталик (lens) - це двоякоопукла лінза, що має:

- передню поверхню (facies anterior);

- задню поверхню (facies posterior);

- передній полюс (polus anterior);

- задній полюс (polus posterior);

- ядро кришталика (nucleus lentis), що є його вну­трішньою частиною;

- кору кришталика (cortex lentis), що є його пери­ферійною частиною;

- капсулу кришталика (capsula lentis), що вкриває його ззовні;

- війковий поясок (zonula ciliaris), або зв'язку Цинна, за допомогою якої капсула кришталика (capsula lentis) прикріплюється до війкового тіла (corpus ciliare).

При скороченні війкового м'яза (m. ciliaris) вій­ковий поясок (zonula ciliaris), розслаблюється і кри­шталик (lens) розправляється, стає більш опуклим, його заломлююча здатність збільшується - людина бачить близькі предмети, пише, читає тощо.

При розслабленні війкового м'яза (m. ciliaris) вій­ковий поясок (zonula ciliaris) або зв'язка Цинна, на­тягується і кришталик (lens) сплющується, його за­ломлююча здатність зменшується. Цей процес нази­вається акомодацією - здатність бачити предмети, розташовані на різних відстанях від ока.

Камери очного яблука (camerae bulbi) є такі:

- передня камера (camera anterior), що розміще­на між задньою поверхнею рогівки (facies posterior corneae) та передньою поверхнею райдужки (facies anterior iridis);

- задня камера (camera posterior), що розміщена між задньою поверхнею райдужки (facies posterior iridis) та передньою поверхнею кришталика (facies anterior lentis);

- зазадня камера; склиста камера (camera postrema; camera vitrea), в якій розміщене склисте тіло (corpus vitreum).

Водяниста волога (humor aquosus) заповнює пе­редню камеру та задню камеру (camera anterior et camera posterior). Водяниста волога (humor aquosus) виробляється:

- війковими відростками (processus ciliares);

війковими складками війкового тіла (plicae ciliares corporis ciliaris).Передня і задня камери очного яблука (camerae bulbi: camera anterior et camera posterior) сполуча­ються між собою через зіницю (pupilla).

Між рогівкою (cornea) та райдужкою (iris) утво­рюється райдужково-рогівковий кут (angulus iridocornealis), який заповнений гребінною зв'язкою (lig. pectinatum), між пучками волокон якої є просто­ри райдужково-рогівкового кута (spatia anguli iridocornealis) - фонтанові простори.

Через фонтанові простори (spatia anguli iridocornealis) водяниста волога (humor aquosus) відтікає з передньої камери (camera anterior) у ве­нозну пазуху білкової оболонки (sinus venosus sclerae), Шлемів канал, а з нього потрапляє в пе­редні війкові вени (vv. ciliares anteriores).

До додаткових структур ока (structurae oculi accessoriae) належать:

-  зовнішні м'язи очного яблука (musculi externi bulbi oculi);

-  брови (supercilia);

-  повіки (palpebrae);

-  сполучна оболонка, кон'юнктива (tunica conjunctiva);

-      сльозовий апарат (apparatus lacrimalis). Зовнішні м'язи очного яблука (musculi externi

bulbi oculi) поділяються на:

- прямі м'язи (mm. recti);

- косі м'язи (mm. obliqui);

- інші м'язи (et ceteri).

До прямих м'язів очного яблука належать:

- верхній прямий м'яз (m. rectus superior);

- нижній прямий м'яз (m. rectus inferior);

- бічний прямий м'яз (m. rectus lateralis);

- присередній прямий м'яз (m. rectus medialis).

Вони повертають очне яблуко (bulbus oculi) від­повідно у свій бік, навколо лобової та вертикальної осей .

До косих м'язів очного яблука належать:

- верхній косий м'яз (m. obliquus superior), який своїм сухожилком (tendo) перекидається через блок блокової ості (trochlea spinaе trochlearis) і повертає очне яблуко (bulbus oculi) донизу та назовні;

- нижній косий м'яз (m. obliquus inferior), що по­вертає очне яблуко (bulbus oculi) догори та назовні, тобто повертає очне яблуко (bulbus oculi) переважно навколо стрілової осі.

До інших зовнішніх м'язів очного яблука (musculi externi bulbi oculi) належать:

- м'яз-підіймач верхньої повіки (m. levator palpebrae superioris), який має поверхневу пластин­ку (lamina superficialis) та глибоку пластинку (lamina profunda);

- очноямковий м'яз (m. orbitalis), що вгорі вкри­ває передній відрізок нижньої очноямкової щілини (fissura orbitalis inferior).

До внутрішніх м'язів очного яблука (musculi interni bulbi oculi), які є гладкими м'язовими волок­нами (myofibrae glabrae), належать:

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах