В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 6

cerebelli[I-X]);

Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri) відо­кремлюються одна від одної поздовжньою щілиною великого мозку (fissura longitudinalis cerebri), яка йде до мозолистого тіла (corpus callosum).

Великий мозок (cerebrum) відокремлюється від мозочка (cerebellum) поперечною щілиною велико­го мозку (fissura transversa cerebri).ДОВГАСТИЙ МОЗОК; ЦИБУЛИНА

(myelencephalon; medulla oblongata; bulbus)Він є продовженням спинного мозку (medulla spinalis) і має вигляд молодої цибулини, тому і нази­вається цибулиною (bulbus).

Як і спинний мозок (medulla spinalis), довгастий мозок на дорcальній поверхні (facies dorsalis medullae oblongatae) має:

- задню серединну борозну (sulcus medianus pos­terior);

 

-  дві задньобічні борозни (sulci posterolaterales). На вентральній поверхні довгастого мозку (facies

ventralis medullae oblongatae) проходять:

- передня серединна щілина (fissura mediana an­terior);

- дві передньо-бічні борозни (sulci anterolater-ales).

Між передньою серединною щілиною (fissura mediana anterior) і передньобічними борознами (sulci anterolaterales) містяться піраміди довгастого мозку; піраміди цибулини (pyramides medullae ob-longatae; pyramides bulbi), які на межі зі спинним мозком перехрещуються, утворюючи перехрестя пірамід (decussatio pyramidum).

Між передньобічною та задньобічною борознами (sulci anterolateralis et posterolateralis) розміщені оливи (olivae).

Дорсальна поверхня довгастого мозку (facies dorsalis medullae oblongatae) утворює нижню части-

МІСТ (pons), або Він розміщений попереду довгастого мозку (medulla oblongata), утворений потовщенням мозко­вої речовини, яка за допомогою середніх мозочко-вих ніжок (pedunculi cerebellares medii) сполучає мозочок (cerebellum) з мостом (pons). Міст (pons) має:

- вентральну поверхню (facies ventralis), на якій проходить основна борозна (sulcus basilaris);

- дорсальну поверхню (facies dorsalis), яка утво­рює верхню частину ромбоподібної ямки.

Сіра речовина моста (substantia grisea pontis) складається із:

- власних ядер мосту (nuclei proprii pontis);

- ядер V-Viii пар черепних нервів. На межі між вентральною та дорсальною части­ну ромбоподібної ямки (fossa rhomboidea).

На дорсальній поверхні (facies dorsalis) нижче ромбоподібної ямки (fossa rhomboidea) чітко конту-руються:

- тонкий пучок (fasciculus gracilis) з тонким гор­биком (tuberculum gracile) попереду;

- клиноподібний пучок (fasciculus cuneatus) із клиноподібним горбиком (tuberculum cuneatum).

Сіра речовина довгастого мозку (substantia grisea medullae oblongatae) представлена:

- нижнім оливним комплексом; нижніми оливни-ми ядрами (complexus olivaris inferior; nuclei olivares inferiores);

- тонкими ядрами (nuclei graciles);

- клиноподібними ядрами (nuclei cuneati);

- центром дихання і кровообігу;

- ядрами ІХ- Xii пар черепних нервів.

Біла речовина довгастого мозку (substantia alba medullae oblongatae) складається з:

- висхідних шляхів, до складу яких входять присе-редня петля (lemniscus medialis), яка в довгастому мозку (medulla oblongata) робить перехрест (decussatio lemnisci medialis), та спинномозкова петля (lemniscus spinalis);

- низхідних шляхів (пірамідних шляхів);

- сітчастої формації (formatio reticularis).

міст Варолія

нами моста (pars ventralis et dorsalis pontis) лежать ядра трапецієподібного тіла (nuclei corporis trapezoidei), основу яких складають:

- переднє ядро трапецієподібного тіла (nucleus anterior corporis trapezoidei);

- бічне ядро трапецієподібного тіла (nucleus lateralis corporis trapezoidei);

- присереднє ядро трапецієподібного тіла (nucleus medialis corporis trapezoidei).

Біла речовина моста складається із нервових во­локон, які йдуть у складі:

- присередньої петлі (lemniscus medialis);

- сітчастої формації (formatio reticularis);

пірамідних шляхів (tractus pyramidales).МОЗОЧОК

Мозочок (cerebellum) є окремою частиною голо­вного мозку (encephalon). Разом із мостом (pons) формує задній мозок (metencephalon) і є найбіль­шим відділом ромбоподібного мозку (rhombencephalon), яка відділяється від кінцевого мозку (telencephalon) поперечною щілиною велико­го мозку (fissura transversa cerebri), куди заходить (cerebellum)

намет мозочка (tentorium cerebelli).

Зверху до мозочка (cerebellum) прилягають поти­личні частки великого мозку (lobi occipitales cerebri).

На нижній поверхні мозочка (facies inferior cerebelli) є широка заглибина - долинка мозочка (vallecula cerebelli), до якої прилягає дорсальна по­верхня довгастого мозку (facies dorsalis medullaeoblongatae).

Mозочoк (cerebellum) має півкулі мозочка (hemispheria cerebelli), які розділені між собою поз­довжньою щілиною (fissura longitudinalis cerebelli).

Півкулі мозочка (hemispheria cerebelli) з'єднуються за допомогою черв'яка мозочка [I-X] (vermis cerebelli [I-X]).

Мозочок (cerebellum) складається з:

- тіла мозочка (corpus cerebelli);

- клаптиково-вузликової частки (lobus flocculonodularis). Межею між ними є задньобічна щілина мозочка (fissura posterolateralis).

Зовнішня будова мозочка

(morphologia externa cerebelli) Мозочок має:

- тло мозочка (corpus cerebelli), яке складається з:

- двох півкуль мозочка (hemispheria cerebelli);

- черв'яка мозочка (vermis cerebelli), який роз­міщений між ними;

- долинку мозочка (valecula cerebelli) в якій роз­міщений довгастий мозок (medulla oblongata);

- черв'як мозочка (vermis cerebelli), який має такі частини (по колу зверху донизу):

- язичок мозочка (lingula cerebelli);

- вершину (culmen);

- схил (declive);

- листок черв'яка (folium vermis);

- горб (tuber);

- піраміду (pyramis);

- вузлик (nodulus);

- щілини мозочка (fissurae cerebelli), які є чис­ленними і різними за глибиною; вони пронизують півкулі мозочка (hemispheria cerebelli) та черв'як мозочка (vermis cerebelli). Є такі щілини:

- горизонтальна щілина (fissura horizontalis), яка поділяє мозочок на:

- вентральну частину (pars ventralis);

- дорсальну частину (pars dorsalis);

- міжпівмісяцева щілина (fissura intersemilunaris);

- задня верхня щілина (fissura posterior superior);

- задньобічна щілина (fissura posterolateralis);

- передпірамідна щілина (fissura prepyramidalis);

- друга щілина (fissura secunda).

Листки мозочка (folia cerebelli) розміщені між щі­линами мозочка.

Щілини мозочка (fissurae cerebelli) поділяють мо­зочок (cerebellum) на такі частки і часточки:

1 Передню частку мозочка (lobus cerebelli anteri­or), що відділена від задньої частки мозочка (lobus cerebelli posterior) першою щілиною (fissura prima) і складається з:

- часточок черв'яка (lobuli vermis), до яких нале­жать:

- язичок мозочка (lingula cerebelli);

- центральна часточка (lobulus centralis);

- вершина (culmen);

- часточок півкуль, до яких належать:

Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах