В І Макеєв - Стрільба артилерії - страница 24

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 

-    якщо глибина цілі 100 м і більше - глибині цілі після пристрілювання (1,5 глибини ці­лі, коли установки глибини на ураження визначені іншими способами), якщо отримані всі перельоти (недольоти), та 2/3 глибини цілі, якщо отримана перевага перельотів (недольотів) відносно дальньої (ближньої) межі цілі;

-    1/2 глибини цілі, якщо отримано приблизно однакову кількість перельотів і недольо­тів відносно дальньої (ближньої) межі цілі.

Для коректування вогню за допомогою далекоміра коректури визначають так само, як і під час пристрілювання цілі. Коректування вогню за допомогою далекоміра проводять, якщо є можливість надійного визначення центра групи розривів (залпу).

Віяло розривів коректують шляхом з'єднання або роз'єднання вогню, коли поправка на зміщення менше 5-00 у тих випадках, коли частина розривів (1/3 і більше) виходить за межі фронту цілі більше, ніж на 25 м під час ураження укритих і більше ніж на 50 м - під час ураження відкритих цілей, або коли обстрілюється менше, ніж 2/3 фронту цілі.

Якщо під час цього центр віяла зміщений відносно центра цілі, вводять єдину для диві­зіону (батареї) коректуру для сполучення центра віяла з центром цілі.

Стрибок прицілу (величину шкали) виправляють у тих випадках, коли обстрілюється не вся глибина цілі або коли більша частина розривів виходить одночасно за дальню та ближню межі цілі.

 

 

8.2 Пристрілювання цілей за допомогою далекоміра. Суть і умови застосування способу. Формули для розрахунку коректур під час пристрілювання за допомогою да­лекоміра, якщо поправка на зміщення менше 5-00

 

Пристрілювання - це визначення стрільбою найвигідніших установок прицільних пристроїв ( прицілу, рівня, кутоміра), а також підривника (трубки) для ураження цілі. Мета пристрілювання - сумістити центр розсіювання снарядів із центром цілі.

Пристрілювання за допомогою далекоміра - це один із способів пристрілювання за ви­міряними відхиленнями. На сьогоднішній день - це основний спосіб пристрілювання. Суть пристрілювання за допомогою далекоміра полягає в тому, що вимірюють значення відхи­лення розриву від цілі за дальністю і за напрямком і, використовуючи ці відхилення, визна­чають коректури [1,13].

Пристрілювання ведуть на дальностях спостереження, що не перевищують 3 км для ДС-1 ( ДС-0,9), 5 км для ДС-2, для квантового далекоміра - гранична дальність згідно з його технічними можливостями.

Далекомірник визначає і доповідає дальність та дирекційний кут по центру (указаній точці) цілі, а під час пристрілювання - по кожному розриву.

-    Для засічки цілей і обслуговування стрільби (пристрілювання) далекомірнику дається цілевказання:наведенням приладу у ціль;

-    від орієнтира (місцевого предмета);

-    полярними координатами;

-    дирекційним кутом, інше.

Приклад. 1 „Далекомірник! Орієнтир 43-й, вправо 30, нижче 4, установка ПТРК в око­пі на полі „Жовтому". Засікти. Обслужити пристрілювання".

2 „Далекомірник! Ціль під маркою - протитанкова гармата. Засікти. Обслужити при­стрілювання".

Відхилення розривів за дальністю визначають як різницю дальностей до розривів і цілі, виміряних далекоміром. Далекомірник доповідає дальність до цілі і кожного розриву, вели­чину відхилення розриву від цілі визначає виконуючий вогневе завдання:

 

АД = Др - Дц (8.1)

Відхилення розривів за напрямком розраховують як різницю дирекційних кутів між розривом і ціллю або вимірюють за допомогою іншого оптичного приладу (бусолі, бінокля та ін.).

а = ар - ац (8.2)

Коректури дальності і напрямку визначають за допомогою ПРК, ПУВ та ЕОМ (МК), а якщо поправка на зміщення менше 5-00, то і розрахунком.

Коректури дальності та напрямку за допомогою ПУВ та МК визначають як різницю топографічних дальностей та дирекційних кутів по цілі та розриву (центру групи розривів).

Визначаючи коректури розрахунком, за коректуру дальності беруть відхилення розри­вів (центра групи розривів) від цілі за дальністю, взятих з протилежним знаком:

АД = -d,       АП = ^АД-. (8.3) АХ

тис

 

Порядок пристрілювання

 

Пристрілювання починають поодиноким пострілом основної гармати на вирахуваних установках. За виміряним відхиленням розриву від цілі визначають коректури в дальності і напрямку і на виправлених установках призначають три постріли з темпом, який забезпечує надійну засічку кожного розриву. До стрільби на ураження переходять після введення коректури, яка визначена за середнім відхиленням розриву (центру групи розривів) від цілі, але не менше, як за двома.

До стрільби на ураження переходять також: якщо під час пристрілювання отримано влучення в ціль; після впровадження коректур від центру цілі на виміряне відхилення розриву (центру групи розривів) при влученні в групову ціль[1,7,13].

Виведення формул для аналітичного розрахунку коректур проведемо, використовуючи

(рис.8.2).

Позначимо лінію цілі ОЦ, лінію спостереження КЦ, лінію бокових відхилень для вогне­вої позиції ZZ, кут між лінією цілі і лінією спостереження ПЗ. Припустимо, що розрив відбу­вся в точці Р, позначимо різницю дальності до розриву і до цілі по лінії спостереження - АД, відхилення розриву від цілі в дальності і напрямку в метрах для вогневої позиції X і Z.

Спроектуємо Р на лінію спостереження: тоді АР буде лінійна величина бокового відхи­лення розриву від лінії спостереження.

Бокове відхилення розриву від лінії спостереження дорівнює:

АР = а* 0,001 Дк, (8.4) де а - бокове відхилення розриву від лінії спостереження в поділках кутоміра , виміряне зі
Для визначення коректур потрібно знайти відхилення розриву від цілі за дальністю X і за напрямком Z для вогневої позиції.

З рис.8.2 бачимо, що відхилення розриву від цілі для точки вогневої позиції дорівню­ють:

за дальністю: X = РЕ + ЕМ; (8.5)

за напрямком: Z = ВМ- ВЦ. (8.6)

 

Із прямокутних трикутників АРЕ і АВЦ знайдемо:

 

РЕ = АР * sin ПЗ = а* 0,001 Дк * sin ПЗ ; ЕМ = АВ = АЦ * cos ПЗ = а* cos ПЗ; ВМ = АЕ = АР * cos ПЗ = а* 0,001 Дк * cos ПЗ; Ц = АЦ * sin ПЗ = а* sin ПЗ.

Підставивши знайдені величини у рівняння (8.5) і (8.6) та виразивши Z у поділках ку­томіра (поділивши Z на 0,001 ДУц), отримаємо:

 

X = а* 0,001 Дк * sin ПЗ + а* cos ПЗ; (8.7)Z = а*Дк/ Д? * cos ПЗ - а* (1000 * sin ПЗ) І Дцт .


(8.8)Коректури дальності та напрямку будуть дорівнювати отриманим відхиленням X і Z, взятим з протилежним знаком.

Позначивши коректуру дальності в метрах d, а коректуру напрямку в поділках кутоміра в, відповідно до формул (8.7) і (8.8), отримаємо так формули для визначення коректур:

за дальністю:

d = - X = - а* 0,001 Др.* sin ПЗ - a* cos ПЗ; (8.9)

за напрямком:

в= - Z = Др/ Д? * cos ПЗ + ( а* 1000 * sin ПЗ) / Дц. (8.10)

 

Для визначення коректур за цими формулами потрібно проводити складні розрахунки , що призведе до затримки пристрілювання.

Для спрощення формули (8.5) зробимо припущення, що і під час невеликих кутів ПЗ , sin ПЗ = 0, а cos ПЗ = 1. Тоді формула (8.5) набере вигляду:

 

АД = - d, (8.11)

 

де d = Др - Дк;

Др і Дк - дальності до розриву та цілі, виміряні зі СП далекоміром.

Для спрощення формули (8.6) зробимо припущення , що коли невеликі кути ПЗ, cos ПЗ = 1, а добуток 1000 * sin ПЗ = ПЗ (за малих кутів синус даного кута приблизно дорів­нює тисячній цього кута).

Тоді формула (8.6) набере вигляду:

 

в= - а* (Дк/ Дц) + а* (ПЗ/ Дц). (8.12)

 

Відношення Дк І Дб являє собою коефіцієнт віддалення (Кв), а вираз ПЗ І Дб є кроком кутоміра (Кк) під час коректури дальності стрільби на Д) метрів. Здійснивши заміну у виразах (8.7) і (8.8) отримаємо:

АД = - р - Дк);    АД = Дк - Др; (8.14) в = - аКв + Кк; (8.15)

 

в = -а-Кв +        Кк . (8.16)

 

 

З формул (8.9) і (8.10) бачимо, що коли визначені коректури аналітичним способом практично, за коректуру дальності беруть різницю дальностей до цілі Дк і до розриву Др, ви­міряних за допомогою далекоміра зі СП, а напрямок стрільби коректують із застосуванням коефіцієнта віддалення та кроку кутоміра.

Знак коректури дальності визначається знаком різниці Дк - Др. Знак коректури напрям­ку визначається співвідношенням знаків складників: під час відхилення розриву від цілі пе­рший складник береться зі знаком „-", а під час відхилення вліво від цілі перший складник має знак „+". Другий складник береться у відповідності з величиною АД; знак його визнача­ється за правилом (щодо СП): „Приціл від себе - Кк від себе ; приціл на себе - Кк на себе".

Використовувати формули (8.9) і (8.10) можна лише за деяких обмежених умов, оскіль­ки під час їх виведення ми зробили ряд припущень. Далі ми покажемо, за яких умов можливевизначення коректур за даними формулами.

Під час засічки цілі за допомогою далекоміра визначають полярні координати цілі - да­льність зі СП Дк, дирекційний кут цілі ац або кут між основним напрямком і ціллю.

Залежно від конструкції далекоміра, навичок далекомірника, умов обстановки під час визначення полярних координат цілі, безумовно, будуть відбуватися помилки. Ці помилки, звичайно, вплинуть на точність визначення кінцевих установок для першого пострілу. Однак нас цікавлять помилки у визначенні коректур у ході пристрілювання та особливо помилки останніх коректур. Оскільки, бокові відхилення розривів від цілі вимірюються від істинного положення цілі, то помилки засічки цілі за напрямком не будуть впливати на точність визна­чення коректур напрямку.

Коректура напрямку визначається на основі виміряного кутовимірювальним приладом бокового відхилення розриву від цілі. Таким чином, на точність цієї коректури впливає точ­ність засічки розриву за напрямком.

Коректура дальності АД визначається як різниця Дк - Др, виміряних за допомогою дале­коміра. Ймовірно, що точність цієї коректури буде залежати від точності засічки цілі і розри­ву за дальністю.

Під час пристрілювання цілі виміряні дальності до цілі КЦ=Дцк, до розриву КР=Др, а також відхилення розриву від цілі а в поділках кутоміра. Відомі дальність до цілі ЦО= Д ц та

ПЗ.

Потрібно визначити коректури дальності АД і напрямку ft.

Ці коректури ( в метрах ) дорівнюють відхиленням розриву АЦ і АР, взятих зі зворот­ними знаками:

АД = - АЦ;   в = - АР.

У свою чергу, ці відхилення розриву від цілі визначаються як проекції ламаної ЦВР на вісь ЦХ і Щ:

АЦ = B?cos ПЗ+BPsinm;                     АР = Вр^ПЗ - ВЦ sinm.

Із трикутника КВР виходить , що

ВЦ = Дкр cosa - Дк   = d;   BP = а0,001 Др, Тоді: АЦ = d cosm+ а * 0,001 Др sinm; АР = а*0,001 Др cosm - d sinm.

Взявши зі зворотним знаком значення відхилення розриву від цілі АЦ, отримаємо фор­мулу для розрахунку коректури дальності:

АД =- d cosm - а*0,001 Др sinm.

Для того щоб отримати формулу для розрахунку коректури напрямку в поділках куто­міру, поділимо значення АР на 0,001 Д цт:

 

в= - а- (Др - ДТ) * ^ПЗ + d(1000 sinm) * Д.

 

Ці формули дозволяють визначати коректури під час пристрілювання за допомогою да­лекоміра. ПЗ беруть з „+", якщо ВП ліворуч, а з „-"якщо праворуч.

Приклад. Розрахувати коректури дальності та напрямку, якщо: ДТ = 6000, Дк= 2500, ПЗ=3-00, ВП - зліва, Др =2600, а = +0-20.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 


Похожие статьи

В І Макеєв - Стрільба артилерії