А В Бардась М В Бойченко А В Дудник - Менеджмент навчальний посібник - страница 5

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51 

Навичками ми будемо називати автоматизовані уміння людини, тобто ті, для виконання яких вона не має прикладати особливих зусиль і які виконуються нею автоматично. Графічно розподіл навичок для керівників різних рівнів наведено на рис. 1.4.Технічні навички - навички, що охоплюють знання та майстерність у деякій спеціалізованій сфері.

Концептуальні навички - здатність мислити та обдумувати абстрактні ситуації, бачити організацію як єдине ціле та взаємозв'язок між її окремими підрозділами, а також визначати місце організації у середовищі, у якому вона функціонує.Вища ланка

Середня ланка

 

Низова ланка комунікаційні

 

 

комунікаційні

 

 

комунікаційні


технічні

 

 

технічні

 

 

технічні


концептуальні

 

 

концептуальні

 

 

концептуальніРис. 1.4 - Розподіл навичок за значенням на різних рівнях управління

 

Ролі менеджерів в організації.

Крім відмінностей у навичках та рівні владних повноважень, керівники в організації відрізняються ще й ролями, які виконуються ними в кожний конкретний момент часу. Відповідно до досліджень Генрі Мінцберга [38], керівники в організаціях виконують міжособистісні, інформаційні ролі та такі, що пов'язані з прийняттям рішень. Роль - це набір певних правил поведінки менеджера, які визначаються умовами його діяльності та очікуваннями оточення (підлеглих та інших керівників).

Головною і очевидною міжособистісною роллю є роль «номінального очільника» (номінального голови). Відповідно до неї, керівник представляє свою організацію і виконує низку звичайних обов'язків правового й соціального характеру. Ми зазвичай асоціюємо організацію саме з її керівником - «Майкрософт» з Біллом Гейтсом, «Еппл» - зі Стівом Джобсом, «СКМ» - з Рінатом Ахметовим, а «Ньюз Корпорейшн» - з Рупертом Мердоком. Риси керівника поширюються на очолювану ним організацію, та й навпаки, характер діяльності організації впливає на наше ставлення до керівництва. Ця роль є формальною, оскільки часто «номінальний очільник» не займається безпосередньою, щоденної діяльністю в компанії - він є символом для неї.

Однак крім формального очолювання компанії керівник має бути й лідером. Виконуючи цю роль, керівник реалізує функцію керівництва, займає активну позицію в компанії та зменшує протиріччя між найманими працівниками та цілями організації.І         Оратор


 

 

Підприємець

 

 

Той, хто вирішує проблеми

 

Розподілювач ресурсів

 

 

Особа, яка веде

переговори

Рис. 1.5 - Функціональні ролі керівників

 

Менеджер є центром, до якого звертаються різні співробітники. Керуючи людьми, менеджер отримує безліч інформації стосовно різноманітних аспектів діяльності організації, і уся ця інформація має бути сприйнята ним, опрацьована та передана кінцевим одержувачам (виконавцям). Тому менеджери виконують ролі посередників (звязкових), розбудовуючи та підтримуючи комунікаційні мережі з числа зовнішніх та внутрішніх контактів, які забезпечують успішність організації.

У інформаційній ролі спостерігача керівник шукає різноманітну внутрішню й зовнішню інформацію, яка дозволяє зрозуміти організацію та її оточення. Так книги інженера Ф. Тейлора «Принципи наукового управління» та Карла фон Клаузевіца «Про війну» були спробою осмислення власного і запозиченого досвіду щодо організації праці (в першому випадку) та стратегічного планування воєнної кампанії - у другому. Обидва - інженер Ф. Тейлор та фельдмаршал фон Клаузевіц -були керівниками, обидва присвятили обраній сфері діяльності все своє життя, обидва ставили складні запитання та шукали відповіді на них, намагаючись розробити рекомендації для успішного керівництва.У ролі інформатора керівник передає важливу інформацію членам організації у вигляді фактів та власного тлумачення даних, отриманих з різних джерел.

У ролі оратора менеджери опиняються в силу спілкування з іншими людьми (не обов'язково своїми підлеглими) та необхідності ефективної передачі своєї точки зору. Дії менеджера-оратора пов'язані із передачею інформації іншим людям про плани організації, її політику і стратегію, дії та їх результати (досягнення і помилки). У цій ролі менеджери (керівники) створюють образ організації.

Менеджери-підприємці, як ми вже зазначали, називаються інтрапренерами. Вони займаються пошуком можливостей і загроз всередині і поза межами організації, ініціюванням змін та управлінням ними у відповідь на можливості та загрози.

Діяльність менеджера завжди пов'язана з прийняттям рішень та розподілом ресурсів. Складність цієї діяльності полягає в тому, що потреби (попит на ресурси) у більшості випадків перевищують пропозицію, до того ж найбільш цінні ресурси завжди є й найбільш дефіцитними. Задовольнити потреби всіх не є можливим, але треба вчитися розподіляти обмежені ресурси таким чином, щоб їх використання дало найбільший ефект (зиск) для організації. Тому роль розподілювача передбачає ефективне управління обмеженими ресурсами всіх видів з метою виконання результативного виконання працівниками функціональних завдань.

