В І Макеєв - Стрільба артилерії - страница 21

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 

г

 

ПЗ =

 

 

j


Д

X

Дк =


 

 

ПЗ


 

 

_


Д

шк~|~ sec

шк~~~с tg

У

шк-~1 gПЗ


_


ДТ


_


ПЗ


_


_Рисунок 7.1 - Схема підготовки приладу

 

Приклад. Підготувати ПРК - 69 до пристрілювання за допомогою далекоміра, якщо: Дк = 2300 м, ПЗ = 6 - 40, батарея праворуч, АХтис = 19 м, Дт = 6300 м.

 

Розв'язання:

1  Записати вихідні дані до схеми підготовки приладу.

2  Підготовка лівого круга:

 

-    червоний покажчик прозорого круга сумістити з величиною ПЗ = 6 - 40 за шкалою cosek (внутрішня шкала) і напроти Дк = 2300 м за шкалою чисел (зовнішня шкала) на прозо­рому крузі наносять риску ,Д";

-    поворотом круга суміщають риску Д з величиною ДТ = 6300 м, за шкалою чисел (зов­нішня шкала) і проти ПЗ = 6 - 40 за шкалою ctg (середня шкала) на прозорому крузі наносять риску „У";

-    риску Д суміщають з величиною АХтис = 19 м за шкалою чисел на прозорому крузі проти ,1" наносять риску , П" (приціл).

3  Підготовка правого круга:

-    червоний покажчик прозорого круга суміщають з величиною ПЗ =6 - 40 за шкалою seс (внутрішня шкала) і проти „1" за шкалою чисел (зовнішня шкала) на прозорому крузі на­носять риску , Д";

-    поворотом круга суміщають риску „Д" з величиною Дт = 6300 м за шкалою чисел (зо­внішня шкала) і проти ПЗ = 6- 40 за шкалою tg (середня шкала) на прозорому крузі наносять риску „У". Риску ,Д" суміщають з величиною АХтис = 19 м за шкалою чисел і проти „1" та­кож за шкалою чисел наносять риску „П" (приціл).

4  Шляхом обертання фігурного диска встановлюють схему взаємного розташування ці­лі, СП, ВП.

Після підготовки ПРК до роботи здійснити контроль точності підготовки ПРК: для цьо­го червоні риски обох кругів необхідно встановити на „1".Контроль ПРК Лівий круг: У = 2-85; Д = 1410 м; П = 75 тис. Правий круг: У = 0-98; Д = 790 м; П = 41 тис.

 

 

 

 

7.3.3 Визначення коректур на приладі розрахунку коректур

 

Після перевірки підготовки ПРК до роботи визначають коректури дальності та напрям­ку.

Приклад.

В умовах прикладу, наведеного вище, визначити коректури дальності та напрямку, як­що отримані спостереження:

1  Л 40;

2  П 20; + 200.

 

Розв'язання:

1  Отримавши тільки бокове відхилення (відхилення за напрямком Л 40), користуємося тільки лівим кругом:

 

-    движок встановлюємо вліво (у бік відхилення);

-    червоний покажчик за шкалою чисел (зовнішня шкала) встановити на величину від­хилення - 40;

-    зняти коректури:

напроти риски „П" за шкалою чисел: „-3"; напроти риски „У" за шкалою чисел: „+0-11".

Коректури зчитуються за шкалою чисел, знаки коректур - у квадратному вікні.

2  Отримавши відхилення за дальністю та напрямком (П 20, + 200 ), користуємося обома кругами.

На лівому крузі:

-    движок праворуч (відхилення П);

-    червоний покажчик на значення відхилення за шкалою чисел - 20.

Коректура: АПл = + 1,5; вл = - 0-06". На правому крузі:

-    движок праворуч (переліт);

-    червоний покажчик на значення перельоту за шкалою чисел „200".

Коректура: „АП =- 8,4; вп= - 0-20".

Записуємо коректури лівого та правого кругів на ПРК та визначаємо сумарні корек­тури:

АП = АПл + АПп = +1,5 + (- 8,5) = +7 тис. в = вл + вп = (- 0-06) + (- 0-20) = - 0-26.

 

 

7.3.4 Особливості пристрілювання цілей, розташованих у безпосередній близькості від своїх військ

 

Пристрілювання починають на вирахуваних установках по цілі (центру групової цілі). Якщо ціль розташована дуже близько від своїх військ, то вирахувані установки визначають за точкою, яка винесена від цілі на 200...400 метрів у бік, протилежний розташуванню своїх військ [1,8].

Під час стрільби по цілях, розташованих у безпосередній близькості від своїх військ (на відстані не більше 400 м), наближають розриви до цілі з боку противника стрибками величи­ною 100...200 м (якщо ПЗ більше 5-00, стрибками по лінії спостереження) до отримання протилежного знака (вилки), або влучення в ціль, після чого вилку половинять, і якщо необ­хідно, продовжують пристрілювання або після введення коректури переходять до стрільби на ураження. Під час наближення розриву до цілі величина стрибка може бути зменшена.

Якщо на початку пристрілювання розрив відбувся між ціллю і своїми військами, при­стрілювання здійснюють за загальними правилами.

Стрільба на ураження по цілях, які розташовані в безпосередній близькості від своїх військ ведеться за загальними правилами.

 

Приклад. Батарея 122-мм ГД-30 зайняла бойовий порядок: ВП:    Х = 41550, У = 00460, h = 180, аон = 13-00, „Вишня". КСП: Х = 42826, У = 02560, h = 145, КБ - „Псел". КСП КД: Х = 42258, У = 02560, h = 145, КД - „Дніпро".

Доповісти „Контроль-1".

Контрольні дані: Дц = 5381, Эц = ОН -1-45.

 

Розв'язання:

Розраховуємо наближені поправки на відхилення умов стрільби від табличних значень за даними:

Тп = +5°С, Тз = +8°С, вітер назустріч швидкістю 6 м/с, АУосум = -1,2%, заряд 3-й. Контрольні дані: АДсум = +218 м на дальність 4800м .

 

КД наказав подавити Ц.101, жива сила та вогневі засоби у відкритих окопах. Ціль спо­стерігається під кутом 0-80, розташована в безпосередній близькості від своїх військ. Коор­динати цілі: батарейний 16-02, 2495, висота 156, Фц = 260м, Гц = 90м. Командир батареї вирі­шив точку прицілювання винести на 200 метрів у бік, протилежний своїм військам.

Підготувати першу команду для стрільби по цілі 101, піхота укрита.

 

Контрольні дані:


а=16-02, Д2695, Фц = 1-00, Дц = 4881 м, Э Т =ОН +0-05, Єц = -0-05, Дц =50997.4 Поняття про віяло розривів

 

7.4.1 Віяло розривів, його ширина та інтервал

 

Кількість гармат, які залучаються для ураження цілей, залежить від їх важливості, ха­рактеру, розмірів, умов бойової обстановки, а також від наявності часу для виконання вогне­вих завдань.

Теоретичними дослідженнями доведено та підтверджується досвідом ведення бойових дій в локальних війнах та конфліктах, що чим більше гармат залучається до стрільби, тим ефективніша стрільба та менше часу потрібно для ураження цілі.

Пристрілювання цілі здійснюється основною гарматою, в результаті чого визначаються установки для стрільби на ураження. Для ураження цілі залучають, як правило, взвод або ба­тарею. Стрільбу на ураження спостережених цілей ведуть серіями швидкого вогню, призна­чаючи по 2-4 снаряди на гармату.

Перша серія швидкого вогню проводиться на установці прицілу, яка відповідає центру цілі, та з віялом, яке побудоване на вогневій позиції відповідно до значення фронту цілі.

Ведення вогню батареєю або взводом має деякі особливості, які спричинені необхідніс­тю побудови потрібного віяла та обліку індивідуальних поправок командирами гармат.

Розрізняють віяло батареї та віяло розривів.

Віяло батареї (взводу) - це взаємне узгодження напрямків стволів гармат (мінометів, бойових машин) для ведення вогню. Віяло батареї будується на вогневої позиції [3]. Розрізняють такі види віяла батареї:


в)

Рисунок 7.2 - Види віяла батареї: (а) - паралельне; б) - скупчене; в) - за шириною цілі


-   
- паралельне - віяло, під час якого осі каналів стволів наведених гармат паралельні (рис. 7.2 а). Паралельне віяло є початковим положенням гармат батареї, від якого перехо­дять до віяла скупченого та віяла за шириною цілі;скупчене - продовження осі каналів стволів наведених гармат перехрещується в точ­ці цілі (рис. 7.2 б);

-    за шириною цілі - віяло, під час якого відстань між продовженням осі каналів ство­лів сусідніх гармат на дальності цілі дорівнює фронту цілі, поділеному на число гармат бата­реї (рис. 7.2в).

Віяло розривів - це сукупність розривів снарядів (мін) батарейної (взводної) черги або залпу, які отримані на одному куті підвищення. Віяло розривів може бути скупченим або за шириною цілі.

Скупченим віялом розривів називають віяло, під час якого середні траєкторії усіх га­рмат батареї направлені в одну точку.

Віяло розривів за шириною цілі - віяло, ширина якого відповідає фронту цілі.

Шириною віяла розривів називається відстань по фронту між центрами розсіювання снарядів крайніх гармат батареї (взводу).

Для побудови віяла за шириною цілі розраховують інтервал віяла.

Інтервал віяла - це відстань по фронту між точками прицілювання сусідніх гармат. Розрахований інтервал віяла передають на вогневу позицію командою (наприклад): „Віяло 0-05".

Інтервал віяла розраховується в поділках кутоміра за формулами: А. Якщо фронт цілі визначений у метрах:

 

 

в = п*0,001Дц , (7.6)

 

де Фц - фронт цілі в метрах;

n - кількість гармат у батареї (взводі), які залучаються до стрільби;

ДТ - топографічна дальність до цілі.

 

Приклад. Фц = 150 м, Дц = 5000 м. Стрільба ведеться батареєю, у якій 6 гармат. Ви­значити Ів.

Розв'язання:

Ів = 6-0,0005000 Ів = = 150 : 5 : 6 = 0-05.

 

Б. Фронт цілі визначено з КСП в поділках кутоміра:

 

і = —             к                                                          (7 7)

 

де Фц - кут з КСП, під яким спостерігається фронт цілі;

n - кількість гармат у батареї (взводі), які залучаються до стрільби; Кв - коефіцієнт віддалення.

 

Приклад.

Дц = 5000 м, Дк = 2400, Фц = 0-30. Стрільба взводом - 3 гармати. Визначити Ів.

Розв'язання:

= ^ = = 05                                і = о-30. 0,5 = 0 - 05.

в   Дц    5000 3 Інтервал віяла розраховується з точністю до однієї поділки кутоміру, його округляють у менший бік.7.4.2 Призначення виду віяла для стрільби на ураження. Коректування віяла

 

Стрільбу на ураження окремих спостережених цілей ведуть батареєю (взводом) серіями швидкого вогню по 2... 4 снаряди на гармату на одній установці прицілу і скупченому віялі до виконання вогневого завдання.

Під час стрільби на ураження по групових цілях віяло призначають за шириною цілі.

Ураження групових цілей здійснюють на одній або двох установках кутоміра. На двох установках кутоміра стрільбу ведуть, якщо інтервал віяла перевищує 25 м для ураження укритих і броньованих цілей і 50 м - відкрито розташованих неброньованих цілей.

На кожній установці кутоміра витрачають однакову кількість снарядів.

 

 

0,5 ІвЦе означає, що всі гармати половину снарядів випускають на установках, на яких був здійснений перехід до стрільби на ураження, а другу половину на установках, змінених вправо на У ІВ.

Для ефективного ураження відкрито розташованих неброньованих цілей інтервал віяла не повинен перевищувати 50 м, а укритих і броньованих цілей - 25 м. Якщо інтервал віяла перевищує ці допустимі значення, то стрільбу ведуть на двох установках кутоміра. Для цього призначають віяло по всьому фронту цілі, а потім під час стрільби на ураження загальною коректурою СОБ зсуває віяло вправо на половину інтервалу.

Віяло розривів отримують у результаті стрільби по побудованому віялу батареї. В ре­зультаті випадкових помилок побудови віяла батареї Z6, випадкових помилок технічної під­готовки гармат Zmex і випадкових відхилень внаслідок розсіювання снарядів Zp будуть мати місце випадкові відхилення розривів у батарейної черзі від ЦРС:

 

Zвp— Z6 + Zmex+ Zp (7.8)

 

Усі ці помилки незалежні й підпорядковуються нормальному закону. Серединна поми­лка, яка характеризує сумарні випадкові відхилення батарейної черги від ЦРС, визначається за формулою

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 


Похожие статьи

В І Макеєв - Стрільба артилерії