В І Макеєв - Стрільба артилерії - страница 12

 

 

 

де t - температура повітря за останнім виміром; t2, t4 - за 2, 4, 8 і т.п. 10, 12, 14 годин;

At^ - поправка, що залежить від способу транспортування боєприпасів (повітряний, залі­зничний транспорт);

K2, K4 - коефіцієнти через кожні 2 години; K2 = 0,3, K4 = 0,2, Кб = 0,1, K8 = 0,09.

 

Вказівки щодо збереження боєприпасів у однакових температурних умовах. Правила вимірювання температури зарядів

 

Для збереження боєприпасів у однакових температурних умовах дотримуються пев­них правил:

1  Забезпечують рівність або хоча б однаковість температури пороху у всіх зарядах, температуру яких потрібно врахувати перед стрільбою. З цією метою для запобігання тепло­обміну між нижнім рядом покладених у штабель зарядів (патронів) і ґрунтом під нижній ряд штабеля підстилають прошарок гілок, соломи, жердин, дощок і т.п., а для охорони верхнього ряду від нагрівання сонцем або охолодження вночі, в ясну погоду штабель покривають звер­ху подібними теплонепроникними матеріалами. Збоку від сонця штабель теж повинен бути прикритий. Однаковість температури зарядів забезпечується легше, якщо заряди (патрони) вкладають у ніші, погрібки або ж лишають в ящиках, складених штабелем. У цьому разі за­ряди також необхідно охороняти від нагрівання сонцем.

2  Забезпечують рівність температури пороху в контрольному заряді (патроні) і серед­ньої температури інших зарядів, що лежать разом із контрольним. Для цього контрольний заряд (патрон) повинен лежати всередині штабеля і знаходитися в таких самих умовах, що й інші заряди, з обов'язковим захистом від сонця.

3  Знімають відліки з термометра не раніше ніж через 10 хвилин після укладки контро­льного заряду (патрона) у штабель.

4  У ході вимірів відліків з термометра стежать, щоб він не нагрівався від сонця, а та­кож від рук спостерігача, особливо в холодну пору року.

Під час зняття відліків термометр необхідно тримати за верхній кінець, не торкаючись іншою рукою до нижнього кінця.

Вийнявши термометр із заряду (ящика), відлік роблять швидко, поки термометр збері­гає ту температуру, яку він отримав від пороху. Тому, оглянувши термометр, насамперед помічають положення кінця ртутного (спиртового) стовпчика, а потім уже відраховують по­ділки шкали, що відповідають цьому положенню.

Батарейний термометр застосовують також для вимірювання температури повітря. З цією метою термометр вішають на висоті близько 1,5 м над ґрунтом на дерево або тичину обов'язково в тіні і на вітрі.

Відлік знімають не раніше ніж через 10 хвилин, дотримуючись правил, зазначених

вище.

 

4.3.6 Розподіл боєприпасів між батареями (гарматами) та їх сортування

Боєприпаси у дивізіоні розподіляють між батареями так, щоб у кожній батареї були боєприпаси переважно однієї партії зарядів. У батареї боєприпаси однієї партії зарядів роз­поділяють між гарматами рівномірно з урахуванням особливостей виконання майбутніх вог­невих завдань. Необхідно для кожної гармати по можливості виділяти снаряди з однаковими знаками відхилення маси [7].

Під час розподілу боєприпасів прагнуть до того, щоб одне вогневе завдання незалеж­но від кількості вогневих нальотів виконувалося зарядами однієї партії.

Сортування боєприпасів проводять з метою підвищення точності стрільби і зменшен­ня розсіювання за такими характеристиками:

-          за призначенням снарядів (ОФ, Д-4, БК і т.ін.);

-          за типом підривника (РГМ-2, В-90, Д-1-У);

-          за устроєм і складом зарядів (П, Зм., Спец.);

-          за партіями зарядів;

-          за знаками відхилення маси снаряда.

 

4.4 Розрахунок поправок на відхилення метеорологічних та балістичних умов стрільби від табличних значень

 

Поправки на умови стрільби розраховують завчасно, для цього:

-          вибирають вид траєкторії, снаряд і заряди (не більше двох), застосування яких за­безпечить виконання вогневих завдань (один із вибраних зарядів повинен забезпечувати мо­жливість стрільби на найбільшу дальність по можливому району цілей. Ще один заряд виби­рають з розрахунком отримати найвигіднішу крутизну траєкторії);

-          у кожному із напрямків для кожного з вибраних зарядів готують ряд дальностей: для нарізної та реактивної артилерії з проміжками до 4 км і менше, для мінометів і гармат для мортирної стрільби з проміжками до 2 км;

-          окрім основного напрямку стрільби, накреслюють 1-2 напрямки, відмінні від ос­новного в кожен бік до 8-00 (рис.4.2).

Відхилення, однакові в межах висот траєкторії, залежить від балістичних характеристик артилерійської системи, снаряда, заряду і тому називаються балістичними відхиленнями метереологічних елементів [3].

БАЛІСТИЧНИЙ ВІТЕР - це постійний у межах висоти траєкторії умовний вітер, який викликає таке саме відхилення точки падіння снаряда по дальності і напрямку, як і перемін­ний з висотою дійсний вітер.

КУТ ВІТРУ - це кут, який відраховують проти ходу годинникової стрілки між напрям­ком стрільби і напрямком, звідкіля дме вітер.Кут вітру Aw дорівнює різниці дирекційних кутів основного напрямку аон і напрямку, звідки віє вітер (рис.4.3):

Aw =     - aw (4.34)

 

Якщо дирекційний кут основного напрямку (дирекційний кут цілі) менший від дирек-ційного кута вітру, тоді перед визначенням різниці кутів до нього додають 60-00.

Приклад. аон = 27-00, aw = 22-00. Визначити Aw.

 

Розв'язання:

Aw = аон - aw = 27-00 - 22-00 = 5-00. Кут вітру дорівнює 5-00.

 

Приклад. аон = 5-00, aw = 25-00. Визначити Aw.

 

Розв'язання:

Aw = аон - aw = 5-00 - 25-00 = 65-00-25-00 = 40-00. Кут вітру дорівнює 40-00.

Щоб врахувати вплив вітру на дальність і напрямок польоту снаряда, необхідно баліс­тичний вітер розкласти на складові по напрямку стрільби і до нього перпендикулярному:

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 4.3 - Складові балістичного вітру

 

Поздовжня і бокова складові балістичного вітру (з рисунка) визначаються за формула­ми

 

Wx = W*cosAw; (4.35)

 

Wz = W*sinAw. (4.36)

 

Для врахування впливу вітру на дальність і напрямок польоту снаряда нас цікавлять знаки поправок на складові балістичного вітру.

Знаки поправок на складові балістичного вітру протилежні знакам складових балістич­ного вітру: якщо вітер дме в напрямку стрільби (попутний), то він немовби підганяє снаряд і тому поздовжня складова буде мати знак „+", а поправка дальності на поздовжню складову буде мати знак „-". Якщо вітер дме зліва, зносить снаряд вправо, то бокова складова балісти­чного вітру має знак „+", а поправка на бокову складову балістичного вітру має знак „-".

 

Приклад. Надійшов метеосередній „Метео 1103 - 18082 - 0120 - 01376 - 0211 - 741706 - 0409 - 711807 - 0808 - 671908 - 1207 - 652108 - 1606 - 642009 - 2006 - 632309 -

Визначити значення складових балістичного вітру для заряду 3-го в основному напрям­ку аон = 5 - 00 на дальності (122-мм Г Д-30)

1 варіант                                       2 варіант

4 000 м                                          6 000 м

 

Розв'язання:

02 - 741706                                   06 - 691807
aw = 48-00 47-00

- 2 / -6                                             - 1 / -7

 

Знаки складових (поздовжньої і бокової) балістичного вітру можна визначити за допо­могою таблиць розкладання балістичного вітру (додаток 3).

На практиці для зручності і швидкості розрахунків поздовжню і бокові складові баліс­тичного вітру визначають за допомогою кола вітру або таблиці для розкладання балістично­го вітру, яку складено згідно з формулами розкладання. Входами в таблиці є кут вітру Aw і швидкість балістичного вітру W, які взяті із бюлетеня.

Потрібно мати на увазі, що в ТС 122-мм Г Д-30, як і в усіх таблицях останніх видань, вказані знаки складових балістичного вітру.

Знак „+" означає, що вітер попутний (боковий зліва направо), знак „-" означає, що вітер зустрічний (боковий справа наліво). В таких Таблицях стрільби усі табличні поправки наве­дені зі своїми знаками. В старих Таблицях стрільби в таблицях для розкладання балістичного вітру на складові наведені не знаки складових, а знаки поправок на складові балістичного ві­тру і тому вони відрізняються одна від одної.

 

Приклад. ац (ОН) = 27-00,    Aw = 22-00,   W = 9м/с. Визначити Wx, Wz.

Розв'язання:

За допомогою ТС

1  Визначити кут вітру: Aw = ац - aw = 27-00 - 22-00 = 5-00.

2  Визначити складові:

 

Aw = 5-00 \                      ТС 122-мм Г Д-30                              Wx = -8м/с

W = 9м/с                                                                                     Wz = +5м/с

 

 

За допомогою логарифмічної лінійки:

 

Wx = W*cosAw = 9*cos (5-00) = - 7.8 = - 8(м/с); Wz = W*sinAw = 9*sin (5-00) = +4,5 = + 5(м/с).

 

Примітка. Знаки складових визначити згідно з таблицею для розкладання балістичного вітру.

Аналогічно, використовуючи таблицю синусів:

Wx = W*cosAw = W*cos (5-00) = W*sin (15-00-5-00) = 9*sin10-00 = 9*0,866 = - 8(м/с);Wz = w*sinAw = w*sin5-00 = 9*sin5-00 = 9*0.5 = +4.5 = +5(м/с). Примітка. Знаки складових визначити згідно з таблицею для розкладання балістичного вітру.

 

Визначення відхилень метеорологічних умов стрільби від табличних значень

 

Приклад. На ВП батарея 122-мм Г Д-30. Висота 110м. На ВП снаряди ОФ-462 з підри­вником РГМ-2. ОН аон = 42-00.

Із штабу АДН надійшла телефонограма: „Метео 1102 - 00000 - 0190 - 01270 - 0202 -
700202 - 0402 - 700202 - 0802 - 720303 - 1203 - 730304 - 1603 -750406 - - 2004 - 770507 -
2404 - 780807 - 3003 - 790908 -....... -2526".

Визначити відхилення метеорологічних умов стрільби від табличних значень для заря­ду Першого на дальності 5, 7, 9 км в основному напрямку. Розв'язання зведені в табл. 4.8.

Приведення тиску до рівня вогневої позиції

 

Якщо відомі дві висоти, то за тиском і температурою, визначеними на одній висоті, мо­жна визначити тиск на іншій висоті:H 2 = H1 +

h — h

Б

2

(4.37)де Н2 - тиск на висоті h2;

Н1 - відомий тиск на висоті h1;

h1t h2 - відомі висоти точок;

Б - значення барометричного ступеня.

Для розрахунку поправок на відхилення тиску атмосфери від табличного спочатку на­земне відхилення тиску атмосфери приводять до висоти вогневої позиції за формулоюAH0 = ЛН м +

к—К

Б

(4.38)де АНо - наземне відхилення тиску атмосфери на висоті вогневої позиції в мм рт.ст.;

АНм - наземне відхилення тиску атмосфери на рівні метеостанції в мм рт.ст. (береться із 4-ї групи бюлетеня „Метеосередній");

Км - висота метеостанції над рівнем моря (із 3-ї групи бюлетеня „Метеосередній");

Квп - висота вогневої позиції батареї над рівнем моря в м;Б - на рівнинній місцевості, коли висота батареї (ВП) і метеостанції над рівнем моря не більше 250 м (Квп <= 250 м і Км <= 250 м), барометричний ступінь Б беруть таким, що дорів­нює 10 м/мм.рт.ст. В цьому разі наземне відхилення тиску атмосфери приводиться до висоти батареї за формулою

 

ЛН0 =ЛН м + Км—К^ (4.39)

10

Приклад. Визначити наземне відхилення тиску атмосфери на висоті батареї, якщо Іівп 140м і в  батареї отримано такий бюлетень: „Метео 1104 - 10034 - 0080- 01458 - 0206

543606 - ... "

 

 

ЛН0 =ЛН м +^           ^ = +14 +         = +8 мм.рт.ст.До табличних балістичних умови стрільби належать:

-      початкова швидкість снарядів таблична;

-      Тз = + 150С;

-      маса снаряда (спорядженого) таблична;

-      форма снаряда з підривником відповідає кресленню;

-      снаряди пофарбовані;

-      сумарне відхилення початкової швидкості АУвсум = 0.

 

Розрахунок поправок на відхилення метереологічних та балістичних умов стрільби від табличних значеь

 

До поправок на відхилення метеорологічних умов стрільби від табличних значень на­лежать:

Поправки дальності:

АДн - поправка дальності на відхилення наземного тиску атмосфери:

 

АДн = 0,1 АХн АН0, (4.40)

Похожие статьи

В І Макеєв - Стрільба артилерії