А В Бардась М В Бойченко А В Дудник - Менеджмент навчальний посібник - страница 33

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51 

1.     стратегічна спрямованість контролю - контроль має відображати та підтримувати загальні пріоритети організації;

2.     орієнтація на результати - кінцевою метою контролю є досягнення поставленої перед організацією мети;

3.     відповідність справі - контролювати необхідно саме той вид діяльності, який цікавить керівництво;

4.     своєчасність контролю - часовий інтервал між проведенням вимірів або оцінок має бути достатнім для прийняття управлінського рішення та уникнення негативних наслідків відхилення від стандартів;

5.     гнучкість контролю - система контролювання має бути здатна враховувати нові фактори впливу на бізнес-процеси та адаптуватися до змін середовища.

6.     простота контролю - контролювання має бути зрозуміле як суб'єктам, так і об'єктам управлінського процесу, оскільки найпростіші методи контролю краще працюють та дешевше коштують;

7.   економічність контролю - будь-яке контролювання не може коштувати більше, ніж ефект від нього, оскільки надмірні витрати на тотальний контроль позбавляють організацію ефективності та результативності (саме для цього застосовується контролювання за принципом виключення).

Модель процесу контролювання наведено на рис. 8.6.Чи відповідає результат стандартуУ випадку недотримання менеджментом організації принципів контролювання та створення системи тотального контролю діяльності підлеглих, це може призвести до:

формування орієнтованої на контроль поведінки - підлеглі виконують лише окремі роботи, які безпосередньо контролюються керівництвом, та нехтують завданнями, де подібного спостереження не проводиться;

надання підлеглими недостовірної інформації - страх негативних наслідків контролювання спонукає людей викривляти інформацію про результати своєї роботи.

Для підвищення дієвості та надійності контролю менеджерам пропонують робити наступне [47]:

встановлювати обґрунтовані та зрозумілі співробітникам стандарти;

налагоджувати двостороннє спілкування між підлеглими та керівниками;

уникати надмірного контролю та надавати підлеглим шансвідчувати відповідальність за результати власної роботи;

встановлювати чіткі та досяжні стандарти;

винагороджувати підлеглих за дотримання стандартів.

 

РЕЗЮМЕ

 

Четверта загальна функція менеджменту - функція контролювання - безпосередньо пов'язана з діяльністю, яку ми називаємо регулюванням. Регулювання передбачає здійснення керівником заходів з підтримання заданих параметрів у динамічній системі управління. Для цього застосовується дисциплінарне, розпорядницьке та стабілізуюче регулювання.

Функцію контролювання здійснюють всі керівники, починаючи з моменту створення організації. Функція контролювання має забезпечити досягнення встановлених організацією цілей з оптимальними витратами ресурсів. Зазвичай говорять, що метою функції контролювання є забезпечення результативності та ефективності організації. Для цього керівники визначають стандарти (цілі), здійснюють вимірювання фактично досягнутих результатів та їх співставлення зі стандартами, а також визначають масштаб відхилень та приймають рішення про необхідність коригуючих дій для виправлення ситуації. Контроль здійснюється постійно, але в залежності від часу проведення розрізняють контроль попередній, поточний та підсумковий. Всі види контролювання мають відповідати наступним принципам: бути простими, економічними, гнучкими, своєчасними, стратегічно спрямованими та орієнтованими на конкретний вид діяльності.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.  Дайте визначення функції регулювання.

2.  Що є завданнями регулювання у менеджменті?

3.  Описати етапи процесу регулювання.

4.  Пояснити зміст стабілізуючого регулювання.

5.  Пояснити зміст розпорядницького регулювання.

6.  Пояснити зміст дисциплінарного регулювання.

7.  У чому полягає сутність підходів Оучі до побудови систем контролювання?

8.  Поясніть необхідність управлінського контролю в організації.

9.  Опишіть етапи управлінського контролю в організації.

 

10.  Які існують види контролю в організації?

11.  Поясніть сутність контролювання за принципом виключення.

12.  Назвіть основні принципи контролювання у менеджменті.

Чим загрожує організації створення системи тотального контролю діяльності підлеглих?14. Якими є рекомендації для створення дієвої та ефективної системи контролювання в організації?

 

ТЕСТОВІ ЗАПИТАННЯ

1.    Методична допомога працівникам та забезпечення їх інформацією щодо особливостей виконання майбутньої роботи називається:

а)  інструктивним регулюванням;

б) нормативним регулюванням;

в) розпорядницьким регулюванням;

г)  дисциплінарним регулюванням.

2.    Орієнтована на контроль поведінка проявляється у:

а)  викривленні інформації та виконанні лише необхідних робіт;

б) зростанні зацікавленості підлеглих у результативності праці ;

в) покращенні систем зворотного зв'язку в організації;

г)  збільшенні продуктивності та інтенсивності праці співробітників.

3.    Який вид контролю використовується при прийомі працівників на роботу:

а)  попередній;

б)  безперервний;

в)  поточний;

г)  періодичний.

4.    Кінцевою метою контролю є:

а)  результативність;

б)  ощадливість;

в)  економічність;

г)  ретельність.

5.     Найбільш складним та витратним елементом процесу контролю є:

а)  вимірювання результатів робіт та їх співставлення зі стандартами;

б)  визначення стандартів як переліку конкретних робочих цілей;

в)  оцінка інформації про операційної стан системи та її верифікація;

г)  прийняття управлінського рішення та забезпечення його реалізації.

6.     Якщо досягнуті результати регулярно перевищують нормативні цілі, менеджер повинен:

а)  переглянути встановлені плани для підвищення рівня цілей;

б)  винагородити робітників за перевиконання нормативних цілей;

в)  покарати працівників за недотримання встановленого рівня цілей;

г)  переглянути встановлені плани для зменшення рівня цілей.

7.     Метод контролювання за принципом виключення - це:

а)  спрацьовування системи лише за наявності помітних відхилень від стандартів;

б) залишення поза увагою керівника проблемних питань;

в) відмова від стандартів у разі неможливості їхнього дотримання;

г)         спрацьовування системи при найменшому порушенні стандарту.Приватне підприємство «ForKidsUA» - українська компанія, яка займається виробництвом і реалізацією дитячого одягу, останні 20 років представлена на вітчизняному ринку. Підприємство «ForKidsUA» формує ланцюг від розробки дизайну і лекал, виробництва продукції і до дистрибуції у великі мережі дитячих магазинів по всій країні.

Підприємство було засноване в 1991 році, його очолює Смирнов А.П. Ідея цієї компанії зародилася ще в студентські роки, так що після закінчення ВНЗ, А. П. найняв до себе на роботу своїх студентських друзів. З часом всі стали керівниками різних відділів. На сьогоднішній день сам А.П. очолює відділ «Стратегічного розвитку», він займається проектами різного роду, зокрема і технічним оснащенням виробничих потужностей. Ось і настав такий момент, коли стало необхідним термінове застосування розробки в процес виробництва. Підійнялось питання про фінансування програми та пошуку засобів «зі своєї кишені».

Довгий час неможливо було добитися від керівників відділів проекту загального бюджету, так як корпоративних зборів, де обговорювалися загальні майбутні витрати не відбувалися. Вони сприйняли це розпорядження як спробу викриття в перевищенні або необґрунтованості розрахунку витрат, акцентували увагу на недовіру з боку їхнього друга.

Кілька місяців керівництво підприємства було зайнято з'ясуванням стосунків між собою, складання проекту загального бюджету затягнувся на довго, що призвело до уповільненого впровадженню новітніх розробок. В результаті компанія втратила шанс обігнати своїх безпосередніх конкурентів, що й призвело до підриву стратегії підприємства в цілому, а отже і в недоотриманні прибутку. Сформована ситуація виникла через брак інформації та відсутності контролю з боку директора. Після усунення наслідків, директор став регулярно вимагати від своїх підлеглих звітів і відомостей від виконаної роботи, в норму увійшли зборів, на яких обговорювалися успіхи, невдачі, загальний бюджет і заохочення.

 

ЗАПИТАННЯ:

1.   Як ви думаєте, яку помилку зробив директор в першу чергу?

2.   Як мав себе повести А.П., коли чекав кілька місяців бюджету витрат і не міг впровадити бажане обладнання у виробництво?

Чи справді була відсутня необхідність у зборах, де обговорювалися питання різного характеру?ТЕМА 9. ІНФОРМАЦІЯ ТА КОМУНІКАЦІЇ У МЕНЕДЖМЕНТІ

Мета - ознайомити студентів з вимогами до управлінської інформації та комунікаційними процесами в організації.

Студенти мають вміти:

1.  Класифікувати управлінську інформацію.

2.  Знати вимоги до управлінської інформації та розуміти їх зміст.

3.  Розрізняти види інформації в менеджменті.

4.  Розуміти поняття «носій інформації». Класифікувати носії інформації за тривалістю зберігання.

5.  Надати   визначення   категоріям   «комунікаційний   процес»   та «мета

комунікаційного процесу».

6.  Назвати елементи комунікаційного процесу.

7.  Описати етапи комунікаційного процесу.

8.  Назвати основні перешкоди у міжособистісних комунікаціях.

9.  Назвати основні перешкоди в організаційних комунікаціях.

 

10.Визначати вид конфлікту за функціональними наслідками.

11.Описати типологію конфліктів.

12.Описати структурні та міжособистісні способи управління конфліктом.

 

9.1 Значення інформації в управлінні організацією

Про що пишемо: Інформація, її види та роль у менеджменті. Класифікація інформації. Вимоги до управлінської інформації. Носії інформації.

 

У загальному розумінні інформацією (від лат. informatio -роз'яснення, виклад) є відомості, які передаються людьми усним, письмовим або іншим способом. Менеджмент розглядає категорію управлінської інформації як нові корисні дані, що надходять в інформаційні канали та підтверджують або змінюють управлінські рішення менеджерів [21].

У менеджменті інформація класифікується за наступними ознаками:

функціональним змістом (економічна, правова, технічна, соціальна тощо);

формою подання (візуальна, аудіо, паперова);

призначенням (одно цільова - пов'язана з вирішенням однієї конкретної проблеми, багатоцільова - для вирішення декількох різних проблем);

 

    ступенем готовності для використання (первинна, проміжна, кінцева інформація для прийняття управлінських рішень);

    ступенем важливості (важлива, бажана, фонова);

    повнотою (часткова, комплексна);

    характером використання (універсальна, індивідуалізована);

    ступенем надійності (недостовірна, вірогідна);

    джерелами (зовнішня, внутрішня);

засобами   розповсюдження   (особистий   контакт, телефон,документ, повідомлення через мережу Internet, інші засоби теле- , відео-та медіакомунікацій)

терміном використання (постійна, змінна, оперативна, прогнозна).

Для прийняття управлінських рішень менеджерам необхідно отримати внутрішню та зовнішню інформацію стосовно певного питання. Така інформація може бути отримана з формальних (звітів, досліджень) або неформальних (чутки, розмови, спостереження) джерел. Оскільки менеджери зазвичай діють в умовах інформаційних перевантажень, важливим стає визначення релевантної інформації.

Релевантна інформація (від англ. relevant -   такий, що має стосунок до справи) -   це дані, які стосуються лише визначеної проблеми, людини, роботи або періоду часу.

Описання вимог менеджерів до інформації (її характеристики) представлено у табл.9.1.Таблиця 9.1 Показник


Вимоги до управлінської
_______ Вимірник_________

інформації [21] Визначенняі


3Обсяг інформації


Кількісна характеристика даних, переданих, одержаних та перероблених у організаційних системах

Кількість (слів, знаків, рядків, сторінок, байт)Корисність (інформативність)

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51 


Похожие статьи

А В Бардась М В Бойченко А В Дудник - Менеджмент навчальний посібник