А В Бардась М В Бойченко А В Дудник - Менеджмент навчальний посібник - страница 42

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51 

Ефективність менеджменту - це показник управлінської діяльності, що визначається як співвідношення отриманих результатів від реалізації певних управлінських рішень в організації до витрат, які супроводжують їх одержання.

Згідно з цільовою концепцією організаційної ефективності, головною метою діяльності будь-якої системи управління є досягненняорганізацією встановлених цілей найбільш раціональним (економічним) способом. Ефективність управління у даній концепції вимірюється ступенем досягнення організацією головних цілей її діяльності. У деяких авторів визначена за цією концепцією ефективність управління має назву «широка ефективність управління» або «результативність управління».

Системна концепція організаційної ефективності передбачає визначення основних елементів в організації («входи - процес -виходи») та її адаптацію до умов системи більш високого рівня, частиною якої вона є (зовнішнього середовища). Системна концепція ефективності управління організацією передбачає, що ефективність управління характеризується ступенем адаптації організації до свого зовнішнього середовища. Особливий наголос тут робиться на усвідомленні менеджерами складності та відкритості системи управління. Внаслідок цього, концентрація уваги керівництва лише на продуктах (товарах або послугах) робить організацію неконкурентоспроможною та загрожує занепадом.

Концепція організаційної ефективності на основі досягнення балансу інтересів (поведінкова концепція) акцентує увагу на відносній важливості різних групових та індивідуальних інтересів в організації. Якщо цільова концепція підкреслює, що організації віддають перевагу досягненню організаційних цілей, то у поведінковій концепції результативність розглядається через призму задовільнення інтересів окремих учасників організаційних процесів. Організація є ефективною настільки, наскільки вона задовольняє інтереси групи, яка контролює найважливіший на даний момент ресурс.

На основі розглянутих концепцій, у теорії та практиці менеджменту склалися три підходи до оцінки ефективності управління - інтегральний, рівневий та часовий.

Інтегральний підхід є спробою оцінити ефективність управління за допомогою синтетичних (узагальнюючих) показників. Такі показники дозволяють охопити декілька найважливіших аспектів управлінської діяльності конкретної організації.

В сучасних ринкових умовах критерієм оцінки ефективності управління організацією зазвичай є її конкурентоспроможність, тобто здатність випереджати конкурентів на ринку за ступенем задоволення потреб споживачів своїми продуктами, їх якістю та безпечністю споживання, а також за ефективністю їх виготовлення. Конкурентоспроможність організації визначається рейтингом, тобто відносною оцінкою стану даної організації серед інших, які постачають аналогічні продукти на ринок. Зростання рейтингу конкурентоспроможності    свідчить    про   зростання ефективностіуправління організацією. Для вимірювання показників, що характеризують конкурентоспроможність організації використовуються методи прямих розрахунків та експертні методи.

Рівневий підхід до оцінки ефективності управління ґрунтується на припущенні про існування трьох видів управлінської ефективності -індивідуальної, групової та організаційної. Таким чином, зміст управлінської діяльності полягає у координації дій окремих осіб (виконавців), груп (підрозділів) та організації в цілому шляхом реалізації загальних функцій менеджменту: планування, організування, мотивування та контролювання.

Часовий підхід до оцінки ефективності управління ґрунтується на системній концепції та врахуванні додаткового фактору (параметру часу). Часовий підхід дозволяє оцінити ефективність управлінських дій у коротко-, середньо- та довгостроковому плані. Головним критерієм довгострокової ефективності є здатність організації до виживання. Для короткострокової ефективності виділяють п'ять критеріїв: продуктивність, якість, ефективність, гнучкість, задоволеність. При оцінці середньострокової ефективності застосовують критерії конкурентоспроможності та розвитку.

На базовому рівні знаходиться індивідуальна ефективність, яка відбиває рівень виконання завдань конкретними працівниками.

Як правило, співробітники організації працюють у групах, що викликає необхідність врахування ще одного поняття - групова ефективність. У окремих випадках групова ефективність являє собою просту суму внесків усіх членів групи. Проте зазвичай групова ефективність перевищує суму окремих внесків внаслідок явища емерджентності.

Третій вид - організаційна ефективність. Організації складаються зі співробітників та груп, тому організаційна ефективність включає індивідуальну і групову ефективність.

При оцінюванні існуючої в організації системи менеджменту, необхідно розрізняти економічну, організаційну та соціальну ефективність.

Економічна ефективність менеджменту відображає економічні результати діяльності організації. Сутність економічної ефективності полягає у збільшенні прибутку на кожну одиницю трудових, матеріальних та фінансових витрат фірми. Кількісно вона вимірюється співставленням двох величин: отриманого у процесі виробництва результату (ефекту) та витрат живої й уречевленої праці для його досягнення [8]. Економічний ефект виражається у різних вартісних та натуральних показниках, які характеризують результати виробництва у масштабі підприємства, галузі та національної економіки у цілому. Дотаких показників належать, як правило, обсяг валової, товарної та реалізованої продукції, розмір отриманого прибутку, економія окремих видів виробничих ресурсів, загальна економія від зниження собівартості продукції, величина національного доходу тощо [8]. На рис. 11.1 наведено фактори підвищення економічної ефективності виробництва на підприємстві.

 

ФАКТОРИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА

 

 

Підвищення продуктивності праціЗа видами витрат

та ресурсів


Зниження матеріаломіскості

Зниження капіталомісткості фондомісткості виробництва


 

таЗа напрямками

розвитку та удосконалення

виробничо-господарської діяльності


Прискорення науково-технічного прогресу та трансфер технологій

Реструктуризація фірми

Розширення асортименту продукції

Переорієнтація фірмиНавчання персоналу

Реінжиніринг фірмиЗа місцем реалізації


ВнутрифірмовіГалузеві та міжгалузеві

На рівні національної економіки

 

Рис. 11.1 - Фактори підвищення ефективності виробництва на

підприємстві

Організаційна ефективність менеджменту характеризує якість побудови організації, надійність її системи управління та прийняття управлінських рішень, реакцію системи управління на стреси, конфлікти та організаційні зміни. Організаційну ефективність оцінюють за рівнем централізації функцій управління, співвідношенням чисельності управлінських працівників між різними рівнями ієрархії, питомою вагою керівників у загальній чисельності апарату управління, швидкістю прийняття управлінських рішень тощо.

Соціальна ефективність менеджменту відображає вплив менеджменту на процеси формування професійних характеристик працівників, формування корпоративного духу та організаційного клімату. Зазвичай показники соціальної ефективності менеджменту вимірюються якісно, а не кількісно. Прикладами показників соціальноїефективності є рівень життя населення міста (регіону), рівень зайнятості населення - для адміністративного менеджменту, скорочення тривалості робочого тижня, поліпшення умов праці та побуту робітників, охорона навколишнього середовища - для менеджменту на рівні підприємств, установ та організацій. Більша частина показників соціальної ефективності менеджменту береться за основу керівниками при розробці програм корпоративної та соціальної відповідальності на рівні установ, підприємств та організацій.

 

11.2 Системи показників ефективності менеджменту

Системи показників економічної, організаційної та соціальної ефективності менеджменту, їх склад та методи визначення. Напрями підвищення ефективності управління організацією.

Вимірювання ефективності менеджменту вимагає визначення критеріїв та показників ефективності управлінської діяльності. Критеріями називають головні відмітні ознаки, на основі яких здійснюється оцінка ефективності менеджменту. Показники ефективності менеджменту являють собою безпосередній спосіб її оцінки.

____________  ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ

ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА

 

Забезпечення взаємозв'язку критерію ефективності виробництва та окремих його показників, які застосовуються при розробці бізнес-плану підприємства

Необхідність та можливість вимірювання та планування ефективності виробництва на різних рівнях управління підприємством та національною економікою

 

Відображення  ефективності   використання  основних  засобів розвитку

виробництва: робочої сили, капітальних вкладень, основних засобів виробництва

Досягнення єдності між окремими розділами системи показників, а також між загальними та локальними (окремими) показниками ефективності виробництва

Забезпечення стимулюючого впливу показників ефективності виробництва на мобілізацію внутрівиробничих та поза виробничих резервів, покращення використання наявних ресурсів робочої сили, засобів та предметів праці

Рис. 11.2 - Принципи побудови системи показників економічної

ефективності виробництва [8] Правильно підібрані критерії мають найбільш змістовно відображати сутність ефективності та бути єдиними для усіх ланок системи управління [8]. Показники ефективності менеджменту допомагають досліднику сформувати уяву про стан керуючої та керованої систем з урахуванням різних аспектів господарської діяльності. На рис. 11.2 розглянемо як приклад принципи побудовисистеми показників економічної ефективності виробничого підприємства.

Головним критерієм оцінки діяльності менеджерів є ефективність управлінської праці, яка визначається за формулою (11.1):

E =________________ Ефект______________ , (11.1)

Витрати управлінської праці

 

При оцінці ефективності менеджменту на виробничих підприємствах кількісно вимірюваними показниками є [3]:

       приріст прибутку;

       збільшення обсягів реалізації продукції;

       зростання продуктивності праці;

       зниження фондомісткості;

       збільшення фондовіддачі;

       прискорення оборотності оборотних коштів;

       збільшення рентабельності виробництва;

       зменшення невиробничих витрат;

       зниження трудомісткості продукції;

       зменшення обсягів незавершеного виробництва;

       зниження собівартості продукції;

       економія заробітної плати;

       зменшення втрат робочого часу;

       підвищення культури виробництва;

       підвищення рівня організаційної роботи;

       поліпшення умов праці;

       підвищення якості продукції;

       підвищення кваліфікації виробничого персоналу.

Під ефектом у формулі 11.1 розуміють конкретний та вимірюваний (бажано кількісно) результат діяльності менеджера. Більшість розглянутих нами нижче формул будуть являти собою різноманітні варіації формули 11.1.

Економічна ефективність управлінської праці може визначатися:

       за показниками підприємства, організації та функціонування праці управлінського персоналу, обсягом переданої інформації;

       за якістю та швидкістю прийнятих рішень;

       за виконанням функцій управлінських ланок.

Класифікацію показників економічної ефективності управління наведено на рис. 11.3.


 

КЛАСИФІКАЦІЯ ПОКАЗНИКІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

 

 

 

 

 

 

За цільовим призначенням

 

Абсолютні

 

 

 

 

Відносні (порівняльні)

 

 

 

 

 

За ступенем агрегування

 

Інтегральні

 

 

 

 

Узагальнюючі

 

 

Часткові

 

 

 

За використанням

 

Загальні

 

 

 

 

 

Специфічні

 

 

 

 

 

 

 

 

За застосуванням у ланках промислового виробництва

 

Наскрізні

 

 

 

 

 

Локальні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Директивні

 

 

 

За організаційною ознакою

 

Розрахункові

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналітичні

 

 

 

 

Рис. 11.3 - Класифікація показників економічної ефективності [8]

 

Коефіцієнт оперативності (Коп) визначають за формулою 11.2 [5]:

 

2   t н ~ t в (11.2)

K =                                                

оп n

2     t н

і   = 1

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51 


Похожие статьи

А В Бардась М В Бойченко А В Дудник - Менеджмент навчальний посібник