В І Макеєв - Стрільба артилерії - страница 5
- форми, ваги, положень центра ваги снарядів;
- фарбування зовнішньої поверхні снарядів;
- впливу післядії газів;
іншеСередня траєкторія
Після вильоту із каналу ствола гармати внаслідок різноманітності початкових швидкостей снарядів, кутів кидання і напрямків стрільби, різноманітності умов польоту кожен снаряд летить по своїй індивідуальній траєкторії, яка відрізняється від траєкторій інших снарядів.
Сукупність усіх траєкторій, які можуть бути отримані під час стрільби із даної гармати в даних умовах, називається снопом траєкторій [9].
Умовна траєкторія, яка проходить у середині снопа траєкторій, називається середньою траєкторією.
Точка перетину середньої траєкторії з горизонтом гармати називається середньою точкою падіння, або центром розсіювання снарядів (ЦРС), і позначається буквою С.
Із рис. 3.1 видно, що окремі траєкторії взаємно
перетинаються і навіть переплітаються. Потрібно мати на увазі, що на рисунку
віддалення траєкторій одна від іншої по вертикалі показані значно більшими в
порівнянні з дальністю стрільби. В дійсних умовах стрільби поперечні розміри
снопа траєкторій дуже малі порівняно з дальністю стрільби. Крім того, кривизна траєкторії невелика. Внаслідок малої кривизни траєкторії
невеликі її ділянки можна брати за прямі лінії, а кінці траєкторій - за
паралельні прямі лінії.
Приклад. Під час
стрільби із 122-мм Г Д-30 на заряді 3-му на дальність 6000 м
поперечний розмір снопа траєкторій у районі падіння снарядів буде близько 48 м,
а поздовжній розмір снопа - 172 м. Якщо такий сніп відобразити в крупному масштабі,
наприклад 1:50000, поперечний його розмір буде близько 10 на 34 см.
Заходи щодо зменшення розсіювання
Збільшення розсіювання снарядів веде до збільшення витрати снарядів на виконання вогневого завдання. Розсіювання снарядів - явище неминуче, але це не означає, що ми не можемо впливати на його величину. Аналіз причин розсіювання снарядів показує, що значна частина із них залежить від правильного зберігання і підготовки гармат і боєприпасів до стрільби та від ступеня підготовки особового складу обслуги гармат до виконання своїх обов' язків . Відмітимо основні заходи, які потрібно проводити для зменшення розсіювання:
- гармата повинна бути технічно справна : всі механізми повинні бути відрегульовані відповідно до вимог Інструкції з експлуатації;
- гармату потрібно встановлювати на горизонтальній площадці і надійно закріпляти в ґрунті;
- необхідно вибирати точку наведення достатньо віддалену, стійку, яка добре спостерігається. Навідники повинні ретельно проводити установку прицілу, рівня і кутоміра, однаково і ретельно проводити наведення, відновлювати його перед кожним пострілом;
- заряджаючі повинні однаково досилати снаряди;
- не тримати гармату довго зарядженою;
- проводити сортування зарядів за партіями. Сортування зарядів за партіями має більш важливе значення, ніж сортування снарядів за партіями та ваговими знаками. Тому вогневі завдання потрібно виконувати зарядами однієї партії і бажано снарядами однієї партії з одними і тими самими ваговими знаками;
- заряди необхідно зберігати в герметичній закупорці та однакових температурних умовах (не допускати нагрівання зарядів прямими сонячними променями);
- дотримуватися встановленого режиму вогню.
3.2 Характеристики розсіювання. Шкала розсіювання Характеристики розсіювання (Вд, Вб, Вв)
Відомо, що розсіювання снарядів підлягає нормальному закону. Цей закон виражає залежність між величиною відхилення снаряда від центра розсіювання і ймовірністю цього відхилення і характеризується трьома властивостями [9]:
- розподіл точок падіння снарядів проходить на площині обмеженою замкнутою кривою, форма якої нагадує еліпс;
- розподіл нерівномірний: найбільша щільність точок падіння спостерігається в центрі еліпса і найменша - на його межах;
- розподіл симетричний щодо головних осей еліпса, який обмежений площиною розсіювання.
Виходячи із властивостей розсіювання можна сформулювати закон розсіювання:
1 Чим менше відхилення точки падіння снаряда від центра розсіювання, тим більша ймовірність його отримання.
2 Зі збільшенням величини відхилення імовірність появи такої величини зменшується. Відхилення точок падіння снарядів від центра розсіювання однакові за своєю абсолютною величиною, але протилежні за знаком, рівноймовірні.
3 Відхилення точок падіння снарядів від центра розсіювання має свою практичну межу. Відхилення, які перевищують за своєю величиною цю межу малоімовірні.
Коротко закон розсіювання снарядів можна сформулювати так: розсіювання снарядів нерівномірне, симетричне, небезмежне.
На практиці розсіювання снарядів розглядається в горизонтальній і вертикальній площинах: горизонтальна площина проходить через гармату, а вертикальна - перпендикулярно до напрямку стрільби (рис.3.2).
Якщо провести велику кількість пострілів і врахувати, що розсіювання снарядів підлягає нормальному закону, можна переконатися в тому, що всі точки падіння, як у вертикальній, так і в горизонтальній площинах, розміщуються на площі у формі еліпса. Цей еліпс називається повним еліпсом розсіювання. Характеристикою повного еліпса розсіювання є одиночний еліпс. Головні напівосі одиночного еліпса дорівнюють відповідно одній серединній помилці (1 Вд, 1 Вб, 1 Вв).
У межах одиночного еліпса розсіювання вважається рівномірним.
У вертикальній площині розсіювання точок падіння щодо ЦРС (точка С) складається з розсіювання цих точок по висоті вздовж лінії ВВ і бокового розсіювання вздовж лінії ББ (рис.3.2).Серединним відхиленням називається така величина, відносно якої ймовірність отримання відхилення по абсолютному значенню як менше, так і більше цієї величини, дорівнює половині.
Розсіювання снарядів характеризується:
- серединним відхиленням за дальністю (Вд);
- серединним відхиленням за висотою (Вв);
- серединним боковим відхиленням (Вб).
Шкала розсіювання
Якщо всю площину еліпса розсіювання поділити в кожний бік від ЦРС на смуги завширшки в одне серединне відхилення, тоді в кожній смузі буде певний відсоток влучень від загальної кількості пострілів.
Так, наприклад, у найближчу до центра розсіювання смугу влучить 25% від загальної кількості випущених снарядів, в наступну за нею таку саму смугу - по 16%, в наступну -7%, в наступну - 2%. Це процентне співвідношення визначене теоретично - дослідним шляхом.
Шкала, побудована за даним напрямком через одне серединне відхилення, називається шкалою розсіювання.
Смуга, яка вміщує в собі два прилеглих до центра розсіювання
серединних відхилення по даному напрямку, називається смугою кращої половини
влучень.
-4Вд -3Вд -2Вд2% 7% 16% 25% 25% 16% 7% 2%
Рисунок 3.3 - Шкала розсіювання
Звідси визначення серединного відхилення.
Серединним відхиленням називається половина довжини ділянки, симетричної щодо ЦРС, імовірність влучення в яку випадкової величини дорівнює половині (50%).1
= 2 (50%)
Виразимо серединні похибки графічно:
Серединне відхилення
(3.1)2%
7%
16% 25%
25% 16%
7%
2%Шкала розсіювання на підставі результатів обробки великої кількості стрільб установлює чисельну залежність між величиною відхилення точки падіння снаряда від ЦРС і відсотком влучень у кожну смугу.Наприклад, ТС 122-мм Г Д-30, заряд 1, снаряд ОФ-462, підривник РГМ-2, Д = 6000 м, Вд = 15 м.
Це означає, що в 50 випадках із 100 під час досить великої кількості стрільб відхилення снарядів від ЦРС буде менше 15 м, а в 50 випадках воно буде більше 15 м.
Як ми вже раніше встановили, найбільше відхилення практично може бути — 4Вд, що для нашого прикладу ±15 х 4 = — 60 м.
Приклад. Під час стрільби на руйнування траншеї на одних і тих самих установках проведено чотири постріли по цілі, розміри якої по фронту значно більше 8Вб, отримано 3 недольоти і 1 переліт. Ціль розташована перпендикулярно до напрямку стрільби. Розміром глибини цілі можна знехтувати, вважаючи, що вони малі в порівнянні з великим розсіюванням за дальністю. Визначити величину відхилення ЦРС снарядів по дальністю.
Розв'язання:
1 Виражаємо число перельотів і недольотів у відсотках. Одному пострілу відповідає 100/4 = 25%, тоді:
25% х 3 = 75%, недольотів буде 75%, 25% х 1 = 25%, перельотів буде 25%.
2 Наносимо положення цілі на шкалу розсіювання (рис. 3.5 ):
+1Вд +2Вд +3Вд +4Вд Ціль
і-------- Н
-
25% перельотів виражає сума цифр відсотків влучень у три праві
смуги;
- 75% недольотів виражає сума цифр відсотків влучень у п'ять смуг зліва направо (стрільба зліва).
3 Робимо висновок про величину відхилення ЦРС від цілі і про величину коректури. Найбільш ймовірно, що ЦРС на 1 Вд перед ціллю. Отже, для продовження стрільби доцільно збільшити дальність стрільби на 1 Вд в бік меншого числа знаків.
Приклад. Командир відділення розвідки одержав завдання: 152-мм СГ зруйнувати довгочасну вогневу споруду. Відомо Д = 7000 м, зар. 4-й. Визначити серединне відхилення.
Розв'язання:
По Д = 7000м та зар. 4-му в ТС 152-мм СГ знаходять Вд = 21 м, Вб = 5,3 м. Отриманий результат Вд = 21 м означає, що під час проведення великої кількості пострілів у аналогічних умовах в середньому у 50 випадках із 100 відхилення снарядів від центра розсіювання не вийде за межі 21 м. Аналогічно за напрямком.
1 Необхідність вивчення явища розсіювання снарядів, закону розсіювання, причин розсіювання, заходів щодо зменшення розсіювання є важливим завданням тим, хто навчається, дає змогу взаємоповязати навчальний матеріал розділу з наступним вивченням даного курсу.Сутність та причини розсіювання снарядів.
2 Поняття середньої траєкторії.
3 Заходи щодо зменшення розсіювання.
4 Дайте роз'яснення закону розсіювання.
5 Серединні відхилення (Вд, Вб, Вв), їхб сутність та порядок використання.
6 Визначити величину відхилення ЦРС по дальності, якщо проведено вісім пострілів по цілі і отримано 6 недольотів і 2 перельота. Відповідь: ЦРС на 1Вд перед ціллю.
7 Дайте характеристику впливу температури зарядів на розсіювання снарядів.
8 Як різноманітність початкових швидкостей впливає на розсіювання снарядів?
Поясніть вплив ваги зарядів та снарядів на розсіювання снарядів.РОЗДІЛ 4
ПІДГОТОВКА СТРІЛЬБИ І УПРАВЛІННЯ ВОГНЕМ 4.1 Зміст підготовки стрільби і управління вогнем
Виходячи з того, що вогневе ураження противника становить головний зміст бойових дій артилерії, тоді для ефективного ураження цілей, ефективного ведення стрільби артилерії потрібно якісно підготуватися до стрільби. Підготовка стрільби і управління вогнем - це комплекс заходів, які проводяться з метою безперервного підтримання артилерійських підрозділів і частин у стані постійної готовності до виконання вогневих завдань з найбільшою ефективністю [1].
Вона передбачає:
- розвідку та визначення координат цілей;
- топогеодезичну підготовку;
- метеорологічну підготовку;
- балістичну підготовку;
- технічну підготовку;
- організацію визначення та визначення установок для стрільби;
- організацію управління вогнем.
Командир дивізіону (батареї) організовує та безпосередньо відповідає за проведення усіх заходів щодо підготовки С і УВ у дивізіоні (батареї). Командири артилерійських підрозділів зобов'язані за будь-яких обставин проводити заходи щодо підготовки С і УВ у повному (наскільки це можливо) обсязі.
Звідси метеорологічна підготовка - один з елементів підготовки С і УВ. Метеорологічна підготовка повинна бути:
- своєчасною;
- безперервною;
- повною;
- точною;
- прихованою (таємною).
Правильне використання результатів метеорологічної підготовки є неодмінною умовою своєчасного виконання вогневих завдань з високою ефективністю.
4.2 Метеорологічна підготовка, її завдання та зміст. Метеорологічний бюлетень „Метеосередній", його зміст
Метеорологія - наука про атмосферні явища та атмосферу.
Метеорологія військова - це галузь метеорології, яка вивчає вплив метеорологічних умов на дії військ (сил) і використання зброї та бойової техніки, метеорологічні та кліматичні особливості регіонів ведення бойових дій і районів базування військ та сил флоту.
Завданням метеорологічної підготовки є визначення відхилень метеорологічних умов, які враховуються під час стрільби [1].
Метеорологічна підготовка передбачає:
- наземні метеорологічні вимірювання і зондування атмосфери, яке проводиться з метою виявлення розподілу метеоелементів по висоті;
- розрахунок середніх відхилень метеоелементів від нормальних значень на метеоста-нціях (постах) і складання бюлетенів „Метеосередній";передачу метеобюлетенів у артилерійські частини і підрозділи у вигляді спеціальних цифрових телеграм;
- визначення в артилерійських дивізіонах і батареях балістичних відхилень метеоеле-ментів для розрахунку поправок під час визначення установок для стрільби.
Визначення метеоумов здійснюють, або, іншими словами, вищеперелічені завдання метеорологічної підготовки розв'язують:
1 Артилерійські метеорологічні станції.
2 Метеопости, які оснащені станцією вітрового зондування, - МП з СВЗ.
3 Метеопости артилерійських дивізіонів.
4 У реактивній артилерії - метеопости реактивних батарей.
Метеорологічна станція - це військовий підрозділ, який оснащений радіотехнічним комплексом зондування атмосфери і комплектом метеоприладів, призначених для визначення відхилень метеоумов стрільби і передачі їх в артилерійські підрозділи у вигляді метеобю-летенів.
АМС (МС) виконує наземні метеорологічні вимірювання та комплексне температурно-вітрове зондування атмосфери, складає і передає бюлетені „Метеосередній". (Згідно зі штатом метеостанція стоїть на озброєнні в кожному механізованому корпусі).
Метеопост із СВЗ проводить наземні метеорологічні вимірювання та вітрове зондування атмосфери, складає і передає наближені бюлетені „Метеосередній".
Метеорологічний пост дивізіону здійснює метеорологічні вимірювання і складає наближені бюлетені „Метеосередній".
Метеорологічний пост - це військовий підрозділ, оснащений залежно від його призначення і штату метеоприладами.
Метеорологічна підготовка в дивізіоні організовується відповідно до вказівок старшого командира (штабу) [1]. Вона містить:
- організацію прямого прийому метеорологічних бюлетенів від метеорологічної станції і метеорологічного поста СВЗ, а якщо прийом неможливий - отримання бюлетенів вищого штабу;
- контроль метеорологічної підготовки в батареях;
- передачу бюлетенів у батареї;
- складання наближених бюлетенів „Метеосередній" за допомогою даних метеопоста дивізіону та передачу їх у батареї.
В основу організації метеопідготовки покладено принцип безперервного надходження метеоданих, які забезпечують з потрібною точністю стрільбу артилерії без пристрілювання на основі повної підготовки.
У взводі управління дивізіону згідно зі штатом є оператор, який працює на приладах МП дивізіону і складає наближені метеобюлетені. На озброєнні МП є десантний метеорологічний комплект - ДМК або комплект метеоприладів.
Метеорологічна підготовка в батареї організовується відповідно до вказівок командира (начальника штабу) дивізіону [1]. Вона містить:
- організацію прийому метеорологічних бюлетенів, а якщо прийом неможливий -отримання їх з пункту управління вогнем дивізіону (ПУВД);
Похожие статьи
В І Макеєв - Стрільба артилерії