В І Макеєв - Стрільба артилерії - страница 44

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 

МЕТЕОРОЛОГІЧНІ УМОВИ СТРІЛЬБИ АРТИЛЕРІЇ - стан атмосфери, зумовле­ний фізичними процесами, що відбуваються в атмосфері, і який характеризується сукупніс­тю метеорологічних величин, що враховуються під час стрільби : наземний тиск атмосфери, віртуальна температура повітря, напрямок вітру та його швидкість у межах траєкторії. Через віртуальну температуру враховується вплив на політ снаряда одночасно температури і воло­гості повітря. Під час складання Таблиць стрільби враховують нормальні (табличні) значен­ня метеорологічних умов, під час підготовки до стрільби - відхилення реальних величин ме­теоумов від їх нормальних (табличних) значень.

МЕТОДИЧНИЙ ВОГОНЬ - ведення вогню із однієї або декількох гармат одної бата­реї з рівними проміжками між пострілами. М. в. застосовується у вогневих нальотах визначе­ної тривалості для підтримування цілі у подавленому стані. М. в. використовують для визна­чення коректур кожній гарматі у ході стрільби на зруйнування оборонних споруд, під час пе­ріодичного і безперервного освітлення місцевості.

МІНОМЕТ - гладкоствольна гармата із жорстким лафетом, призначена для стрільби опереними снарядами - мінами. Стрільба із М. ведеться, коли кути піднесення більше 450, тобто ведеться так звана мортирна стрільба.

МІНОМЕТНИЙ ПОСТРІЛ - боєприпас для стрільби із міномета; один комплект еле­ментів, що складається з міни з визначеним спорядженням (підривник, бойовий заряд, засоби запалення бойового заряду - хвостовий патрон).

МОРТИРНА СТРІЛЬБА - стрільба з артилерійських гармат, коли кути піднесення бі­льше 45°. М.с. застосовується під час ураження цілей, розташованих на зворотних схилах ви­сот, в ярах, а також для зруйнування бойових покриттів оборонних споруд. М. с застосову­ється в горах для зменшення мертвих просторів, 112.

 

 

 

Н

 

 

НАВІСНА СТРІЛЬБА - стрільба із артилерійських гармат, коли кути піднесення від 20° до 45°. Н.с. використовується для виконання різних вогневих завдань, як правило, засто­совується під час стрільби із закритих вогневих позицій на дальностях, близьких до гранич­них.

НАВОДКА ГАРМАТИ - надання стволу гармати положення для стрільби по цілі. Н. г. поділяється на пряму, напівпряму і непряму. У разі прямої наводки Н.г. за дальністю і на­прямом здійснюється візування оптичного або панорамного прицілу в ціль. Під час непрямої наводки кут піднесення ствола гармати надається за допомогою механізмів кутів прицілю­вання і рівня, а напрям - за розрахованим кутоміром наведенням оптичної осі панорами в то­чку наводки або у коліматор.

НАДАННЯ ОСНОВНОГО НАПРЯМКУ - наведення основної гармати в основний

напрям. Н. о. н. здійснюють за допомогою візиру командирської машини (бусолі), по заздале­гідь визначеному кутоміру, по віхах. Решта гармат може наводитися в основний напрямок побудовою паралельного віяла за допомогою візиру командирської машини (бусолі) відмі­чанням по основній гарматі, віддаленій точці наводки або небесному світилу.НАЗЕМНА АРТИЛЕРІЯ - артилерія, призначена для ураження об'єктів (цілей) на ма­терику та акваторії. Поділяється: за бойовими властивостями - на гарматну, гаубичну, реак­тивну, протитанкову, гірську і міномети; за способом пересування - на самохідну, причіпну, саморушну, вожену, стаціонарну.

НАЙВИГІДНІШИЙ СПОСІБ ОБСТРІЛУ ЦІЛІ (ОБ'ЄКТА) - такий спосіб обстрілу цілі, під час якого досягається найбільша ефективність ураження заданою витратою снарядів. Спосіб обстрілу цілі під час стрільби батареєю містить: кількість установок прицілу; величи­ну стрибка (шкали) прицілу, величину стрибка підривника (шкали трубки); кількість устано­вок кутоміра; величину інтервалу віяла та доворот праворуч під час стрільби на двох устано­вках кутоміра; витрату снарядів на гармату-установку. Виконуючи вогневі завдання дивізіо­ном, застосовують такі способи обстрілу цілі : батареями внакладку; батареями шкалою; із розподілом ділянок цілі (рубежу) та окремих цілей між батареями.

НАЙМЕНША ДАЛЬНІСТЬ СТРІЛЬБИ - дальність стрільби, що відповідає най­меншому прицілу.

НАЙМЕНШИЙ ПРИЦІЛ (НАЙМЕНШИЙ КУТ ПРИЦІЛЮВАННЯ) - найменша установка прицілу, під час стрільби на якій жоден снаряд не буде торкатися за гребінь укрит­тя перед вогневою позицією. Н. п. визначають після заняття вогневої позиції за найбільш ви­сокою точкою гребеня укриття для кожної гармати у межах до 7-50 праворуч і ліворуч від основного напрямку. Для багатозарядних систем найменший приціл визначають для трьох зарядів: повного, найменшого та одного із проміжних. Н. п. розраховують за формулою:

 

Птіп=в +а,

 

де в - кут укриття (у поділках кутоміра), який відраховується від горизонту гармати до греб­ня укриття;

а - кут прицілювання (у тисячних), який відповідає горизонтальній дальності від гармати до гребеня укриття.

Для бойових машин реактивної артилерії Н.п. визначають за формулами

 

а) для середнього калібру:
Птіп = в + d/33 + 80;

б) для великого калібру :
Птіп = в + d/17 + 50,

 

де d - віддалення до гребеня укриття (у метрах).

НАКРИВАЮЧА ГРУПА - група перелітних і недолітних розривів снарядів, що отри­мана під час стрільби на одному куті підвищення.

НАПРЯМ ВІТРУ - напрямок, що характеризується кутом, відрахованим від напрямку на північ за ходом годинникової стрілки до напрямку на точку горизонту, звідки віє вітер; виражається у поділках кутоміра (градусах кута).

НАРІЗИ - гвинтові канавки на напрямній частині каналу ствола, призначені для надан­ня снаряду визначеної швидкості обертального руху, що забезпечує стійкість його в польоті.

НАРІЗНА АРТИЛЕРІЯ - артилерія, що містить гармати, канали стволів яких мають нарізи (гвинтові канавки) для надання снаряду обертального руху.

НАСТИЛЬНА СТРІЛЬБА - стрільба артилерійських гармат, коли кути підвищення до 20°. Н. с. застосовується для ураження цілей прямою наводкою, стрільби снарядами з дистан­ційним підривником (трубкою) та отримання рикошетів.

НЕСПОСТЕРЕЖЕНА ЦІЛЬ (ОБ'ЄКТ) - ціль, не спостережувана зі спостережних пунктів і постів, літальних апаратів, пунктів управління, а в ВМФ - з кораблів і берегових постів. Добування відомостей про такі цілі здійснюється фотографуванням, перехопленням випромінювань і пеленгуванням радіоелектронних засобів, допитом полонених, вивченнямзахоплених у противника документів, пошуком і допитом місцевих жителів і т. ін.

НІЧНИЙ ПРИЦІЛ - приціл, призначений для установлення прицільних кутів і забез­печення наведення гармати у ціль вночі або в умовах обмеженої видимості. Це прилад нічно­го бачення, в електронно-оптичній схемі якого є пристрій, який називається механізмом при­цілювання і призначається для побудови прицільних кутів та забезпечення наведення гарма­ти у ціль вночі.

НУЛЬОВА ЛІНІЯ ПРИЦІЛЮВАННЯ - лінія прицілювання, паралельна осі ствола гармати під час основних (нульових) установок прицільних засобів гармати.

НУТАЦІЯ СНАРЯДА - коливальний рух осі обертового снаряда під час його польоту.

 

 

 

 

 

О

 

 

ОБСТРІЛ - процес впливу на ціль у разі її ураження вогнем артилерії (пусками ракет).

ОБТЮРУВАЛЬНИЙ ПОЯСОК СНАРЯДА - деталь снаряда, призначена для обтю­рації порохових газів.

ОБЧИСЛЕНА ДАЛЬНІСТЬ - дальність, за якою призначається установка прицілу під час стрільби артилерії або установка приладу, що забезпечує політ ракети на потрібну даль­ність.

ОБЧИСЛЕНІ УСТАНОВКИ ДЛЯ СТРІЛЬБИ (ПУСКУ) - установки прицільних

пристроїв і підривника (трубки), на яких ведеться вогонь. Визначаються з урахуванням топо­графічних (геодезичних), метеорологічних, балістичних, геофізичних умов стрільби (пуску) та індивідуальних поправок гармат (пускових установок).

ОДИНОЧНИЙ ЕЛІПС - еліпс розсіювання, півосі якого дорівнюють серединним від­хиленням.

ОКОМІРНА ПІДГОТОВКА - спосіб визначення установок для стрільби, під час якого поправки на балістичні і метеорологічні умови стрільби не враховуються або враховуються наближено. Із усіх способів визначення установок для стрільби О.п. має найнижчу точність. Після визначення установок способом О.п. пристрілювання цілі обов'язкове.

ОКОМІРНЕ ПЕРЕНЕСЕННЯ ВОГНЮ - спосіб визначення обчислених установок

по новій цілі з використанням результатів пристрілювання (стрільби на ураження) старої ці­лі, 95.

ОРГАНІЗАЦІЯ СТРІЛЬБИ І УПРАВЛІННЯ ВОГНЕМ - комплекс заходів, спрямо­ваних на своєчасну підготовку і виконання артилерійськими підрозділами і групами вогне­вих завдань з високою ефективністю. До них належать: безперервне добування координат цілей, прийняття рішення ( підготовка пропозиції) на ураження противника, постановка за­вдань підлеглим, контроль готовності.

ОРІЄНТИР - місцевий предмет або елемент рельєфу, що чітко проглядається і виділя­ється на фоні місцевості, щодо якого визначаються місцезнаходження, розташування об' єктів і цілей, напрям руху, цілевказання, керування вогнем, ударами та управління під­розділами в бою.

ОРІЄНТУВАННЯ (військ.) - інформація про обстановку, подальші бойові завдання та інші дані, що пересилається вищим командуванням (штабом), щоб допомогти підлеглим правильно з' ясувати обстановку і своєчасно підготуватися до виконання бойового завдання.

ОРІЄНТУВАННЯ (ТОПОГРАФІЧНЕ) - визначення свого місцеположення щодо сторін горизонту і навколишніх об' єктів місцевості. Під час топографічного орієнтування спочатку зазначають напрям на північ за будь-яким предметом і своє місцезнаходження що­до найближчого орієнтиру, що добре виділяється, потім указують необхідні орієнтири та ін­ші об' єкти місцевості, а також напрями на них та приблизні відстані. Напрями на орієнтири указують стосовно свого положення ( прямо, ліворуч, праворуч) або за сторонами горизонту.

ОСВІТЛЕННЯ МІСЦЕВОСТІ - застосування освітлювальних засобів для освітлен­ня місцевості, створення умов військам (силам) під час ведення бойових дій вночі; елемент світлового забезпечення бою. О. м. здійснюється для виявлення об' єктів (цілей) противника і підвищення ефективності своїх вогневих засобів, для орієнтування своїх військ, а також осліплення противника. О. м. може бути безперервним або періодичним, місцевим і загаль­ним, 178.

ОСВІТЛЮВАЛЬНА ДІЯ БОЕПРИПАСІВ - дія боєприпасів, у разі якої створюється

світловий потік, що формується під час згорання освітлювального складу, 179.

ОСВІТЛЮВАЛЬНИЙ СНАРЯД - артилерійський снаряд спеціального призначення освітлювальної дії, призначений для освітлення місцевості в районі цілей і осліплення при­ладів бачення противника. О. с. має освітлювальний факел з парашутом і вибивним зарядом із димового пороху. У головній частині О.с. угвинчений дистанційний підривник з тепловим імпульсом, а в донній частині розміщується дно, що угвинчується. Під час подачі імпульсу від підривника ( на висоті не менше 500м ) до вибивного заряду останній спалахує і згорає, утворюючи великий тиск високотемпературних газів, під впливом яких вибивається дно сна­ряда і викидається освітлювальний факел з парашутом. Парашут із палаючим факелом зни­жується зі швидкістю приблизно 10м/с, під час цього світловий потік палаючого факела осві­тлює місцевість і предмети на ній у радіусі 500 м. Час горіння факелу - 40-50 с, 179.

ОСКОЛКОВА ДІЯ СНАРЯДА - дія боєприпасів, під час якої ураження цілі відбува­ється за рахунок ударної дії осколків, готових уражальних елементів або їх сполучення.

ОСКОЛКОВО-ФУГАСНИЙ СНАРЯД - артилерійський снаряд основного призна­чення фугасної та осколкової дії, що служить для ураження живої сили, вогневих засобів і техніки, розташованих відкрито або в спорудах польового типу. Отримання потрібного виду дії О.-ф. с. здійснюється установкою підривника перед стрільбою. Для отримання осколкової дії підривник установлюють на миттєву (осколкову) дію.

Для отримання фугасної дії підривник установлюють на фугасну дію. У цьому разі сна­ряд розривається через визначений проміжок часу після контакту з перешкодою. За цей про­міжок О.-ф. с. проникає на визначену глибину і там розривається, завдаючи поразки.

ОСЛІПЛЕННЯ ЦІЛЕЙ (ОБ'ЄКТІВ) - створення умов, за яких ціль (об'єкт) неспро­можна виконувати бойове завдання. Досягається шляхом штучного створення хмари аерозо­лю (диму, туману), стрільбою осколковими снарядами по уразливих елементах цілі (амбра­зурах) освітлювальними приладами (прожекторами) і снарядами, стрільбою фугасними сна­рядами по піщаному ґрунту в районі цілі, 182.

ОСНОВНА ГАРМАТА - гармата, координати якої беруть за координати вогневої по­зиції батареї. Під час топогеодезичного прив' язування вогневої позиції визначають коорди­нати і висоту точки стояння основної гармати. О. г. орієнтується в основному напрямку. За О. г. будується батарейне віяло.

ОСНОВНИЙ КУТОМІР - кутомір гармати, наведеної в основний напрямок, 78.

ОСНОВНИЙ НАПРЯМ - єдиний напрямок, в якому орієнтуються гармати і прилади розвідки декількох артилерійських підрозділів (частин), об' єднаних загальним керуванням. О.н. задається дирекцій ним кутом з точністю до 1-00.

ОСНОВНИЙ СПОСТЕРЕЖНИЙ ПУНКТ - основне місце, призначене для спосте­реження за діями противника, своїх військ, місцевістю та управління вогнем артилерійського підрозділу, частини, групи.

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ СТРІЛЬБИ - визначення очікуваного результату стріль­би або ступеня відповідності результатів проведеної стрільби поставленому вогневому за­вданню. За показники оцінки беруть імовірність ураження окремої цілі, математичне очіку­вання числа (відсотка) уражених окремих цілей зі складу групової цілі, 71.

ОЦІНКА МІСЦЕВОСТІ - визначення можливого впливу властивостей даної місцево­сті та окремих її елементів на вирішення поставленого бойового завдання.ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ - вивчення й аналіз факторів та умов, що впливають на ви­конання завдань у досягненні мети операції (бою). Здійснюється командувачами (команди­рами) особисто, за допомогою штабів, командувачів (начальників) родів військ (спеціальних військ і служб) під час розроблення рішення на операцію (бій) і управління військами у ході бойових дій. Містить: вивчення й аналіз даних про противника, свої війська (сили), район бойових дій, метеорологічні умови, час та інші елементи обстановки. Під час оцінки обста­новки використовують розрахунки, довідки, схеми та інші матеріали, що готуються офіцера­ми штабу.

 

 

 

П

 

 

ПАНОРАМА ГАРМАТНА - візирний і кутомірний оптичний прилад сучасних приці­лів гармат наземної артилерії і РСЗВ, призначений для кругового огляду місцевості, наводки і відмічання (фіксації визначеного положення щодо вибраної точки гармати).

ПЕРЕВИЩЕННЯ ЦІЛІ - різниця висот цілі і вогневої позиції батареї. Під час визна­чення установок для стрільби враховують поправку кута місця цілі і поправки кута прицілю­вання на кут місця цілі, 77.

ПЕРЕДОВИЙ СПОСТЕРЕЖНИЙ ПУНКТ - пункт, призначений для розвідки проти­вника, перегляду близьких підступів до переднього краю своїх військ, зв' язок з мотопіхотою, а також для коректування вогню по цілях, неспостережених з основного СП.

ПЕРЕЛІТ - розрив снаряда за ціллю. Під час стрільби із закритих вогневих позицій відхилення снарядів за дальністю визначається по лінії спостереження, 28.

ПЕРЕНЕСЕННЯ ВОГНЮ АРТИЛЕРІЇ - визначення установок для стрільби по цілі з використанням результатів пристрілювання (створення) репера або іншої цілі. Установки для стрільби перенесення вогню визначають способом коефіцієнта стрільби, спрощеним спосо­бом чи за допомогою графіка пристріляних поправок, 151.

ПЕРІОД ПІСЛЯДІЇ ГАЗІВ - період пострілу з моменту вильоту снаряда з каналу ствола до припинення впливу газів, що виходять, на снаряд і ствол гармати.

ПІДГОТОВКА КАРТИ - сукупність заходів, що здійснюється напередодні роботи з нею. П. к. передбачає: оцінку карти (визначення її масштабу, висоти перерізу, номера і року видання карти, рік знімання і поправки напрямку), склеювання аркушів карти, складання ка­рти, підпис кілометрової сітки з лицевого (робочого) боку, піднімання карти.

ПІДГОТОВКА СТРІЛЬБИ І УПРАВЛІННЯ ВОГНЕМ - упровадження заходів з ме­тою безперервного підтримання артилерійських підрозділів і частин у стані постійної готов­ності до виконання вогневих завдань із найбільшою ефективністю. П.с.і.к.в. містить: розвід­ку й визначення координат цілей, топогеодезичну, метеорологічну, балістичну і технічну підготовку, визначення установок для стрільби, організацію стрільби і керування вогнем, 30.

ПЛОЩА РОЗСІЮВАННЯ (снарядів) - площа, на якій розподіляються точки падіння снарядів під час стрільби з однієї гармати на одних і тих самих установках за приблизно од­накових умов. П.р. має форму еліпса, який називається еліпсом розсіювання, 23.

ПЛОЩА КИДАННЯ - вертикальна площина, що проходить через лінію кидання, 18.

ПОВНА ПІДГОТОВКА - спосіб визначення установок для стрільби, що ґрунтується на обліку відхилень усіх умов стрільби від нормальних (табличних) значень. Точність цього способу дозволяє уражати спостережувані і не спостережувані цілі без пристрілювання. Для завдання ракетних ударів установки прицільних пристроїв визначають тільки способом по­вної підготовки, 70.

ПОВНИЙ ЧАС ПОЛЬОТУ - час руху снаряда (ракети і т. ін.) від точки вильоту (схо­ду з напрямної) до точки падіння, 19.

ПОВОДЖЕННЯ З БОЄПРИПАСАМИ - поняття, що містить правила перевезеннябоєприпасів різними видами транспорту, порядок і зміст огляду і підготовки боєприпасів до стрільби, правила поводження з боєприпасами під час і після закінчення стрільби.

ПОДІЛКА КУТОМІРА - артилерійська кутомірна міра. П. к. - центральний кут, який стягується дугою, що дорівнює 1/6000 частині довжини кола. Довжина дуги в одну поділку кутоміра приблизно дорівнює 0,001 радіуса, звідси назва тисячна. Кути у поділках кутоміра записують через риску (дефіс) і читають роздільно (напр.,12-45 - дванадцять сорок п'ять). Поділки кутоміра, записані до риски, інколи називають великими поділками кутоміра, а за­писані після риски - малими, одна велика поділка кутоміра дорівнює 100 малим поділкам.

ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СТРІЛЬБИ - числові характеристики, за допомо­гою яких оцінюється випадковий очікуваний результат стрільби. П.е.с. є: по окремих цілях -імовірність її ураження; по групових - математичне очікування числа (відносного числа, від­сотка) уражених окремих цілей зі складу групової цілі; по угрупованнях - математичне очі­кування сумарного збитку.

ПОЛЯРНІ КООРДИНАТИ ЦІЛІ - числові величини, що визначають положення цілі на площині або у просторі. За полярні координати цілі беруть дирекцій ний кут, дальність до цілі і кут місця цілі.

ПОПРАВКА - величина, що характеризує зміну характеристик руху або елементів тра­єкторії, відповідна відхиленням визначальних її параметрів, і яка береться з протилежним знаком.

ПОПРАВКА БАЛІСТИЧНА - розрахована поправка дальності на відхилення темпе­ратури заряду, сумарне відхилення початкової швидкості снаряда, на ковпачок підривника і непофарбованість снаряда. Поправкою напряму на відхилення балістичних умов стрільби від табличних є поправкою на деривацію.

ПОПРАВКА (ДАЛЬНОСТІ І НАПРЯМКУ) - 1) розраховані поправки дальності і на­прямку на відхилення метеорологічних і балістичних умов від їх нормальних (табличних) значень. Поправки розраховують для різних опорних дальностей і для основного або інших напрямків стрільби. Поправки використовують для побудови графіка розрахованих попра­вок; 2) поправки дальності і напрямку, визначені в результаті пристрілювання (створення) реперів. Поправки використовують для визначення обчислених поправок дальності і напря­мку під час перенесення вогню на ціль.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 


Похожие статьи

В І Макеєв - Стрільба артилерії