В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 7

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

- крило центральної часточки (ala lobuli centralis);

- передня чотирикутна часточка (lobulus quadrangularis anterior).

Передня частка мозочка майже повністю скла­дається з передньої чотирикутної часточки (lobulus quadrangularis anterior), що доповнена спереду цен­тральною часточкою (lobulus centralis), яка пред­ставлена крилами центральної часточки (alae lobuli centralis).

Передня чотирикутна часточка (lobulus quadrangularis anterior) має:

- задню частину; дорсальну частину (pars posterior; pars dorsalis);

- передню частину; вентральну частину (pars anterior; pars ventralis).

Передня частка мозочка (lobus cerebelli anterior) належить до давнього мозочка (paleocerebellum), отримує волокна пропріоцептивної чутливості від спинномозково-мозочкових шляхів, і тому має ще назву - спинномозкомозочок (spinocerebellum), який підтримує тонус м'язів, контролює сили гравіта­ції та інерції.

2 Задню частку мозочка (lobus cerebelli posterior), яка є більшою частиною нового мозочка (neocerebellum).

До задньої частки мозочка (lobus cerebelli posterior) йдуть мостомозочкові волокна (fibrae pontocerebellares) від ядер мосту (nuclei pontis), тому ця частка ще називається мостомозочок (pontocerebellum), який забезпечує тонку син­хронізацію м'язового тонусу при свідомих рухах.

До складу задньої частки мозочка (lobulus cerebelli posterior) належать (зверху вниз):

- часточки півкуль, до яких належать:

- проста часточка, або задня чотирикутна часточ­ка (lobulus simplex; lobulus quadrangularis posterior);

- верхня півмісяцева часточка (lobulus semilunar-is superior);

- нижня півмісячева часточка (lobulus semilunaris inferior);

- присерединна часточка; тонка часточка (lobulus paramedianus; lobulus gracilis);

- двочеревцева часточка (lobulus biventer);

- мигдалик мозочка (tonsilla cerebelli).

Є часточки черв'яка (lobuli vermis), до яких відносять:

- схил (declive);

- листок черв'яка (folium vermis);

- піраміду (pyramis);

- горб (tuber);

- язичок (uvula).

3       Клаптиково-вузликову частку (lobus flocculonodularis), яка філогенетично належить до стародавнього мозочка (archicerebellum).

Ця частка (lobus flocculonodularis) функціонально пов'язана з присінковими ядрами VIII пари череп­них нервів за допомогою присінково-мозочкових волокон (fibrae vestibulocerebellares), ще називаєть­ся присінко-мозочком (vestibulocerebellum), роз­міщена знизу мозочка під задньобічною щілиною (fissura posterolateralis) та забезпечує рівновагу тіла людини.

Клаптиково-вузликова    частка (lobus

flocculonodularis) складається з:

- клаптика (flocculus);

- вузлика (nodulus);

ніжки клаптика (pedunculus flocculi), яка з'єднує клаптик з вузликом.Внутрішня будова мозочка

(morphologia interna cerebelli) Біла   речовина   мозочка   оточена   корою та розділена на перифериї численними різної глибини борознами, тому на стріловому (сагітальному) розрізі нагадує гілку дерева - дерево життя (albor vitae).

Мозочок (cerebellum) ззовні вкритий шаром сірої речовини - корою мозочка (cortex cerebelli), в якій розміщені листки мозочка (folia cerebelli), що відо­кремлені між собою щілинами мозочка (fissurae cerebelli).

Сіра речовина мозочка є скупченням сірої речо­вини у товщі мозкового тіла (corpus medullare cerebelli) і складається з чотирьох пар таких ядер:

- зубчастого ядра; бічного ядра мозочка (nucleus dentatus; nucleus lateralis cerebelli);

- переднього міжпозиційного ядра; кіркоподібно-го ядра (nucleus interpositus anterior; nucleus emboli-formis), яке закриває ворота зубчастого ядра (hilum nuclei dentati);

- заднього міжпозиційного ядра; кулястого ядра (nucleus interpositus posterior; nucleus globosus);

- ядра вершини (шатра); присереднього ядра мо­зочка (nucleus fastigii; nucleus medialis cerebelli).

Біла речовина мозочка складає основну масу мозочка і називається мозковим тілом мозочка (corpus medullare cerebelli).

Мозочок має три пари мозочкових ніжок (pedun-culi cerebellares), які з'єднують його з іншими відділами головного мозку (encephalon):

- середні мозочкові ніжки (pedunculi cerebellares medii), що з'єднують мозочок (cerebellum) з мостом (pons);

- верхні (передні) мозочкові ніжки (pedunculi cer-ebellares superiores), що з'єднують мозочок (cerebel­lum) з покривом середнього мозку (tegmentum mes-encephali);

- нижні (задні) мозочкові ніжки (pedunculi cerebel-lares inferiores), що з'єднують мозочок (cerebellum) з довгастим мозком (medulla oblongata).

ПЕРЕШИЙОК РОМБОПОДІБНОГО

Це найвужче місце стовбура головного мозку (truncus encephali). Він розміщений між заднім моз­ком (metencephalon) і середнім мозком (mesen-cephalon).

До нього належать:

- верхні мозочкові ніжки (pedunculi cerebellares superiores);

- верхній мозковий парус (velum medullare su-perius), що натягнутий між верхніми мозочковими

Філогенетично мозочок поділяють на:

- стародавній мозочок (archicerebellum), до якого належать:

а)        клаптико-вузликова частка (lobus
flocculonodularis);

б) язичок мозочка (uvula; lingula cerebelli);

в)    ядро вершини; ядро шатра; присереднє ядро
мозочка
(nucleus fastigii; nucleus medialis cerebelli).

Cтародавній мозочок (archicerebellum) забезпе­чує рівновагу тіла людини;

- давній мозочок (paleocerebellum), до якого на­лежать:

а)    передня частка мозочка (lobus cerebelli anteri-
or);

б) вершина (culmen);

в) піраміда (pyramis);

г)  язичок (uvula);

д) переднє міжпозиційне ядро; кіркоподібне ядро

(nucleus interpositus anterior; nucleus emboliformis);

є) заднє міжпозиційне ядро; кулясте ядро (nucle­us interpositus posterior; nucleus globosus).

Давній мозочок (paleocerebellum) підтримує то­нус м'язів, а під час рухів ураховує сили гравітації та інерції;

- новий мозочок (neocerebellum) - до нього на­лежить решта часток мозочка із зубчастим ядром; бічним ядром мозочка (nucleus dentatus; nucleus lateralis cerebelli).

Новий мозочок (neocerebellum) координує та ре­гулює рухи людини.

У цілому мозочок відіграє важливу роль у підтри­мці рівноваги тіла та координації рухів, він є одним із вищих автономних (вегетативних) центрів.

Тобто мозочок становить центр рефлекторної ко­ординації м'язових скорочень, які служать для підт­римування рівноваги, особливо при статико-локомоторних актах; крім того, він координує роботу окремих м'язів при складних рухових актах, пов'язаних з пересуванням тіла в просторі, а також кожного м'яза окремо.

 

МОЗКУ (isthmus rhombencephali)

ніжками (pedunculi cerebellares superiores);

-  трикутник петлі (trigonum lemnisci). Трикутник петлі (trigonum lemnisci) обмежований:

- ручками нижнього горбика (brachia colliculi infe-rioris);

- верхніми мозочковими ніжками (pedunculi cer-ebellares superiores);

ніжками мозку (pedunculi cerebri).ЧЕТВЕРТИЙ ШЛУНОЧОК (ventriculus quartus)

Він є похідним порожнини ромбоподібного мозку     номенклатурою (PNA) - дном четвертого шлуночка);
(rhobencephalon) і має:                                             - покрив четвертого шлуночка (tegmen ventriculi

- ромбоподібну ямку (fossa rhomboidea), яка є quarti), який є задньою стінкою четвертого шлуночка

передньою стінкою четвертого шлуночка (за старою      (його називали дахом четвертого шлуночка).

РОМБОПОДІБНА ЯМКА (fossa rhomboidea)Ромбоподібна ямка (fossa rhomboidea) лежить на дорсальній поверхні довгастого мозку та моста (facies dorsalis medullae oblongatae et pontis) і об-межована:

- вгорі   -   верхніми   мозочковими ніжками

(pedunculi cerebellares superiores);

ніжками

- знизу   -   нижніми мозочковими (pedunculi cerebellares inferiores).

Посередині ромбоподібної ямки (fossa rhomboidea) проходить серединна борозна (sulcusmedianus), яка поділяє ямку на праву та ліву симет­ричні половини.

Уздовж серединної борозни (sulcus medianus) з боків розміщується парне присереднє підвищення (eminentia medialis), у верхній частині якого висту­пає лицевий горбик (colliculus facialis).

У нижній частині ромбоподібної ямки (fossa rhomboidea) утворюються:

-  трикутник блукаючого нерва; блукаючий трикут­ник (trigonum nervi vagi; trigonum vagale), він розмі­щений збоку;

-  трикутник під'язикового нерва (trigonum nervi hypoglossi), розміщений присередньо.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах