В І Макеєв - Стрільба артилерії - страница 34

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 

-        готують нічні освітлювальні прилади „Луч", установлюють їх на прилади;

-        чітко позначають і проводять підготовку боєприпасів;

-        освітлювальні боєприпаси зосереджують біля однієї з гармат;

-        командири гармат перелічують установки кутомірів за нічними точками наведення;

-        непотрібне майно зосереджують у тягачі.

На КСП:

-        проводять заходи маскування КСП:

-        готують прилади спостережень і засоби їх освітлення;

-        виставляють 2 - 3 світлових орієнтири не ближче 50 м від СП;

-        знімають за світловими орієнтирами відліки орієнтування у заданому напрямку спо­стереження;

-        перевіряють світломаскування КСП та посилюють охорони;

-        готують чергових розвідників.

Установки для стрільби на ураження визначаються за загальними правилами. Стрільбу на ураження вночі та в інших умовах обмеженої видимості ведуть за прави­лами ураження неспостережуваних цілей.

 

 

11.2 Періодичне і безперервне освітлення місцевості, умови застосування,

потрібна кількість гармат

 

Освітлення місцевості може бути періодичним або безперервним [1,8,13].

Періодичне освітлення застосовують для розвідки цілей, орієнтування приладів і забез­печення пристрілювання (коректування вогню). Періодичне освітлення ведуть окремими по­стрілами або серіями методичного вогню гармати (взводу, батареї).

Безперервне освітлення застосовують під час відбиття атак (контратак) противника, за­безпечення стрільби ПТРК та гармат прямою наводкою і ведуть у межах встановленого часуметодичним вогнем гармати (взводу, батареї) або залпами кількох гармат (взводу, батареї).

Темп методичного вогню (залпів), коли швидкість вітру до 10 м/с, призначають 20...25 с постріл (залп), коли більша швидкість вітру - 15 с постріл (залп).

Для визначення потрібної кількості гармат пгр, для освітлення рубежу (району) ділять його фронт і глибину (окремо) на діаметр зони освітлення одним снарядом і отримані дані перемножують:Пгр(ф)


Ц (м)(11.1)Пгр (Г)


Г

Ц (м)(11.2)

 

Пгр      Пгр(ф) ' Пгр^ (Ю)

 

Під час визначення потрібної кількості гармат враховують, що один освітлювальний снаряд (міна) калібру 120 мм та більше освітлює зону діаметром 800 м, а меншого калібру -400 м.

Ближній рубіж (район) освітлення призначають, як правило, на відстані, яка виключає освітлення своїх військ, беручи за одиницю виміру діаметр зони освітлення одним снарядом.

Для освітлення місцевості інтервал між сусідніми розривами беруть такими, що дорів­нює діаметру зони освітлення одним снарядом.

 

 

11.3 Освітлення рубежів, постановка світлових орієнтирів і створів.

Стрільба на осліплення

 

Установки для стрільби освітлювальними снарядами визначають способом повної і скороченої підготовки за загальними правилами; установку трубки призначають за вираху­ваною дальністю.

Якщо дозволяє обстановка, однією гарматою проводять пристрілювання дальності, на­прямку і висоти розривів. Якщо неможливо провести пристрілювання, коректури вводять під час стрільби на освітлення. Для визначення коректур дальності і напрямку вимірюють відхи­лення центра освітлювальної зони від цілі. Якщо ціль спостерігається поблизу межі освітлю­вальної зони, вводять коректуру, що дорівнює половині діаметра зони освітлення, і пристрі­лювання напрямку та дальності закінчується. Коректури дальності супроводжуються зміною установки трубки.

Дальність та напрямок коректують з урахуванням знесення факелів вітром.

Ознакою найвигіднішої висоти розриву є повне згорання факела з перевищенням над ціллю (рубежем) не більше 50 м, а над водною поверхнею - 300м.

Перевищення розривів коректують у процесі пристрілювання дальності і напрямку: під час стрільби освітлювальними снарядами - рівнем; під час стрільби освітлювальними мінами - зміною установки трубки.

Для визначення коректури рівня або трубки вимірюють від горизонту КСП кут місця згасання факела над ціллю (рубежем) і віднімають від нього 50 м. Коректуру рівня розрахо­вують діленням отриманої різниці на 0.001 дальності цілі топографічної (ДТЦ) і змінюють отриманий знак на протилежний. Коректуру трубки розраховують діленням отриманої різ­ниці на значення AYN , яку беруть із Таблиць стрільби за вирахуваною дальністю:

М3( м) = М3( пж, ' 0,001' Д:, (11.4)АРв = ^<^>         , (11.5)

0,001 Дц

 

мз< м) - 50

AN =                    . (11.6)

AY

 

Якщо факел догорає на землі, заміряють час догорання факела, множать його на 10 під час стрільби освітлювальними снарядами і на 5 під час стрільби освітлювальними мінами. До результату додають 50 м і переводять у поділки рівня (трубки). Установку рівня збіль­шують, а установку трубки зменшують:

 

tгор 10 + 50

АРв =                     , (11.7)

0,001 Дц

 

t   5 + 50

An = j°p              . (11.8)

AY

 

В умовах стрільби над водною поверхнею, якщо факел не повністю згорів у повітрі й перестав горіти у момент доторкання до водної поверхні, на цих самих установках здійсню­ють ще один постріл освітлювальним снарядом. У момент розриву освітлювального снаряда у повітрі запускають секундомір і заміряють час горіння факела до моменту його доторкання до водної поверхні (з часу повного горіння віднімають фактичний час горіння), отриману рі­зницю перемножують на середню швидкість зниження факела (10 м/с - для снарядів та 5 м/с - для мінометів), та отриманий результат додають до найвигіднішої висоти згасання факела (300 м).

Отриману величину коректури в метрах переводять у поділки рівня для гармат або по­ділки трубки для мінометів. Установку рівня завжди збільшують, а установку трубки змен­шують:

АД = (tm -Ф ) 10(5) + 300, (11.9) АРв =   АД   , (11.10)

АХтис

 

AN = . (11.11) AY

 

Для розвідки цілей проводять один або кілька пострілів освітлювальними снарядами, розраховуючи на освітлення передбаченого району їх місця розташування. Після виявлення цілі продовжують освітлення в межах часу, необхідного для її засічки.

Для забезпечення пристрілювання цілі (репера) постріли освітлювальними снаряда­ми здійснюються з таким розрахунком, щоб розрив освітлювального снаряда (міни) на 10...15 с випереджав розрив снаряда (міни), яким ведеться пристрілювання. Для визначення моментів пострілів від політного часу освітлювального снаряда (міни), збільшеного на 10...15 с, віднімають політний час снаряда (міни), призначеного для пристрілювання. Різниця зі знаком „+" („плюс") вкаже, на скільки секунд раніше, а зі знаком „-"(„мінус") - на скільки секунд пізніше потрібно здійснювати постріли освітлювальними снарядами:Т = [tосв + (10 +15)]-1ОФ.


(11.12)Пристрілювання цілі освітлювальними снарядами ведуть поодинокими пострілами. Пе­реходячи до стрільби на ураження, призначають серії методичного вогню освітлювальними снарядами (мінами) за темпом, який забезпечує спостереження розривів осколково-фугасних снарядів (мін).

Світлове забезпечення пристрілювання (корегування вогню під час стрільби на ураження) може проводитися однією або двома гарматами (мінометами) батареї, яка вико­нує вогневе завдання з ураження цілі або гарматами (мінометами) іншої батареї.

У першому випадку після пристрілювання освітлювальними снарядами командир бата­реї командує, наприклад: „Шостій. Освітлювальним. Освітлення періодичне. Випере­джувальний 10 с. Решті, ціль 105, піхота укрита. Осколково-фугасним. Батарейний: 12­85, 1900, мінус 0-05. Третій. Один снаряд. Вогонь". Після закінчення пристрілювання: „Шостій. Освітлювальним 3 снаряди 20 секунд постріл. Решті 150 на 150. По 2 снаряди швидкий. Вогонь". Після введення коректур стрільбу на ураження продовжують за прави­лами ураження неспостережуваної цілі.

Якщо освітлення за вказівкою командира дивізіону здійснюється гарматами (міномета­ми) іншої батареї, то завдання на освітлення цієї батареї ставить командир батареї, яка вико­нує вогневе завдання на ураження цілей.

Приклад. „Псел". Увага. Ціль 201 - а, піхота на висоті „Фігурна" (або Х = 47410, У = 38150, висота 140). Освітити однією гарматою. Освітлення періодичне. Доповісти політний. Один снаряд. Зарядити".

Коректури дальності, напрямку і висоти розривів освітлювальних снарядів (мін) визна­чає та передає командир батареї, яка виконує вогневе завдання на ураження цілі.

Спостереження об'єктів атаки (контратаки) загальновійськових підрозділів забезпечу­ють безперервним або періодичним освітленням рубежів (районів).

Передбачаючи атаки (контратаки) противника в напрямку його руху, на відстані 4...4,5 км від наших військ періодично освітлюють місцевість. З наближенням противника до підготовленого дальнього рубежу рухомого загороджувального вогню починають його без­перервне освітлення.

Освітлення здійснюється двома підрозділами, якщо відстань між рубежами рухомого загороджувального вогню до 400 м, і трьома підрозділами, якщо відстань до 600 м. Одному підрозділу призначають основні рубежі, які збігаються з рухомими рубежами загороджува­льного вогню, іншим - проміжні, на відстань 200 м від основних (проміжних) у напрямку руху противника.

До освітлення чергового основного (проміжного) рубежу переходять після виходу ос­новної маси атакуючого противника із зони освітлення проміжного рубежу (розривів).

Для забезпечення стрільби ПТРК і гармат прямою наводкою по атакуючих танках про­тивника рубежі освітлення призначають через 400...600 м один від одного. Дальній рубіж освітлення вибирають на відстані 300...400 м за рубежем відкриття вогню ПТРК (гармат).

Для визначення потрібної кількості гармат для освітлення рубежу ділять необхідний фронт освітлення на половину діаметра зони, значення якого вказане вище.

Системі рубежів освітлення на кожному танконебезпечному напрямку надають умовні найменування, а кожному рубежу, починаючи з дальнього, - свій порядковий номер, напри­клад: „Світло-1", „Світло-2" та інші.

Вогонь на освітлення місцевості ведуть залпами батареї (взводу) з необхідним темпом, відповідно до вимог ПС і УВ, добиваючись безперервного і рівномірного освітлення всього рубежу.

Освітлення кожного рубежу ведуть до виходу головних танків із зони освітлення. Для забезпечення безперервного освітлення вогонь по рубежах ведуть по черзі двома підрозділа­ми; за цих умов освітлення рубежу, із зони освітлення якого головні танки вийшли, один із підрозділів припиняє тільки після початку освітлення іншим підрозділом наступного рубежу.У батареях установки для стрільби визначають на всі призначені для освітлення рубежі. Освітлення кожного рубежу починають за командою (сигналом) старшого артилерійського начальника або командира протитанкового підрозділу.

Під час постановки завдань батареям з освітлення рубежів командир дивізіону вказує:

-        позивні КСП батареї, які залучаються до виконання вогневих завдань;

-        попередню команду „Стій" або „Увага";

-        кількість залучених гармат;

-        завдання стрільби;

-        умовне найменування і номер рубежу освітлення;

-        координати флангів рубежу;

-        вид освітлення і порядок ведення вогню;

-        витрату освітлювальних снарядів;

-        виконавчу команду.

Приклад. „Дніпро". Увага. Взводом. Освітити рубіж. „Світло-1" : права Х = 31150, У = 85730; ліва Х = 25310, У = 84800. Залпами. 20 секунд залп. Витрата 90. Зарядити".

У батареях наносять рубіж на прилад управління вогнем (карту) і, поділивши його на рівні частки за кількістю залучених до стрільби гармат, визначають установки окремо для кожної гармати по центрах ділянок, призначених їм для освітлення.

Світлові орієнтири створюють у глибині розташування противника для орієнтування наступаючих військ щодо загального напрямку наступу і надають їм умовні найменування , наприклад „Факел", і порядкові номери. Найближчий орієнтир призначають за 2-3 км від своїх військ, а наступні - на такій самій відстані один від одного. З підходом військ до орієн­тира на 1,5 - 2 км вогонь по ньому припиняють та переносять у глибину на наступний орієн­тир.

Орієнтири позначають залпами взводу або серіями методичного вогню взводу (гарма­ти) через кожні 3-5 хв.

Світлові створи створюють, як правило, для позначення розмежувальних ліній, а інко­ли для більш точної вказівки напрямку наступу (руху) військ. Створення створів здійснюють одночасним веденням вогню по двох суміжних за глибиною світлових орієнтирах. Орієнтири різних створів позначають різною кількістю пострілів та різноманітним порядком ведення вогню, наприклад поодинокими пострілами, залпами двох гармат або взводу, серіями мето­дичного вогню та ін.

Командир дивізіону під час постановки завдання на створення світлових орієнтирів (створів) команду командиру батареї подає відповідно до порядку, зазначеному вище.

Приклад. „Псел". Увага. Взводом. Світлові орієнтири. „Факел-1": Х = 25255, У = 28651. Чергами. 20 секунд постріл. 3 хвилини черга. Витрата 27".

Осліплення командно-спостережних (спостережних) пунктів (електронно-оптичних засобів) і вогневих засобів противника досягається, коли факели освітлювальних снарядів (мін) горять на землі на відстані 100-150 м перед об'єктом, який осліплюють. Для цього здій­снюють пристрілювальний постріл на табличній установці трубки. Отримавши повітряний розрив, зменшують його висоту рівнем (для мінометів - зміною установки трубки) так, щоб факел розгорався на землі.

Стрільба на осліплення ведеться пострілами (залпами) гармат, залучених до виконання вогневих завдань, за темпом одна хвилина постріл (залп) протягом призначеного часу або до витрати встановленої кількості снарядів. Інтервал між розривами освітлювальних снарядів не повинен перевищувати 100 м.

Командир дивізіону під час постановки завдання на осліплення команду командиру ба­тареї подає відповідно до вимог ПС і УВ, вказуючи координати центра, середню висоту і розміри об' єкта осліплення за фронтом або координати флангів рубежу осліплення.

Приклад. „Дніпро". Увага. Взводом. Осліплення. „Вогнище-1" Х = 25690, У = 87930, висота 60. Фронт 300. Залпами. 1 хвилина залп. Витрата 45. Зарядити".

Для освітлення місцевості з метою забезпечення необхідної дальності дії приладів ніч­ного бачення (ПНБ) і нічних прицілів застосовують періодичне або безперервне освітлення, для чого залучають гармати калібру 122 мм.

Безперервне освітлення ведуть методичним вогнем гармат із темпом 30-40 секунд.

Потрібну кількість гармат для освітлення місцевості з метою забезпечення необхідної дальності дії ПНБ і нічних прицілів визначають відповідно до вимог ПС і УВ, при цьому ді­аметр зони, яка освітлюється одним снарядом, в середньому має становити 6000 м.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 


Похожие статьи

В І Макеєв - Стрільба артилерії