В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 39

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

- війковий м'яз (m. ciliaris), який має:

а)           меридіанні волокна (fibrae meridionales);

б)           поздовжні волокна (fibrae longitudinales);

в)           радіальні волокна (fibrae radiales);

г)           колові волокна (fibrae circulares);

- м'яз-звужувач зіниці (m. sphincter pupillae);

- м'яз-розширювач зіниці (m. dilatator pupillae).

Окістя очної ямки (periorbita) є окістям кісток (periosteum ossium), що формують стінки очної ямки (orbita) і, зростаючись ззаду в ділянці зорового кана­лу (canalis opticus) та верхньої очноямкової щілини (fissura orbitalis superior), продовжується у черепну тверду оболону (dura mater cranialis).

Очне яблуко (bulbus oculi) оточене піхвою очного яблука (vagina bulbi) - теноновою капсулою, яка пухко сполучається із білковою оболонкою ока (sclera).

Між піхвою очного яблука (vagina bulbi) та окіс­тям очної ямки (periorbita) залягає жирове тіло очної ямки (corpus adiposum orbitae), яке виконує функ­цію еластичної подушки для очного яблука (bulbus oculi).

Верхня та нижня повіки (palpebra superior et palpebra inferior) - це утвори, які прикривають очне яблуко (bulbus oculi) згори та знизу і переходять у шкіру сусідньої ділянки.

Між повіками є щілина повік (rima palpebrarum).

Передня поверхня повіки (facies anterior palpebrae) вкрита шкірою, а задня поверхня повіки (facies posterior palpebrae) - тонкою сполучною обо­лонкою (tunica conjunctiva). Остання переходить на очне яблуко (bulbus oculi).

У місці переходу сполучної оболонки (tunica conjunctiva) з верхньої повіки та нижньої повіки (palpebra superior et inferior) на очне яблуко (bulbus oculi) утворюється:

- верхнє склепіння сполучної оболонки (fornix conjunctivae superior);

- нижнє склепіння сполучної оболонки (fornix conjunctivae inferior), утворюючи сполучнооболонко-вий мішок (saccus conjunctivalis).

У товщі повік розміщена сполучна пластинка, яка нагадує хрящ, і тому вона називається верхнім хря­щем повіки (tarsus superior) та нижнім хрящем по­віки (tarsus inferior), де містяться залози хрящів і повік (glandulae tarsales et palpebrarum).

У повіках (palpebrae) є також війкові залози (glandulae ciliares) та сальні залози (glandulae sebaceae).

На межі між верхньою повікою і лобом помітний шкірний валик, вкритий волоссям - брови (supercilia).

Сльозовий апарат (apparatus lacrimalis) склада­ється із:

- сльозової залози (glandula lacrimalis), що лежить в ямці сльозової залози (fossa glandulae lacrimalis), яка розташована на межі верхньої стінки очної ямки (paries superior orbitae) з бічною стінкою очної ямки (paries lateralis orbitae);

- сльозовивідних шляхів.

Сухожилок м'яза-підіймача верхньої повіки (tendo musculi levatoris palpebrae superioris) розді­ляє сльозову залозу (glandula lacrimalis) на:

- більшу верхню очноямкову частину (pars orbitalis superior);

- меншу нижню повікову частину (pars palpebralis inferior).

Від цих частин відходять вивідні проточки (ductuli excretorii), яких є 10-15 і вони відкриваються в спо-лучнооболонковий мішок (saccus conjunctivalis), а саме в бічну частину верхнього склепіння сполучної оболонки    (pars    lateralis    fornicis superiorisconjunctivae).

Відходячи з вивідних протоків, сльоза (lacrima) омиває передню поверхню очного яблука (facies anterior bulbi oculi).

Далі сльоза (lacrima) по капілярній щілині повік (rima palpebrarum) прямує по сльозовому струмку (rivus lacrimalis), відтікаючи у присередній кут ока (angulus oculi medialis). Тут сльозова рідина (liquor lacrimalis) накопичується у сльозовому озері (lacus lacrimalis).

Із сльозового озера (lacus lacrimalis) через сльо­зові точки (puncta lacrimalia), які розміщені на при-середніх краях верхньої повіки та нижньої повіки (margo medialis palpebrae superioris et palpebrae inferioris) біля сльозового сосочка (papilla lacrimalis), сльоза (lacrima) через верхній і нижній сльозові ка-нальці (canaliculi lacrimales superior et inferior) над­ходить у сльозовий мішок (saccus lacrimalis).

Останній лежить в однойменній ямці в нижньоп-рисередньому куті очної ямки (orbita).

Сльозовий мішок (saccus lacrimalis) переходить у носо-сльозову протоку (ductus nasolacrimalis), яка відкривається у передню частину нижнього носового ходу (meatus nasi inferior).

