В І Макеєв - Стрільба артилерії - страница 42

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 

БОЄЗДАТНІСТЬ - спроможність ракетних та артилерійських з' єднань (груп, частин, підрозділів) і штабів виконувати поставлені завдання (сукупність показників, що характери­зують їх можливості), визначальний елемент їх бойової готовності. Б. залежать від укомпле­ктованості, рівня бойової підготовки, дисципліни, морально-бойових якостей особового складу, кількості якості озброєння і бойової техніки, забезпеченості матеріальними засобами та інших чинників. Критерієм оцінки боєздатності є імовірність вирішення завдання систе­мою або математичним очікуванням числа (частки) знищених (уражених) об' єктів (цілей) противника, 155.

БОЄПРИПАСИ - складова частина озброєння, призначена для ураження живої сили і техніки, зруйнування споруд (укріплень) і виконання спеціальних завдань (освітлення, зади­млення, розкидання агітаційної літератури та ін.), 73.

БОЙОВА ГОТОВНІСТЬ - стан військ (сил), що забезпечує реалізацію їх бойового потенціалу в інтересах вирішення поставлених завдань у заданий термін із заданою ефектив­ністю в умовах бойового впливу (можливого нападу) противника, 155.

БОЙОВІ МОЖЛИВОСТІ - кількісні і якісні показники, що характеризують можли­вість ракетних і артилерійських з' єднань (груп, частин, підрозділів) щодо до виконання бо­йових завдань за установлений час в конкретній обстановці. Б. м. залежать від наявності і стану сучасної зброї та бойової техніки, рівня підготовки особового складу, його морально-психологічного стану, мистецтва командного складу в управлінні військами (силами), орга­нізаційної структури військ, забезпеченості їх матеріально-технічними засобами, а також від характеру протидії противника, умов місцевості, метеорологічних умов та інших чинників. Б. м. ракетних військ і артилерії характеризується ураженням противника, можливістю ура­ження противника ракетами та артилерійськими снарядами у різному споряджені, маневро­вими можливостями з' єднань (частин, підрозділів). Окремо визначаються можливості щодо створення щільності артилерії на 1 км фронту під час стрільби із закритих ВП і прямою на­водкою. Б. м. оцінюються імовірністю знищення об' єктів (цілей), математичним очікуванням числа цілей або частки площі, що уражається із заданим ступенем, бойовою (пошуковою) продуктивністю та іншими показниками, 155.

БОЙОВИЙ ПОРЯДОК - ракетної, артилерійської частини (підрозділу) - побудова (розташування) частини (підрозділу) на місцевості для виконання завдань ядерного і вогне­вого ураження противника.

Б. п. повинен забезпечувати найбільш ефективне і надійне виконання поставлених за­вдань, найкраще використання бойових частин (підрозділу) відповідно до їх призначення, зручність організації стійкого управління, можливість здійснення своєчасного маневру; по-тайність і найменшу уразливість від ядерної та звичайної зброї противника. Б. п., крім того, повинен дозволяти підтримувати тісну взаємодію із загальновійськовими частинами (підроз­ділами). Тому артилерійські частини (підрозділи) розгортаються, як правило, в Б. п. у смугах (на ділянках) дій тих загальновійськових частин (підрозділів), яким вони додані, або які вони підтримують. Б. п. артилерійської частини, як правило, складається з бойових порядків під­розділів, командного і спостережного пунктів, позицій (порядків) підрозділів артилерійської розвідки, а також місць розташування тилу частини (підрозділу обслуговування), 160.

БОЙОВА СТРІЛЬБА АРТИЛЕРІЇ - стрільба артилерії з метою виконання вогневого завдання (завдань) у бою та операції. На полігоні Б.с. проводиться по мішенях (цілях) для виконання вогневого завдання відповідно до Курсу підготовки артилерійських частин в умо­вах, максимально наближених до бойової обстановки. Такі стрільби проводяться, як правило, на заключному етапі злагодженості артилерійських підрозділів та частин і є найвищою фор­мою підготовки (навчання) особового складу (підрозділів, частин) щодо застосування арти­лерії, 197.

БОЙОВИЙ КОМПЛЕКТ (БОЄКОМПЛЕКТ) - 1) кількість і склад боєприпасів, установлені на одиницю озброєння ( гармату, міномет, бойову машину і т. ін.). Б. к. підрозді­лу, частини, з' єднання, об' єднання поєднує сумарну кількість боєприпасів для всіх видів на­явного озброєння за їх типами; 2) ракетно-постачальницька одиниця під час визначення ви­трати боєприпасів у операції (бою) і під час виконання визначеного завдання, обчислення за­безпеченості боєприпасами підрозділу (частини, з'єднання, об'єднання), 163.

БУСОЛЬ (ПЕРИСКОПІЧНА АРТИЛЕРІЙСЬКА) - артилерійський прилад керуван­ня вогнем, що являє собою з' єднання оптичного і кутовимірювального приладів з орієнтир-бусоллю (коробкою з магнітною стрілкою). Призначається для орієнтування гармат і прила­дів у напряму, заданому дирекційним кутом або бусоллю, визначення дирекційних кутів або бусолей напрямків на місцевості, вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів і від­станей під час топогеодезичного прив'язування позицій і пунктів, 71.

БЮЛЕТЕНЬ „МЕТЕОСЕРЕДНІЙ" - зведення даних про метеорологічні умови стрі­льби, що складається із цифр. Цифри розміщуються за групами так, що значення кожної ци­фри визначається її місцем у групі й місцем групи у бюлетені. Групи відокремлюються одна від одної знаком „тире", який називається розділом.

У бюлетені зазначають відхилення наземного тиску атмосфери і наземної віртуальної температури повітря від їх табличних значень на рівні метеостанції; у шарах від поверхні зе­млі до відповідних стандартних висот бюлетеня вміщують середні відхилення щільності й температури повітря, дирекційний кут напрямку (звідки дме) і швидкість середнього вітру; у титульній частині бюлетеня вказують шифр бюлетеня - „Метео 11", умовний номер метео­станції, яка склала бюлетень, дату складання його, години та десятки хвилин закінчення зон­дування атмосфери, висоту метеостанції над рівнем моря. В останній групі бюлетеня наво­дять досягнуті висоти температурного і вітрового зондування атмосфери в кілометрах. Бюле­тень містить усі необхідні дані для врахування умов стрільби наземної, зенітної і морської артилерії і врахування метеоумов під час ведення звукової розвідки, 31.

 

 

 

В

 

ВАГОВІ ЗНАКИ - плюси (мінуси) і комбінації літер нанесені на корпус снаряда (міни) і показують відхилення його маси від нормального табличного значення. Так, мінус (плюс) означає, що маса даного снаряда менша (більша) нормальної маси на 1/3 - 1%, знак ТЖ означає, що маса снаряда більше нормальної понад 3 %, а ЛГ - менше нормальної понад 3%,

23.

ВЕДУЧИЙ ПОЯСОК СНАРЯДА - частина артилерійського снаряда, міцно закріпле­на на корпусі, призначена для обтюрації порохових газів і ведення снаряда по нарізах ствола артилерійської гармати, чим забезпечується надання снаряду обертального руху для стійкого польоту його на траєкторії. В. п. бувають мідними, мідно-нікелевими і можуть бути виготов­лені із залізокераміки та інших матеріалів, що здешевлює виробництво снарядів, 23.

ВЕЛИЧИНА СТРИБКА ПРИЦІЛУ - стрибок прицілу у метрах (див. Стрибок приці­лу), 72.ВЕРТИКАЛЬНА НАВОДКА - надання стволу гармати (міномета), бойовій машині потрібного кута підвищення за допомогою прицільних пристроїв та механізму вертикального наведення, 24.

ВЕРШИНА ТРАЄКТОРІЇ СНАРЯДА (РАКЕТИ) - найвища точка траєкторії, 19.

ВЗВОД ВОГНЕВИЙ - вогневий підрозділ, що призначений для виконання вогневих завдань і має на озброєнні до трьох - чотирьох гармат (мінометів, РСЗВ, пускових установок ПТРК). Під час бою діє, як правило, у складі батареї або додається механізованим підрозді­лам і діє разом з ними, 169.

ВЗВОД УПРАВЛІННЯ - підрозділ забезпечення, призначений для ведення розвідки, здійснення топогеодезичного прив' язування бойових порядків, обслуговування стрільби та забезпечення управління підрозділами, 158.

ВИВЧЕННЯ МІСЦЕВОСТІ - вивчення характерних особливостей місцевих предме­тів та рельєфу, встановлення наявності перешкод, оцінка захисних властивостей та прохідно­сті місцевості, визначення умов виконання бойового завдання, ведення артилерійського вог­ню, орієнтування, маскування і т. ін. Здійснюється по топографічних картах, аерознімках і безпосереднім оглядом місцевості, 164.

ВИДИ АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ВОГНЮ - класифікація А.в. за кількістю залучених за­собів і тактичним призначенням. Для ураження цілей артилерійські підрозділи і частини за­стосовують такі види вогню: вогонь по окремій цілі, зосереджений вогонь (ЗВ), нерухомий, рухомий загороджувальний вогонь (НЗВ, РЗВ), масований вогонь, послідовне зосередження вогню (ПЗВ), вогневий вал, рухома вогнева зона. В. а. в. залежить від дій загальновійськових підрозділів, що залучаються для виконання вогневих завдань, 161.

ВИЛКА - різниця двох кутів піднесення (двох установок прицілу у разі однакового установлення рівня), на одному з яких під час пристрілювання отримано переліт, а на іншому - недоліт, 104.

ВИРВА - поглиблення на місцевості, що виникає під час різних вибухів, 186. ВИСОТА ТРАЄКТОРІЇ - відстань по перпендикуляру від площини горизонту до ве­ршини траєкторії, 18.

ВИТРАТА БОЄПРИПАСІВ - кількість боєприпасів, що планується до витрати або фактично витрачена на виконання вогневого завдання. В. б. виражається у штуках, частках норми витрат або бойового комплекту, 72.

ВІДКРИТА ВОГНЕВА ПОЗИЦІЯ - позиція, на якій призначені вогневі засоби розта­шовані відкрито або, будучи замаскованими, стають спостережуваними з початком ведення вогню, 184.

ВІДХИЛЕННЯ НАЗЕМНОГО ТИСКУ АТМОСФЕРИ - різниця між виміряним на­земним тиском атмосфери і табличним значенням наземного тиску, який дорівнює 750мм рт. ст, 32.

ВІДХИЛЕННЯ НАЗЕМНОЇ ВІРТУАЛЬНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ - різниця

між вимірюваною наземною віртуальною температурою і наземною табличною віртуальною температурою, що дорівнює 15,90С, 33.

ВІДХИЛЕННЯ ПОЧАТКОВОЇ ШВИДКОСТІ СНАРЯДА - зміна величини дійсної

швидкості снаряда від розрахункового значення. В.п.ш.с. бувають додатними і від'ємними. Додатним воно вважається, коли дійсна початкова швидкість снаряда вища розрахункової, від' ємним - навпаки. В. п. ш. с. визначається за допомогою спеціальних балістичних станцій і виражається у відсотках, 42.

ВІДХИЛЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ЗАРЯДУ - величина різниці дійсної темпе0ратури

метального заряду артилерійського пострілу і табличної температури, яка дорівнює 150 С, 43.

ВІРТУАЛЬНА ПОПРАВКА - різниця між віртуальною і дійсною температурою пові­тря, 58.

ВІРТУАЛЬНА ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ - така температура, яку повинне мати су­хе повітря, щоб його щільність дорівнювала щільності вологого повітря під час однакового тиску, 37.ВІТЕР - переміщення повітряних мас стосовно земної поверхні. Характеризується швидкістю, що виражається у метрах за секунду (м/с), і напрямком (звідки вітер віє), що ви­значається в поділках кутоміра або в градусах кута, 40.

ВІТРОМІР - прилад визначення напрямку і швидкості вітру, 35.

ВІЯЛО - 1) віяло батареї (взводу) - взаємо узгоджений напрям стволів гармат (міноме­тів, бойових машин) для ведення вогню. В. може бути паралельним, скупченим і за шириною цілі.

Під час паралельного віяла осі каналів стволів гармат (мінометів, бойових машин) па­ралельні, а під час скупченого віяла продовження осей каналів стволів гармат перетинаються на дальності цілі. Під час віяла за шириною цілі відстані між продовженням осей каналів стволів сусідніх гармат на ціль дорівнюють фронту цілі, поділеному на число гармат батареї (взводу).

2) віяло розривів - сукупність розривів снарядів (мін) батарейної (взводної) черги або залпу, 112.

ВОГНЕВА ПОЗИЦІЯ - ділянка місцевості, зайнята або підготовлена до зайняття гар­матами (мінометами, бойовими машинами) для ведення вогню. В. п. поділяються на основні, тимчасові і запасні. В.п. можуть бути закритими і відкритими. Основна В.п. призначається для ведення вогню під час виконання основних вогневих завдань. 10.

ВОГНЕВЕ ЗАВДАННЯ - завдання на ураження противника, яке вирішується шляхом ведення вогню (пусків). Під час постановки вогневого завдання вказуються: ціль (об' єкт), за­вдання стрільби (удари) на знищення, подавлення і т. ін., час відкриття (припинення) вогню, кількість засобів (підрозділів), що залучаються, вид і витрати боєприпасів, порядок ведення вогню (швидким вогнем, чергами і т. ін.), спосіб обстрілу цілі, 160.

ВОГНЕВИЙ ВЗВОД - вогневий підрозділ, що входить до складу батареї. Існують В.в. гарматні, мінометні, протитанкові, самохідні, бойових машин реактивної артилерії. Склада­ється із двох або більше гармат (мінометів, БМ). В бою діє, звичайно, у складі батареї або додається мотопіхотним підрозділам і діє разом із ними, 169.

ВОГОНЬ - основний засіб ураження противника в бою та операції. Вогонь ведеться із різних видів зброї, включає також пуск ракет у звичайному спорядженні. Вогонь може вес­тися із завданням знищення, подавлення, зруйнування цілі або виснаження противника. У наступі вогонь організовується і здійснюється за періодами вогневого ураження, в обороні створюється система вогню і може проводитися вогнева контрпідготовка. Ефективність ура­ження цілі вогнем досягається високою точністю стрільби (ударів), його раптовістю, масу-ванням вогню по найважливіших об' єктах (цілях), широким маневром і умілим управлінням вогнем. З урахуванням характеру цілі, кількості артилерії, що залучаються, і завдання виби­раються види і порядок ведення артилерійського вогню, 11.

ВОГОНЬ ВНАКЛАДКУ - зосереджений або масований вогонь артилерії, що ведеться усіма батареями (дивізіонами) одночасно по всій площі цілі (ділянці цілей). Батареї обстрі­люють ціль на трьох установках прицілу та одній - двох установках кутоміра, 72.

ВОГОНЬ ЗАЛПАМИ - одночасний вогонь із декількох гармат, мінометів, ракетних і реактивних пускових установок або інших вогневих засобів. Застосовується під час стрільби на ураження об' єктів (цілей), а також урочистих салютів і відданні військових пошан.

ВОГОНЬ НА ЗНИЩЕННЯ ОБ'ЄКТА (ЦІЛІ) - полягає у завданні об'єкту (цілі) та­ких втрат (пошкоджень), маючи які, він повністю втрачає свою боєздатність.

ВОГОНЬ НА ПОДАВЛЕННЯ ОБ' ЄКТА (ЦІЛІ) - вогонь, який полягає у завданні

об' єкту (цілі) таких втрат (пошкоджень) і створенні вогнем таких умов, за яких об' єкт (ціль) тимчасово позбавляється боєздатності, обмежується (забороняється) його маневр або пору­шується управління.

ВОГОНЬ ПО ОКРЕМИХ ЦІЛЯХ - вогонь батареї, взводу або гармати (міномету, бо­йової машини, установки ПТРК), що ведеться по цілі самостійно із закритої вогневої позиції або прямою наводкою.

ВОГОНЬ ПРЯМОЮ НАВОДКОЮ - засіб ураження спостереженої наземної або на­дводної цілі у короткий проміжок часу, коли гармата (вогневий засіб) наводиться безпосере­дньо в ціль.

 

 

 

Г

 

 

ГАРМАТА АРТИЛЕРІЙСЬКА - частина артилерійського комплексу, що являє собою сукупність ствольно-затворної групи калібру 20 мм і більше, а також інших вузлів і механіз­мів, призначених для метання снаряда у задану точку простору; ствольна зброя, призначена для перетворення енергії метального заряду у кінетичну енергію спрямованого руху снаряда. До Г.а. належать гармати, гаубиці, гармати-гаубиці, мортири, безвідкотні гармати, міномети. Залежно від типу основних завдань, що вирішуються, Г.а. поділяють на гармати загального призначення (знищення засобів ядерного і хімічного нападу, вогневих засобів, живої сили, командно-спостережних пунктів і т. ін.) та спеціального призначення (знищення танків, зруйнування броньованих оборон, знищення повітряних цілей). Залежно від місця установки Г. а. поділяють на наземні ( причіпні, самохідні), танкові, авіаційні, корабельні, залізничні, берегові, казематні.

За величиною калібру Г.а. поділяють на гармати малого калібру (від 20 до 75 мм), сере­днього (від 75мм до 155 мм) та великого (більше 155 мм), а залежно від способу стрільби -на автоматичні, неавтоматичні й напівавтоматичні.

ГАУБИЦЯ - артилерійська гармата, що має, як правило, невисоку початкову швид­кість (близько 800м/с) й, отже, ствол довжиною не більше 50 калібрів і невелику масу мета­льного заряду, велику кількість метальних зарядів (близько 6 і більше) та найбільші кути ве­ртикального наведення ствола, що значно перевищує кути піднесення найбільшої дальності стрільби для даної гармати.

Г. може вести стрільбу по цілях снарядами, що летять як по навісній, так і по настільній траєкторії. 122-мм Г Д-30 має початкову швидкість 690 м/с, ствол довжиною 38 калібрів, ма­су метального заряду 3,8 кг, шість метальних зарядів, найбільший кут вертикального наве­дення ствола 700(кут найбільшої дальності стрільби 450).

ГЕОГРАФІЧНІ КООРДИНАТИ - кутові величини (широта і довгота), що визначають положення об' єкта на земній поверхні та карті. Вони поділяються на астрономічні, що отри­мані з астрономічних спостережень, і геодезичні, що отримані за допомогою вимірювання геодезичних вимірювань на земній поверхні.

Під час визначення астрономічних координат точка проектується на поверхню геоїда, а під час визначення геодезичних координат - нормаллю на поверхню земного еліпсоїда. Вна­слідок нерівномірного розподілу маси Землі і відхилення поверхні геоїда від поверхні земно­го еліпсоїда прямовисна лінія у загальному випадку не збігається з нормаллю. Кут відхилен­ня прямовисної лінії на території України не перевищує 3-4//, або в лінійних величинах бли­зько 100м в менший та більший боки.

ГЕОДЕЗИЧНА ЗАДАЧА ПРЯМА - задача, в якій за заданими координатами однієї точки, азимутом або дирекційним кутом напрямку з неї на другу точку і за відстанню між ними потрібно знайти координати другої точки і напрямок з неї на першу.

ГІЛЬЗА - елемент унітарного або роздільно-гільзового пострілу. Призначається для розміщення в ній порохового заряду із запальником і засобом запалення, а також додаткових пристроїв (флегматизатора, розміднювача, обтюраторних кришок), для запобігання волозі та механічним пошкодженням заряду, для обтюрації порохових газів під час пострілу і для з' єднання елементів у єдине ціле унітарних пострілів. Г. бувають сталевими, латунними, су-цільнотягненими та звареними.

ГІРОКОМПАС (ГІРОТЕОДОЛІТ) - геодезичний прилад із гіроскопічним чутливим елементом, призначений для автономного визначення істинних азимутів орієнтирних напря-ГІРОСКОП - симетричне, тверде, швидкообертове тіло (ротор), вісь обертання якого може здійснювати свій напрям у просторі. Основні властивості гіроскопа: 1) вісь зрівнова­женого гіроскопа зберігає в інерціальному просторі незмінний напрям, тобто такий, що був їй наданий у початковий момент обертання ротору (під час пуску); 2) під впливом зовніш­ньої сили, прикладеної до осі обертання зрівноваженого Г., його вісь здійснює прецесійний рух, пересуваючись не за напрямком прикладеної сили, а у перпендикулярному напрямку.

ГЛАДКОСТВОЛЬНА ГАРМАТА - артилерійська гармата, напрямна частина якої ви­конана гладкостінною, без нарізів.

ГЛИБИНА УКРИТТЯ - відстань у метрах, виміряна з висотою від гармати до проме­ня зору, спрямованого з можливого наземного спостережного пункту противника через гре­бінь, що укриває гармату. Визначається за формулою

 

гуКр=АНгр-( АНсп- Акгр)(1гр/д,

 

де Акгр, - перевищення гребеня укриття над горизонтом, м;

Аксп - перевищення можливого СП противника над горизонтом, м; (гр - відстань від гармати до гребеня укриття за горизонтом, м; д - відстань від гребеня укриття до можливого СП противника, м. ГОРИЗОНТ ГАРМАТИ - горизонтальна площина, що проходить через точку вильоту снаряда (сходу ракети з напрямної).

ГОРИЗОНТАЛЬНА ДАЛЬНІСТЬ - відстань від точки вильоту до точки перетину траєкторії з горизонтом гармати.

ГОРИЗОНТАЛЬНА НАВОДКА - надання стволу гармати потрібного напряму у гори­зонтальній площині за допомогою прицільних пристроїв і механізму горизонтального наве­дення.

ГОРІННЯ ПОРОХУ - поширення реакції вибухового перетворення за нормаллю до поверхні у глибину порохового зерна. Г. п. характеризується швидкістю горіння, яка зале­жить від фізико-хімічних властивостей пороху і тиску, під час якого відбувається горіння. Чим вищий тиск, тим більша швидкість Г.п.

ГРАДУС (0) - одиниця міри кутів, 1/360 частина кола, центральний кут, що спираєть­ся на дугу в 10. Градус поділяється на 60 хвилин, хвилина на 60 секунд. Позначається градус знаком „ , хвилина - знаком „ , секунда - знаком „ .

ГРАФІК ПРИСТРІЛЯНИХ ПОПРАВОК - графік, що відображає залежність вели­чини пристріляних поправок дальності, напрямку і дистанційного підривника від топографі­чної дальності. Будується за результатами пристрілювання не менше двох реперів. Г.п.п. ви­користовується для визначення установок для стрільби по цілі.

ГРАФІК РОЗРАХОВАНИХ ПОПРАВОК - графік, що відображає залежність вели­чини розрахованих поправок дальності, напрямку і дистанційної трубки від топографічної дальності. Використовується для визначення установок для стрільби по цілі, 67.

 

 

 

Д

 

 

ДАЛЕКОБІЙНА АРТИЛЕРІЯ - артилерія з великою дальністю стрільби, яка поєднує пушки і деякі реактивні системи залпового вогню. Призначена для ураження об' єктів проти­вника, що знаходяться поза досяжністю вогню гаубичної артилерії та мінометів.

ДАЛЕКОМІР - прилад для визначення відстаней без безпосередніх вимірювань на мі­сцевості. Використовується для ведення розвідки, забезпечення стрільби артилерії, бомбоме­тання, топографічного знімання і т. ін., 128.ДАЛЬНІСТЬ ПРЯМОГО ПОСТРІЛУ - найбільша дальність стрільби, під час якої траєкторія снаряда не перевищує висоти цілі, 184.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 


Похожие статьи

В І Макеєв - Стрільба артилерії