Нарешті, саме керівникам делегується право представляти свою організацію у взаєминах з іншими організаціями, оскільки саме вони наділені повноваженнями проводити найбільш важливі внутрішні й зовнішні переговори, захищати інтереси власників та членів організації, а також брати на себе відповідальність за результати ведення переговорів.

 

1.3. Методи досліджень у менеджменті

Про що пишемо: Науковий метод та знання. Методи моделювання у менеджменті: вербальне, фізичне, аналогове, математичне. Діалектичний, конкретно-історичний, системний підхід. Науковий, експертний, соціологічний методи: анкетування, інтерв'ювання, тестування.

 

/Науковий метод та знання. Методи моделювання у менеджменті: вербальне, фізичне, аналогове, математичне.

Оскільки менеджмент - це наука, предметом вивчення якої є управління соціотехнічними системами, то необхідною умовою для її існування є формування нових знань про предмет дослідження. У загальному сенсі під знаннями розуміють суб'єктивне сприйняттяреальності у формі понять та уявлень. В управлінні під знанням часто також розуміють володіння перевіреною, надійною інформацією, що дозволяє вирішити поставлену задачу. Таким чином, для суміщення наших суб'єктивних уявлень про світ з об'єктивними істинами нам необхідна інформація, а для її отримання в менеджменті застосовується науковий підхід, в основі якого знаходяться наукові методи досліджень.

Особливостями наукового підходу є системна орієнтація та застосування моделей (моделювання).

Модель це представлення об'єкта, системи або ідеї у деякій формі, яка відрізняється від оригіналу. Головною характеристикою моделі можна вважати спрощення реальної життєвої ситуації, що розглядається.

Причинами використання моделей в управлінні є:

                           Складність реального середовища - на об'єкт управління впливає велика кількість факторів, змінних у часі, чий вплив є різноспрямованим, опосередкованим. Дані про фактори впливу можуть бути недостатніми, тому виникає проблема формалізації даних для побудови моделі. У такій ситуації керівник спрощує ситуацію шляхом виділення найбільш важливих чинників середовища та ігнорує всі інші, менш важливі.

                           Експериментування - полягає в отриманні нового досвіду чи знань про результати управлінського рішення, їх вплив на діяльність окремих підрозділів чи організації в цілому. Враховуючи те, що діяльність керівника спрямована на забезпечення виконання організаційних цілей, управлінські рішення мають бути попередньо перевірені - для виявлення їх відповідності заявленим цілям та оцінки їх наслідків (економічних, соціальних, професійних). Найбільш зручним способом експериментування є моделювання певної управлінської ситуації із застосуванням вербальних, аналогових, математичних або фізичних моделей.

                           Орієнтація управління на майбутнє - наслідки прийнятих сьогодні управлінських рішень будуть проявлятися у віддаленому майбутньому, а знати про них керівникам необхідно вже сьогодні. Так, якщо керівник підприємства приймає рішення інвестувати кошти у будівництво нової фабрики, то йому необхідно знати терміни повернення вкладених коштів та розрахувати вплив інфляції на майбутні грошові потоки новоствореного підприємства.

В управлінні виділяють чотири типи моделей: фізичні, аналогові, вербальні та математичні. Фізична (портретна) модель представляє об'єкт дослідження за допомогою його збільшеного або зменшеного опису (наприклад, автомобіль може бути представлений іграшковою машиною для наочності).Аналогова модель представляє об'єкт дослідження аналогом, який поводить себе як реальний об'єкт, але не виглядає як такий (графік попиту та пропозиції на ринку).

Вербальне моделювання належить до символічних й представляє інформаційну модель засобами звичайної розмовної мови. Формою представлення такої моделі є усне або письмове повідомлення, наприклад, літературний твір, інформація у путівнику, інструкції користування електроприладом й навіть правила дорожнього руху. Вербальне моделювання підпорядковується загальній логіці: на основі визначених припущень формулюються твердження про причинно-наслідковий зв'язок між явищами.

У математичній (символічній) моделі використовуються символи для опису властивостей або характеристик об'єкта (формула визначення швидкості руху на основі часу подорожі та пройденої відстані). Класичним прикладом математичної моделі може бути визначення залежності між силою, масою об'єкта та його прискоренням на основі другого закону Ньютона:

F=ma, (1.1)

де m - маса об'єкту, а - його прискорення, а F- сила, що діє на цей об'єкт.

