В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 4

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

- мосто-сітчасто-спинномозковий шлях (tractus pontoreticulospinalis);

- оливо-спинномозкові волокна (fibrae olivospinales);

- присінково-спинномозковий шлях (tractus vestibulospinalis).

У передньому канатику проходить також один ви­східний шлях - передній спинномозково-таламічний шлях (tractus spinothalamicus anterior).

У бічних канатиках збоку проходять такі висхідні шляхи:

- задній     спинномозково-мозочковий шлях

(tractus spinocerebellars posterior) - шлях Флексіга;

- передній спинномозково-мозочковий шлях (tractus spinocerebellaris anterior) - шлях Говерса;

- бічний спинномозково-таламічний шлях (tractus spinothalamicus lateralis).

Присередньо в бічних канатиках проходять низ­хідні шляхи:

- бічний кірково-спинномозковий шлях (tractus corticospinalis lateralis), або бічний пірамідний шлях;

- червоноядерно-спинномозковий шлях (tractus rubrospinalis) - шлях Монакова.

До центральних структур спинного мозку (structurae centrales medullae spinalis) належать:

- спинномозкове поле X; спинномозкова пласти­нка X (area spinalis X; lamina spinalis X), воно є діля­нкою сірої речовини, що прилягає до центрального каналу;

- передня та задня сірі спайки (commissurae griseae anterior et posterior) - це тонкі пластинки сірої речовини, які прилягають до центрального ка­налу спереду і позаду;

- передня та задня білі спайки (commissurae albae anterior et posterior), вони розташовуються назовні від передньої та задньої сірих спайок;

- центральний канал (canalis centralis) - це вузь­кий канал, який розміщений посередині спинного мозку.

Частина спинного мозку, яка відповідає двом па­рам корінців (два передніх і два задніх) з вузькою смужкою білої речовини, яка безпосередньо прими­кає до сірої речовини, утворює власний апарат спинного мозку, або сегментарний апарат спинного мозку (сегмент), а за новою міжнародною номенк­латурою - частину, або сегмент.Змістовий модуль 14 АНАТОМІЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

 

ГОЛОВНИЙ МОЗОК (encephalon)Головний мозок. Відділи головного мозку: вели­кий мозок, мозочок, стовбур головного мозку. Кла­сифікація відділів головного мозку за розвитком. Похідні ромбоподібного мозку: довгастий мозок і задній мозок (міст і мозочок).

Головний мозок (encephalon) поділяється на:

- ромбоподібний мозок - (rhombencephalon), який складається з:

- довгастого мозку; цибулини (myelencephalon; medulla oblongata; bulbus);

- заднього мозку (metencephalon), до складу яко­го належать:

- міст (pons);

- мозочок (cerebellum);середній мозок (mesencephalon);

- передній мозок (prosencephalon), складається з:

- проміжного мозку (diencephalon);

- кінцевого мозку (telencephalon).

Головний мозок розвивається із трьох зародко­вих пухирів (vesiculae germinativae) нервової трубки, які є потовщенням нервової трубки або первинних мозкових пухирів:

- переднього мозкового пухиря або переднього мозку (prosencephalon);

- середнього мозкового пухиря або середнього мозку (mesencephalon);

- ромбоподібного (заднього) мозкового пухиря або заднього (ромбоподібного) мозку (rhombencephalon).

На стадії п'яти зародкових пухирів формуються:

1) із ромбоподібного мозкового пухиря (rhombencephalon) два вторинні мозкові пухирі:

- довгастий мозок (myelencephalon; medulla ob-longata; bulbus);

- задній мозок (metencephalon);

2) середній мозковий пухир (mesencephalon) не поділяється на вторинні мозкові пухирі і відділяється від ромбоподібного мозку (rhombencephalon) пере­шийком ромбоподібного мозку (isthmus rhomben-cephali);

3) із переднього мозкового пухиря (prosencepha-lon) формуються два вторинні мозкові пухирі:

- кінцевий мозок (telencecephalon);

 

-  проміжний мозок (diencephalon). Отже:

Із ромбоподібного мозку розвиваються:

- довгастий мозок; цибулина (myelencephalon; medulla oblongata; bulbus);

- задній мозок (metencephalon), до складу якого входять:

- міст (pons);

- мозочок (cerebellum).

Із середнього мозку розвиваються:

- пластинка покрівлі (дах) середнього мозку (lamina tecti mesencephali; lamina quadrigemina mesencephali);

- ніжки мозку (pedunculi cerebri).

Із проміжного мозку розвиваються:

- таламічний мозок (thalamencephalon);

- гіпоталамус (hypothalamus);

- епіталамус (epithalamus);

-  метаталамус (metathalamus). Кінцевий мозок складається з:

-  півкулі великого мозку (hemisperia cerebri);

-  нюхового мозку (rhinencephalon);

- основних ядер та структур утворів (nuclei basales et structurae pertinentes) сірої та білої речо­вин;

- плаща півкуль (pallium) або, за новою номен­клатурою, кори великого мозку (cortex cerebri);

- мозолистого тіла (corpus callosum);

- склепіння (fornix).

Головний мозок також можна поділити на:

- кінцевий мозок; великий мозок (telencephalon; cerebrum);

- стовбур головного мозку (truncus encephali), який складається з:

- довгастого мозку (myelencephalon; medulla ob­longata);

- моста (pons);

- середнього мозку (mesencephalon);

- проміжного мозку (dyencephalon).

Згідно з новою анатомічною номенклатурою (Сан-Пауло) кінцевий мозок (telencephalon) має ос­новні ядра та структури утворів (nuclei basales et structurae pertinentes), до яких відносять:

- хвостате ядро (nucleus caudatus);

- сочевицеподібне ядро (nucleus lentiformis);

- смугасте тіло (corpus striatum);

- внутрішню капсулу (capsula interna);

- променистий вінець (corona radiata);

- асоціативні волокна кінцевого мозку (fibrae as-sociationis telencephali).

Кінцевий мозок має дві півкулі - праву і ліву, на яких є такі поверхні:

- нижня поверхня півкулі великого мозку (facies inferior hemispherii cerebri);

- верхньобічна поверхня півкулі великого мозку (facies superolateralis hemispherii cerebri);

- присередня поверхня півкулі великого мозку (facies medialis hemispherii cerebri).

На нижній поверхні півкуль великого мозку (faci-es inferior hemispheriorum cerebri) - основи головно­го мозку - виходять 12 пар черепних нервів:

- перша пара, нюховий нерв [I] (nervus olfactori-us [I]) - чутливий, що виходить:

- з головного мозку (encephalon) - від нюхових цибулин (bulb olfactorii);

- з черепа (cranium) - через дірчасту пластинку решітчастої кістки (lamina cribrosa ossis ethmoidalis);

- друга пара, зоровий нерв [II] (nervus opticus [II]) - чутливий, що виходить:

- з головного мозку (encephalon) - від зорового перехрестя (chiasma opticum);

- з черепа (cranium) - через зорові канали (canales optici);

- третя пара, окоруховий нерв [III] (nervus oculomotorius [III]) - змішаний, що виходить:

- з головного мозку (encephalon) - з міжніжкової ямки (fossa interpeduncularis);

- з черепа (cranium) - через верхню очноямкову щілину (Assura orbitalis superior);

- четверта пара, блоковий нерв [IV] (nervus trochlearis [IV]), руховий, що виходить:

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах