В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 40

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

-  -    І нейрон - це палички і колбочки (bacilli et coni);ІІ  нейрон  -  це біполярні клітини сітківки

(neurocyti bipolares retinae);

-  ІІІ нейрон - це мультиполярні клітини сітківки; гангліонарний шар (stratum ganglionare).

Аксони ІІІ нейронів утворюють зоровий нерв

(n. opticus), який через зоровий канал (canalis opticus) проходять у порожнину черепа (cavitas cranii).

Тут утворюється неповне перехрестя волокон зо­рового нерва (chiasma opticum), де перехрещуються до 70% аксонів III нейронів.

Перехрещуються волокна від присередньої час­тини сітківки (pars medialis retinae).

Волокна від бічної частини сітківки (pars lateralis retinae) йдуть на своєму боці.

Після зорового перехрестя (chiasma opticum) в ділянці турецького сідла (sella turcica) починається зоровий шлях (tractus opticus), який складається із:

-  присередніх волокон зорового нерва протилеж­ного боку;

-  бічних волокон зорового нерва власного боку.

У складі зорових шляхів аксони ІІІ нейронів дохо­дять до підкіркових центрів зору. Ними є:

-  подушка таламуса (pulvinar thalami);

-  верхні горбики середнього мозку (colliculi superiores mesencephali);

-     бічні колінчасті тіла (corpora geniculata lateralia). У підкіркових центрах зору розміщені тла IVней­ронів зорового шляху.

Від бічного колінчастого тіла (corpus geniculatum laterale) і подушки таламуса (pulvinar thalami) аксо­ни IV нейронів проходять через задню третину зад­ньої ніжки внутрішньої капсули (pars tertia posterior cruris posterioris capsulae internae) і, утворивши зо­рове сяйво (radiatio optica), закінчуються "на бере­гах" острогової борозни (sulcus calcarinus), де роз­міщений кірковий центр зорового аналізатора.

Аксони IV нейронів від верхніх горбиків пластин­ки покрівлі (colliculi superiores laminae tecti) йдуть до додаткових парасимпатичних ядер Якубовича про­тилежного боку (ІІІ пара черепних нервів), де заля­гають тіла п'ятих нейронів. Звідси починається ефе­рентна частина зіничного та акомодаційного рефле­ксів (зв'язок ІІ пари черепних нервів з ІІІ).

Аксони V нейронів (передвузлові парасимпатичні волокна) у складі окорухового нерва через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior) захо­дять в очну ямку (orbita) до війкового вузла (ganglion cilia re), в якому розміщені тіла VI нейронів.

Аксони VI нейронів (завузлові парасимпатичні волокна) іннервують:

-  м'яз-звужувач зіниці (m. sphincter pupillae);

-  війковий м'яз (m.ciliaris);

-  м'яз-розширювач зіниці (m. dilatator pupillae), що іннервується симпатичними завузловими волок­нами.

Цей рефлекс не залежить від нашої волі чи сві­домості.

Крім зорового нерва, до нервів очного яблука належать окорухові нерви: третя, четверта та шоста пари.

Окоруховий нерв [III] (nervus oculomotorius [III]

III пара черепних нервів Окоруховий нерв (nervus oculomotorius) має:

- ядро окорухового нерва (nucleus nervi oculomotorii), яке є руховим ядром (nucleus motorius);

- додаткове ядро окорухового нерва (nucleus accessorius nervi oculomotorii); парасимпатичне яд­ро Якубовича.

Ці ядра розміщені в сірій речовині покриву сере­днього мозку (substantia grisea tegmenti mesencephali) на рівні верхніх горбиків середнього мозку (colliculi superiores mesencephali).

Аксони нейронів цих ядер формують окоруховий нерв (nervus oculomotorius [III]), який виходить з го­ловного мозку в міжніжковій ямці (fossa interpeduncularis). З порожнини черепа (cavitas cranii) - через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior).

У ділянці верхньої очноямкової щілини (fissura orbitalis superior) окоруховий нерв (nervus oculomotorius [III]) розгалужується на:

- верхню гілку (ramus superior);

- нижню гілку (ramus inferior).

Нервові волокна від верхньої гілки (ramus superior) іннервують:

- верхній прямий м'яз ока (m. rectus superior);

- м'яз-підіймач верхньої повіки (m. levator palpebrae superioris).

Нервові волокна від нижньої гілки (ramus inferior) іннервують:

- нижній прямий м'яз ока (m. rectus inferior);

- присередній прямий м'яз ока (m. rectus medialis);

- нижній косий м'яз ока (m. obliquus inferior).

Від додаткового ядра окорухового нерва (nucleus accessorius nervi oculomotorii) - парасимпатичного ядра Якубовича - відходить гілка до війкового вузла (ramus ad ganglion ciliare). Вона ще називається па­расимпатичним корінцем війкового вузла (radix parasympathica ganglii ciliaris), або окоруховим корі­нцем війкового вузла (radix oculomotoria ganglii ciliaris), - це передвузлові парасимпатичні волокна.

Ці передвузлові парасимпатичні нервові волокна (neurofibrae preganglionicae parasympathicae), йдуть в складі нижньої гілки окорухового нерва (ramus inferior nervi oculomotorii) до війкового вузла (ganglion ciliare), де переключаються на другі нейро­ни.

Завузлові   парасимпатичні  нервові волокна

(neurofibrae postganglionicae parasympathicae) -аксони других нейронів від війкового вузла (ganglion ciliare) - йдуть у складі коротких війкових нервів (nervi ciliares breves) до:

- м'яза-звужувача зіниці (m. sphincter pupillae);

- війкового м'яза (m. ciliaris).

Блоковий нерв (nervus trochlearis [IV]) IV пара черепних нервів

Він має власне рухове ядро - ядро блокового нерва (nucleus nervi trochlearis), яке розміщене у сірій речовині покриву середнього мозку (substantia grisea tegmenti mesencephali) на рівні нижніх горби­ків середнього мозку (colliculi inferiores mesencephali).

Аксони нейронів цього ядра формують блоковий нерв, який виходить з головного мозку (encephalon) із верхнього мозкового паруса (velum medullaresuperius). На основі мозку появляється з бічної по­верхні ніжок мозку (crura cerebri), а з порожнини черепа (cavitas cranii) - через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior).

Блоковий нерв (nervus trochlearis) іннервує вер­хній косий м'яз ока (m. obliquus superior).

Відвідний нерв (nervus abducens [VI]) VI пара черепних нервів

Він має власне рухове ядро відвідного нерва

(nucleus nervi abducentis), яке розміщене у сірій ре­човині покриву мосту (substantia grisea tegmenti pontis) на рівні верхівки лицевого горбика ромбопо­дібної ямки (apex colliculi facialis fossae rhomboideae).

Аксони нейронів цього ядра формують відвідний нерв (n. abductus [VI]), який виходить з головного мозку (encephalon) на межі між пірамідами довгас­того мозку (pyramides medullae oblongatae) і мостом (pons). З порожнини черепа (cavitas cranii) - через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior).

Відвідний нерв іннервує бічний прямий м'яз ока

(m. rectus lateralis).ПОРІВНЯЛЬНА АНАТОМІЯ ТА ОНТОГЕНЕЗ ВУХАОрган слуху людини і вищих хребетних є утворен­ням надто складним. У ньому поєднуються два апа­рати зовсім різної функції: власне орган слуху та ор­ган рівноваги й орієнтування в просторі.

Розрізняють два головні типи органів - водний і повітряний.

Повітряний тип спостерігається у комах. У них є тимпанальні (барабанні) органи, які побудовані за принципом пружних перетинок, що сприймають зву­кові вібрації і передають їх специфічним нервовим закінченням).

До органів водного типу належать слухові пухирці медуз (отоцисти), що містять рідину, в якій є один або кілька слухових камінців - отолітів. Звукові хвилі, вдаряючи в стінку пухирця, передаються рідиною й отолітами епітеліальним клітинам, які з'єднані з нер­вом.

У черепних акустичний і статичний апарати об'єднані. У риб існує водний тип. У наземних - мі­шаний (тобто в одній частині - повітряний, в іншій -водний).

У вищих хребетних (в тому числі й у людини) ор­ган слуху складається з трьох головних відділів: зов­нішнього вуха, середнього вуха і внутрішнього вуха.

Останнє, щодо функції, найважливіше і з'являється (онто- і філогенетично) раніше від інших.

Ембріогенез органа слуху

Розвиток органа слуху в людського зародка має багато спільного з його філогенезом.

На третьому тижні внутрішньоутробного життя по­близу заднього мозкового пухиря з'являється парне стовщення ектодерми, на місці якого утворюється слуховий пухирець. З нього розвиваються всі части­ни перетинчастого лабіринту.

В ампульному гребені розміщені чутливі клітини, від яких відходять нервові волокна присінкового нерва, а із плям маточки і мішечка - нервові волок­на завиткового нерва.

З навкружної мезенхіми диференціюється кістко­вий лабіринт. Між ним і перетинчастим лабіринтом утворюються перилімфатичні простори.

З першого зябрового закутка походить середнє вухо - барабанна порожнина зі слуховою (євстахі-йовою) трубою.

Слухові кісточки розвиваються з хряща першої і другої вісцеральних дуг.ВУХО

(auris)

ПРИСІНКОВО-ЗАВИТКОВИЙ ОРГАН

(organum vestibulocochleare)Орган слуху і рівноваги (organum vestibulocochleare) Вухо (auris) поділяється на:

1 зовнішнє вухо (auris externa), до якого нале­жать:

а) вушна раковина (auricula);

б)           зовнішній слуховий хід (meatus acusticus
externus);

2 середнє вухо (auris media), до нього належать:

а) барабанна порожнина (cavitas tympani) із
слуховими кісточками (ossicula auditus; ossicula
auditoria):

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах