В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 41

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

б)           слухова труба (tuba auditiva; tuba auditoria)
- труба Євстахія;

3 внутрішнє вухо (auris interna), яке складають:

а) кістковий лабіринт (labyrinthus osseus);

б)           перетинчастий лабіринт (labyrinthus
membranaceus).

Зовнішнє вухо (auris externa) Вушна раковина (auricula) у своїй основі має вушний хрящ (cartilago auriculae), покритий шкірою.

У нижньому відділі хрящ відсутній і замість нього утворюється складка шкіри з жировою тканиною -це вушна часточка (lobulus auriculae).

Вільний край вушної раковини (auricula) утворює завиток (helix), на внутрішній поверхні якого міс­титься:

- ость завитка (spina helicis) ость Дарвіна;

- ніжка завитка (crus helicis);

- хвіст завитка (cauda helicis).

Паралельно до завитка (helix) проходить протиза-виток (antihelix).

Попереду зовнішнього слухового ходу (meatus acusticus externus) розміщений козелок (tragus), а навпроти нього в нижній частині - протикозелок (antitragus).Між ними ззаду розміщена порожнина раковини (cavitas conchae; cavum conchae), яка продовжуєть­ся у зовнішній слуховий хід (meatus acusticus externus).

Зовнішній слуховий хід (meatus acusticus externus) відкритий назовні зовнішнім слуховим отвором (porus acusticus externus), а в глибині з бо­ку барабанної порожнини (cavitas tympani), або по­рожнини середнього вуха (cavitas auris mediae), він відмежовується барабанною перетинкою (membrana tympanica).

Зовнішній слуховий хід (meatus acusticus externus) має:

- хрящовий зовнішній слуховий хід (meatus acusticus externus cartilagineus);

- кістковий зовнішній слуховий хід (meatus acusticus externus osseus).

Хрящовий зовнішній слуховий хід (meatus acusticus externus cartilagineus) є продовженням вушної раковини (auricula) і складає одну третину довжини зовнішнього слухового ходу (meatus acusticus externus).

Кістковий зовнішній слуховий хід (meatus acusticus externus osseus) займає дві третини зов­нішнього слухового ходу (meatus acusticus externus).

Зовнішній слуховий хід (meatus acusticus externus) вигнутий S-подібно і для його випрямлення при огляді барабанної перетинки (membrana tympanica) у дорослого необхідно відтягнути вушну раковину (auricula) назад, догори та назовні.

Барабанна перетинка (membrana tympanica) за­кріплена в кінці зовнішнього слухового ходу (meatus acusticus externus) і складається з:

- натягнутої частини (pars tensa) - більшої ниж­ньої;

- розслабленої частини (pars flaccida) - меншої верхньої.

У центрі барабанної перетинки (membrana tympanica), що має овальну форму, помітний пупок барабанної перетинки (umbo membranae tympanicae), який утворився внаслідок прикріплення ручки молоточка (manubrium mallei) до її внутрішньої поверхні .

Ззовні барабанна перетинка (membrana tympanica) покрита шкірою (cutis).

Зсередини, що обернена до барабанної порож­нини (cavitas tympani), барабанна перетинка (membrana tympanica) покрита слизовою оболонкою (tunica mucosa).

У розслабленій частині барабанної перетинки (pars flaccida membranae tympanicae) волокнистий шар відсутній і шкіра (cutis) прилягає до слизової оболонки (tunica mucosa).

Середнє вухо (auris media) Барабанна порожнина (cavitas tympani) розмі­щена у товщі кам'янистої частини скроневої кістки (pars petrosa ossis temporalis) і має такі стінки (parietes):

1 Покрівельну стінку (paries tegmentalis) - верх­ню стінку;

2 Яремну стінку (paries jugularis) - нижню стінку;

3 Лабіринтну стінку (paries labyrinthicus) - присе-редню стінку, на якій є два вікна:

- вікно присінка (fenestra vestibuli) - овальне ві­кно;

-     вікно завитки (fenestra cochleae) - кругле вікно. Вікно присінка (fenestra vestibuli) закрите осно­вою стремінця (basis stapedis).

Вікно завитки (fenestra cochleae) затягнуте вто­ринною барабанною перетинкою (membrana tympanica secundaria);

4  Соскоподібну стінку (paries mastoideus) - зад­ню стінку, яка в нижній частині має пірамідне під­вищення (eminentia pyramidalis).

У ньому починається стремінцевий м'яз (m. stapedius).

У верхньому відділі соскоподібна стінка (paries mastoideus) продовжується у соскоподібну печеру (antrum mastoideum), в яку відкриваються соскопо­дібні комірки (cellulae mastoideae) однойменного відростка скроневої кістки (processus mastoideus ossis temporalis).

5  Сонну стінку (paries caroticus) - передню стінку, у верхній частині якої є барабанний отвір слухової труби (ostium tympanicum tubae auditivae), а також проходить м'яз-натягувач барабанної перетинки (m. tensor tympani).

Останній розміщений у верхньому півканалі мя-зово-трубного каналу (semicanalis superior canalis musculotubarii);

6  Перетинчасту стінку (paries membranaceus) -бічну стінку, яка утворена барабанною перетинкою (membrana tympanica).

При переході перетинчастої стінки (paries membranaceus) у покрівельну стінку (paries tegmentalis) утворюється надбарабанний закуток (recessus epitympanicus), де містяться голівка моло­точка (caput mallei) та тіло коваделка (corpus incudis).

У барабанній порожнині розміщені:

-  три слухові кісточки (ossicula auditus; ossicula auiditoria);

-  зв'язки слухових кісточок (ligg. ossiculorum auditus; ligg. ossiculorum auditoriorum);

-  м'язи слухових кісточок (musculi ossiculorum auditus; musculi ossiculorum auditoriorum;).

За своєю формою кісточки одержали назву:

-  молоточок (malleus);

-  коваделко (incus);

- стремінце (stapes). Молоточок (malleus) має:

-  голівку молоточка (caput mallei);

-  шийку молоточка (collum mallei);

- ручку молоточка (manubrium mallei) з бічним ві­дростком (processus lateralis) та переднім відрост­ком (processus anterior).

До ручки молоточка (manubrium mallei) прикріп­лений м'яз-натягувач барабанної перетинки (m. tensor tympani).

Коваделко (incus) складається з:

- тіла коваделка (corpus incudis);

- короткої ніжки (crus breve);

- довгої ніжки (crus longum).

Тло коваделка (corpus incudis) з'єднується з голі­вкою молоточка (caput mallei), утворюючи ковадел-ко-молоточковий суглоб (art. incudomallearis).

Довга ніжка коваделка (crus longum incudis) з'єднується із стремінцем (stapes), утворюючи кова-делко-стремінцевий суглоб (art. incudostapedialis).

Стремінце (stapes) має:

- голівку стремінця (caput stapedis);передню ніжку (crus anterius);

- задню ніжку (crus posterius);

- основу стремінця (basis stapedis), яка прикри­ває вікно присінка (fenestra vestibuli) - овальний отвір присінка (foramen ovale vestibuli) і зчленову­ється з краєм цього отвору (foramen ovale) барабан-но-стремінцевим синдесмозом (syndesmosis tympanostapedialis).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах