В І Макеєв - Стрільба артилерії - страница 23

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 

-       стан і характер поверхні ґрунту (перешкоди) в районі цілі сприятливі для отримання рикошетів;

-       достатня кінцева швидкість снаряда, що забезпечує подолання опору перешкоди і виходу снаряда на її поверхню за час дії підривника.

Як правило, рикошети, виникають коли маємо невеликі кути зустрічі (//) й установку підривника на сповільнену дію.

На практиці установлено - якщо:

1  < < 10о - одержується 100% рикошетів.

2  10о < < 20о - одержується 75% рикошетів.

3  20о < < 30о - одержується 30% рикошетів.

4  30о < / < 90о - рикошетів не буде. Снаряд проникає у ґрунт і його шлях близький до прямо­лінійного.

Кут зустрічі (л) залежить від кута падіння снаряда (0с) і кута нахилу місцевості (а). Сутність цього висновку показана на рис. 7.6.
Правила стрільби і управління вогнем рекомендують, що заряд для стрільби необхідно вибирати найбільший або близький до нього з таким розрахунком, щоб вирахувана дальність до цілі не перевищувала зазначену у Таблицях стрільби дальність, яка забезпечує отримання рикошетів (кут падіння для стрільби по наземних цілях до 20о, по надводних - до 10о); уста­новку підривника призначають на сповільнену дію.

Заряд вибирають за Таблицями стрільби, щоб вирахувана дальність до цілі знаходилася
вище лінії Р
_____ Р і щоб був запас дальності не менше 1-2 перших вилок (200-400м).

 

Приклад. Вибрати заряд для ураження живої сили та вогневих засобів під час стрільби на рикошетах з 122-мм Г Д-30 на дальності 5700м.

 

Розв'язання:

1   Заряд 2-й не підходить, тому що запас дальності лише 100м під час стрільби на ри-кошетах.

2   На заряді 1-му можливо уразити ціль на рикошетах, тому що запас дальності 700м. Вибираємо заряд 1-й.

 

 

 

7.5.3 Стрільба на ураження і коректування вогню

Пристрілювання розпочинають і ведуть за тими самими правилами, що і під час стріль­би з установкою підривника на осколкову або фугасну дії.

Отримавши на початку стрільби 2 - 3 рикошети, які не дали спостереження за дальніс­тю (за хмарою розриву, за місцем падіння осколків або снаряда), від рикошетної стрільби не відмовляються, але продовжують пристрілювання з установкою підривника на фугасну дію.

Стрільбу на ураження розпочинають і в подальшому ведуть знову з установкою підрив­ника на сповільнену дію.Після закінчення пристрілювання з установкою підривника на сповільнену дію, коли оцінювалися знаки за спостереженням повітряних розривів або за місцями падіння осколків, на ураження переходять за тими самими правилами, що і під час ударної стрільби. Ця рекомендація обґрунтована виходячи з такого:

Ефективність ураження цілі осколками снаряда після рикошету в 1,5-2 рази більша, ніж під час наземного розриву з установкою підривника на осколкову дію; під час отримання на­земного розриву з установкою підривника на сповільнену дію враження цілі осколками практично виключається (вони поглинаються воронкою); отже, якщо кількість повітряних розривів буде становити половину і більше від загальної кількості розривів, то така стрільба за ефективністю дорівнює стрільбі, коли установка підривника на осколкову дію.

Коректури під час стрільби на ураження визначаються за загальними правилами.

Приклад. На ВП батарея 122-мм Г Д - 30, позивний ВП „Сула". КВУ отримав завдання подавити живу силу та вогневі засоби в траншеї без перекриття, ціль 10, фронт 0-35.

 

Розв'язання:

Способом скороченої підготовки КВУ визначив: Дц = 7830, д ц = ОН - 1-65, = - 0-06, Дк = 3150, аДчв = -165, ВП - ліворуч,

лдц = - 0-12, ПЗ = 2-80, Дц = 7665. Заряд - Повний. К = 0,4,   Кк = 0-04,   Вд =14,   Хтис = 27

 

№ пор.

Команди

Пр.

Рів.

Дов.

С постер еження

1

„Сула".  Стріляти  1-му взводу. Ціль    10   -а,   піхота укрита. ОФ,підр.   спов.   Заряд повний, шк.тис.

2-й 1 сн. Вогонь!

154

29-94

ОН-1-77

„Л20, Пв, -"

2

Вогонь!

161

 

 

„Л10,Н,+"

3

Вогонь!

157

 

+0-08

„П7,П,-"

4

Взводу. Віяло 0-05. 2 сн. Швидким. Вогонь!

159

 

-0-05

„Пер.-, Пв менше. По­ловини."

5

Стій. Підр. оск. Вогонь!

160

 

-0-01

„Рів., +,-"

6

4 сн. Вогонь!

 

 

 

Ціль подавлено.

7

Стій. Записати. Ціль 10. Піхота укрита. Витрати - 27. „Я „Сула"

160

29-94

-1-75

 

 

1        Отже, матеріал розділу висвітлює сутність та порядок пристрілювання за спосте­реженням знаків розривів за умови будь-якого зміщення, розкриті умови закінчення пристрілювання, порядок застосування формул та приладів під час пристрілювання цілей. Матеріал має важливе значення для офіцерів наземної артилерії, оскільки охоп­лює практичну спрямованість виконання вогневих завдань відповідно до вимог Курсу підготовки артилерії.Суть і порядок пристрілювання за спостереженням знаків розривів, якщо поправка на зміщення (ПЗ) менше 5-00.

2        Назвати способи пристрілювання цілей.

3        Навести приклади пристрілювання за СЗР, якщо ПЗ менше 5-00.

4        Порядок розрахунку коректур за допомогою формул.

5        Назвати умови закінчення пристрілювання.

6        Порядок пристрілювання за СЗР за умови, якщо ПЗ 5-00 та більше (показати схему).

7        Віяло розривів, коректування віяла в ході стрільби на ураження. Навести приклади.

8        У чому полягаюсь особливості мортирної стрільби?

9        Вимоги щодо застосування рикошетної стрільби.

 

10    Визначити віяло по цілі, якщо фронт цілі Фц= 0-60, Кв= 0.5, стрільба батареєю. Відповідь: 0-05.

Стрільба батареєю по цілі 17, фронт філі 180м, Дт = 10000м. Визначити /в. Відповідь: 0-03.РОЗДІЛ 8

 

 

ПОРАЗКА НЕРУХОМИХ СПОСТЕРЕЖЕНИХ ЦІЛЕЙ ВОГНЕМ ІЗ ЗАКРИТИХ ВОГНЕВИХ ПОЗИЦІЙ З ПРИСТРІЛЮВАННЯМ ЗА ВИМІРЯНИМИ ВІДХИЛЕННЯМИ

 

8.1 Ураження нерухомих спостережених наземних цілей

 

Для ураження спостережених цілей вид снаряда, тип підривника та його установку при­значають, керуючись правилами ураження аналогічних неспостережених цілей [1,13].

Живу силу і неброньовані цілі, розташовані відкрито або в окопах (траншеях) без пере­криття, крім того, уражають стрільбою на рикошетах або снарядами з дистанційним підрив­ником, а відкрито розташовану живу силу - снарядами з дистанційною трубкою.

 

Ураження окремих і групових цілей

 

Окремі броньовані цілі (танки, БМП, БТР, установки ПТРК, протитанкові гармати й інші цілі), окремі вогневі засоби в деревоземляних спорудженнях або спорудженнях із скла­дальних конструкцій знищують високоточними боєприпасами або стрільбою прямою навод­кою. За неможливості цього та для ураження інших окремих цілей застосовують снаряди з радіопідривником або ударним підривником з установкою на фугасну або осколкову дію за­лежно від характеру цілі. Стрільбу ведуть батареєю (взводом) серіями швидкого вогню 2...4 снаряди на гармату на одній установці прицілу і віялом, зосередженим до виконання вогне­вого завдання. У проміжках між серіями швидкого вогню оцінюють стан цілі, визначають і вводять коректури.

Групові цілі залежно від їх характеру, важливості та обставин подавляють або знищу­ють вогнем дивізіону або батареї; спосіб обстрілу цілі призначають, виходячи з її реальних розмірів, які не повинні перевищувати максимальних (табл. 5.1). Віяло призначають за ши­риною цілі. Стрільбу на ураження ведуть одним або декількома вогневими нальотами до ви­конання вогневого завдання.

Групові цілі глибиною менше 100 м уражають вогнем дивізіону (батареї, взводу) серія­ми швидкого вогню. Стрільбу ведуть на одній установці прицілу й одній установці кутоміра до виконання вогневого завдання.

Групові цілі глибиною 100 м та більше уражають одним або декількома вогневими на­льотами до виконання вогневого завдання.

Дивізіон веде вогонь батареями внакладку, батареями шкалою або з розподілом ділянок цілі між батареями, а батарея - як і під час самостійної стрільби по неспостережених цілях.

Під час стрільби касетними снарядами і снарядами з дистанційним підривником (труб­кою), а також під час ураження високоманеврових цілей дивізіон веде вогонь батареями шкалою. Батарея у складі дивізіону і під час самостійної стрільби у цих випадках веде вогонь на одній установці прицілу й одній установці кутоміра.

Дивізіон веде вогонь батареями шкалою на одній установці кутоміра під час ураження високоманеврових цілей, а також під час стрільби касетними снарядами і снарядами з диста­нційним підривником (трубкою).

Укриту живу силу та вогневі засоби, розташовані у взводних опорних пунктах (на взводних оборонних позиціях), уражають у період артилерійської підготовки одним або де­кількома вогневими нальотами, між якими може вестися вогневе спостереження.

До стрільби залучають не менше дивізіону (двох батарей). Витрата снарядів визнача­ється так само, як і по неспостережених цілях. Стрільбу ведуть до витрати призначеної кіль­кості снарядів батареями внакладку або з розподілом ділянок цілі (явно виражених груп ці­лей) між батареями. В останньому випадку загальна витрата снарядів на ціль розподіляється між батареями в однакових частках, призначається спосіб обстрілу відповідно до розмірів ді­лянок цілі (груп цілей) та здійснюється коректування вогню кожної батареї.

Танки, БМП, БТР, установки ПТРК, протитанкові гармати та інші важливі вогневі засо­би у складі взводних опорних пунктів (на взводних оборонних позиціях), як правило, зни­щують високоточними боєприпасами або стрільбою прямою наводкою.

Під час бою в глибині оборони противника укриту живу силу та вогневі засоби в опор­них пунктах (на оборонних позиціях), які є об'єктами атаки, уражають, керуючись правилами ведення ПЗВ на одному рубежі.

Під час стрільби на ураження між серіями швидкого вогню або вогневими нальотами оцінюють стан цілі, визначають і вводять коректури.

Якщо під час пристрілювання окрема або групова ціль стала неспостереженою (при­стрілювання не закінчене), то її уражають, призначаючи спосіб обстрілу і витрату снарядів, яка передбачена для ураження неспостереженої цілі аналогічного характеру.

Якщо ціль стала неспостережена після пристрілювання або під час стрільби на уражен­ня, то спосіб обстрілу не міняють, а витрату снарядів призначають, як по неспостереженій цілі, зменшивши її на 1/4 норми, без урахування раніше витрачених снарядів. Якщо в ході пристрілювання снарядами з дистанційним підривником ціль стала неспостереженою, стрі­льбу на ураження продовжують осколково-фугасними снарядами, спосіб обстрілу цілі при­значають як по неспостереженій цілі з реальними розмірами.

 

Ураження нерухомих спостережених окремих цілей

 

Усі цілі поділяються на окремі та групові. Окремими цілями вважаються такі, під час стрільби по яких можуть бути отримані лише тільки дві несумісні випадкові події: ураження або не ураження цілі. До окремих цілей належать пускові установки, гармати, установки ПТРК, радіолокаційні станції, вертольоти та інші.

Показником ефективності стрільби по окремій цілі приймається імовірність ураження цілі Р. Як правило, окремі цілі більш важливі (пускові установки, радіолокаційні станції пун­ктів наведення зброї, станції розвідувально-ударних та вогневих комплексів), і тому голо­вним завданням стрільби є їх знищення.

Групова ціль - це сукупність окремих цілей, які розташовані на обмеженій площині. Як правило, ці окремі цілі пов'язані між собою виконанням одного завдання. Ураження окремих цілей знижує боєздатність групової цілі, порушує їх взаємодію та управління.

Під час стрільби по групових цілях шкода, яка буде їм наноситися, буде випадковою, тобто випадковою буде кількість уражених окремих цілей. Показником ефективності стріль­би по груповій цілі буде математичне очікування кількості уражених окремих цілей зі складу групової цілі М(а).

До групових цілей відносять взводні опорні пункти, позиції мотопіхотних відділень, ар­тилерійські батареї на вогневих позиціях, мінометні секції, підрозділи піхоти і танків у райо­нах зосередження, командні пункти та інше.

Як правило, ураження групових цілей виконується із завданням подавлення, а найбільш важливих, таких як батареї самохідних гармат, із завданням знищення.

 

 

8.1.1 Ураження групових цілей глибиною менше 100м

 

Групові цілі залежно від їх характеру, важливості та обставин подавляють або знищу­ють вогнем дивізіону або батареї. Спосіб обстрілу призначають виходячи з її реальних роз­мірів, які не повинні перевищувати максимальних. Віяло розривів призначають за шириною цілі. Стрільбу ведуть одним або кількома вогневими нальотами до виконання вогневого за­вдання.

Ураження групових цілей глибиною менше 100 метрів здійснюють за правилами ура­ження окремих цілей. Залежно від значення фронту та від характеру цілі стрільбу ведуть на одній або двох установках кутоміра.

Ураження групових цілей глибиною менше 100 метрів ведуть серіями швидкого вогню по 2-4 снаряди на гармату.

Відхилення розривів за дальністю визначають як різницю дальностей до розривів і цілі, виміряних далекоміром.

Відхилення розривів за напрямком розраховують як різницю дирекційних кутів між розривом і ціллю або вимірюють за допомогою іншого оптичного приладу (бусолі, бінокля та ін.).

 

 

8.1.2 Ураження групових цілей глибиною більше 100 м

 

Під час стрільби на одній установці прицілу по цілі глибиною 100 метрів і більше ура­ження цілі по глибині буде нерівномірним: частина цілі, яка накривається краями еліпса роз­сіювання розривів буде уражатися менше, ніж та частина цілі, яка накривається центральною частиною еліпса, розсіювання розривів, або зовсім не буде уражатися, або буде уражатися випадковими осколками. Для накриття цілі областю розривів і рівномірного ураження всієї цілі по глибині необхідно ввести спеціальне розсіювання, тобто вести стрільбу на декількох установках прицілу. Розрахунки та досліди проведення бойових стрільб показують, що в цьому випадку, як і під час ведення вогню по неспостереженій цілі, стрільбу необхідно вести на трьох установках прицілу зі стрибком, що дорівнює 1/3 глибині цілі, що і записано в Пра­вилах стрільби і управління вогнем артилерії.

Стрільбу на ураження спостережених групових цілей вигідніше вести за віялом, побу­дованим по ширині цілі. В цьому випадку одночасно буде уражатися вся ціль. Але коли роз­мір цілі малий, не завжди можливо побудувати віяло по ширині цілі; наприклад, під час стрі­льби шестигарматною батареєю на дальність 8 км по цілі з розмірами по фронту 25 метрів інтервал віяла буде менше 1-ї поділки кутоміра. Тому стрільбу в цих умовах, необхідно вести зі скупченим віялом. Крім того, необхідно мати на увазі, що під час скупченого віяла розриви снарядів відбудуться не в одній точці, оскільки наявне розсіювання снарядів та помилки по­будови віяла батареї. Тому снаряди будуть розподілятися на деякому фронті.

Розрахунки показують, що під час стрільби взводом (батареєю) нарізних гармат, коли скупчене віяло, фронт ураження дорівнюватиме в середньому, приблизно 50 метрів. Тому під час стрільби по цілях розмірами по фронту до 50 метрів можна призначати скупчене віяло, а інших випадках - віяло по ширині цілі.

 

 

8.1.3 Коректування вогню під час стрільби на ураження

 

Під час ураження спостережених цілей визначають і вводять коректури дальності, на­прямку, віяла, висоти розривів та стрибка прицілу (величини шкали).

Коректування вогню під час стрільби на ураження проводять за результатами окомірної оцінки відхилення центра групи розривів від цілі (центра групової цілі), із спостереженням за знаками розривів, а за сприятливих умов - за допомогою далекоміра.

Під час самостійної стрільби батареєю та під час ведення зосередженого вогню дивізіо­ном з розподілом ділянок цілі (груп цілей) між батареями коректування вогню проводять ко­мандири батарей за залпом батареї.

Під час ведення зосередженого вогню дивізіоном батареями внакладку або шкалою во­гонь коректує командир дивізіону за першим залпом дивізіону (підручної батареї).

Коректури дальності й напрямку визначають за допомогою ЕОМ (МК), ПРК, ПУВ, аколи поправка на зміщення менше 5-00 і розрахунком з використанням Кв і Кк. Під час стрі­льби дивізіоном Кв і Кк визначають для батареї, розташованої в центрі району вогневих по­зицій дивізіону.

Для коректування вогню за результатами окомірної оцінки відхилення центра групи розривів від цілі (центра групової цілі) коректури дальності та напрямку визначають так са­мо, як і під час пристрілювання за допомогою далекоміра.

Якщо оцінити відхилення центра групи розривів від цілі ( центра групової цілі) немож­ливо або важко, то коректування вогню проводять із спостереженням за знаками розривів.

Для коректування вогню із спостереженням за знаками розривів відхилення центра гру­пи розривів за дальністю від цілі (центра групової цілі) по лінії спостереження приймають рівними:

-    якщо глибина цілі менше 100 м - 50 м після пристрілювання (100 м, коли установки для стрільби на ураження визначені іншими способами), якщо отримані всі перельоти або недольоти, і 25 м, коли отримана накриваюча група з перевагою перельотів або недольотів;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 


Похожие статьи

В І Макеєв - Стрільба артилерії