Основні етапи процесу моделювання постановка задачі, побудова, перевірка на вірогідність, застосування та оновлення моделі. Серед основних проблем моделювання варто виділити:

ННедостовірність вихідних даних - неточні, неповні або невірно інтерпретовані вихідні дані призводять до отримання недостовірних результатів побудованої моделі. Саме на цьому ґрунтується дезінформація конкурентів в процесі боротьби за ринки та ресурси противника у воєнних операціях. Під час Другої світової війни британська розвідка здійснила класичну операцію під кодовою назвою «Фарш» («Mincemeat»), яка переконала вище командування вермахту у тому, що англо-американські сили планують здійснити вторгнення у Сардинію та Грецію влітку 1943 року. В результаті потрапляння до рук німецької розвідки фальшивих секретних документів стосовно планів союзників, німці утримували в Греції дві танкові дивізії у розпал боїв на Курській дузі, а також передислокували ще одну дивізію зі Східного фронту. Справжня десантна операція союзників була проведена на Сицилії - вона виявилася цілковитою несподіванкою для німецьких та італійських стратегів.

Інформаційні обмеження - спричиняються проблемами з виявленням джерел інформації, наявністю обмежень щодо доступу до актуальних даних, надзвичайно високою вартістю інформації, складностями  з  аналізом  та  тлумаченням  зібраних даних. Такінформаційні обмеження Середньовіччя щодо будови земної кулі призвели до формування у Христофора Колумба думки про можливість потрапити до Індії, рухаючись на захід через Атлантичний океан, а відкриття португальцем Фернаном Магелланом Тихого океану у XVI столітті й усвідомлення наявності нового континенту між Європою та Азією стало для європейців цілковитою несподіванкою.

•   Страх користувачів - надмірна складність методів економіко-математичного моделювання, труднощі з кількісною оцінкою вихідних даних, висока вартість розробки моделей та спрощення ситуацій спричиняють небажання управлінців застосовувати методи моделювання. До того ж необхідність врахування впливу великої кількості факторів призводить до надмірного ускладнення моделей та вимагає більше часу на їх розробку, хоча більш прості моделі, як правило, і є більш надійними.

•      Слабке застосування на практиці - в управлінні часто рішення мають прийматися швидко, тому в керівника просто немає можливостей зібрати необхідну кількість інформації, її проаналізувати та розробити модель. У результаті більшість керівників приймає рішення інтуїтивно або на основі власних суджень.

ННадмірна вартість - розробка моделей вимагає часу, великої кількості інформаційних, людських та матеріальних ресурсів.

 

Діалектичний, конкретно-історичний, системний підхід. Науковий, експертний, соціологічний методи: анкетування, інтерв'ювання, тестування.

Метод (від грецьк. methodos - шлях дослідження, теорія, вчення) - спосіб досягнення визначеної мети, розв'язання конкретної задачі; сукупність прийомів чи дій практичного або теоретичного пізнання дійсності [6].

У сучасній науці розглядають три основні аспекти методу: об'єктивно-змістовний, операційний та праксеологічний. Об'єктивно-змістовний визначає зв'язок між методом дослідження та предметом пізнання за допомогою теорії. Операційний аспект фіксує залежність змісту методу не стільки від об'єкту, скільки від суб'єкту пізнання, від його компетентності та здатності перевести розроблену теорію у систему правил, принципів та прийомів, які за своєю сукупністю й утворюватимуть метод. Праксеологічний аспект методу складають такі його властивості як ефективність, надійність, ясність та конструктивність.

До числа характерних ознак наукового методу відносять об'єктивність, відтворюваність, евристичність, необхідність та конкретність.Відтворюваність- здатність об'єкту до повторення.

Евристичність - це характеристика наукової концепції, коли теоретична частина концепції випереджає її емпіричне зростання: відбувається передбачення нових, ще не відомих й не підтверджених науково фактів.

Таким чином, ми можемо говорити, що науковий метод - це використання об'єктивних, відтворюваних та евристичних методів дослідження для встановлення характеристик досліджуваних об'єктів.

Існує декілька класифікацій наукових методів. У залежності від їх ролі та місця у процесі наукового пізнання виділяють методи формальні та змістовні, емпіричні (пов'язані з отриманням досвіду шляхом збирання фактів) і теоретичні, фундаментальні й прикладні. Зміст об'єктів пізнання дозволяє розрізняти методи природничих та суспільних наук, а методи природничих - на методи дослідження живої та неживої природи. Також виділяють якісні та кількісні методи, детерміністичні та імовірнісні, безпосереднього і опосередкованого пізнання, оригінальні та похідні. Але завданням цієї книги є розгляд лише декількох з них - діалектичного, конкретно-історичного та системного.

Науковий метод дослідження складається з трьох етапів:

           спостереження - об'єктивного збору і аналізу інформації стосовно даної проблеми чи ситуації;

           формулювання гіпотези - встановлення взаємозв'язку між компонентами проблеми;

           верифікації - перевірки наукової гіпотези на істинність.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51 


Похожие статьи

А В Бардась М В Бойченко А В Дудник - Менеджмент навчальний посібник