В І Макеєв - Стрільба артилерії - страница 19

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 

Проти розподілу шкали круга, що відповідає значенню заданого кута, наносять на ка­рту точку, яку потім сполучають прямою з вершиною кута.

Визначення дирекційного кута. Для визначення дирекційного кута до заданого на­прямку на карті (планшеті) необхідно:

-    накласти круг, сполучений з лінійкою, центром на точку, з якої визначається кут;

-    встановити діаметр 30-00 паралельно вертикальним лініям координатної сітки (ну­льовий розподіл на північ);

-    утримуючи круг у встановленому положенні, сумістити робочий зріз лінійки з точ­кою, на яку визначається кут, і, користуючись оцифруванням шкали круга, нанесеної по ходу годинникової стрілки, прочитати проти зрізу лінійки значення дирекційного кута.

Нанесення точки на карту (планшет) за дирекційним кутом (від орієнтира) і да­льністю:

-    накладають круг і лінійку на точку СП і встановлюють діаметр 30-00 паралельно вертикальним лініям сітки карти або напрямком на орієнтир (нульову поділку на північ або орієнтир);

-    суміщають робочий зріз лінійки з розподілом шкали круга, що відповідає дирекцій-ному куту (куту від орієнтира);

-    проти дальності до точки (цілі) біля робочого зрізу лінійки наносять точку (ціль) на

карту.

Нанесення точки на карту (планшет) по прямокутних координатах:

-    по перших двох цифрах координат визначають квадрат, у якому повинна знаходити­ся задана точка;

-    накладають круг на карту так, щоб отвір координатної мірки (в АК-4 - центр круга) опинився у знайденому квадраті;

-    лінії, нанесені на крузі і на мірці, повинні бути паралельні відповідним лініям коор­динатної сітки карти;

розподіл шкали мірки (в масштабі карти), що відповідає числу метрів координати Xзаданої точки, збігався з нижньою горизонтальною лінією сітки карти, а розподіл, що відпо­відає числу метрів координат Y, - з лівою вертикальною лінією сітки;

- через отвір координатної мірки (центра круга АК-4) наносять задану точку на карту.

Визначення координат точки за допомогою координатних мірок круга:

-     накладають отвір мірки (центра круга АК) на задану точку;

-     не зміщуючи отвору з точки, повертають круг так, щоб нанесені на крузі і на мірці лінії були паралельні лініям сітки карти;

-     на перетині шкали X мірки з горизонтальною лінією сітки карти читають число ме­трів координати Х, а на перетині шкали Y з вертикальною лінією сітки - число метрів коор­динати Y;

-     відповідно додавши набуті значення до числа кілометрів, що позначають квадрат карти, в якому знаходиться задана точка, одержують координати точки.

Під час визначення установок для стрільби способом скороченої підготовки топографі­чні дані визначають по карті або на приладі управління вогнем, а поправки на відхилення метеорологічних і балістичних умов стрільби знімають з графіка розрахованих поправок або враховують за результатами проведених попередніх стрільб (пристріляні поправки).

Під час виконання заходів скороченої підготовки доцільно враховувати вплив усіх фак­торів, значення яких можна визначити хоча б приблизно. Врахування умов стрільби збіль­шує точність визначення установок, особливо якщо вона значно відрізняється від табличних.

Отримані дані використовують для розрахунку поправок безпосередньо по цілі по то­пографічній дальності або для розрахунку поправок та побудови графіка розрахованих по­правок.

Порядок визначення установок для стрільби розглянемо на прикладі. Приклад 35. Батарея 122-мм Г Д-30 розгорнута в бойовий порядок. = 1-00

ВП-1 Х = 36815, У = 90370, h = 220 м КСП-1 Х = 39627, У = 91523, h = 143 м.

Зі штабу АДН отримана телефонограма: Розраховані поправки. Заряд 2-й.

Дальність:                        3        5        7 км

Поправки в дальності: +150 +280 +370 Поправки в напрямку:       -0-04 -0-08 -0-11

З моменту отримання бюлетеня „Метеосередній" минуло більше 3 годин.

Розв'язання:

Порядок роботи до отримання вогневого завдання

1  Нанести на карту бойовий порядок батареї.

2  Визначити висоту ВП (h = 220м).

3  Провести на карті лінію ОН (аон = 1-00) з точки ВП.

4  Побудувати графік розрахованих поправок на папері в клітинку (рис. 6.6).

Після отримання вогневої задачі

1  За допомогою АК-3 нанести координати цілі (цільї: Х = 42456, Y=91102) на карту, поста­вити точку і обвести її квадратом (якщо ціль окрема), або прямокутником площею 6 га (якщо ціль групова).

2  Визначити висоту цілі (Ііц = 149 м).

3  Встановити центр круга АК-3 на точку ВП, закріпити його вколювачем і направити „НУЛЬ" круга АК-3 на лінію ОН.

4  Встановити лінійку згідно з масштабом і сумістити її з точкою цілі.

5  Проти точки цілі по лінійці дальності зняти значення дальності топографічної (ДТ =

5690м).

За кутомірною шкалою АК-3 зняти значення довороту від основного напрямку з точністю до 0-05 починаючи з нульової відмітки. Вліво від нуля - „лівіше 0-00", запис „- 0-00", вправовід нуля - „правіше 0-00", запис „+ 0-00" (д Т = ОН +0-25).

 

Графік розрахованих поправок 1-ї батареї 122-мм Г Д-30. 12.00 12.04.04 р. Снаряд ОФ-462, заряд другий.АД В м і +400 ♦

+300 + +200

 

 

+100


 

 

 

 

 

 

 

 

 

-4


 

 

 

 

 

 

 

-5


 

 

 

 

 

 

-6


 

 

 

 

 

-7


 

 

 

 

-8


 

 

 

"-та


 

-111---------------- !                     і ------------ і                    {          1       і »

3                    4                 5                  6                7             ДЦ (км)

Рисунок 6.6 - Графік розрахованих поправок

7  Визначають кут місця цілі

h - h                    149 - 220

ч    0,001* Дчт 9,2

8  За топографічною дальністю і доворотом від основного напрямку з допомогою ГРП, визна­чають поправку дальності і напрямку ( АДв = +330 м, Адц = - 0-10);

9  Додають поправку дальності (з урахуванням знака) до топографічної дальності і отриму­ють вирахувану дальність:

Дц = ДТ + АДч = 5690 + ( +330) = 6020 м ,

отриману з ГРП поправку напрямку додають (з урахуванням знака) до топографічного дово-роту й отримують вирахуваний доворот:

дц = дчт +Лдцп =+0 - 25 + ( -0 -10) = +0 -15 .

10  За вирахуваною дальністю і вибраним зарядом (ДРУГИЙ) знаходять у Таблицях стрільби установку прицілу

Прчв = 267, Аає = 0-00,

поправку на перевищення цілі визначають як суму кута місця цілі єц і поправки кута прицілу на кут місця цілі:

Аф = є + Аає = -0-07.

11  Розраховують вираховану установку рівня:

Рв = 30-00+(±Аф), = 30-00+( - 0-07) = 29-93.

12  Щоб знайти значення ПЗ (поправки на зміщення), необхідно центр АК-3 встановити на точку цілі потім сумістити нульове значення кутоміра на АК-3 з точкою КСП, а зріз МПЛ-50 сполучити з точкою ВП. За шкалами на АК-3 зняти значення ПЗ.

 

 

Навчальний матеріал розділу дає можливість зрозуміти сутність інших способів визначення установок для стрільби, має практичну направленість, дає поняття коефі­цієнтів , необхідних для пристрілювання цілей та визначення даних для стрільби за до­помогою карти. Тому якісне засвоєння матеріалу дозволять з достатньою точністю під­готувати установки для стрільби

 

 

 

Питання для повторення та самоконтролю

1        За якаих умов установки вважаються визначеними способом скороченої підготовки?

2        Дати визначення коефіцієнту віддалення, порядок його застосування.

3        Дати визначення кроку кутоміра, порядок його застосування.

4        Дати характеристику способів перенесення вогню. Навести приклади.

5        Визначити пристрілені поправки за дальністю та напрямком, якщо вогонь по цілі 21 від­крили на прицілі 392. ДТ = 7800, дТ = +1-10, РВ= 30-04. Заряд 2. Ураження цілі закінчили: П чп =376 (Дц =7600), доворот пристріляний : д П = +1-25.

Відповідь: АДчп = -200 м, Ад чп = +0-15.РОЗДІЛ 7

 

ПОРАЗКА НЕРУХОМИХ СПОСТЕРЕЖЕНИХ ЦІЛЕЙ ВОГНЕМ ІЗ ЗАКРИТИХ ВОГНЕВИХ ПОЗИЦІЙ З ПРИСТРІЛЮВАННЯМ ЗА СПОСТЕРЕЖЕННЯМ ЗНАКІВ РОЗРИВІВ

 

У 1867 році у статті в „Артилерійському журналі", розкритий спосіб пристрілювання захватом цілі у вилку з послідовним звуженням цієї першої грубої вилки до знаходження та­кої установки прицілу, під час якої середня траєкторія проходила через ціль.

Широке використання цей спосіб пристрілювання дістав у роки подальших війн, почи­наючи з російсько-турецької і до наших часів, включаючи ведення бойових дій в Афганіста­ні.

Пристрілювання захватом цілі у вилку - це спосіб пристрілювання, який у подальшому отримав назву пристрілювання за спостереженням знаків розривів (пристрілювання за СЗР).

 

 

7.1 Суть і порядок пристрілювання за спостереженням знаків розривів, якщо поправка

на зміщення менше 5-00

 

7.1.1 Способи пристрілювання цілей

Пристрілювання цілі - це визначення стрільбою установок прицільних пристроїв гар­мат (мінометів) і підривника (трубки) для ураження цілі. Це визначення стрільбою установок прицілу, рівня, кутоміра, які є найвигідніші для ураження цілі.

Пристрілювання ведуть за виміряними відхиленнями або за спостереженням знаків роз­ривів [1,3,8].

Пристрілювання за виміряними відхиленнями ведуть за допомогою далекоміра, спря­женого спостереження, секундоміра, радіолокаційної станції, підрозділу звукової розвідки і вертольота.

Пристрілювання за СЗР застосовують, коли пристрілювання за виміряними відхилен­нями за допомогою далекоміра або спряженого спостереження ускладнене, а за допомогою інших технічних засобів неможливе.

Для пристрілювання призначають ті самі вид траєкторії, снаряд, тип підривника, номер та партію зарядів, що і для стрільби на ураження.

Пристрілювання забезпечують надійним та безперервним спостереженням розривів, для чого:

визначають (оцінюють) відхилення розривів від цілі за дальністю в метрах (знаки роз­ривів), а за напрямком - у поділках кутоміра;

оцінюють категорії розривів (повітряний, наземний) під час рекошетної стрільби;

оцінюють категорії розривів (повітряний, наземний, „клювок") і вимірюють кут місця розривів у повітрі від горизонту спостережного пункту (вертикальний кут між повітряним розривом і ціллю) під час стрільби снарядами з дистанційним підривником (трубкою).

Місце розриву визначають у момент його появи за спалахом та хмаринкою розриву, за місцем падіння осколків або вирвою. Дослідити хмаринку розриву й дати оцінку його знаку можна лише під час бокового відносно лінії спостереження вітру.

Перший розрив спостерігають неозброєним оком або за допомогою приладу з найбіль­шим полем зору; для чого спочатку помічають місце, де відбувся розрив, а потім виміряють його відхилення від цілі.

Якщо перший розрив не помічено, здійснюють наступний постріл на цих самих або на змінених установах з метою отримати розрив на спостережній ділянці місцевості.7.1.2 Зміст та порядок пристрілювання цілей за спостереженням знаків розривів, якщо

поправка на зміщення менша 5-00

 

Зміст пристрілювання за СЗР.

Пристрілюванням відшукують найвигідніші установки для стрільби на ураження, і суть його полягає в тому, що ЦРС наближають до цілі (центра цілі), вводячи коректури за дальні­стю, які визначені за результатами оцінки знаків розривів щодо цілі, шляхом послідовного половинення вилки дальності . Коректури напрямку визначають за загальними правилами.

Порядок пристрілювання за СЗР [1].

1  Пристрілювання починають поодинокими пострілами на вирахуваних установках.

Якщо після першого пострілу виміряне тільки бокове відхилення розриву, виводять розрив на лінію спостереження, беручи відхилення за дальністю таким, що дорівнює нулю (використовуючи коефіцієнт віддалення, Кв) і призначають ще один постріл:а Кв.


3  (7.1)Отримавши знак по розриву, приймають його перелітним (недолітним) по лінії спо­стереження на величину першої вилки, яка дорівнює 200 м, вводять коректури з урахуванням виміряного відхилення розриву в напрямку і призначають наступний постріл.

4  Таким чином діють до отримання розриву протилежного знаку, після чого половинять вилку і, якщо потрібно , продовжують пристрілювання.

Залежно від відхилення розриву від цілі в дальності величина першої вилки може бути зменшена або збільшена.

ВИЛКА - це різниця двох кутів підвищення (двох установок прицілу, за умови однієї і тієї самої установки рівня), на одному із яких під час пристрілювання отриманий переліт, а на другому - недоліт.

Пристрілювання дальності й напрямку здійснюють одночасно. Відхилення розривів за напрямком визначають за допомогою приладів: бінокля, бусолі. Завданням пристрілювання напрямку є відшукання стрільбою такої установки кутоміра, за якого ціль буде накриватись еліпсом розсіювання за напрямком, а також виведення розривів на лінію спостереження й утримання їх на ній для полегшення оцінки відхилень розривів від цілі за дальністю: пере­льотів („+") або недольотів („-") .

Коректури дальності і напрямку визначають за допомогою ПРК, ПУВ або МК, а за їх відсутністю - розрахунком.

Якщо ПЗ менше 5-00, тоді основний спосіб визначення коректур - розрахунком.

 

Формули для розрахунку коректур

 

Формули для розрахунку коректур мають такий вигляд:дальності


ЛП


ЛХ


(7.2)напрямку


Р = Кв +


100


К


(7.3)Формула для розрахунку коректури дальності отримана таким чином:ЛД = -d cos ПЗ - а0,001 Др sin ПЗ.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 


Похожие статьи

В І Макеєв - Стрільба артилерії