О М Пєтухова - Методичний підхід до здійснення аналізу інноваційної діяльності - страница 1

Страницы:
1 

УДК 330.341.1

О.М. Пєтухова, канд. екон. наук Національний університет харчових технологій

О. Petukhova О.М. Пєтухова

 

 

Мя

METHODICAL GOING IS NEAR REALIZATION OF ANALYSIS OF

INNOVATIVE ACTIVITY МЕТОДИЧЕСКИЙ ПОДХОД К ОСУЩЕСТВЛЕНИЮ АНАЛИЗА ИННОВАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

 

 

Розглянуто методологічні аспекти аналізу з врахуванням системи збалансованих показників для здійснення аналізу інноваційної діяльності.

The methodological aspects of analysis taking into account the system of the balanced indexes are considered for realization of analysis of innovative activity

Рассмотрены методологические аспекты анали за с учетом системы сбалансированных показателей для осуществления анали за инновационной деятельности.

 

 

Ключові слова: інновації, інноваційна діяльність, аналіз, показники, система збалансованих показників.

Key words: innovations, innovative activity, analysis, indexes, system of the balanced indexes.

Ключевые слова: инновации, инновационная деятельность, анализ, показатели, система сбалансированных показателей.

Вступ. В умовах глобалізації ринкових відносин та турбулентності економіки головним фактором стабільності та успішного розвитку підприємств стає забезпечення високого рівня конкурентоспроможності на основі пожвавлення інноваційної діяльності.

Активізація новаторства вимагає адекватного сучасним умовам методичного та інструментального забезпечення. Оскільки традиційні методи аналізу інновацій не дають вичерпних відповідей на постійно виникаючі запитання щодо інноваційного процесу, виникла необхідність у новій парадигмі, яка могла б запропонувати більш ефективні інструменти для управління інноваційною діяльністю.

 

 

© О.М.Пєтухова, 2011

Постановка завдання. Проблеми аналізу інноваційної діяльності знаходять своє відображення в чисельних публікаціях як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників: В. Александрової, В. Аньшина, Ю. Бажала, О. Бутник-Сіверського, С. Валдайцева, В. Василенко, В. Гейця, С. Глазьева, В. Гріньова, М. Данько, О. Дація, С. Ілляшенко, С. Ільєнкової, Н. Краен окутської, Б. Маліцького, С. Онишко, М. Пашути, І. Павленко, Л. Пономаренко, А. Трифилової, Р. Фатхутдинова, Л. Федулової, І. Федулової, Д. Черваньова та багатьох інших. Разом із тим, незважаючи на наявність великої кількості наукових розробок, окремі проблеми аналізу інноваційної діяльності підприємств залишаються невирішеними. Для аналізу інноваційної діяльності на сучасному етапі використовуються різні підходи. Для здійснення комплексної оцінки необхідно розробити таку систему показників, яка б характеризувалась цілісністю та гармонічно узгоджувалась зі стратегічними інтересами інноваційного розвитку.

Результати. Аналіз та прогнозування інноваційної діяльності неможливо здійснити за допомогою якогось одного показника. Для ґрунтовного всебічного аналізу потрібно враховувати значну кількістьпараметрів, що описують інноваційний процес. Разом із тим, основною проблемою аналізу інновацій є не лише вибір показників і визначення оптимальних значень відповідних параметрів, але й оцінка результатів та можливість використання їх на практиці.

Існуючі показники аналізу інноваційної діяльності, базуючись на статистичній звітності, відображають ефективність інноваційної діяльності у минулому, не дозволяючи діагностувати і виправляти проблеми в «режимі реального часу».

Враховуючи, що аналіз інноваційної діяльності за допомогою існуючих показників не дає достатньої інформації для прийняття вірних та своєчасних рішень, на нашу думку, систему показників оцінки інновацій слід будувати за аналогією із системою збалансованих показників, запропонованою Робертом Капланом і Девідом Нортоном. Даний підхід відноситься до так званих змішаних методів оцінки ефективності і передбачає чотирьох аспектну схему оцінки ефективності, яка включає: фінанси, маркетинг, внутрішні бізнес-процеси, навчання та ріст. По кожному із цих блоків формулюються ключові цілі (на основі загальної стратегії) та визначаються показники, що їх оцінюють.

