В І Макеєв - Стрільба артилерії - страница 14

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 

-     геофізичні умови стрільби визначені.

 

 

5.2 Ураження нерухомих неспостережених цілей

 

Показник ефективності стрільби (ПЕС) для ураження неспостережених цілей і йо­го рівень.

ПЕС під час ураження окремих неспостережених цілей є ймовірність ураження цілі. Потрібний рівень її 70 - 90 %, під час стрільби на знищення [4].

ПЕС під час ураження групових цілей є математичне очікування числа (відсотка) ура­жених окремих цілей зі складу групової. Потрібен рівень:

М[а] = 50 - 60 % - для знищення;

М[а] = 30 - 40 % - для подавлення.

Нерухомі неспостережені (візуально не спостерігаються з наземних спостережних пун­ктів) відкрито розташовані, неброньовані цілі, як правило, знищують, укриті та броньовані цілі - подавляють або знищують.

Установки для стрільби на ураження визначають способом повної підготовки, перене­сенням вогню від репера (цілі), пристрілюванням за допомогою технічних засобів розвідки, а в окремих випадках - способом скороченої підготовки.

Стрільбу на ураження ведуть до витрачення призначеної кількості снарядів, дотримую­чись встановленого способу обстрілу цілі і порядку виконання вогневого завдання [1].

Витрату снарядів призначають згідно з нормами відповідно до завдання та характеру

цілі.


Фронт і глибина групової цілі, якій завдається ураження зосередженим вогнем дивізіо­ну батареями внакладку (батареями шкалою) або вогнем однієї батареї, не повинні пере­вищувати значення, що вказані в табл. 5.1.

Дивізіон веде вогонь батареями шкалою для ураження високоманеврових цілей (цілей, здатних міняти місце розташування в короткий термін: пускових установок тактичних ракет, батарей, взводів, секцій самохідних гармат та мінометів, реактивних установок, самохідних установок зенітних керованих ракет, вертольотів на посадковому майданчику), під час стрі­льби касетними снарядами, а також під час ведення ПЗВ, участі в зосередженому вогні арти­лерійської групи. У решті випадків дивізіон завдає ураження цілі стрільбою батареями вна­кладку.

Якщо один із розмірів цілі перевищує зазначені в табл. 5.1, то дивізіон веде зосередже­ний вогонь з розподілом ділянок цілі між батареями; під час цього розміри ділянок цілі для батареї не повинні перевищувати значення, вказані в табл. 5.1.

Якщо фронт або глибина групової цілі, якій завдається ураження вогнем дивізіону або батареї, менше 150 м на дальність стрільби до 6 км, 200 м - на дальність стрільби від 6 до 16 км та 300 м - на дальність стрільби більше 16 км, то відповідні розміри цілі для визна­чення витрати снарядів (щодо стрільби по цілях, для яких норми витрати снарядів визначені на 1 га) та способу обстрілу цілі беруть відповідно 150, 200 та 300 м.

Розміри окремої цілі для визначення витрати снарядів і способу її обстрілу беруть по фронту й глибині 150 м - на дальність стрільби до 6 км, 200 м - на дальність стрільби від 6 до 16 км та 300 м - на дальність стрільби більше 16 км.

Під час стрільби дивізіоном батареями шкалою, а також під час самостійної стрільби касетними снарядами батарея веде вогонь на одній установці прицілу й одній установці ку­томіра. У решті випадків батарея веде вогонь на трьох установках прицілу і на одній або двох установках кутоміра.

На двох установках кутоміра стрільбу ведуть, якщо інтервал віяла перевищує 25 м для ураження укритих і броньованих цілей і 50 м - відкрито розташованих неброньованих цілей.

На кожній установці прицілу та кутоміра витрачають однакову кількість снарядів.

Під час стрільби на ураження групових та окремих цілей для дивізіону та батареї при­значають:

-       стрибок прицілу або величину шкали, що дорівнює 1/3 глибини цілі з округленням у менший бік до цілих поділок прицілу;

-       інтервал віяла призначають відповідно до вимог ПС і УВ.

Під час визначення установок для стрільби на ураження способом скороченої підготов­ки стрибок прицілу (величину шкали) та інтервал віяла збільшують у 1,5 раза.

Під час стрільби на ураження дивізіоном усі батареї відкривають вогонь одночасно на різних щодо цілі (центра цілі) установках прицілу.

Під час стрільби батареями внакладку установки прицілу призначають, а потім замі­нюють у порядку, зазначеному в табл. 5.2; під час стрільби батареями шкалою їх признача­ють, як зазначено у табл. 5.3.
шкали.

2 Під час ведення вогню двома батареями приціл призначають: одній батареї

   АП   .    .„ _ АП

П +---- , іншій П--------- .

2 2

Батареї, що ведуть самостійно стрільбу або стрільбу в складі дивізіону з розподілом ді­лянок цілі між батареями, а також мінометні батареї, які не входять до складу дивізіону, змі­ну установок здійснюють, як зазначено в табл.5.2 для другої батареї.

Залежно від важливості цілі, ступеня її інженерного обладнання, морального стану ворога, наявності боєприпасів та часу на виконання вогневого завдання витрата сна­рядів, визначена відповідно до норм, може бути збільшена або зменшена (додаток 5).

Якщо після вогневого нальоту по артилерійській (реактивній, мінометній) батареї (взводу) або окремому вогневому засобу (пусковій установці тактичних ракет, гарматі) буде встановлено, що ціль продовжує свою вогневу діяльність, то вогневий наліт повторюють з тією самою витратою снарядів, упровадивши за необхідності коректури.

Тривалість ведення вогню на виснаження і витрату снарядів визначають залежно від обставин. Вогонь ведуть поодинокими пострілами, серіями швидкого (методичного) вогню батареї (взводу, гармати) або їх сполученням з нерівними проміжками часу між серіями вог­ню (пострілами).

Ураження окремих цілей

 

Пускові установки тактичних ракет знищують, а інші важливі окремі цілі (гармати, ре­активні установки, міномети, установки ПТРК, протитанкові гармати, самохідні установки, установки ЗКР, які мають автономну систему наведення, радіолокаційні та радіотехнічні станції, станції перешкод радіопідривникам та ін.) знищують або подавляють [1].

Окремі танки уражають стрільбою із закритих вогневих позицій високоточними боє­припасами.

Для ураження пускових установок тактичних ракет залучають не менше дивізіону, ін­ших цілей - від однієї до трьох батарей. Цілі уражають, як правило, одним вогневим нальо­том.

Стрільбу на ураження броньованих цілей ведуть снарядами з радіопідривником або ударним підривником з установкою на осколкову дію. Для ураження неброньованих цілей, крім того, використовують касетні снаряди осколкової дії.Ураження артилерійських, реактивних, мінометних батарей (взводів) і батарей (взводів) установок ЗКР

 

Артилерійські батареї (взводи), як правило, уражають на вогневих позиціях [1].

Фронт, глибину та координати центра вогневої позиції артилерійської батареї (взводу) визначають відповідно до вимог, що зазначені вище. Якщо фронт чи глибина батареї (взво­ду) не визначені або вони менше 150, 200 або 300 м, їх призначають відповідно 150, 200 або 300 м.

Фронт, глибину та координати батареї (взводу) установок ЗКР, які мають єдину систе­му управління, визначають, виходячи з реального розташування установок ЗКР та радіоло­каційних станцій на позиції. Якщо розміри цілі не визначені, то їх призначають 300 м за фронтом і глибиною.

Якщо фронт і глибина батареї противника не перевищують максимальні розміри цілі (табл.5.1), то її уражають як одну ціль. Коли розміри цілі більші, вогонь ведуть групами з двох і більше близько розташованих гармат (пускових установок), приймаючи їх за взвод.

Якщо розвідувальні дані не дозволяють зробити висновок про те, якими гарматами озброєна виявлена батарея (броньована або неброньована), то її уражають як батарею бро­ньованих гармат.

Батареї (взводи) самохідних броньованих гармат (мінометів) подавляють, а батареї (взводи) самохідних неброньованих гармат знищують негайно після їх виявлення, для чого залучають підрозділи гарматної або гаубичної артилерії калібру 122 мм та більше.

Ціль уражають одним вогневим нальотом, який ведуть швидким вогнем. Для подавлен-ня батареї (взводу) самохідних броньованих гармат (мінометів) під час стрільби на дальність до 10 км залучають не менше одного дивізіону та додатково по одному дивізіону на кожні наступні 5 км дальності стрільби. Для знищення цих цілей кількість залучених до стрільби артилерійських підрозділів збільшують удвічі. Для знищення батареї (взводу) самохідних неброньованих гармат для стрільби на дальність до 10 км залучають не менше одного, а на більшу дальність - не менше двох дивізіонів.

Якщо розвідана батарея (взвод) не підлягає негайному ураженню після її виявлення, то вогонь по ній відкривають тільки після дорозвідки.

Батареї (взводи) реактивних установок та причіпних гармат (мінометів), відкрито роз­ташованих, як правило, знищують, а укритих - подавляють.

Батареї (взводи) реактивних установок уражають одним вогневим нальотом, залучаючи для стрільби на дальність до 10 км не менше одного, а для стрільби на більші дальності - не менше двох дивізіонів.

Батареї (взводи) причіпних гармат (мінометів) уражають одним або декількома вогне­вими нальотами, залучаючи до стрільби одну батарею - на дальності до 10 км, не менше двох батарей - на більші дальності.

Батареї (взводи) установок ЗКР, які мають єдину для всіх установок систему наведення, подавляють. До стрільби залучають не менш як дві батареї. Ураження здійснюють одним або декількома вогневими нальотами.

Стрільбу на ураження артилерійських батарей (взводів) ведуть снарядами з радіопідри-вником або ударним підривником під час установки на осколкову дію, а батарей (взводів) причіпних гармат (мінометів), крім того, - касетними снарядами осколкової дії.

Стрільбу по батареї (взводу) в деревоземляних сховищах ведуть снарядами з ударним підривником з установкою на фугасну або сповільнену дію.

Для ураження мінометних взводів, що знаходяться за сховищами (у балках, лощинах, на протилежних схилах висот, за будівлями та ін.), залучають міномети або ведуть мортирну стрільбу з гармат.

Під час стрільби по батареях (взводах) одночасно з їх ураженням можуть застосовува­тися димові снаряди для задимлення вогневої позиції.Ураження живої сили та вогневих засобів, танків, бойових машин піхоти

і бронетранспортерів

Відкрито розташовану живу силу та вогневі засоби, у тому числі й протитанкові, у ра­йонах розташування (зосередження) або на позиціях знищують [1].

Укриту живу силу і вогневі засоби, підрозділи танків, БМП, БТР, установок ПТРК та протитанкових гармат - подавляють.

До стрільби по броньованих цілях залучають артилерійські підрозділи, озброєні гарма­тами і мінометами калібру 120 мм і більше.

Відкрито розташовану живу силу і вогневі засоби уражають одним вогневим нальотом, який ведуть швидким вогнем, а укриту живу силу і вогневі засоби, підрозділи танків, БМП, БТР - одним або кількома вогневими нальотами.

Протитанкові засоби (установки ПТРК і протитанкові гармати) розташовані на позиці­ях (рубежах) розосереджено на відстанях, які перевищують максимальні розміри цілей, при­значених дивізіону (батареї) (табл. 5.1) - уражають як окремі цілі.

По відкрито розташованій живій силі та вогневих засобах стрільбу ведуть касетними снарядами осколкової дії, снарядами з радіопідривником або ударним підривником з устано­вкою на осколкову дію.

Під час стрільби по живій силі та вогневих засобах на позиціях, обладнаних окопами (траншеями) з перекриттям, призначають снаряд з ударним підривником і на кожній устано­вці прицілу та кутоміра витрачають приблизно половину снарядів з установкою підривника на осколкову дію, а решту - на сповільнену або фугасну дію, перші 2...4 снаряди на гармату в кожному вогневому нальоті призначають з установкою підривника на осколкову дію, в пода­льшому - кожна гармата батареї чергує установки підривника на сповільнену (фугасну) та осколкову дію.

Стрільбу по живій силі і вогневих засобах у районах зосередження (очікувальних та початкових районах) і позиціях, обладнаних окопами без перекриття, ведуть касетними сна­рядами осколкової дії, снарядами з радіопідривником або ударним підривником з установ­кою на осколкову дію.

По танках, БМП, БТР та броньованих протитанкових засобах, розташованих у районах зосередження (очікувальних та початкових районах), стрільбу ведуть снарядами з ударним підривником з установкою на осколкову дію (під час стрільби по танках установки підрив­ника можуть чергуватися на осколкову або фугасну дію). Для стрільби по БМП, БТР, бро­ньованих і неброньованих протитанкових засобах можуть також застосовуватися снаряди з радіопідривником.

 

Ураження вертольотів на посадкових майданчиках

Вертольоти на посадкових майданчиках знищують [1].

Якщо розташування вертольотів на посадковому майданчику відомо, то розміри цілі і координати її центра визначають відповідно до вимог ПС і УВ. Якщо розміри цілі не визна­чені, то їх призначають такими, що дорівнюють 300 м за фронтом і глибиною.

До ураження вертольотів на посадковому майданчику залучають не менше дивізіону. Ціль уражають одним вогневим нальотом швидким вогнем.

Стрільбу ведуть снарядами з радіопідривником або ударним підривником з установкою на осколкову дію, а також касетними снарядами осколкової дії.

 

Ураження командних пунктів та пунктів управління

Командні пункти та пункти управління, розташовані відкрито (в неукритих автомобі­лях, автобусах та ін.), знищують, а укриті - подавляють [1].

До стрільби залучають не менше дивізіону. Якщо командний пункт розташований роз­осереджено на площі, яка перевищує максимальні розміри цілі (табл. 5.1), то уражають най­більш важливі його елементи: центр управління бойовими діями, вузол зв'язку та ін.

Знищення цілей здійснюється одним вогневим нальотом швидким вогнем.Для стрільби на подавлення призначають один або декілька вогневих нальотів.

Стрільбу по командних пунктах та пунктах управління, які розташовані відкрито в бронетранспортерах або окопах без перекриття, ведуть снарядами з радіопідривником або ударним підривником з установкою на осколкову дію, а під час розташування відкрито в ав­тобусах (автомобілях), крім того - касетними снарядами осколкової дії.

Цілі, які знаходяться в окопах з перекриттям, у бліндажах та сховищах, уражають сна­рядами з ударним підривником з установкою на фугасну або сповільнену дію.

 

Коректування вогню під час стрільби на ураження

 

Коректування вогню під час стрільби на ураження проводять з допомогою радіолока­ційної станції типу АРК або вертольота, коли установки для стрільби на ураження цілі ви­значені без пристрілювання. Воно полягає у визначенні відхилення розривів (центра групи розривів) від цілі (центра цілі), у розрахунку та введенні коректур дальності і напрямку.

Ставлячи завдання начальнику радіолокаційної станції або штурману-коректувальнику вертольота, вказують ті самі дані, що й під час пристрілювання цілі.

Під час ведення вогню дивізіоном коректури визначають за результатами виміряних відхилень розривів однієї (підручної) батареї або всього дивізіону з введенням загальної ко­ректури для усіх батарей дивізіону. Коректування за результатами проведення вогню однією (підручною) батареєю застосовують, якщо виконано умови, зазначені у ПС і УВ.

Коректування вогню за допомогою радіолокаційної станції типу АРК проводять, при­значаючи поодинокі постріли основній гарматі батареї (підручної батареї під час ведення во­гню дивізіоном) безпосередньо перед початком вогневого нальоту. Коректування вогню здійснюють так само, як і під час пристрілювання цілі. За цих умов повинен бути надійно ви­значений хоча б один розрив.

Коректування вогню за допомогою вертольота проводять за першим залпом батареї (під час ведення вогню батареєю) або за залпом дивізіону під час вогневого нальоту.

Штурман-коректувальник, отримавши завдання, доповідає про готовність до обслуго­вування стрільби. Після відкриття вогню він визначає і доповідає відхилення центра групу­вання більшої частини розривів залпу батареї (дивізіону) від цілі (центра цілі) за осями пря­мокутних координат X та Y.

За отриманими від штурмана-коректувальника відхиленнями, не припиняючи стрільби на ураження, визначають коректури так само, як і під час пристрілювання цілі, і вводять їх в установки гармат усіх батарей дивізіону.

 

5.3 Визначення топографічних даних по цілі

 

Сутність визначення установок для стрільби полягає у визначенні для конкретних умов стрільби таких установок прицілу, рівня і довороту від основного напрямку, які б відповіда­ли проходженню середньої траєкторії через задану точку цілі. Зміст визначення установок для стрільби в загальному вигляді передбачає розв'язання двох послідовних задач: геометри­чної і балістичної [1,3].

Установки для стрільби визначаються у такій послідовності:

1 Розв' язується геометрична задача, метою якої є визначення топографічних даних, що визначають взаємне розміщення основної гармати і цілі. Топографічні дані містять:

- ДЦ - топографічну дальність - проекцію дальності гармата - ціль (тобто проекцію похилої дальності) на горизонт гармати, чи найближчу відстань від гармати до цілі, що вимі­ряна по карті, на ПУВ чи розрахована аналітично (рис. 5.1);
Эц

якщо лінія цілі проходить правіше лінії ОН стрільби;


- Єц - кут місця цілі - кут між горизонтом гармати і лінією цілі (рис. 5.3, рис. 5.4). Він від' ємний, коли ціль нижче горизонту гарматиКут місця цілі розраховується за формулою0,001* ДТ


(5.5)де Нц і Нвп - висоти цілі і батареї, визначені по карті.

2 Розв'язується балістична задача, метою якої є визначення вирахуваних даних по цілі: - Дц - вирахувана дальність цілі, дальність, під час стрільби на яку дійсна траєкторія

пройде через ціль:дц = дт +лд


-      (5.6)лДвц - вирахувана поправка дальності на відхилення метеорологічних і балістичних умов стрільби від табличних;

дв - вирахуваний доворот цілі від основного напрямку на ціль - (правіше „+", лівіше - „-") під час стрільби на якому середня траєкторія пройде за напрямком через ціль:дц ц +Лдц


-    (5.7)лдц - вирахувана поправка напрямку на відхилення метеорологічних і балістичних умов стрільби від табличних значень;

Ар - поправка на кут підвищення цілі щодо ВП:А = Єц + (±Аає),


(5.8)- АаЄ - поправка кута прицілювання на кут місця цілі.

3 Визначаються вирахувані установки прицільних пристроїв, тобто такі установки при­цілу, рівня і кутоміра, на яких ведеться вогонь. До вирахуваних установок належать:

П - установка прицілу, визначена за допомогою Таблиць стрільби по Дц . Рівень - установка рівня, розрахована за формулоюРв = 30-00+(±Ар).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 


Похожие статьи

В І Макеєв - Стрільба артилерії