В І Макеєв - Стрільба артилерії - страница 5

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 

-    форми, ваги, положень центра ваги снарядів;

-    фарбування зовнішньої поверхні снарядів;

-    впливу післядії газів;

іншеСередня траєкторія

Після вильоту із каналу ствола гармати внаслідок різноманітності початкових швидко­стей снарядів, кутів кидання і напрямків стрільби, різноманітності умов польоту кожен сна­ряд летить по своїй індивідуальній траєкторії, яка відрізняється від траєкторій інших снаря­дів.

Сукупність усіх траєкторій, які можуть бути отримані під час стрільби із даної гармати в даних умовах, називається снопом траєкторій [9].

Умовна траєкторія, яка проходить у середині снопа траєкторій, називається середньою траєкторією.

Точка перетину середньої траєкторії з горизонтом гармати називається середньою точ­кою падіння, або центром розсіювання снарядів (ЦРС), і позначається буквою С.

Із рис. 3.1 видно, що окремі траєкторії взаємно перетинаються і навіть переплітаються. Потрібно мати на увазі, що на рисунку віддалення траєкторій одна від іншої по вертикалі по­казані значно більшими в порівнянні з дальністю стрільби. В дійсних умовах стрільби попе­речні розміри снопа траєкторій дуже малі порівняно з дальністю стрільби. Крім того, криви­зна траєкторії невелика. Внаслідок малої кривизни траєкторії невеликі її ділянки можна бра­ти за прямі лінії, а кінці траєкторій - за паралельні прямі лінії.
Приклад. Під час стрільби із 122-мм Г Д-30 на заряді 3-му на дальність 6000 м попере­чний розмір снопа траєкторій у районі падіння снарядів буде близько 48 м, а поздовжній розмір снопа - 172 м. Якщо такий сніп відобразити в крупному масштабі, наприклад 1:50000, поперечний його розмір буде близько 10 на 34 см.

 

Заходи щодо зменшення розсіювання

Збільшення розсіювання снарядів веде до збільшення витрати снарядів на виконання вогневого завдання. Розсіювання снарядів - явище неминуче, але це не означає, що ми не можемо впливати на його величину. Аналіз причин розсіювання снарядів показує, що значна частина із них залежить від правильного зберігання і підготовки гармат і боєприпасів до стрільби та від ступеня підготовки особового складу обслуги гармат до виконання своїх обов' язків . Відмітимо основні заходи, які потрібно проводити для зменшення розсіювання:

-    гармата повинна бути технічно справна : всі механізми повинні бути відрегульовані відповідно до вимог Інструкції з експлуатації;

-    гармату потрібно встановлювати на горизонтальній площадці і надійно закріпляти в ґрунті;

-    необхідно вибирати точку наведення достатньо віддалену, стійку, яка добре спостері­гається. Навідники повинні ретельно проводити установку прицілу, рівня і кутоміра, однако­во і ретельно проводити наведення, відновлювати його перед кожним пострілом;

-    заряджаючі повинні однаково досилати снаряди;

-    не тримати гармату довго зарядженою;

-    проводити сортування зарядів за партіями. Сортування зарядів за партіями має більш важливе значення, ніж сортування снарядів за партіями та ваговими знаками. Тому вогневі завдання потрібно виконувати зарядами однієї партії і бажано снарядами однієї партії з од­ними і тими самими ваговими знаками;

-    заряди необхідно зберігати в герметичній закупорці та однакових температурних умовах (не допускати нагрівання зарядів прямими сонячними променями);

-    дотримуватися встановленого режиму вогню.

 

3.2 Характеристики розсіювання. Шкала розсіювання Характеристики розсіювання (Вд, Вб, Вв)

Відомо, що розсіювання снарядів підлягає нормальному закону. Цей закон виражає за­лежність між величиною відхилення снаряда від центра розсіювання і ймовірністю цього відхилення і характеризується трьома властивостями [9]:

- розподіл точок падіння снарядів проходить на площині обмеженою замкнутою кри­вою, форма якої нагадує еліпс;

-    розподіл нерівномірний: найбільша щільність точок падіння спостерігається в центрі еліпса і найменша - на його межах;

-    розподіл симетричний щодо головних осей еліпса, який обмежений площиною розсі­ювання.

Виходячи із властивостей розсіювання можна сформулювати закон розсіювання:

1 Чим менше відхилення точки падіння снаряда від центра розсіювання, тим більша ймовірність його отримання.

2          Зі збільшенням величини відхилення імовірність появи такої величини зменшується. Відхилення точок падіння снарядів від центра розсіювання однакові за своєю абсолют­ною величиною, але протилежні за знаком, рівноймовірні.

3 Відхилення точок падіння снарядів від центра розсіювання має свою практичну межу. Відхилення, які перевищують за своєю величиною цю межу малоімовірні.

Коротко закон розсіювання снарядів можна сформулювати так: розсіювання снарядів нерівномірне, симетричне, небезмежне.

На практиці розсіювання снарядів розглядається в горизонтальній і вертикальній пло­щинах: горизонтальна площина проходить через гармату, а вертикальна - перпендикулярно до напрямку стрільби (рис.3.2).

Якщо провести велику кількість пострілів і врахувати, що розсіювання снарядів підля­гає нормальному закону, можна переконатися в тому, що всі точки падіння, як у вертикаль­ній, так і в горизонтальній площинах, розміщуються на площі у формі еліпса. Цей еліпс на­зивається повним еліпсом розсіювання. Характеристикою повного еліпса розсіювання є оди­ночний еліпс. Головні напівосі одиночного еліпса дорівнюють відповідно одній серединній помилці (1 Вд, 1 Вб, 1 Вв).

У межах одиночного еліпса розсіювання вважається рівномірним.

У вертикальній площині розсіювання точок падіння щодо ЦРС (точка С) складається з розсіювання цих точок по висоті вздовж лінії ВВ і бокового розсіювання вздовж лінії ББ (рис.3.2).Серединним відхиленням називається така величина, відносно якої ймовірність отри­мання відхилення по абсолютному значенню як менше, так і більше цієї величини, дорівнює половині.

Розсіювання снарядів характеризується:

-    серединним відхиленням за дальністю (Вд);

-    серединним відхиленням за висотою (Вв);

-    серединним боковим відхиленням (Вб).

 

Шкала розсіювання

Якщо всю площину еліпса розсіювання поділити в кожний бік від ЦРС на смуги за­вширшки в одне серединне відхилення, тоді в кожній смузі буде певний відсоток влучень від загальної кількості пострілів.

Так, наприклад, у найближчу до центра розсіювання смугу влучить 25% від загальної кількості випущених снарядів, в наступну за нею таку саму смугу - по 16%, в наступну -7%, в наступну - 2%. Це процентне співвідношення визначене теоретично - дослідним шля­хом.

Шкала, побудована за даним напрямком через одне серединне відхилення, називається шкалою розсіювання.

Смуга, яка вміщує в собі два прилеглих до центра розсіювання серединних відхилення по даному напрямку, називається смугою кращої половини влучень.

 

 

 

-4Вд    -3Вд -2Вд2%   7%      16%        25%        25%       16%        7% 2%

 

Рисунок 3.3 - Шкала розсіювання

 

Звідси визначення серединного відхилення.

Серединним відхиленням називається половина довжини ділянки, симетричної щодо ЦРС, імовірність влучення в яку випадкової величини дорівнює половині (50%).1

= 2 (50%)

 

Виразимо серединні похибки графічно:

 

Серединне відхилення


(3.1)2%


7%


16% 25%


25% 16%


7%


2%Шкала розсіювання на підставі результатів обробки великої кількості стрільб установ­лює чисельну залежність між величиною відхилення точки падіння снаряда від ЦРС і відсот­ком влучень у кожну смугу.Наприклад, ТС 122-мм Г Д-30, заряд 1, снаряд ОФ-462, підривник РГМ-2, Д = 6000 м, Вд = 15 м.

Це означає, що в 50 випадках із 100 під час досить великої кількості стрільб відхилення снарядів від ЦРС буде менше 15 м, а в 50 випадках воно буде більше 15 м.

Як ми вже раніше встановили, найбільше відхилення практично може бути 4Вд, що для нашого прикладу ±15 х 4 = — 60 м.

 

Приклад. Під час стрільби на руйнування траншеї на одних і тих самих установках проведено чотири постріли по цілі, розміри якої по фронту значно більше 8Вб, отримано 3 недольоти і 1 переліт. Ціль розташована перпендикулярно до напрямку стрільби. Розміром глибини цілі можна знехтувати, вважаючи, що вони малі в порівнянні з великим розсіюван­ням за дальністю. Визначити величину відхилення ЦРС снарядів по дальністю.

 

Розв'язання:

1  Виражаємо число перельотів і недольотів у відсотках. Одному пострілу відповідає 100/4 = 25%, тоді:

25% х 3 = 75%, недольотів буде 75%, 25% х 1 = 25%, перельотів буде 25%.

2  Наносимо положення цілі на шкалу розсіювання (рис. 3.5 ):

+1Вд    +2Вд     +3Вд +4Вд Ціль

і-------- Н


- 
25% перельотів виражає сума цифр відсотків влучень у три праві смуги;

-  75% недольотів виражає сума цифр відсотків влучень у п'ять смуг зліва направо (стрі­льба зліва).

3  Робимо висновок про величину відхилення ЦРС від цілі і про величину коректури. Найбільш ймовірно, що ЦРС на 1 Вд перед ціллю. Отже, для продовження стрільби доцільно збільшити дальність стрільби на 1 Вд в бік меншого числа знаків.

Приклад. Командир відділення розвідки одержав завдання: 152-мм СГ зруйнувати до­вгочасну вогневу споруду. Відомо Д = 7000 м, зар. 4-й. Визначити серединне відхилення.

 

Розв'язання:

По Д = 7000м та зар. 4-му в ТС 152-мм СГ знаходять Вд = 21 м, Вб = 5,3 м. Отриманий результат Вд = 21 м означає, що під час проведення великої кількості пострілів у аналогіч­них умовах в середньому у 50 випадках із 100 відхилення снарядів від центра розсіювання не вийде за межі 21 м. Аналогічно за напрямком.

 

1         Необхідність вивчення явища розсіювання снарядів, закону розсіювання, причин розсіювання, заходів щодо зменшення розсіювання є важливим завданням тим, хто на­вчається, дає змогу взаємоповязати навчальний матеріал розділу з наступним вивчен­ням даного курсу.Сутність та причини розсіювання снарядів.

2         Поняття середньої траєкторії.

3         Заходи щодо зменшення розсіювання.

4         Дайте роз'яснення закону розсіювання.

5         Серединні відхилення (Вд, Вб, Вв), їхб сутність та порядок використання.

6         Визначити величину відхилення ЦРС по дальності, якщо проведено вісім пострілів по цілі і отримано 6 недольотів і 2 перельота. Відповідь: ЦРС на 1Вд перед ціллю.

7         Дайте характеристику впливу температури зарядів на розсіювання снарядів.

8         Як різноманітність початкових швидкостей впливає на розсіювання снарядів?

Поясніть вплив ваги зарядів та снарядів на розсіювання снарядів.РОЗДІЛ 4

ПІДГОТОВКА СТРІЛЬБИ І УПРАВЛІННЯ ВОГНЕМ 4.1 Зміст підготовки стрільби і управління вогнем

Виходячи з того, що вогневе ураження противника становить головний зміст бойових дій артилерії, тоді для ефективного ураження цілей, ефективного ведення стрільби артилерії потрібно якісно підготуватися до стрільби. Підготовка стрільби і управління вогнем - це комплекс заходів, які проводяться з метою безперервного підтримання артилерійських під­розділів і частин у стані постійної готовності до виконання вогневих завдань з найбільшою ефективністю [1].

Вона передбачає:

-        розвідку та визначення координат цілей;

-        топогеодезичну підготовку;

-        метеорологічну підготовку;

-        балістичну підготовку;

-        технічну підготовку;

-        організацію визначення та визначення установок для стрільби;

-        організацію управління вогнем.

Командир дивізіону (батареї) організовує та безпосередньо відповідає за проведення усіх заходів щодо підготовки С і УВ у дивізіоні (батареї). Командири артилерійських підроз­ділів зобов'язані за будь-яких обставин проводити заходи щодо підготовки С і УВ у повному (наскільки це можливо) обсязі.

Звідси метеорологічна підготовка - один з елементів підготовки С і УВ. Метеорологіч­на підготовка повинна бути:

-        своєчасною;

-        безперервною;

-        повною;

-        точною;

-        прихованою (таємною).

Правильне використання результатів метеорологічної підготовки є неодмінною умовою своєчасного виконання вогневих завдань з високою ефективністю.

 

 

4.2 Метеорологічна підготовка, її завдання та зміст. Метеорологічний бюлетень „Метеосередній", його зміст

 

Метеорологія - наука про атмосферні явища та атмосферу.

Метеорологія військова - це галузь метеорології, яка вивчає вплив метеорологічних умов на дії військ (сил) і використання зброї та бойової техніки, метеорологічні та кліматич­ні особливості регіонів ведення бойових дій і районів базування військ та сил флоту.

Завданням метеорологічної підготовки є визначення відхилень метеорологічних умов, які враховуються під час стрільби [1].

Метеорологічна підготовка передбачає:

-   наземні метеорологічні вимірювання і зондування атмосфери, яке проводиться з ме­тою виявлення розподілу метеоелементів по висоті;

-    розрахунок середніх відхилень метеоелементів від нормальних значень на метеоста-нціях (постах) і складання бюлетенів „Метеосередній";передачу метеобюлетенів у артилерійські частини і підрозділи у вигляді спеціальних цифрових телеграм;

-    визначення в артилерійських дивізіонах і батареях балістичних відхилень метеоеле-ментів для розрахунку поправок під час визначення установок для стрільби.

Визначення метеоумов здійснюють, або, іншими словами, вищеперелічені завдання ме­теорологічної підготовки розв'язують:

1      Артилерійські метеорологічні станції.

2      Метеопости, які оснащені станцією вітрового зондування, - МП з СВЗ.

3      Метеопости артилерійських дивізіонів.

4      У реактивній артилерії - метеопости реактивних батарей.

Метеорологічна станція - це військовий підрозділ, який оснащений радіотехнічним комплексом зондування атмосфери і комплектом метеоприладів, призначених для визначен­ня відхилень метеоумов стрільби і передачі їх в артилерійські підрозділи у вигляді метеобю-летенів.

АМС (МС) виконує наземні метеорологічні вимірювання та комплексне температурно-вітрове зондування атмосфери, складає і передає бюлетені „Метеосередній". (Згідно зі шта­том метеостанція стоїть на озброєнні в кожному механізованому корпусі).

Метеопост із СВЗ проводить наземні метеорологічні вимірювання та вітрове зондуван­ня атмосфери, складає і передає наближені бюлетені „Метеосередній".

Метеорологічний пост дивізіону здійснює метеорологічні вимірювання і складає на­ближені бюлетені „Метеосередній".

Метеорологічний пост - це військовий підрозділ, оснащений залежно від його призна­чення і штату метеоприладами.

Метеорологічна підготовка в дивізіоні організовується відповідно до вказівок стар­шого командира (штабу) [1]. Вона містить:

-    організацію прямого прийому метеорологічних бюлетенів від метеорологічної станції і метеорологічного поста СВЗ, а якщо прийом неможливий - отримання бюлетенів вищого штабу;

-    контроль метеорологічної підготовки в батареях;

-    передачу бюлетенів у батареї;

-    складання наближених бюлетенів „Метеосередній" за допомогою даних метеопоста дивізіону та передачу їх у батареї.

В основу організації метеопідготовки покладено принцип безперервного надхо­дження метеоданих, які забезпечують з потрібною точністю стрільбу артилерії без при­стрілювання на основі повної підготовки.

У взводі управління дивізіону згідно зі штатом є оператор, який працює на приладах МП дивізіону і складає наближені метеобюлетені. На озброєнні МП є десантний метеороло­гічний комплект - ДМК або комплект метеоприладів.

Метеорологічна підготовка в батареї організовується відповідно до вказівок коман­дира (начальника штабу) дивізіону [1]. Вона містить:

-    організацію прийому метеорологічних бюлетенів, а якщо прийом неможливий -отримання їх з пункту управління вогнем дивізіону (ПУВД);

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53 


Похожие статьи

В І Макеєв - Стрільба артилерії