Система збалансованих показників — це управлінська система, яка переводить місію і стратегію підприємства у набір оперативних цілей і показників, що допомагають спрямовувати діяльність співробітників на вирішення спільного завдання.

Завдяки системі збалансованих показників менеджери отримують відповіді на основні питання: за рахунок чого підприємство створює свою вартість, які процеси є ключовими в його діяльності, який рівень кваліфікації персоналу і застосовуваних технологій, наскільки вони відповідають обраній стратегії, які інвестиції потрібно спрямувати на розвиток підприємства з метою досягнення його довгострокових цілей.

Запропонована Р. Капланом та Д. Нортоном [1] система збалансованих показників, поряд із аналізом розподілу ресурсів таефективності їх використання, поширює критерії ефективності в проекціях маркетингу, внутрішніх бізнес-процесів, навчання та росту персоналу. Таким чином можливості традиційного (в першу чергу фінансового) аналізу доповнюються:

-   маркетинговими аспектами (визначення ключових сегментів ринку для просування продукції, задоволення потреб існуючих споживачів та приваблення нових, частки ринку в цільових сегментах тощо);

-   проекцією бізнес-процесів (ідентифікація основних процесів, що підлягають удосконаленню і розвитку з метою зміцнення конкурентних переваг, та розроблення показників оцінки їх ефективності);

-   площиною навчання та росту персоналу (визначення умов для забезпечення росту та розвитку підприємства у довгостроковій перспективі у результаті синергії трьох основних факторів: людських ресурсів, систем та організаційних процедур).

У розрізі проекції навчання та росту персоналу особлива увага звертається на підвищення кваліфікації співробітників та сучасні інформаційні технології, зокрема задоволення вимог працівників, їх вміння та кваліфікацію, можливість оперативно отримувати інформацію, необхідну для прийняття управлінських рішень, генерування ініціатив, ефективність роботи ІТ-систем тощо.

Між показниками усіх чотирьох аспектів чітко простежується причинно-наслідковий зв'язок. Зокрема, зростання прибутку від реалізації продукції (фінансова проекція) може бути досягнуто за рахунок підвищення лояльності існуючих клієнтів і збільшення кількості нових споживачів (маркетинг). В свою чергу, посилення роботи зі споживачами — наслідок підвищення якості послуг (показники з проекції внутрішніх бізнес-процесів), що не в останню чергу забезпечується підвищенням кваліфікації персоналу (навчання і ріст). Таким чином, система збалансованих  показників  виступає засобом  моніторингу  і слугуєінструментом як оперативного, так і довгострокового управління стратегією підприємства.

Водночас слід зазначити, що, не зважаючи на значну популярність і широке використання системи збалансованих показників у економічно розвинених країнах, зокрема США та Європі, в Україні даний підхід поки що не набув широкого розповсюдження. На наш погляд, це обумовлено існуванням певних інформаційних бар'єрів, а також специфікою ведення бізнесу і традиціями управління на вітчизняних підприємствах. Разом із тим у сучасних умовах, коли довгострокова стратегія відіграє провідну роль у розвитку підприємства, бізнес-планування і стратегічне управління набуває все більшого розповсюдження. Отже, популярність системи збалансованих показників як ефективного ринкового інструменту буде зростати.


На наш погляд, формування системи показників аналізу інноваційної діяльності, за аналогією із системою збалансованих показників, запропонованою Д. Нортоном і Р. Капланом, доцільно здійснювати за чотирма основними блоками (рис).

В умовах ринкової економіки чи не найважливішого значення набувають фінансові ресурси, які забезпечують умови реалізації інших складових інноваційної діяльності, і слугують підґрунтям кількісної оцінки її ефективності. Фінансування інновацій на достатньому рівні забезпечує надходження коштів для реалізації інноваційних проектів, створює стимули й умови для розробки інновацій, впливає на вибір тематики новаторства у відповідності з потребами розвитку інноваційної діяльності підприємства чи галузі, сприяє ефективному формуванню витрат на нововведення.

Фінансове забезпечення інновацій відображає можливості, створювані економічними факторами, і сприяє активізації інноваційної діяльності. Вітчизняна та зарубіжна практика підтверджує наявність залежності між темпами економічного розвитку та обсягами фінансування наукових досліджень, тому витрати на НДДКР можна розглядати як прямі інвестиції у стимулювання новаторства.

Задоволення вимог споживачів або маркетингова складова аналізу інноваційної діяльності не може бути об'єктивною без оцінки результативності НДДКР і віддачі інноваційного потенціалу. Інакше кажучи, наявність у підприємства необхідної кількості ресурсів навіть найвищої якості ще не означає, що воно повною мірою використовує наявний інноваційний потенціал. Розроблення системи показників аналізу інновацій базується на можливості підприємства не лише отримувати прибуток від реалізації інноваційної продукції, але й можливості створювати інновації на регулярній основі.

В рамках маркетингових аспектів доцільно дослідити також інформаційну складову інноваційної сфери. Інформація відіграє надзвичайно важливу роль в інноваційному процесі, виступаючи і як вихідний матеріал будь-якої дослідної роботи, і як результат НДДКР. Використання результатів науково-технічної діяльності також відбувається на основі відповідної інформації. Така інформація можебути представлена у вигляді науково-технічної літератури, даних про патенти, винаходи, нові технології тощо. Крім того, це різного роду внутрішня інформація у вигляді регламентів, проектно-конструкторської документації, звітів, що мають важливе значення в новаторстві.

Складова системи показників аналізу інноваційної діяльності, що відповідає за функціонування внутрішньої організації інноваційної діяльності підприємства, передбачає аналіз матеріально-технічних ресурсів, що визначають техніко-технологічну базу інновацій, впливають на темпи і масштаби інноваційної діяльності. У багатьох випадках саме ця складова при прогнозуванні інноваційного розвитку визначає витрати і строки проведення розробок і досліджень та дослідної перевірки отриманих науково-технічних результатів.

Кадрова складова аналізу інноваційної діяльності передбачає оцінку кількісного і якісного кадрового складу. Від величини даних показників залежать масштаби і темпи здійснення інноваційних перетворень. Особливої важливості набуває готовність персоналу до здійснення інновацій, адже саме вона чинить або стимулюючий вплив або стримуючу дію на інші складові, сприяючи, або навпаки, перешкоджаючи розкриттю та реалізації інноваційного потенціалу. Саме цій групі показників необхідно приділити головну увагу при аналізі інноваційної діяльності. Кадрові показники характеризують забезпеченість інноваційного процесу людськими ресурсами, кваліфікаційну структуру персоналу, задіяного у створенні та розповсюдженні інновацій.

Основні показники аналізу інноваційної діяльності наведено у табл.


Таблицяпоказники

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відносні показники


інноваційну

діяльність;

- прибуток від

реалізованої

інноваційної

продукції

-  частка витрат на інновації у загальних витратах на виробництво;

-  рентабельність інноваційної продукції;

-  питома вага нематеріальних активів у валюті балансу;

-  питома вага нематеріальних активів у загальному обсязі основних засобів;

-  частка бюджетних коштів у загальному обсязі витрат на інновації

впроваджених

інноваційних

видів продукції;

- обсяг

реалізованої

інноваційної

продукції

-  частка інноваційної продукції у загальному обсязі виробленої продукції;

-  частка витрат на

інформаційну діяльність у загальних витратах на виробництво

розробок і впроваджень нових продуктів і процесів;

-  кількість придбаних (переданих) нових технологій (технічних досягнень)

-  коефіцієнт модернізації обладнання;

-  коефіцієнт освоєння нової техніки

зайнятих

інноваційною

діяльністю

-  частка зайнятих дослідженнями та розробками у загальній чисельності персоналу;

-  частка кадрів вищої

кваліфікації;

-  відносний рівень заробітної плати науково-технічних спеціалістів;

-  частка витрат на навчання і підвищення кваліфікації кадрів у загальному обсязі витрат інновації

 

Зазначені показники є важливим інформаційним ресурсом при прийнятті управлінських рішень. Кожний із представлених вище показників надає корисну інформацію щодо характеристик досліджуваного об'єкта, використання системи показників підвищує обґрунтованість прийняття управлінських рішень в інноваційній сфері (у напрямку розвитку інноваційної діяльності).

В залежності від об'єкта аналізу запропонована система показників при необхідності може бути доповнена іншими показниками.

По кожному з показників необхідно визначити критеріальне значення, яке б дозволило зробити висновки щодо стану показника і приймати конкретні управлінські рішення в рамках управління інноваційною діяльністю. Інакше кажучи, постає завдання щодо перетворення параметрів вимірювання в параметри управління.

Критеріальні значення показників аналізу встановлюються залежно від результатів аналізу інформації, наявної в періодичних і наукових виданнях, аналізу статистичних даних, а також інформації про ринки, на яких представлена продукція об'єкта аналізу. У якості бази порівняння можуть бути використані середні або порогові значення показників по галузі, а також значення за попередній період, прогнозні дані, значення аналогічних показників конкурентів тощо. Як критерії для визначення порогових значень коефіцієнтів можна використовувати дані статистичного обстеження інноваційної діяльності провідних вітчизняних підприємств, результати досліджень учених, а також досвід закордонних компаній.

Основною перевагою системи показників аналізу інноваційної діяльності є її простота у застосуванні в поєднанні із практичною повнотою інформації, яку вона містить. Розрахунок вищенаведених показників можливий на практиці, є достатньо простим; інформація, яка міститься в показниках системи аналізу, доступна для інноваційних менеджерів; оцінка може бути проведена з мінімально можливими затратами на збір інформації та її обробку.

Слід зазначити, що визначення складу і структури показників аналізу інноваційної діяльності передбачає ведення обліку різного роду витрат і визначення результатів, пов'язаних з новаторством, що сприяє формуванню масиву інформації аналітичного характеру і систематизації процесу збирання внутрішньої інформації, необхідної для аналізу інноваційної діяльності.

Використання запропонованої системи показників дозволить реально оцінити інноваційні можливості при підготовці інноваційних проектів і програм та уникнути нераціональних витрат на проекти, які не можуть бути реалізовані.

Висновки. Система показників аналізу інноваційної діяльності покликана забезпечити оцінку здатності підприємств до новаторства, і має слугувати мірою успіху у цій сфері. Вона задає формалізовану базу для прийняття інноваційних рішень. Це особливо важливо з огляду на притаманні інноваціям високі ризики та необхідність забезпечення довгострокової перспективи інноваційного розвитку. Запропонована система показників побудована на засадах органічного поєднання інноваційної діяльності з іншими аспектами функціонування підприємств, дозволяючи дослідити інновації через призму комплексної діяльності, налагодити бізнес-процеси між генераторами ідей та управлінською командою. Показники допомагають обґрунтовано розподілити ресурси між потребами операційної діяльності та інноваційними ініціативами. Порівняння планових показників з їх значеннями за звітні періоди дозволяє визначити вузькі місця і управляти процесом новаторства.

Таким чином, розроблена за аналогією із системою збалансованих показників Нортона-Каплана, система показників оцінки інноваційної діяльності дозволить забезпечити:

своєчасне надходження достовірної, повної та точної інформації щодо стану інноваційної діяльності;

скорочення часу прийняття управлінських рішень в інноваційній сфері; підвищення мотивації персоналу до новаторства, підприємливості та творчого виконання завдань;

організацію оптимального інформаційного зв'язку між підсистемами суб'єктів і об'єктів управління;

ефективний   моніторинг   рівня   управління інноваційною діяльністю, що сприятиме активізації інноваційних процесів.

Література:

1. Каплан Р. Сбалансированная система показателей : от стратегии к действию / Пер. с англ. / Роберт С. Каплан, Дейвид П. Нортон. - 2-е изд. , испр. и доп. М : ЗАО "Олимп-Бизнесе", 2005. - 320 с.

 

 

 

 

Надійшла до редколегії

 

 

 

 

Стаття рекомендована до друку д-ром екон. наук, проф. Мостенською Т.Л.1.

Страницы:
1 


Похожие статьи

О М Пєтухова - Теоретичні засади створення інноваційних структур кластерного типу у харчовій промисловості україни

О М Пєтухова - Методичний підхід до здійснення аналізу інноваційної діяльності

О М Пєтухова - Актуальні проблеми розвитку інноваційної діяльності в україні

О М Пєтухова - Джерела фінансування інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості україни

О М Пєтухова - Еволюція теорії інновацій у процесі соціально-економічного розвитку суспільства