В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 6
cerebelli[I-X]);
Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri) відокремлюються одна від одної поздовжньою щілиною великого мозку (fissura longitudinalis cerebri), яка йде до мозолистого тіла (corpus callosum).
Великий мозок (cerebrum) відокремлюється від мозочка (cerebellum) поперечною щілиною великого мозку (fissura transversa cerebri).ДОВГАСТИЙ МОЗОК; ЦИБУЛИНА
(myelencephalon; medulla oblongata; bulbus)Він є продовженням спинного мозку (medulla spinalis) і має вигляд молодої цибулини, тому і називається цибулиною (bulbus).
Як і спинний мозок (medulla spinalis), довгастий мозок на дорcальній поверхні (facies dorsalis medullae oblongatae) має:
- задню серединну борозну (sulcus medianus posterior);
- дві задньобічні борозни (sulci posterolaterales). На вентральній поверхні довгастого мозку (facies
ventralis medullae oblongatae) проходять:
- передня серединна щілина (fissura mediana anterior);
- дві передньо-бічні борозни (sulci anterolater-ales).
Між передньою серединною щілиною (fissura mediana anterior) і передньобічними борознами (sulci anterolaterales) містяться піраміди довгастого мозку; піраміди цибулини (pyramides medullae ob-longatae; pyramides bulbi), які на межі зі спинним мозком перехрещуються, утворюючи перехрестя пірамід (decussatio pyramidum).
Між передньобічною та задньобічною борознами (sulci anterolateralis et posterolateralis) розміщені оливи (olivae).
Дорсальна поверхня довгастого мозку (facies dorsalis medullae oblongatae) утворює нижню части-
МІСТ (pons), або Він розміщений попереду довгастого мозку (medulla oblongata), утворений потовщенням мозкової речовини, яка за допомогою середніх мозочко-вих ніжок (pedunculi cerebellares medii) сполучає мозочок (cerebellum) з мостом (pons). Міст (pons) має:
- вентральну поверхню (facies ventralis), на якій проходить основна борозна (sulcus basilaris);
- дорсальну поверхню (facies dorsalis), яка утворює верхню частину ромбоподібної ямки.
Сіра речовина моста (substantia grisea pontis) складається із:
- власних ядер мосту (nuclei proprii pontis);
- ядер V-Viii пар черепних нервів. На межі між вентральною та дорсальною частину ромбоподібної ямки (fossa rhomboidea).
На дорсальній поверхні (facies dorsalis) нижче ромбоподібної ямки (fossa rhomboidea) чітко конту-руються:
- тонкий пучок (fasciculus gracilis) з тонким горбиком (tuberculum gracile) попереду;
- клиноподібний пучок (fasciculus cuneatus) із клиноподібним горбиком (tuberculum cuneatum).
Сіра речовина довгастого мозку (substantia grisea medullae oblongatae) представлена:
- нижнім оливним комплексом; нижніми оливни-ми ядрами (complexus olivaris inferior; nuclei olivares inferiores);
- тонкими ядрами (nuclei graciles);
- клиноподібними ядрами (nuclei cuneati);
- центром дихання і кровообігу;
- ядрами ІХ- Xii пар черепних нервів.
Біла речовина довгастого мозку (substantia alba medullae oblongatae) складається з:
- висхідних шляхів, до складу яких входять присе-редня петля (lemniscus medialis), яка в довгастому мозку (medulla oblongata) робить перехрест (decussatio lemnisci medialis), та спинномозкова петля (lemniscus spinalis);
- низхідних шляхів (пірамідних шляхів);
- сітчастої формації (formatio reticularis).
міст Варолія
нами моста (pars ventralis et dorsalis pontis) лежать ядра трапецієподібного тіла (nuclei corporis trapezoidei), основу яких складають:
- переднє ядро трапецієподібного тіла (nucleus anterior corporis trapezoidei);
- бічне ядро трапецієподібного тіла (nucleus lateralis corporis trapezoidei);
- присереднє ядро трапецієподібного тіла (nucleus medialis corporis trapezoidei).
Біла речовина моста складається із нервових волокон, які йдуть у складі:
- присередньої петлі (lemniscus medialis);
- сітчастої формації (formatio reticularis);
пірамідних шляхів (tractus pyramidales).МОЗОЧОК
Мозочок (cerebellum) є окремою частиною головного мозку (encephalon). Разом із мостом (pons) формує задній мозок (metencephalon) і є найбільшим відділом ромбоподібного мозку (rhombencephalon), яка відділяється від кінцевого мозку (telencephalon) поперечною щілиною великого мозку (fissura transversa cerebri), куди заходить (cerebellum)
намет мозочка (tentorium cerebelli).
Зверху до мозочка (cerebellum) прилягають потиличні частки великого мозку (lobi occipitales cerebri).
На нижній поверхні мозочка (facies inferior cerebelli) є широка заглибина - долинка мозочка (vallecula cerebelli), до якої прилягає дорсальна поверхня довгастого мозку (facies dorsalis medullaeoblongatae).
Mозочoк (cerebellum) має півкулі мозочка (hemispheria cerebelli), які розділені між собою поздовжньою щілиною (fissura longitudinalis cerebelli).
Півкулі мозочка (hemispheria cerebelli) з'єднуються за допомогою черв'яка мозочка [I-X] (vermis cerebelli [I-X]).
Мозочок (cerebellum) складається з:
- тіла мозочка (corpus cerebelli);
- клаптиково-вузликової частки (lobus flocculonodularis). Межею між ними є задньобічна щілина мозочка (fissura posterolateralis).
Зовнішня будова мозочка
(morphologia externa cerebelli) Мозочок має:
- тло мозочка (corpus cerebelli), яке складається з:
- двох півкуль мозочка (hemispheria cerebelli);
- черв'яка мозочка (vermis cerebelli), який розміщений між ними;
- долинку мозочка (valecula cerebelli) в якій розміщений довгастий мозок (medulla oblongata);
- черв'як мозочка (vermis cerebelli), який має такі частини (по колу зверху донизу):
- язичок мозочка (lingula cerebelli);
- вершину (culmen);
- схил (declive);
- листок черв'яка (folium vermis);
- горб (tuber);
- піраміду (pyramis);
- вузлик (nodulus);
- щілини мозочка (fissurae cerebelli), які є численними і різними за глибиною; вони пронизують півкулі мозочка (hemispheria cerebelli) та черв'як мозочка (vermis cerebelli). Є такі щілини:
- горизонтальна щілина (fissura horizontalis), яка поділяє мозочок на:
- вентральну частину (pars ventralis);
- дорсальну частину (pars dorsalis);
- міжпівмісяцева щілина (fissura intersemilunaris);
- задня верхня щілина (fissura posterior superior);
- задньобічна щілина (fissura posterolateralis);
- передпірамідна щілина (fissura prepyramidalis);
- друга щілина (fissura secunda).
Листки мозочка (folia cerebelli) розміщені між щілинами мозочка.
Щілини мозочка (fissurae cerebelli) поділяють мозочок (cerebellum) на такі частки і часточки:
1 Передню частку мозочка (lobus cerebelli anterior), що відділена від задньої частки мозочка (lobus cerebelli posterior) першою щілиною (fissura prima) і складається з:
- часточок черв'яка (lobuli vermis), до яких належать:
- язичок мозочка (lingula cerebelli);
- центральна часточка (lobulus centralis);
- вершина (culmen);
- часточок півкуль, до яких належать:
Похожие статьи
В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття
В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система
В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах