В І Макеєв - Стрільба артилерії - страница 27

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 

 

Призначення установки рівня

Установку рівня для пристрілювання (створення) реперів визначають за загальними правилами. Дозволяється створювати фіктивний наземний репер з установкою рівня 30-00; в цьому випадку на перевищення точки прицілювання для створення репера вводять у приціл.9.1.2 Пристрілювання дійсного репера. Поняття забезпеченої вилки і забезпеченої накриваючої групи. Умови закінчення пристрілювання. Пристріляні установки по ре­перу. Зміст обробки результатів пристрілювання репера

 

Пристрілювання дійсного репера за СЗР проводять, якщо поправка на зміщення

менше 5-00.

Під час виведення розриву на лінію спостереження і під час захвату репера в першу ви­лку (200м) ведуть поодинокими пострілами [1,3].

Після введення стрибка прицілу, що дорівнює 100м, призначають два снаряди.

1          Пристрілювання ведуть до отримання забезпеченої накриваючої групи. Накриваю­ча група вважається забезпеченою, якщо під час стрільби на одному куті підвищення отри­мано не менше двох перельотів і двох недольотів.

Пристріляні установки по реперу у цьому разі відповідають прицілу, на якому отримана забезпечена накриваюча група.

2          Пристрілювання ведуть до отримання забезпеченої вилки не більше 100м. Вилка вважається забезпеченою, коли отримано не менше двох недольотів на ближній межі і не ме­нше двох перельотів - на дальній.

Пристріляні установки по реперу у цьому випадку відповідають середині забезпеченої вилки.

3          Якщо під час пристрілювання отримана незабезпечена накриваюча група не менше як із чотирьох знаків, а вилки немає, то відшукують вилку, що дорівнює 100 м. Пристрілю­вання вважають закінченим, якщо на одній межі вилки отримано одне або декілька спосте­режень одного знака, а на другій - незабезпечена накриваюча група не менше, як із 4 спосте­режень з перевагою знаків, протилежних щодо отриманих на першій межі.

Пристріляними по реперу вважають установки, після введення коректури, що дорівнює 1 Вд у бік меншої кількості знаків, під час наявності на одній із меж незабезпеченої накри­ваючої групи.

Суть обробки результатів пристрілювання (створення) реперів полягає у визначенні пристріляних поправок дальності і напрямку та підготовки до перенесення вогню по цілі від репера. Для визначення пристріляних поправок дальності (напрямку) віднімають від при­стріляної дальності по реперу (пристріляного довороту від основного напрямку) топографіч­ну дальність (топографічний доворот) по реперу:

ЛДкп = Дкп - Дтк ; (9.1)

ЛЭП = дRR . (9.2) Для визначення поправок, як ми бачимо, необхідно мати топографічні та пристріляні дані по реперу. Топографічні дальність і доворот визначають графічно за допомогою прила­ду управління вогнем або аналітичним способом. Дійсний репер наносять на прилад управ­ління вогнем за його координатами, а фіктивний репер - за результатами визначення групи розривів снарядів.

Пристрільну дальність знаходять у Таблицях стрільби за пристріляним кутом прицілю­вання.

Пристріляний кут прицілювання дорівнює пристріляному прицілу (в тисячних), якщо пристріляна установка рівня відповідає перевищенню репера над вогневою позицією. Якщо пристріляна установка рівня не відповідає перевищенню репера над вогневою позицією, то для визначення пристріляного кута прицілювання:

- визначають пристріляний кут підвищення як суму установки прицілу в тисячних і установки рівня, зміненої на 30-00

і = Пр + (Рвкп -30 -00); (9.3)

-  (для мінометів і систем, які не мають механізмів установки кута місця цілі, пристріля­ний кут підвищення дорівнює пристріляній установці прицілу);за Таблицями стрільби занаходять поправку на перевищення репера над вогневою по­зицією (Лрк);

-  віднімають поправку на перевищення репера (з урахуванням знака) із пристрілювано­го кута підвищення й отримують пристріляний кут прицілювання:

aR = pR - (±Лрк). (9.4)

Поправку на перевищення репера над вогневою позицією для настільної і навісної стрі­льби визначають таким чином:

-  розраховують кут прицілювання як різницю пристріляного кута підвищення і кута мі­сця репера:

< =PR -eR; (9.5)

-  за кутом прицілювання і кутом місця репера знаходять у Таблицях стрільби поправку кута прицілювання на кут місця репера (Лає), додають її (з урахуванням знака) до кута міс­ця репера і отримують поправку на перевищення репера.

Лрк =єк + (±Лак£). (9.6)

Під час мортирної стрільби, а також коли Таблиці стрільби містять поправку на пере­вищення цілі, її знаходять за пристріляним кутом підвищення та перевищення репера над во­гневою позицією.

Якщо фіктивний наземний репер створюється на установці рівня 30-00, то для визна­чення пристріляного кута прицілювання:

-  знаходять поправку на перевищення репера над вогневою позицією;

-  віднімають поправку на перевищення (з урахуванням знака) із пристріляного кута підвищення Й отримують пристріляний кут.

 

9.2 Створення наземного фіктивного репера. Визначення пристріляних поправок даль­ності та напрямку

 

Суть створення наземного фіктивного репера полягає в тому, що на вирахуваних уста­новках по наміченій точці призначають групу пострілів, координати центра якої визначають за допомогою технічних засобів розвідки (точка репера) і по ній визначають топографічні дані.

Фіктивний репер створюють за допомогою далекоміра, спряженого спостереження, ра­діолокаційної станції або за допомогою підрозділу звукової розвідки [1,13].

 

Умови створення репера

Під час створення репера за допомогою стереоскопічного далекоміра дальність до роз­ривів не повинна перевищувати для ДС-1 - 2 км, для ДС-2 - 4 км. Для квантового далекомі­ра, радіолокаційної станції та підрозділу звукової розвідки - в межах дальності дії.

Під час створення репера за допомогою спряженого спостереження дальність до розри­вів не повинна перевищувати 4 км за наявністю взаємної видимості пунктів та кута засічки не менше 1-00. Якщо відсутня взаємна видимість пунктів, а також якщо дальність більше 4 км, кут засічки повинен бути не менше 2-50.

Для створення фіктивного репера вибирають у районі цілей місце, яке забезпечує спри­ятливі умови визначення координат розривів. Намічають у цьому місці точку на місцевості або на карті і готують по ній установки для стрільби. Координати повідомляють засобам роз­відки для орієнтування їх у район створення репера.

Порядок створення фіктивного репера:

1)          на вирахуваних установках основній гарматі призначають один постріл;

2)         якщо перший розрив не був визначений, то постріл повторюють, виправивши, як­що необхідно, установки для стрільби або орієнтування приладів (засобів визначення коор­динат);після доповіді про засічку розриву призначають групу з чотирьох пострілів з тем­пом, який забезпечує засічку кожного розриву;

3)         створення фіктивного репера закінчують, якщо надійно засічено не менше 4 роз­ривів.

Для визначення поправок, як відомо, необхідно мати топографічні та пристріляні дані по реперу. Топографічні дальність і доворот визначають графічно за допомогою приладу управління вогнем або аналітичним способом. Дійсний репер наносять на прилад управління вогнем за його координатами, а фіктивний репер - за результатами визначення центра групи розривів снарядів.

Для визначення пристріляної поправки дальності необхідно мати пристріляну даль­ність, яку знаходять за пристріляними установками прицілу та рівня. Якщо установка рівня під час пристрілювання (створення) репера відповідає перевищенню репера над вогневою позицією, то знайдена за Таблицями стрільби дальність, яка відповідає пристріляній устано­вці прицілу, буде дорівнювати пристріляній дальності до репера. aR = npR

Для визначення пристріляної дальності до репера, коли установка рівня під час при­стрілювання (створення) репера не відповідає перевищенню репера над вогневою позицією, діють у такій послідовності:

1        Визначають пристріляний кут підвищення по реперу pR = npR + {PeR - 30 - 00).

hR - h

2        Знаходять кут місця репера Єк = 0 qqjД"к ' .

3        Знаходять приблизний кут прицілювання для визначення поправки кута прицілюван­ня на кут місця репера aR = pR -Єк .

4        За приблизним кутом прицілювання і кутом місця репера знаходять у Таблицях стрі­льби поправку кута прицілювання на кут місця репера:

R тс

*п>------------ ►   Ла;.

Sr  х є

заряд

5        Знаходять поправку на перевищення репера:

Лрі і + (±ЛаЄ).

6        Розраховують пристріляний кут прицілювання по реперу:

aR = pR -Лрі.

Під час мортирної стрільби, а також коли Таблиці стрільби мають поправку на переви­щення цілі, її знаходять за пристріляним кутом підвищення та перевищенням репера над во­гневою позицією:

PR ч тс

Ягу

заряд

7        За aR знаходимо Дв.

8        Визначаємо поправку дальності:

ЛДІ = ДІ - Д1.

9        Визначаємо поправку напрямку:

 

ЛЭR RR.

Для запису стрільби створення наземного фіктивного репера використовують формалі­зований бланк (додаток 11).9.3 Зміст доповіді в штаб дивізіону результатів пристрілювання (створення) репера

Командир (старший офіцер) батареї, закінчивши пристрілювання (створення) репера, доповідає командиру (на пункт управління вогнем) дивізіону такі дані:

-    номер репера;

-    час закінчення пристрілювання (створення) репера;

-    вид снаряда, тип підривника та балістичні характеристики пострілів;

-    партію, номер та температуру заряду;

-    пристріляні установки по реперу;

-    координати та висоту репера;

-    топографічні дані по реперу та перевищення репера;

-    пристріляну дальність до репера, пристріляні поправки дальності та напрямку.

Начальник штабу дивізіону отримує доповідь від старшого офіцера батареї про при­стрілювання (створення) репера і перевіряє правильність розрахунків пристріляних попра­вок.

 

Приклад.

Доповісти на пункт управління вогнем дивізіону результати створення репера. Позив­ний начальника штабу дивізіону „Дніпро". Репер перший створено о 12 годині, снаряд ОФ-540, підривник РГМ-2, заряд четвертий, партія заряду 1210-98-256, температура зарядів +120С (координати репера Х = 44059, У = 06628, висота 170 м).

 

Розв'язання:

 

„Дніпро". Створив репер перший о 12 годині. Снаряд ОФ-540, підривник РГМ-2. Партія заряду 1210-98-256, заряд четвертий, температура +120С. Пристріляні установки по реперу: приціл 372, рівень 29-92, основний напрямок лівіше 0-12. Координати репера Х = 44059, У = 06628, висота 170 м. Топографічні: дальність 7540, доворот від основного напрямку +0-01, перевищення -50 м. Дальність пристріляна 7322, пристріляні поправки: в дальність -218 м, в напрямок -0-13. Я „Буг".

 

 

9.4 Перенесення вогню способом коефіцієнта стрільби

 

Перенесення вогню способом коефіцієнта стрільби застосовують під час настільної та навісної стрільби з гармат (р < 450).

Пристріляні по реперу поправки враховують відхилення балістичних і метеорологічних умов стрільби від табличних на момент закінчення пристрілювання (створення) репера. Ці умови з часом можуть значно змінитися. З метою зменшення впливу цих помилок на точ­ність розрахунку установок по цілі ПС і УВ артилерії вимагають, щоб перенесення вогню здійснювалося не пізніше як через 3 години після пристрілювання (створення) репера [1,13].

Для спрощення визначення установок по цілі припускають, що:

-     поправки напрямку, зі зміною дальності стрільби, змінюються тільки на різницю по­правок на деривацію;

-     поправки дальності, зі зміною дальності стрільби, змінюються пропорційно топогра­фічній дальності стрільби. Цю залежність можна записати у вигляді

 

ЛД1=EL (97)

 

 

З рис. 9.1 видно, що залежність поправок дальності має вигляд прямої, яка проходитьчерез початок координат і точку, яка відповідає пристріляній поправці дальності по реперу.

 

 

 

 

АД, м

 

 

 

Рисунок 9.1 — Залежність величини поправки від дальності

 

У дійсності ця залежність, у зв'язку з тим, що відхилення балістичних і метеорологіч­них умов стрільби від табличних змінюються не за законом прямої лінії, а підлягають більш складному закону у вигляді кривої лінії (рис. 9.2).

Із рисунка 9.2 видно, що вирахувані поправки по цілях внаслідок припущень, вираху­вані з деякими помилками (8А Цц1,Ццв 2), коли відстань між ціллю і репером більша, тим


більша і помилка. Звідси висновок, що відстань між ціллю і репером повинна бути обмежена, оскільки помилки будуть значними, тому і вводиться термін: ,межа перенесення вогню від репера". Під час визначення цієї межі враховують, щоб серединна помилка перенесення вог­ню Епв не перевищувала серединної помилки повної підготовки Епп.

Межу перенесення вогню визначили розрахунками і дослідним шляхом для різних умов стрільби, різного положення реперів і цілей, для різних артилерійських систем. Розра­хунки і дослідні дані стрільби показують, що під час настільної і навісної стрільби з гармат помилки дальності під час перенесення вогню способом коефіцієнта стрільби не перевищу­ють помилок повної підготовки, коли різниця топографічних дальностей по цілі і реперу неперевищує 2 км. Подібно визначається і межа перенесення вогню по напрямку, яка не пови­нна перевищувати ±3-00.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 


Похожие статьи

В І Макеєв - Стрільба артилерії