В І Макеєв - Стрільба артилерії - страница 43

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 

ДАЛЬНІСТЬ СТРІЛЬБИ - найкоротша відстань між точкою вильоту і точкою падін­ня снаряда.

ДЕРИВАЦІЯ АРТИЛЕРІЙСЬКОГО СНАРЯДА - бічне відхилення снаряда від пло­щини кидання, що викликається обертальним рухом снаряда навколо власної осі на траєкто­рії, 19.

ДИМОВІ СНАРЯДИ - снаряди завадотвірної дії, призначені для осліплення вогневих засобів противника, його спостережних і командних пунктів, створення димових заслонів перед фронтом підрозділів своїх військ, пристрілювання, сигналізації і цілевказання, ство­рення реперів, окремих осередків пожеж та підпалювання окремих дерев'яних або інших легкозаймистих споруд. Д.с. щодо будови аналогічні до осколково-фугасних і відрізняються від останніх наявністю запального стакана, що містить невелику кількість бризантної речо­вини. Споряджається Д.с. білим фосфором. Д.с. остаточно споряджається підривниками кон­тактної дії. Під час вибуху Д.с. димотвірна речовина реагує з киснем і вологим повітрям, утворюючи густу хмару білого кольору.

ДЕСАНТНИЙ МЕТЕРЕОЛОГІЧНИЙ КОМПЛЕКТ (ДМК) - сукупність метеороло­гічних приладів, функціонально та конструктивно об'єднаних в один прилад. ДМК забезпе­чує вимірювання таких метеорологічних величин: швидкості й напряму приземного вітру, тиску атмосфери, відносної вологості повітря. Він складається із пристрою, що реєструє, і датчиків. Датчики закріплюються на щоглі висотою 4 м. Пристрій, що реєструє, з' єднується з датчиками за допомогою 10-метрового кабелю, що забезпечує дистанційне вимірювання ве­личин вітру, температури і вологості повітря. Знаходиться на озброєнні артилерійських під­розділів, 34.

ДІЙСНА ДАЛЬНІСТЬ СТРІЛЬБИ - дальність стрільби, на яку зберігається уражаю­ча дія стрільби, достатня для ураження цілі.

ДІЙСНИЙ ВІТЕР - вітер на даній висоті. Під час визначення вітру методом радіозон­дів (куль-пілотів) за дійсний вітер беруть середнє значення вітру у межах невеликого щодо протяжності шару атмосфери, віднесене до висоти середини шару.

ДУЛОВА ЕНЕРГІЯ (Ед) - кінетична енергія снаряда в момент вильоту його із каналу ствола артилерійської гармати. Ед - одна із основних характеристик як бойових властивостей гармати, так і потужності дії снаряда - його ударної дії і т. ін.:

 

е = ^

 

де ед - дулова енергія у кгм (тм);

q - вага снаряда в кг;

V0 - початкова швидкість у м/с;

g - прискорення сили ваги, дорівнює 9,81 м/с .

ДУЛОВА УДАРНА ХВИЛЯ - ударна хвиля, утворена в повітрі в момент вильоту ар­тилерійського снаряда. За певних умов стрільби є причиною сильного запилення вогневої позиції, а її імпульс - причиною необхідності застосування номерами бойової обслуги шо­ломофонів.

ДУЛОВА ШВИДКІСТЬ - відносна швидкість снаряда (міни) в момент його вильоту із каналу ствола.

ДУЛОВЕ ПОЛУМ'Я - полум'я, що утворюється поблизу дулового зрізу ствола арти­лерійської гармати під час витікання порохових газів із каналу ствола в атмосферу. Утворю­ється внаслідок запалення (догоряння) деяких компонентів порохових газів (окису вуглецю, метану, водню) від сполучення їх з киснем повітря. Д. п. є фактором, що демаскує гармату й осліплює гарматну обслугу. Для гасіння Д.п. під час стрільби вночі до складу бойового заря­ду додають полум'ягасники (картузи, що містять полум'ягасні солі, наприклад, поташ).ДУЛОВИЙ ЗРІЗ СТВОЛА АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ ГАРМАТИ - передній торець ствола артилерійської гармати. Якщо ствол гармати без дулового гальма, то Д.з. ствола є переднім торцем труби ствола, а у ствола з дуловим гальмом - переднім торцем корпусу дулового га­льма.

 

 

 

Е

 

ЕФЕКТИВНІСТЬ АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ СТРІЛЬБИ - ступінь відповідності результа­тів стрільби поставленому вогневому завданню. Е. а. с. визначається результатами стрільби, тобто ступенем ураження цілі. Е. а. с. під час планування вогневого ураження може оцінюва­тися величиною показника ефективності. Показниками ефективності можуть бути: імовір­ність ураження цілі, математичне очікування числа уражених цілей, математичне очікування сумарної втрати угруповання противника та ін., 71.

ЕЛІПС РОЗСІЮВАННЯ - еліпс, у межах якого розміщуються усі точки падіння сна­рядів (ракет) під час стрільби (пусків), 26.

ЕФЕКТИВНІСТЬ УРАЖЕННЯ ЦІЛІ - сукупність характеристик ступеня ураження цілі (об'єкта). Оцінюється матеріальною втратою, якої зазнала ціль. Виражається через імо­вірність ураження, математичне очікування числа уражених цілей, гарантовану втрату та ін­ші показники, 71.

 

 

 

Ж

 

 

ЖИВУЧІСТЬ АТИЛЕРІЙСЬКОЇ ГАРМАТИ - здатність артилерійської гармати збе­рігати бойові властивості й високу готовність у бойовій обстановці. Досягається міцністю конструкції, високою маневреністю, застосуванням маскувального фарбування, стійкістю щодо впливу засобів масового ураження, старанним доглядом під час експлуатації, а також взаємозамінністю номерів гарматної обслуги, їх високою виучкою і майстерністю.

ЖИВУЧІСТЬ АРТИЛЕРІЙСЬКОГО СТВОЛА - властивість металу ствола проти­стояти руйнівній дії різних чинників: механічних, хімічних, термічних і газодинамічних, су­путніх з'явленню пострілу. Живучість, або „балістичне життя", ствола вимірюється кількіс­тю пострілів на повному заряді. Кількість пострілів, після яких настає „балістична смерть" ствола, залежить від калібру гармати, дотримання правил експлуатації. Для гармат середньо­го калібру число пострілів становить приблизно 10 000, для більш великого калібру - 1 000 пострілів, а для надто великих калібрів, наприклад 406 мм, - не більше 200.

 

 

 

З

 

 

ЗАВДАННЯ СТРІЛЬБИ НА УРАЖЕННЯ - завдання, що вирішується вогнем різних вогневих засобів. Залежно від характеру, важливості цілі та умов обстановки завданнями можуть бути: знищення, подавлення, зруйнування та виснаження. Для виконання З. с. н. у. ар­тилерійські, підрозділи, частини, групи застосовують різні види вогню.

ЗАКРИТА ВОГНЕВА ПОЗИЦІЯ - позиція, що приховує від наземного спостережен­ня противника матеріальну частину артилерії, а також приховує дим, пил, блиск пострілів під час ведення артилерійськими гарматами вогню.ЗАЛП - порядок ведення вогню, під час якого постріли (пуску) із декількох гармат, мі­нометів, ракетних і реактивних пускових установок та іншої зброї здійснюється одночасно або у найкоротший проміжок часу, як правило, за єдиною командною (сигналом). Вогонь за­лпом застосовується в бою під час стрільби на ураження об' єктів (цілей), а також під час свя­ткових салютів і віддання почестей.

ЗАПАСНА ВОГНЕВА ПОЗИЦІЯ (ПОЗИЦІЙНИЙ РАЙОН) - ділянка місцевості, призначена для розгортання ракетних, артилерійських, мінометних підрозділів (частин) і ви­конання вогневого завдання за неможливості його вирішення з основної вогневої позиції (по­зиційного району).

ЗАРЯД - визначена кількість вибухової речовини, як правило, споряджена ініціатором вибуху. Розрізняють З. метальні, вибивні, ракетні, твердопаливні, розривні та ядерні.

ЗАРЯДЖАННЯ - одна із дій гарматної обслуги під час підготовки артилерійської гар­мати до пострілу. З. полягає в досиланні у канал ствола (камору) гармати снаряда і порохово­го заряду (артилерійського пострілу). Залежно від типу гармати і калібру заряджання може бути унітарним (за один прийом), роздільно-гільзовим (за два прийоми) і картузним (за три прийоми).

ЗАРЯДНА КАМОРА - частина каналу ствола артилерійської гармати, призначена для розміщення метального заряду та запояскової частини снаряда.

ЗАСІЧКА - спосіб визначення координат точок, що прив'язуються, в умовах відкритої та напівзакритої місцевості. Розрізняють пряму, зворотну та комбіновану засічки. У прямій засічці координати точок визначають проведенням вимірювань на вихідних пунктах. Залеж­но від приладів, що застосовуються, умов видимості і наявності вихідних пунктів розрізня­ють прямі засічки, виконані орієнтованим приладом, за виміряними кутами та полярні. У разі зворотної засічки координати точок визначають вимірюваннями, виконаними на точці, що прив'язується. На практиці топогеодезичних робіт застосовують зворотні засічки, виконані з орієнтованим приладом, за вимірюваними кутами і за виміряним кутом і відстанями. Спосіб визначення координат точки, що прив'язується, коли вимірювання здійснюють на одному із вихідних пунктів, і на точці, що прив'язується, називається комбінованою засічкою. Розріз­няють комбіновані засічки за виміряними кутами, за виміряними кутами і відстанню. Під час усіх видів засічок кути точки, координати якої визначають, повинні бути не менше 30° (5-00) і не більше 150° (25-00).

ЗБЕРІГАННЯ БОЕПРИПАСІВ - зберігання боєприпасів у справному стані з дотри­манням встановлених експлуатаційною документацією правил зберігання, 37.

ЗНАКИ МАСИ СНАРЯДА (МІНИ) - знаки на корпусі снаряда (міни), що показують відхилення маси даного снаряда (міни) від номіналу (табличної маси) у вигляді знаків „+", „-"і відповідних літер під цифрами, що позначають калібр снаряда.

ЗНИЩЕННЯ ЦІЛІ (ОБ'ЄКТА) - полягає у завданні їй (йому) таких втрат (пошко­джень), маючи які, вона (він) повністю втрачає свою боєздатність. Завдання виконується у разі, коли математичне очікування відносного числа уражених елементів у складі групового об'єкта становить 50-60%.

ЗОВНІШНЯ БАЛІСТИКА - наука, що вивчає рух снарядів, мін, ракет після припи­нення їх силової взаємодії зі стволом зброї (пусковою установкою).

ЗОНДУВАЛЬНИЙ ПАТРОН (ЗП) - боєприпас до вітрової рушниці (ВР-2), в якому куля зі стрічкою (вітрова куля), пороховий заряд і засіб запалення з'єднані в одне ціле за до­помогою паперової гільзи. Вітрова куля призначена для визначення вітру у пройденому нею шарі атмосфери. Кіперна стрічка, пофарбована у червоний колір, призначена для збільшення вітрильності кулі під час її польоту, спостереження кулі у повітрі і полегшення пошуку місця її падіння.І

 

ІНДЕКСАЦІЯ БОЄПРИПАСІВ АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОЗБРОЄННЯ - система чи­слових або літерних індексів, які наносять на боєприпаси і зразки озброєння для їх відзнаки. Це спрощує облік і перепис (складання вимог, нарядів та інших документів).

 

 

 

К

 

 

КАЗЕННА ЧАСТИНА СТВОЛА ГАРМАТИ - частина ствола гармати, прилегла до його казенного зрізу. У загальному випадку до казенної частини належать: казенник, обойми кріплення циліндрів гальма відкоту і накатника, противага, затворне гніздо і камора.

КАЗЕННИЙ ЗРІЗ СТВОЛА - задній торець ствола артилерійської гармати.

КАЗЕННИК - частина ствола гармати, призначена для розміщення і кріплення деталей затвора і з' єднання ствола з противідкотними пристроями та іншими частинами механізмів гармати (досилача, затвора).

КАЛІБР ГАРМАТИ - відстань, виміряна у міліметрах за номінальним діаметром на­прямної частини каналу ствола. К.г. нарізної артилерії вимірюється між протилежними по­лями нарізів, а К.г. гладкоствольної артилерії визначається величиною діаметра напрямної частини каналу ствола.

КАМОРА СНАРЯДА - внутрішня порожнина корпусу снаряда, в якій розміщується його спорядження. Спорядження визначається призначенням снаряда.

КАМОРНА ЧАСТИНА КАНАЛУ СТВОЛА - частина каналу ствола гармати, при­значена для розміщення метального заряду і частини снаряда, обмежена казенним зрізом ствола і початком напрямної частини.

КАНАЛ СТВОЛА ГАРМАТИ - внутрішня порожнина ствола, що складається із за­творного гнізда (поршневого, клинового), камори, напрямної частини і камори (камор) дуло­вого гальма.

КАРТА РОБОЧА - топографічна (спеціальна) карта, на якій командир (начальник, офіцер) за допомогою графічних умовних знаків і прийнятих скорочень відображає тактичну (спеціальну) обстановку та її зміни в ході операції (бою); бойовий документ, що застосову­ється під час управління військами. На К. р. наносяться тільки дані обстановки, необхідні службовій особі за родом її діяльності. К.р. використовується для з'ясування завдання, оцін­ки обстановки, прийняття рішення, постановки бойових завдань, організації взаємодії і т. ін.

КАРТКА ВОГНЮ - документ, який складається командиром гармати (танку), виділе­ної для стрільби прямою наводкою, і пускової установки ПТРК. Призначена для керування вогнем. К. в. містить такі відомості : місце розташування вогневого засобу, орієнтири, їх но­мери, найменування та відстані до них у сотнях метрів або у поділках прицілу, дальність прямого пострілу, напрям північ - південь , місце розташування сусіднього засобу, 271.

КІНЦЕВА ШВИДКІСТЬ - швидкість центра мас снаряда (міни) у точці падіння, 19.

КОЕФІЦІЄНТ ВІДДАЛЕННЯ - відношення дальності спостереження до топографіч­ної дальності стрільби. К.в. використовується для визначення коректури напряму під час пристрілювання спостережуваної цілі. К. в. розраховується з точністю до однієї десятої, 93.

КОЕФІЦІЄНТ СТРІЛЬБИ - коефіцієнт трансформування пристріляної поправки да­льності по реперу для визначення обчисленої поправки дальності по цілі. К. с. визначається як відношення пристріляної поправки дальності по реперу у метрах до топографічної даль­ності до репера у сотнях метрів. К. с. розраховується з точністю до однієї десятої. К. с. може бути більше або менше нуля, 147.

КОМАНДА НА ПЕРЕНЕСЕННЯ ВОГНЮ - команда для стрільби по цілі, яка врахо­вує результати пристрілювання репера або іншої цілі.КОМАНДНО - СПОСТЕРЕЖНИЙ ПУНКТ (КСП) - пункт управління підрозділом у бою. Створюється у батальйоні, артилерійському дивізіоні, роті, батареї, взводі. Розташову­ється в укритті або на машині (БМП, БТР, танку), у місці, що забезпечує управління підроз­ділами в бою.

КОМАНДНО - ШТАБНА МАШИНА (КШМ) - машина з високою прохідною базою,

оснащена апаратурою для управління військами в бою та операції, 135.

КОМПЛЕКТАЦІЯ БОЄПРИПАСІВ - визначення (встановлення) комплекту артиле­рійських пострілів, різних за призначенням, на дану гармату.

КОНТРОЛЬ СТРІЛЬБИ - перевірка пристріляних установок по реперу або цілі конт­рольними пострілами у разі зміни умов стрільби. К. с. здійснюється під час стрільби на ура­ження і полягає у визнанні відхилень розривів снарядів від цілі за дальністю, напрямом і ви­сотою і введення коректур в установки прицілу, рівня, кутоміра і підривника (трубки). Під час здійснення К.с. виправляють віяло розривів та стрибок прицілу (величину шкали), 207.

КООРДИНАТИ - кутові або лінійні числові величини, що визначають положення цілі (об' єкта ) на будь-якій поверхні (земній, на карті) або у просторі. К. можуть бути географічні й плоскі прямокутні.

КООРДИНАТИ ПОЛЯРНІ - величини, що визначають положення точки на карті що­до вихідної точки, яку приймають за полюс. Такими величинами є : кут положення, який від­раховується від напряму осі, і відстань (дальність) від полюса до точки, що визначається. Полярною віссю можуть бути напрям на орієнтир, лінія меридіана (істинного або магнітно­го) або вертикальна лінія координатної сітки. У цьому разі кутами положення будуть істинні або магнітні азимути і дирекційні кути.

КООРДИНАТИ ПРЯМОКУТНІ (ПЛОСКІ) - лінійні величини (абсциса х і ордината у), що визначають положення точки на площині (карті) стосовно двох взаємоперпендикуляр-них осей Х та У, точка перетину цих осей є початком координат. Абсциса х та у, точка А -відстань від початку координат до основи перпендикулярів, опущених із точки А на відпові­дні осі. На топографічних картах прямокутні координати (Гауса) застосовуються по коорди­натних зонах. Усі топографічні карти у межах однієї зони мають загальну систему прямокут­них координат. Початком координат у кожній зоні служить точка перетину середнього (осьового) меридіана зони з екватором, середній меридіан зони відповідає осі абсцис (Х), а екватор - осі (У). Щоб прискорити цілевказання за топографічною картою, початок коорди­нат у кожній зоні умовно перенесений на 500 км ліворуч вздовж осі координат У. Для одно­значного визначення положення точки по прямокутних координатах на земній кулі до зна­чення координати у зліва приписується номер зони (однозначне або двозначне число).

КООРДИНАТИ СКОРОЧЕНІ - умовне скорочення прямокутних координат. Застосо­вується для прискорення цілевказання за топографічною картою. У цьому разі вказують тільки десятки та одиниці кілометрів і метрів, наприклад: х=50 450; у= 20 840. Скорочені ко­ординати не можна застосовувати, коли район дій охоплює простір протяжністю більше 100 км по широті або довготі, а також під час дій на стику координатних зон.

КРОК КУТОМІРА - поправка кутоміра, що вводиться під час змінювання прицілу для утримування розривів на лінії спостереження, 93.

КРУГОВИЙ ОБСТРІЛ - можливість ведення вогню артилерійськими гарматами (ін­шими вогневими засобами) або підрозділами у будь-якому напряму в горизонтальній пло­щині. К. о. гармати забезпечується її конструкцією або за рахунок зміни її положення (розво­роту) на вогневій позиції. К. о. у взводі (батареї) досягається відповідним розташуванням га­рмат і маневром вогню.

КУРВІМЕТР - прилад для вимірювання відстаней на топографічних картах (планах) різного масштабу.

КУТ ВІТРУ - кут між напрямом стрільби і напрямом балістичного вітру, відрахований від напряму стрільби проти ходу годинникової стрілки, 61.

КУТ ЗАСІЧКИ - кут цілі між площинами спостереження двох спостережних пунктів. КУТ ЗУСТРІЧІ - кут між дотичною до траєкторії у точці зустрічі снаряда з ціллю (пе­решкодою) і площиною, дотичною до поверхні цілі (перешкоди) у тій самій точці, 18.

КУТ КИДАННЯ - кут між лінією кидання і площиною горизонту у точці вильоту,18.

КУТ МІСЦЯ - кут між горизонтом гармати (приладом спостереження) і лінією, яка з'єднує гармату (прилад спостереження) з точкою на місцевості, 18.

КУТ МІСЦЯ ЦІЛІ - кут у площині цілі між лінією цілі та горизонтом артилерійської гармати, 77.

КУТ НУТАЦІЇ - кут у площині опору між вектором повітряної швидкості снаряда та його поздовжньою віссю.

КУТ ПАДІННЯ - кут між дотичною до траєкторії у точці падіння снаряда і горизон­том гармати, 18.

КУТ ПРИСТРІЛЯНИЙ - кут, пристріляний по реперу (цілі); доворот до основного напряму.

КУТ ПРИЦІЛЮВАННЯ - кут у вертикальній площині між лінією цілі і лінією пострі­лу, 18.

КУТОМІР - 1) пристрій кутовимірювальний приладів і прицільних пристроїв артиле­рійських гармат, мінометів, бойових машин, використовується для їх наведення у горизонта­льній площині під час стрільби із закритих вогневих позицій; 2) горизонтальний кут у точці стояння гармати, який відраховується проти ходу годинникової стрілки між зворотним на­прямком ствола наведеної гармати і напрямком на точку наводки, 78.

 

 

 

 

Л

 

 

ЛІНІЯ КИДАННЯ - продовження осі каналу ствола гармати в момент вильоту сна­ряда. Л.к. є дотичною до траєкторії снаряда у точці вильоту, 18.

ЛІНІЯ ПОСТРІЛУ - продовження осі каналу ствола наведеної гармати, 18.

ЛІНІЯ ПРИЦІЛЮВАННЯ - фіксоване положення лінії візування артилерійської па­норами наведеної гармати щодо осі каналу ствола. Л. п. під час візування в ціль збігається з лінією цілі, 18.

ЛІНІЯ ЦІЛІ - пряма, що з' єднує точку вильоту і точку, в якій знаходиться ціль, 18.

 

 

М

 

МАКСИМАЛЬНИЙ ТИСК ПОРОХОВИХ ГАЗІВ - максимальний усереднений щодо снарядного об' єму тиск порохових газів, що виникає у каналі ствола під час горіння металь­ного заряду.

МАРКУВАННЯ БОЄПРИПАСІВ - надписи у вигляді літер, цифр і знаків, що нано­сять на поверхню снарядів, мін, гільз, картузів та ящиків спеціальними маркувальними фар­бами і лаками. М.б. служить для визначення призначення і деяких характеристик елементів артилерійських боєприпасів, необхідних для організації правильного зберігання, транспорту­вання та бойового застосування.

МАТЕМАТИЧНЕ ОЧІКУВАННЯ - одна із найбільш важливих чисельних характери­стик розподілу випадкових величин. М.о. чисельно дорівнює сумі добутків можливих зна­чень випадкової величини та імовірностей цих значень. М. о. використовується як показник ефективності стрільби артилерії по групових цілях та угрупованнях противника, 71.

МЕТЕОРОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА - складова частина метеорологічного забезпе­чення. М. п. організується з метою підвищення ефективності ведення вогню артилерії. М. п. включає визначення відхилень метеорологічних умов від табличних значень, що врахову­ються під час визначення установок, 30.

МЕТЕОРОЛОГІЧНИЙ БЮЛЕТЕНЬ - зведення відомостей про метеорологічні ве­личини. 31.

МЕТЕОРОЛОГІЧНИЙ ПОСТ - військовий підрозділ, оснащений залежно від його призначення та штатної належності різними метеорологічними приладами, 31.

МЕТЕОРОЛОГІЧНІ ВЕЛИЧИНИ - характеристика стану атмосфери: температури і вологості повітря, швидкості і напрямку вітру, тиску атмосфери, кількості і висоти хмар, ін­тенсивності опадів, дальності видимості та інше, 32.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 


Похожие статьи

В І Макеєв - Стрільба артилерії