В І Макеєв - Стрільба артилерії - страница 2

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 

 

Розділ 12 Стрільба прямою наводкою 184

12.1   Призначення стрільби прямою наводкою. Суть дальності прямого по- 184 стрілу

Підготовка стрільби і управління вогнем прямою наводкою. Визна­чення установок для стрільби. Вибір точки прицілювання. Порядок ура­ження цілей 18512.3 Ураження рухомих броньованих наземних цілей. Стрільба по рухомих цілях на дальності прямого пострілу і менше. Визначення напрямку руху

цілі, врахування бокового переміщення. Зміст і правила подачі команд            187

12.4 Особливості стрільби прямою наводкою по рухомих цілях на дальнос-
ті більшій
за дальність прямого пострілу                                                                191

 

Розділ 13 Тренування при стрільбі і управління вогнем                                                197

13.1  Підготовка та проведення тренувань зі стрільби і управління вогнем        197

13.2  Порядок оцінки та запису спостережень розривів снарядів                         198

13.3  Умови виконання вогневих завдань 3, 4, 6 Курсу підготовки артилерії     199

13.4  Заходи безпеки під час проведення стрільб на гвинтівкових артилерій-    207
ських полігонах

 

Розділ 14 Бойові і показові стрільби                                                                                  209

14.1  Організація та порядок виконання вогневих завдань                                   209

14.2  Правила оцінки умов виконання вогневих завдань                                      210

14.3  Заходи безпеки на навчаннях (контрольних заняттях та тренуваннях зі    213
стрільби і управління вогнем)

Закінчення                                                                                                                            222

Предметний покажчик                                                                                                       223

Додатки                                                                                                                                252

Список використаної літератури   280ВСТУП

 

Сучасний загальновійськовий бій ведеться об'єднаними зусиллями всіх військ, які беруть участь у ньому, із застосуванням ракетних військ і артилерії, танків, бойових машин піхоти, за­собів високоточної зброї, авіації та іншого озброєння і військової техніки.

Ракетні війська та артилерія є головною вогневою міццю Сухопутних військ. Їх бойові мо­жливості дозволяють успішно вирішувати завдання надійного вогневого ураження противника, що є сприятливою передумовою його повного розгромлення.

Для досягнення цієї мети офіцери ракетних військ і артилерії повинні досконало знати і практично застосовувати теоретичні знання та навички зі стрільби і управління вогнем. Знання, уміння та практичні навички, що набуваються ними під час вирішення навчальних завдань, на­дають їм можливості стати компетентними, професійно грамотними як у мирний, так і у воєнний час.

Метою написання навчального матеріалу цього посібника стала необхідність систематизу­вати накопичений досвід щодо вивчення та практичного застосування Правил стрільби і управ­ління вогнем [1], Курсу підготовки артилерії [2], викладених українською мовою, та в простій, доступній формі розкрити зміст навчальної програми з відповідної дисципліни для навчання сту­дентів за програмою підготовки офіцерів запасу.

Навчальна дисципліна „Стрільба артилерії" займає провідне місце у підготовці спеціалістів для наземної артилерії Сухопутних військ. Відповідно до програми підготовка студентів повинна відповідати таким вимогам до обсягу знань і практичних навичок:

Знати:

-         положення Правил стрільби і управління вогнем і Курсу підготовки артилерії;

-         підготовку стрільби артилерії, способи розрахунку установок для стрільби, способи пристрілювання, порядок і правила стрільби на ураження різних цілей;

-     організацію топогеодезичної, метереологічної і балістичної підготовки стрільби. Уміти:

-        виконувати вогневі завдання, передбачені Курсом підготовки артилерії, проводити роз­бір, оцінку й обґрунтування виконаного завдання;

-        організовувати і проводити топогеодезичну прив' язку бойового порядку артилерійсь­ких підрозділів, технічну, метеорологічну і балістичну підготовку стрільби.

Навчальний посібник складається з чотирнадцяти розділів, кожний з яких містить у собі необхідний матеріал з дисципліни „Стрільба артилерії" і супроводжується поясненнями, широ­ким спектром завдань та їх розв' язанням, поданням додаткового матеріалу. Наведені приклади суттєво доповнюють навчальний матеріал, не обтяжені великим обсягом обчислень, системати­зовані.

У першому розділі надаються поняття міри кутів, яка прийнята в артилерії, залежність між кутоміром і градусною системою. Наводяться правила та порядок розв' язання різного виду за­вдань, як розрахунком, так і за допомогою Таблиць стрільби. Знання матеріалу цього розділу до­зволить успішно оволодіти більш складними розрахунками в подальшому.

Розділ другий висвітлює матеріал, який належить до питань зовнішньої балістики. Це на­самперед рух снаряда в повітрі, траєкторія та її елементи, поняття деривації, основна таблична залежність, зміст та правила користування Таблицями стрільби. Для якісного засвоєння матеріа­лу розділу подаються рисунки, роз' яснюється методика роботи з наведеними в Таблицях стріль­би різними елементами, наведені приклади. Вивчення цього розділу дає можливість чітко уявля­ти процеси, які впливають на політ об' єкта в повітрі, а також оперувати необхідними даними, які складають зміст Таблиць стрільби.

Третій розділ навчального посібника є продовженням другого розділу, він розкриває сут­ність розсіювання снарядів під час ударної стрільби, причини виникнення розсіювання, характе­ристики розсіювання та його закон. Наведені в розділі рисунки, таблиці, графіки доповнюють зміст навчального матеріалу і дають можливість чітко уявити зміст розділу.Відомо, що завданням артилерії є ураження різних цілей: окремих і групових, нерухомих і рухомих, спостережених і неспостережених. Ефективність виконання цього завдання визначаєть­ся насамперед точністю стрільби і її своєчасністю. Кожній стрільбі передує підготовка, основним змістом якої є визначення установ для стрільби, які забезпечують найбільш ефективне ураження цілі.

Четвертий розділ розкриває зміст підготовки стрільби і управління вогнем. У навчальному посібнику цей розділ найбільший за обсягом і містить:

-        завдання та зміст метереологічної підготовки, а також поняття основних метереологіч-них елементів, табличних умов, зміст бюлетеня „Метеосередній" та його розшифрування;

-        балістичну підготовку стрільби артилерії, її завдання та зміст (сили та засоби проведен­ня балістичної підготовки, способи визначення відхилення початкової швидкості снарядів, суть різнобою і порядок його визначення);

-        розрахунок поправок на відхилення метеорологічних і балістичних умов стрільби від табличних, побудову графіка розрахованих поправок;

-     інші питання, що пов' язані з підготовкою стрільби і управління вогнем. Питання, що висвітлені у цьому розділі, мають як практичне, так і теоретичне значення.

П' ятий і шостий розділи розкривають зміст визначення установок для стрільби різними способами (повна та скорочена підготовка, окомірне перенесення вогню). Висвітлюється суть і зміст цих способів визначення установок для стрільби. Якісне засвоєння матеріалу цих розділів дозволить з достатньою точністю підготувати установки для стрільби.

Стрільба за спостереженням знаків розривів отримала широке застосування в наземній ар­тилерії. Це пояснюється тим, що стрільба за спостереженням знаків розривів найбільш проста з організації, її можна вести за різних умов обстановки, без приладів для засічки розривів, або за неможливості їх застосування, в умовах неповної або незакінченої метеорологічної, балістичної, технічної і топогеодезичної підготовки, досягаючи в той же час ефективного ураження цілі.

Сьомий розділ висвітлює сутність, порядок пристрілювання за спостереженням знаків роз­ривів, за умови будь-якого зміщення; показані умови закінчення пристрілювання, порядок засто­сування формул та приладів під час пристрілювання цілі. В розділі висвітлені особливості мор­тирної стрільби та стрільби на рикошетах, порядок ураження цілей, розташованих в безпосеред­ній близькості від своїх військ. Знання матеріалу цього розділу має важливе значення для офіце­рів наземної артилерії, оскільки розділ охоплює практичну спрямованість виконання вогневих завдань відповідно до вимог Курсу підготовки артилерії.

Зміст ураження нерухомих спостережених цілей з пристрілюванням за виміряними відхи­леннями надається у восьмому розділі навчального посібника. В розділі висвітлені:

-         сутність і умови застосування пристрілювання за допомогою далекоміра і спряженого спостереження, особливості пристрілювання цілей за різних умов стрільби, особливості та поря­док застосування комплексів машин управління;

-         порядок проведення пристрілювання, розрахунок коректур за допомогою формул та із застосуванням приладів (ПУВ, ПРК, тощо). В навчальному матеріалі підготовлені приклади про­ведення пристрілювання та стрільби на ураження різними способами.

У дев' ятому розділі посібника наданий матеріал, який розкриває визначення установок для стрільби за даними пристрілювання (створення) реперів. Перевагою перенесення вогню у порів­нянні з повною підготовкою є можливість забезпечити більш високу точність визначення уста­новок для стрільби на ураження. В той же час недоліком цього способу порівняно з повною під­готовкою є те, що така стрільба потребує часу і витрати снарядів та дозволяє противнику вияви­ти стріляючу батарею і визначити її координати.

У матеріалі розділу роз' яснюються суть перенесення вогню від репера, умови його засто­сування, загальні правила пристрілювання (створення) репера. Пристрілювання дійсного репера та створення фіктивного репера за допомогою далекоміра показані на прикладах, особлива увага надається питанням умови закінчення пристрілювання та визначення пристріляних поправок. Розкриваються питання перенесення вогню способом коефіцієнта стрільби та спрощеним спосо­бом.

Десятий розділ навчального посібника висвітлює матеріал, який стосується організації управління вогнем артилерії. Під організацією управління вогнем розуміють комплекс заходів, що проводяться командиром та штабом для забезпечення надійного функціонування системиуправління артилерійськими підрозділами та частинами під час підготовки і виконання вогневих завдань з високою ефективністю. Матеріал розділу дає поняття змісту управління вогнем, вимо­ги, що ставляться до нього. Крім того, розкриті обов' язки посадових осіб дивізіону з організації управління вогнем та безпосереднього управління вогнем під час бою. Наведені приклади поста­влення вогневих завдань та зміст контролю виконання вогневих завдань.

Ведення бойових дій вночі в сучасних умовах набуває особливо важливого значення. Су­часний розвиток і удосконалення засобів артилерійської розвідки, приладів нічного бачення і за­собів освітлення місцевості значно підвищили можливості артилерії під час ведення бойових дій вночі.

Під час ведення бойових дій вночі артилерія, крім вогневих завдань по ураженню цілей, виконує додаткові завдання: освітлення місцевості і цілей (об' єктів) для забезпечення стрільби артилерії, створення світлових орієнтирів, осліплення спостережних пунктів і вогневих засобів противника. Саме ці питання розглядаються в одинадцятому розділі навчального посібника (пе­ріодичне та безперервне освітлення місцевості, умови застосування, визначення необхідної кіль­кості гармат, освітлення рубежів та поставлення світлових орієнтирів і створів).

Стрільба прямою наводкою, як правило, забезпечує високу ефективність вогню по цілях, тому що досягається виконання вогневого завдання з найменшою витратою снарядів. У дванад­цятому розділі розкриті питання стрільби прямою наводкою, який містить: призначення стрільби прямою наводкою, підготовку стрільби і управління вогнем прямою наводкою, порядок уражен­ня нерухомих і рухомих цілей. Наведені в розділі рисунки, приклади подачі команд дають мож­ливість уяснити сутність стрільби прямою наводкою. Знання матеріалу, що стосується стрільби прямою наводкою, має важливе значення для спеціалістів наземної артилерії.

У тринадцятому розділі навчального посібника розкриваються питання організації та по­рядку виконання вогневих завдань відповідно до вимог КПА на імітаційних засобах. Значення наведеного навчального матеріалу в цьому розділі має за мету навчити виконувати з високою ефективністю вогневі завдання.

Чотирнадцятий розділ посібника висвітлює порядок підготовки, організацію та проведення залікових бойових стрільб, розкривається порядок оцінки вогневих завдань.

Зрозуміло, що виконання бойових завдань артилерією у сучасному бою неможливі без знання тактики дії загальновійськових підрозділів своїх військ та тактики дій підрозділів противника. Тому вивчення курсу „Стрільба артилерії" взаємопов'язане з вивченням навча­льних дисциплін „Тактика", „Бойова робота", „Військова топографія та топогеодезія", „Ар­тилерійська розвідка", інші.

Навчальна дисципліна „Стрільба артилерії" займає провідне місце серед інших дисцип­лін навчання за програмою підготовки офіцерів запасу. Обсяг навчальних годин - 156 або близько 27 % від загального часу на період навчання.

Необхідно відмітити, що навчальний посібник зі стрільби і управління вогнем для навчан­ня студентів за програмою підготовки офіцерів запасу створюється вперше, тому автори споді­ваються, що наданий у посібнику матеріал допоможе користувачам у навчанні та практичному застосуванні стрільби артилерії, що, у свою чергу, дасть можливість підняти рівень професійної підготовки офіцерів кадрів та запасу у ВВНЗ (ВНЗ).

Автори висловлюють щиру вдячність рецензентам: Заслуженому працівнику освіти Украї­ни, доктору військових наук, професору Ю.Є. Репіло (Національний університет оборони Украї­ни), кандидату технічних наук, старшому науковому співробітнику В.І. Грідіну (Харківський уні­верситет Повітряних Сил), доктору фізико-математичних наук, професору О.С. Куземі (Сумсь­кий національний аграрний університет), кандидату фізико-математичних наук, професору В.С. Іванію (Сумський державний педагогічний університет) за поради і зауваження, які були надані ними під час рецензування рукопису посібника.СКОРОЧЕННЯ, ПРИЙНЯТІ В ТЕКСТІ ПОСІБНИКА

 

ОН - основний напрямок стрільби (п.к.)

СС - спряжене спостереження

ац    - дирекційний кут цілі (п.к.)

аон - дирекційний кут основного напрямку (п.к.)

ал    - кут з лівого пункту спряженого спостереження (між лівим пунктом СС, ціллю та вог­невою позицією (ВП) (п.к) ап    - кут з правого пункту спряженого спостереження (м) (між правим пунктом СС, ціллю

та ВП)

Дл    - дальність до цілі з лівого пункту спряженого спостереження (м) Дп    - дальність до цілі з правого пункту спряженого спостереження (м) Аосє   - поправка кута прицілювання на кут місця цілі (тис)

АДп - пристріляна поправка дальності (м)

Адп - пристріляна поправка в напрямок (п.к.)

Тз    - температура заряду (00С)

АН     - відхилення тиску (мм рт. ст.)

Ів      - інтервал віяла (п. к.)

АІв    - коректура віяла (п. к.)

КСП   - командно-спостережний пункт

ВП     - вогнева позиція

N       - витрата снарядів

Гц      - глибина цілі (м)

Фц     -фронт цілі (м, п.к.)

Рв      - установка рівня (тис.)

АРв    - коректура установки рівня (тис.)

Мк     - кут репера (п. к.)

Дк      - дальність до репера (м)

К       - коефіцієнт стрільби

ЗВ      - зосереджений вогонь

ПЗВ   - послідовне зосередження вогню

ВПК - великі поділки кутоміра

МПК - малі поділки кутоміра

ЦРС   - центр групи розсіювання снарядів

РЗВ (НЗВ) - рухомий (нерухомий) загороджувальний вогонь

ДП (ДТ) - дистанційний підривник (трубка)

ЗВ      - зосереджений вогонь

ПЗВ   - послідовне зосередження вогню

ЦРС   - центр розсіювання снарядів

ДП (ДТ) - дистанцийний підривник(трубка)

СЗР     - спостереження знаків розривів

ПУВ    - прилад управління вогнем

ПРК   - прилад розрахунку коректур

КМУ   - командирських машин управління вогнем

КПА   - Курс підготовки артилерії

НШД - начальник штабу дивізіону

СОБ   - старший офіцер батареї

ДМК   - десантний метереологічний комплект

ТС      - таблиці стрільби

АМС   - артилерійська метеорологічна станція СВЗ     - станція вітрового зондування ПП      - повна підготовкаГ        - гаубиця

ПЗК   - прилад заміри камори

ПКВ    - прилад контрольних вимірювань

МП     - метеорологічний пост

ПУВД - пункт управління вогнем дивізіонуРОЗДІЛ 1

МІРА КУТІВ, ЯКА ПРИЙНЯТА В АРТИЛЕРІЇ

1.1 Поділка кутоміра, її сутність, залежність між поділкою кутоміра

і градусною системою

 

Завчасна підготовка стрільби та ведення самої стрільби пов'язані з необхідністю вимі­ряти кути.

Загальноприйняті одиниці виміру кутів - градуси, хвилини, секунди - під час прове­дення розрахунків у польових умовах є незручними.

Тому в артилерії за одиницю кутових одиниць прийнята поділка кутоміра [3,4].


Якщо коло радіуса R поділити на 6000 однакових центральних кутів і точки поділу з'єднати з центром кола, то отримаємо 6000 однакових центральних кутів (рис. 1.1).

Центральний кут, довжина дуги якого дорівнює 1/6000 частини довжини кола, назива­ється поділкою кутоміра:

 

2лК    2*314* R   314R     1 w
и АВ = — = 2 3,14 R = 314R = — R = 0,001105R - nR
6000      6000      3000   955                                        /100° .

 

Під час практичних розрахунків зручно приймати, що довжина дуги, яка відповідає ку­ту в одну поділку кутоміра, дорівнює 1/1000 радіуса, яким проведене коло. Тому поділку ку­томіра називають ще „тисячною". В коло входить 6000 поділок кутоміра, або 6000 „тисяч­них".

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 


Похожие статьи

В І Макеєв - Стрільба артилерії