Із передньою стінкою сльозового мішка (paries anterior sacci lacrimalis) зрощена глибока частина (сльозова частина - pars lacrimalis) колового м'яза ока (pars profunda musculi orbicularis oculi), яка при скороченні розширяє сльозовий мішок (saccus lacrimalis), що сприяє всмоктуванню в нього сльозо­вої рідини (liquor lacrimalis) через сльозові канальці (canaliculi lacrimales).

Ембріогенез органа зору

Частини очного яблука розвиваються з трьох джерел: з мозкової трубки, ектодерми та мезенхіми.

З базальних відділів бокових стінок проміжного мозку в тій стадії, коли він ще слабо відмежований від кінцевого мозку, утворюються парні випинання -очні пухирці, які залишаються з'єднаними з місцем їх походження очними стебельцями, що згодом пе­ретворюються в зорові нерви.

Пізніше дистальний відділ стінки очних пухирців випинається всередину, утворюється очний бокал з подвійною стінкою, зі стінок якого розвивається сіт­ківка (retina).

Із ектодерми, яка знаходиться біля очного пухир­ця, розвивається кришталик (lens).

Мезенхіма, яка оточує очний бокал і кришталик, диференціюється в білкову оболонку ока (sclera), рогівку (cornea) та судинну оболонку очного яблука (tunica vasculosa bulbi), включаючи райдужку (iris).

З дуплікатори шкіри розвиваються повіки (palpebrae).

Вади розвитку очного яблука. До них належать:

- астигматизм - неправильне формування кри­вини рогівки та кришталика. При цьому зображення викривлене, бо воно проекціюється у вигляді лінії, а не точки;

- короткозорість - подовження очного яблука у передньо-задньому напрямку;

- далекозорість - вкорочення очного яблука у пе­редньо-задньому напрямку;

- помутніння кришталика - перешкоджання про­ходженню світлового пучка;

 

-  глаукома - недорозвинутість венозного синуса, білкової оболонки ока та простору райдужково-рогівкового кута, що супроводжується підвищенням внутрішньоочного тиску, який призводить до атрофії світлочутливих і нервових елементів сітківки;

-  альбінос - відсутність пігменту в судинній обо­лонці.

Зоровий нерв [II] (nervus opticus [II]) II пара черепних нервів Зоровий нерв (nervus opticus). Як черепний нерв належить до внутрішньої оболонки очного яблука

(tunica interna bulbi), а саме: починається з диска зорового нерва (discus nervi optici), який є місцем виходу із очного яблука (bulbus oculi) відростків ган-гліонарних клітин (neurocyti ganglii), що його форму­ють, складається із таких частин:

-  внутрішньочерепної    частини (pars
intracranialis),
яка знаходиться у порожнині черепа
(cavitas cranii) і починається від зорового каналу
(canalis opticus) до зорового перехрестя (chiasma
opticum);

-  канальної частини (pars canalis) - частини зо­рового нерва (nervus opticus), яка проходить через зоровий канал (canalis opticus);

-  очноямкової частини (pars orbitalis), яка прохо­дить у товщі жирового тіла очної ямки (corpus adiposum orbitae);

-  внутрішньоочної частини (pars intraocularis), в якій розрізняють:

-  передпластинкову частину (pars prelaminaris), яка розміщена перед решітчастою пластинкою біл­кової оболонки (lamina cribrosa sclerae);

-  внутрішньопластинкову частину (pars intralaminaris) - частину волокон зорового нерва (nervus opticus), що розміщена між волокнами реші­тчастої пластинки білкової оболонки (lamina cribrosa sclerae). Навколо цієї частини знаходиться судинне коло зорового нерва (circulus vasculosus nervi optici), яке утворене гілками задніх коротких війко­вих артерій (aa. ciliares posteriores breves).

-  запластинкову частину (pars postlaminaris), яка розміщена позаду решітчастої пластинки білкової оболонки (lamina cribrosa sclerae).

Зоровий нерв (nervus opticus) оточений такими двома піхвами, які є продовженням оболон головно­го мозку (meninges):

-  зовнішньою піхвою (vagina externa), яка є про­довженням черепної павутинної оболони (arachnoidea mater cranialis);

-  внутрішньою піхвою (vagina interna), яка є про­довженням черепної м'якої оболони (pia mater cranialis).

Між цими піхвами зорового нерва (vaginae externa et interna nervi optici) розміщений щілинопо­дібний:

-  підпавутинний міжпіхвовий простір; простір м'якої оболони (spatium intervaginale subarachnoidale; spatium leptomeningeum), який є продовженням підпавутинного простору головного мозку (spatium subarachnoideum).

Зоровий нерв (n. opticus) є частиною зорового аналізатора. Тіла його перших трьох нейронів роз­міщені в сітківці (retina). Він має:

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах