В І Макеєв - Стрільба артилерії - страница 29

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 

Командир батареї за допомогою схеми орієнтирів визначив по реперу: а =15-55, Дк=4360, h = 165 м і поставив завдання командиру взводу управління про визначення прямо­кутних координатів репера.

 

Розв'язання:

1        Подати команду, нанести бойовий порядок на ПУВ, прийняти доповідь про Контроль-1 ДТ = 6833, Э Т = —2 — 36.

2        Поставити завдання на подачу першої команди за командира батареї з урахуванням поправок на температуру зарядів і відхилення початкової швидкості снарядів: ДТ* = 7987, Э* = —1 —16,   Аг = —55м .

АДтз = ( —4) ( —4,1) = +16м. АДу0 = ( —1) ( —102) = +102м. АДум =+118 м.

АД* = 7987 + 118 = 8105м, Пр = 931, А^= +0-04, Z = -0-35, АЭ * = -1-51.


Для запису результатів стрільби використовуємо формалізований бланк (додаток 12).

3 Командир  взводу  управління  доповів  командиру  батареї  координати репера: Х = 45056, У = 06930, висота h =150 м.

4   Визначити пристріляні поправки по реперу: Д* = 8000, Э * = -1-14, Ah = -70м, Z*= -0-31,

= Пр* + (Рв* - 30-00) = 920 + 4 = 924.

За ф R та Ah знаходимо ApR = +0-06.

а* = ф* - Афк = 924 — 6 = 918.

За a R знаходимо Д* = 8188м.

аД* = Д* -Д* = 8188 — 8000 = +188м.

АЭ * = д* - д* = (-1-52) — (-1-14) = -0-38.

5          Доповідь начальнику штаба дивізіону про результати пристрілювання репера. „Буг". Пристріляв репер 1, о 12.40, снаряд ОФ-540, підривник РГМ-2, заряд п'ятий, температура зарядів +110С, партія 11-90-07. Пристріляні установки: Пр 920, Рв 30-04, ОН -1-52. Коорди­нати репера Х* = 45056, У*= 06930 h*= 150. Топографічні: Д* = 8000, Э * = -1-14, Ah*= -70м. Пристріляні:

Д* = 8188, АД* = +188м, Ад * = -0-38. Я „Псел".

6   Від командира дивізіону надійшла команда: „Псел". Стій. Вогневий наліт. Ціль М-51, мінометна батарея укрита. Х = 44130, У = 07300, висота h =150. 200 на 200. Витрата 144. Я „Дніпро". Подати команду на вогневу позицію на відкриття вогню. ДТ = 8214, Э Т = +0-01, h = 150.

Я4 = ДТ + АД* = 8214 + 188 = 8402, Пр = 879, АХтис = 5,8, Zu = -0-28. AZ = Z4 - Z* = (-0-28) — (-0-31) = +0-03.

Э в = ЭТ + АЭ * +AZ = (+0-01) + (-0-38) + (+0-03) = -0-34. За Пр = 879 та Аг = -70 знаходимо Афц = + 0-10, Рв = 30-10.

200 200

їв =--------- = 0 — 04, установок 2, Стр =------ = 11,

6 ■ 8,214                                                  3 ■ 5,8

144

6 ■ 3 ■ 2

Команда на вогневу позицію.

„Вишня". Стій. Ціль М-51, мінометна батарея укрита, Пр 879, Рв 30-10, ОН -0-34, віяло 0-04, уст 2, по 4 снаряди. Швидким. Вогонь.

 

Роблячи висновок щодо змісту наданого матеріалу в розділі, необхідно підкресли­ти, що перенесення вогню від репера є найбільш точним способом визначення устано­вок для стрільби без завчасного пристрілювання цілі. У розділі роз'яснюється суть пе­ренесення вогню від репера, умови застосування, загальні правила пристрілювання (створення) репера, розкритий порядок визначення пристріляних поправок та перене­сення вогню способом коефіцієнта стрільби та спрощеним способом. Якісне засвоєння матеріалу цього розділу є обов' язковою і необхідною умовою підготовки майбутнього офіцера наземної артилерії.

 

 

 

Питання для повторення та самоконтролю

1  Суть перенесення вогню від репера та умови його застосування. Види реперів.

2  Пристрілювання дійсного репера.

3  Поняття забезпеченої вилки та накриваючої групи.

4  Навести приклади умови закінчення пристрілювання дійсного репера.

5  Навести приклади визначення пристріляних поправок по реперу.

6  Суть обробки результатів пристрілювання репера.

7  Створення наземного фіктивного репера.

8  Визначення пристріляних поправок за результатами створення фіктивного репера.

9  Перенесення вогню способом коефіцієнта стрільби. Приклади.

10 Графік коефіцієнта стрільби. Порядок визначення вирахуваних установок за допомо-
гою графіка коефіцієнта стрільби. Навести приклади.

11. Визначити вираховану дальність до цілі (Дв,), якщо відомо К= +4.3 (коефіцієнт стрільби), ДТ = 8240м. Відповідь: ДІ = 8594м.РОЗДІЛ 10

 

ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ВОГНЕМ

 

10.1 Суть і зміст, принципи управління. Вимоги до управління вогнем. Сили та засоби управління артилерійськими підрозділами

 

Досвід застосування збройних сил доводить, що успіх бою залежить від якості управлін­ня військами. Уміле керування підрозділами і частинами сприяє розгрому противника з най­меншими втратами і досягненню перемоги в короткий час.

Теорія і практика управління військами розвивалися та удосконалювалися водночас зі зміною озброєння, техніки, організації військ і способів ведення бойових дій.

Управління військами повинно забезпечувати ефективне використання бойових можли­востей частин (підрозділів) і успішне виконання ними завдань у встановлені терміни і за будь-яких умов обстановки [1,8].

 

 

Сутність та принципи управління. Вимоги до управління підрозділами. Сили та за­соби управління артилерійськими підрозділами

 

Управління підрозділами полягає в цілеспрямованій роботі командирів і штабів щодо підтримання бойової готовності підрозділів, підготовки їх до бою та управління ними під час виконання бойових завдань.

Управління підрозділами в сучасних умовах - складний процес, в якому беруть участь командири і штаби.

Основним змістом управління є:

-      організація системи управління;

-      організація і здійснення заходів щодо підтримання бойової готовності підрозділів і за­безпечення їх боєздатності;

-      безперервне здобуття, збирання, вивчення, відображення, узагальнення, аналіз і оцін­ка даних обстановки;

-      прийняття рішення;

-      доведення завдань підлеглим;

-      планування бойових дій;

-      організація і підтримання взаємодії;

-      організація і виконання заходів щодо всебічного забезпечення;

-      безпосереднє керівництво підготовкою підрозділів до бойових дій;

-      практична робота в підлеглих підрозділах щодо організації виконання поставлених завдань, підготовки підрозділів до бойових дій і надання необхідної допомоги;

-    безпосереднє управління підрозділами і їх вогнем у ході бойових дій. Основою управління є рішення командира.

На разі підвищилися вимоги до прийняття обґрунтованих рішень і до планування бою. Значно зросла потреба у передбаченні змін обстановки і прояві розумної ініціативи. Загост­рюється боротьба за випередження противника в діях. У керуванні військами зростає роль технічних засобів управління. Все це зумовлює необхідність опанування офіцерами зростаю­чого обсягу робіт щодо керування військами. Разом з цим, в умовах застосування противни­ком ЗМУ і ВТЗ, збільшилася ймовірність не тільки порушення зв'язку, але й виходу з ладу цілих ланок системи управління, що ускладнює підтримання її стійкості. Високі темпи ве­дення бою потребують частішого переміщення пунктів управління, що, у свою чергу, будезмушувати керувати частинами (підрозділами) як під час руху, так під час коротких зупинок. Ось чому до командирів і штабів висуваються високі вимоги щодо знання принципів управ­ління частинами й підрозділами в бою. Основні принципи управління:

-      суворе дотримання законності (Конституції, законів, указів, наказів);

-      єдиноначальність;

-      особиста відповідальність командирів за прийняття рішення і результати виконання поставлених завдань;

-      централізація управління з наданням підлеглим ініціативи у визначенні способів ви­конання поставлених їм завдань;

-      знання і глибокий аналіз обстановки;

-      передбачення ходу подій;

-      твердість і наполегливість у втіленні прийнятих рішень і планів у життя;

-    висока організованість, оперативність і творчість у роботі командира і штабу. Єдиноначальність - найважливіший принцип управління військами. Він означає, що

тільки командир наділений владою стосовно підлеглих. Розглянемо детальніше зміст цих принципів.

Єдиноначальність полягає в тому, що командир особисто приймає рішення розпочати бій, віддає підлеглим необхідні накази й розпорядження, організовує їхнє виконання. Реалі­зація цього принципу забезпечує єдність дій військ під час виконання поставлених завдань.

Необхідність дотримання принципу централізації управління зумовлена тим, що су­часний загальновійськовий бій, як і раніше, ведуть відповідно до замислу старшого коман­дира і для досягнення загальної мети потрібні узгоджені зусилля усіх сил і засобів, що беруть участь у бою.

Централізація управління проявляється в тому, що старший командир всі дії підлеглих і доданих підрозділів організовує за єдиним планом, спрямовує їхні зусилля на швидке досяг­нення загальної мети бою.

Знання і глибокий аналіз обстановки належать до основних принципів, тому що без них організувати управління неможливо. Вони дозволяють виділити в обстановці, що скла­лася, суттєве, виявити моменти, що заважають виконанню отриманого завдання у визначе­ний термін, своєчасно намітити заходи щодо усунення їхнього негативного впливу на дії підлеглих, прийняти найбільш доцільне рішення на бій. Знання і глибокий аналіз обстановки, в якій ведуться бойові дії, дають можливість командиру, штабу та іншим органам управління спрямувати зусилля підлеглих на подолання труднощів, що зустрічаються під час бою, своє­часно реагувати на зміни в обстановці.

Однак якщо в сучасному загальновійськовому бою обмежитися тільки реагуванням на події, що вже сталися, то під час швидких і різких змінах обстановки в результаті застосу­вання противником ЗМУ чи масованого застосування високоточної зброї важко розраховува­ти на успішне виконання поставлених завдань. Тепер, як ніколи, зростає роль передбачення ходу подій на полі бою.

Досвід свідчить, що твердість і наполегливість у втіленні прийнятих рішень і пла­нів у життя завжди сприяли досягненню успіху в бою.

Історичний досвід свідчить, що управління військами може бути успішним тільки за умови досягнення високої організованості, оперативності й творчості у роботі командира та штабу. Командири і штаби повинні діяти як єдиний згуртований колектив. Кожен з них має добре знати і вміло виконувати свої функціональні обов'язки, а дії всього управлінського організму в цілому повинні відзначатися чітким розподілом завдань та функцій між виконав­цями. Усе це має супроводжуватися злагодженістю в їхній роботі, дисциплінованістю, суво­рим порядком, які забезпечують точне і своєчасне виконання завдань щодо управління вій­ськами в складних умовах сучасного загальновійськового бою.

Професійні навички офіцерів управлінського апарату і технічні засоби керування необ­хідно максимально використовувати для вироблення оригінальних прийомів і способів дій,на появу яких противник не сподівається.

Необхідними умовами успішної реалізації основних принципів управління військами під час підготовки й під час бою є, головним чином, високі особисті якості й професійна підго­товка офіцерів, застосування ними досконалих методів роботи і вміле використання техніч­них засобів під час виконання завдань, постійна поінформованість про противника, збере­ження в таємниці усіх заходів щодо керування військами, забезпечення життєздатності сис­теми управління.

Для здійснення управління підрозділами, як і під час підготовки, так і в ході бою, ство­рюється система управління, яка містить у собі органи управління, пункти управління, засоби управління (зв'язок і автоматизовані системи управління), а також інші спеціальні системи.

Органи управління - це організаційно-штатні чи тимчасово створені (виділені) колек­тиви, окремі посадові особи, які наділені певними правами та обов'язками щодо управління військами у мирний і воєнний час.

В основу побудови органів управління всіх ланок покладено функціональний принцип, суть якого полягає в тому, що кожна посадова особа, штаб, відділення відповідає за вико­нання конкретних обов'язків щодо того чи іншого виду робіт. Разом із тим структура органів управління в різних ланках є однотипною.

У загальному вигляді структура органів управління у кожній ланці містить у собі: ко­мандування, штаб, начальників родів військ, спеціальних військ, начальників видів технічно­го і тилового забезпечення.

До органів управління артилерійських підрозділів входить командування. Це команди­ри дивізіонів, батарей, заступники командира дивізіону. Особливу роль в управлінні війсь­ками відіграють командири і штаби.

Командир є центральною фігурою в управлінні військами. На нього покладають усю відповідальність за дисципліну, морально-психологічний стан, виховання і навчання особо­вого складу, постійну бойову готовність і боєздатність підрозділів і частин, за якість управ­ління військами, правильне застосування їх у бою та успішне виконання ними поставлених завдань.

Командир - єдиноначальник у процесі управління військами повинен спиратися на коле­ктив, тому що самостійно не в змозі вирішити всі питання. Він управляє військами не тільки особисто, а також через штаб, своїх заступників, начальників родів військ, спеціальних військ і служб.

Штаб є першим помічником командира в управлінні військами, основним органом, що забезпечує управління ними в період підготовки й під час бою.

Штаб дивізіону - основний орган, який забезпечує управління підрозділами дивізіону. Свою роботу він організовує на підставі рішення і вказівок командира дивізіону, а також роз­поряджень і вказівок старшого артилерійського штабу. Крім того, штаб дивізіону виконує вказівки штабу загальновійськової частини (підрозділу), якій дивізіон доданий. Головне у роботі штабу - справжні знання про положення, стан, забезпеченість і можливості підрозді­лів, а також хід виконання ними поставлених завдань.

Штаб дивізіону відповідає за організацію і підтримання безперервного управління під­розділами, своєчасну підготовку і точність вогню.

Управління бойовими діями підрозділами дивізіону (батареї) зазвичай здійснюється з пунктів управління.

Пункти управління - це район (ділянка місцевості) з розташованими на ньому силами і засобами зв'язку, які забезпечують управління підрозділами під час підготовки і в ході бойо­вих дій.

Пункт управління командира дивізіону (батареї) називається командно-спостережним пунктом, бо з нього він не тільки управляє (керує) підрозділами, а ще й спостерігає за полем бою, противником і своїми підрозділами.

У дивізіоні створюються КСП і ПУВД, а за необхідності - передовий і боковий СП.У батареї розгортають - КСП і ПУВ батр., а за необхідності - передовий (боковий) СП.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 


Похожие статьи

В І Макеєв - Стрільба артилерії