А В Бардась М В Бойченко А В Дудник - Менеджмент навчальний посібник - страница 6

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51 

У процесі наукового дослідження взаємозв'язків між елементами управлінських систем та формулюванням гіпотез використовуються діалектичний, конкретно-історичний та системний підходи.

Діалектичний підхід відображає протиріччя у їх неподільній єдності. Так, попит визначає пропозицію, конкуренція призводить до концентрації капіталів і може призвести до монополізації ринків, високі темпи економічного зростання загрожують початком економічної кризи - все вище наведене свідчить про наявність взаємозв'язку між поняттями, які традиційно сприймаються як протиріччя. До найважливіших принципів діалектичного методу відносять наступні:

1.   Об'єктивність - визнання дійсності у її реальних закономірностях та загальних формах;

2.   Всебічність - відображення взаємозв'язку всіх явищ (цей принцип безпосередньо пов'язаний з конкретно-історичним та системним підходами);

3.    Конкретність - визначає річ або систему взаємопов'язаних речей у сукупності усіх своїх проявів та взаємозв'язків.Історизм - відображає саморозвиток дійсності у неподільній єдності таких часових періодів як минуле, теперішнє і майбутнє.

4.    Принцип протиріччя - полягає у виявленні предметного протиріччя у явищах, всебічному аналізі таких протиріч, розгляді предмету дослідження як єдності протилежностей, вивченні етапів розвитку конкретного протиріччя та аналізі механізму вирішення протиріччя як процесу в результаті його прояву та загострення.

Конкретно-історичний підхід передбачає дослідження предмету пізнання у динаміці, із врахуванням етапів розвитку (проектування, створення, зростання, зрілість та занепад) об'єкту управління та умов середовища під час проходження об'єктом кожного етапу.

Системний підхід (англ. Systems thinking — системне мислення)метод досліджень, який полягає у вивченні об'єкту як системи, тобто сукупності елементів із урахуванням взаємних зв'язків та відношень між елементами системи.

У випадках, коли відсутній попередній досвід або існуючих знань про деяку проблему недостатньо для її описання кількісними показниками, використовуються інші методи дослідження, серед яких варто особливу увагу приділити експертним та соціологічним.

Експертний метод дослідження являє собою процедуру отримання оцінки проблеми на основі узагальненої групової думки фахівців з певного питання (експертів). Перед початком експертного дослідження необхідно чітко визначити проблему, яка буде розглядатися експертами, та сформулювати перелік запитань для них. Переваги цього методу дослідження полягають у використанні «синергетичного ефекту», тобто створенні розуму, чиї можливості перевищують здібності окремої людини. Використання думки експертів дозволяє вирішити низку складних неструктурованих задач, наприклад, спрогнозувати розвиток подій чи обрати найкращий варіант дій з набору альтернатив. Експерти повинні бути добре обізнані з проблемою (мати досвід вирішення подібного роду проблем), бути досвідченим у тій сфері, з якою проблема пов'язана. Важливим є створення умов для індивідуальної оцінки проблеми експертом, уникнення впливу авторитетів на думку експерта та мінімізація часу на прийняття рішення, оскільки останні часто базуються на асоціаціях та інтуїтивних уявленнях про шляхи вирішення проблеми. Після отримання відповідей експертів менеджер здійснює групування думок, їх оцінку, визначає ступінь узгодженості думок експертів в групі, оцінює похибку дослідження та на основі відповідей експертів будує модель властивостей об'єкту дослідження.Загалом виділяють індивідуальні й колективні експертні оцінки. Індивідуальні базуються на визначенні думки експертів, що є незалежними один від одного. Колективні базуються на роботі з групами спеціалістів та співставленні думок таких груп.

Виділяють наступні види експертних оцінок:

1)   метод асоціацій - базується на вивченні об'єкту дослідження на основі властивостей іншого, подібного до нього об'єкту;

2)   метод парних порівнянь - передбачає співставлення експертом альтернативних варіантів, серед яких обирається найкращий;

3)   метод векторів переваг - експертом аналізується весь набір альтернативних варіантів, з яких обираються найбільш привабливі;

4)   метод фокальних об'єктів - полягає у перенесенні ознак випадково відібраних аналогів на досліджуваний об'єкт;

5)   індивідуальне експертне опитування - проводиться як інтерв'ю чи у вигляді аналізу експертних оцінок. Передбачає або розмову дослідника з експертом, протягом якої дослідник ставить запитання експертові, або індивідуальне заповнення експертом формуляра (анкети), розробленого дослідником. Відповіді експерта дозволяють здійснити всебічний аналіз проблемної ситуації та виявити шляхи її вирішення;

6)   метод  середньої точки  -  передбачає  формулювання двох альтернативних варіантів рішення, на основі яких експерту необхідно запропонувати третій варіант, оцінка якого буде знаходитися між значеннями першої та другої альтернативи. Одним з найбільш поширених методів експертного дослідження є

метод Дельфі, розроблений у 1950-х роках у США для аналізу стратегій збройного протистояння між СРСР та західним світом в умовах створення ядерної та термоядерної зброї. Перевагами методу, який почав майже одразу застосовуватися й для вирішення широкого кола цивільних проблем, у тому числі й проблем управління, залишаються анонімність експертів, багаторівневість, наочність, відсутність особистого контакту як між різними експертами, так і між експертами та дослідниками. В процесі дослідження створюються групи дослідників-експертів, які індивідуально у письмовій формі викладають своє бачення ситуації, та організаційна група, яка узагальнює думки експертів.

Соціологічне дослідження система логічно послідовних методологічних, методичних, організаційно-технічних процедур, яка передбачає отримання достовірних даних та фактів яро явища чи процеси, що вивчаються, для їх подальшого використання в соціальному управлінні. Основне завдання соціологічних досліджень —отримання фактів про соціальну дійсність чи її окремі явища. Соціальний фактом називають певним чином фіксований, описаний фрагмент соціальної дійсності.

Соціологічне дослідження складається з трьох основних етапів: підготовчого (розробка програми дослідження), основного (проведення емпіричного дослідження), завершального (обробка й аналіз даних, формування висновків і рекомендацій).

Основними методами, застосовуваним у соціологічному дослідженні, виступають опитування, соціологічне спостереження та соціологічний експеримент.

Опитування це метод збору соціальної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (інтерв'ювання) або опосередкованого (анкетування) спілкування менеджера з респондентом.

Інтерв'ювання або інтервю (англ. interview) це бесіда, побудована за певним планом, та яка відбувається під час безпосереднього контакту особи, яка ставить запитання (інтерв'юера) з особою, яка на них відповідає (респондентом) з обов'язковою фіксацією відповідей.

Анкетування (від фр. enquete) метод дослідження, оснований на використанні слів в процесі спілкування (вербально-комунікативний метод), коли використовується спеціально оформлений список запитань (анкета) для збору відомостей від респондента.

Ще одним методом дослідження, який має спільні риси одночасно з опитуванням та із спостереженням (експериментуванням) є метод тестування. Тестування - це процедура встановлення та вимірювання індивідуально-психологічних особливостей при відборі кадрів, професійному орієнтуванні, психологічному оцінюванні, на основі якої здійснюється оцінка здібностей підлеглих та планування керівником власних дій щодо останніх. Метод тестування заснований на використанні тестів - стандартизованих завдань, за результатами виконання яких керівники формують судження відносно психофізіологічних, особистісних характеристик, знань, навичок та вмінь досліджуваної особи. Схожість зі спостереженням та експериментом пояснюється збором даних про поведінку особи при виконанні стандартизованих завдань, які розкривають сильні та слабкі сторони досліджуваного, схожість з анкетуванням виникає через поширеність застосування вербально-комунікативних методів для формування завдань та можливих варіантів дій. Тест є моделюванням поведінки певної особи, так саме як й соціологічне опитування: дослідник робить припущення про можливість певних сценаріїв (альтернативних варіантів) дій досліджуваних у визначених ситуаціяхта класифікує останніх в залежності від обраного ними типу поведінки, припускаючи існування спільних рис характеру, однакового рівня знань чи професійної придатності для таких груп людей. Тести є зручним та доволі вірогідним способом оцінки, проте їх результати завжди є ймовірнісними, тобто будуть правдивими для якоїсь вибірки - групи людей, а не для всіх людей абсолютно. Це пояснюється саме змістом моделювання як методу дослідження - воно вимагає спрощення реальної життєвої ситуації, результатом чого є стандартизований опис дій людини; у такій ситуації нестандартні, неочікувані дії досліджуваного часто не беруться до уваги.

Аналіз (від грец. avaAuoic розклад) - метод дослідження, який включає в себе вивчення предмета за допомогою уявного або реального розділення його на складові елементи (частини об'єкта, його ознаки, властивості, відношення). Кожна із виділених частин розглядається окремо у межах єдиного цілого.

Синтез (від грец. auvGeaic, поєднання, з'єднання, складання)поєднання абстрагованих сторін предмета і відображення його як конкретної цілісності; метод вивчення об'єкта у його цілісності, у єдиному і взаємному зв'язку його частин. У процесі наукових досліджень синтез пов'язаний з аналізом, оскільки дає змогу поєднати частини предмета, розділеного у процесі аналізу, встановити їх зв'язок і пізнати предмет як єдине ціле.

Соціологічне спостереження є одним з основних методів збору інформації про стан справ у організації. Перевагами при використанні цього методу дослідження є можливість фіксування особливостей поведінки людини та безпосереднього отримання інформації. До недоліків соціологічного спостереження варто віднести можливість втручання дослідника у розвиток подій (навіть тоді, коли це втручання є випадковим), тому соціологічне спостереження має доповнюватися використанням інших методів, наприклад, проведенням соціологічних експериментів. При цьому сам процес спостереження має складатися з трьох етапів - підготовчого, польового та заключного. Щодо умов проведення дослідження, то виділяють «невключене» (приховане) спостереження, «включене», лабораторне і польове. Під час невключеного спостереження спостерігач знаходиться поза межами досліджуваного об'єкту та не вступає у безпосередній контакт з об'єктами спостереження, при включеному - контактує з досліджуваними особами. При лабораторному способі збору інформації спостереження здійснюється в штучно створених умовах, польове - у реальному робочому середовищі.

Експериментом називають такий метод дослідження, при якому здійснюється    управління    ситуацією    з    метою    перевірки тавипробовування гіпотез про причинно-наслідкові зв'язки між явищами. Експеримент базується на створенні моделі досліджуваного явища та передбачає активне втручання дослідника в ситуацію, планомірне введення відносно ізольованого експериментального фактору, його варіацію, контроль за іншими суттєвими факторами та комбінування впливу факторів на явище.

Найбільш масштабні наукові експериментальні дослідження нашого часу відбуваються у так званому «Великому адронному колайдері» (англ. LHC - Large Hadron Collider), найбільшому у світі прискорювачі елементарних частинок, створеному в Європейському центрі ядерних досліджень (CERN). Прискорювач пролягає в тунелі (у формі тора діаметром 27 км) на глибині до 175 метрів під землею на кордоні Франції та Швейцарії. Як свідчить назва, він призначений для прискорювання адронів, зокрема протонів і важких іонів. Реалізацію проекту здійснюють більше 10 000 науковців та інженерів з понад 100 країн світу. Планувалося, що запуск колайдера дозволить виявити так звані «бозони Хіггса» - елементарні частиці та зимітувати стан Всесвіту через мільярдну частку секунди після Великого вибуху. У ході експериментів на Великому адронному колайдері також досліджуються властивості плазми та окремі аспекти формування «чорних дір» у Всесвіті.

Щодо менеджменту, то найвідомішими тут залишаються «Хоторнські експерименти» - серія соціологічних та психологічних досліджень, проведених групою вчених у 1928-1932 роках на електричних заводах Хоторна, розташованих поблизу Чикаго, США. Завданням дослідників було виявити залежність між фізичними умовами роботи та продуктивністю праці окремих працівників. Перший з експериментів мав на меті з'ясувати вплив освітленості робочих приміщень на продуктивність праці. Експерименти проводилися під керівництвом Елтона Мейо - одного з засновників неокласичної школи менеджменту.

У відібраних Мейо експериментальній та контрольній групах працівників було запроваджено відмінні умови праці: у експериментальній групі освітлюваність приміщень збільшувалася та спостерігалося зростання продуктивності праці, а у контрольній групі при незмінній освітлюваності продуктивність праці залишалася на тому самому рівні. На наступному етапі нове збільшення освітлюваності у експериментальній групі супроводжувалося новим зростанням продуктивності праці, але раптом у контрольній групі, де умови праці не змінювалися, продуктивність праці теж зросла. На третьому етапі у експериментальній групі було скасовано покращення освітлюваності приміщень,   проте   продуктивність  праці   продовжувала зростати.Найдивніше, що продовжувала зростати продуктивність праці й у контрольній групі, де жодних змін умов роботи не відбувалося протягом всіх етапів експериментування. Все це змусило Мейо почати пошук нових факторів впливу на продуктивність праці (оскільки стало зрозумілим, що жодного зв'язку між продуктивністю та освітлюваністю приміщень не виявлено) - до уваги бралися й площа робочих приміщень, й умови оплати праці, збільшення кількості перерв протягом робочого дня, введення двох вихідних на тиждень тощо. Кожного разу після впровадження нового заходу продуктивність праці зростала, проте коли за умовами експерименту нововведення скасовувалися, падіння продуктивності праці виявлялося вкрай незначним.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51 


Похожие статьи

А В Бардась М В Бойченко А В Дудник - Менеджмент навчальний посібник