Д Є Свідерський - Вплив формування звітності на ефективність діяльності підприємства - страница 1

Страницы:
1 

Фінанси, облік і аудит. 2010. № 15

мих і непрямих витрат до постійних і змінних значною мірою ви­рішує можливість застосування калькулювання собівартості за методом «директ костинг», але потребує додаткових досліджень, які б враховували специфіку окремих галузей.

Література

шя: Закон Украі 89.

2. Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибу-

1. Про ціпи і ціноутворення: Закон України від 3.12.1990 № 507-ХП зі змінами під 1.01.2007 № 189.

тку підприємств»: Закон України від 1.07.2004 № 1957-1У // гакоіі.гас1а

3. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»: На­каз Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.

4. Вінюков І. К. Роль ціноутворення в піднесенні промисловості. — К.: Видавництво політичної літератури України. — 1965. — С. 108.

5. Лень В.С. Управлінський облік: Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2003. — 287 с. — (Вища освіта XXI століття).

6. Артус М. М. Проблеми ціноутворення на продукцію підприємств природних монополій [Текст] / М. М. Артус // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. — 2008. — № 12. — С. 7—12.

7. Павленко А. Ф., Корінєв В. Л. Маркетингова політика ціноутво­рення: Монографія. — К.: КНЕУ, 2004. — 332 с.

Стаття надійшла до редакції 15.01.2010 р.

УДК 657.44 Д. Є. Свідерський

канд. екон. наук, доц., доцент кафедри аудиту, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ВПЛИВ ФОРМУВАННЯ ЗВІТНОСТІ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

В статье рассматриваются основополагающие подходы к формиро­ванию и использованию данных отчетности предприятия в процессе его деятельности.

IIn article basic approaches to formation and use of the data of the reporting of the enterprise in the course of its activity are considered.

ІУ статті розглядаються основні підходи до формування і викорис­тання даних звітності підприємства в процесі його діяльності.

© Д. Є. Свідерський, 2010

332

Ключевые слова: отчетность, показатели отчетности, финансовая отчет­ность, управленческая отчетность.

Keywords: reporting, data of the reporting, financial reporting, managerial reporting.

Ключові слова: звітність, показники звітності, фінансова звітність, управлін­ська звітність.

Розвиток української економіки призвів до ускладнення сере­довища функціонування бізнесу, пов'язаному з посиленням кон­куренції, постійними технологічними інноваціями, змінами інфор­маційного і правового поля. Динаміка взаємозв'язаних світових ринків робить вплив на підприємницькі структури, які конкуру­ють на місцевому, регіональному і міжнародному рівнях. Як на­слідок, змінюється стратегічні цілі підприємств, і, якщо підпри­ємницькі структури сподіваються досягти успіху, то їм необхідно мати таку економічну інформацію, яка надасть можливість керів­ництву швидко та адекватно реагувати на ринкові зміни. В таких умовах значно підвищується роль інформаційного забезпечення в управлінні фінансово-господарською діяльністю, важливе місце в якому відводиться фінансовій звітності.

В розвинутих країнах державний апарат, акціонери, інвестори, кредитори, дебітори, адміністрація підприємства і його працівни­ки переслідують свої економічні інтереси, які можуть бути про­тилежними за характером і будь-яка з цих груп учасників ринку націлена на одержання якомога більшого прибутку. Досягти цьо­го можливо різними шляхами, у тому числі і за допомогою бух­галтерських розрахунків через злагоджений і законний вибір об­лікових процедур, які дозволяють одержувати різні підсумки показників фінансового положення підприємства та його фінан­сового результату.

Зіставлення економічних інтересів різних суспільних груп впли­ває на побудову методології бухгалтерського обліку і, як наслідок, формування фінансової звітності. Виходячи з вимог, що пред' яв­ляються до фінансової звітності, облікова методологія не повинна бути упередженою, оскільки якість і корисність інформації залежать від принципів, на яких базується бухгалтерський облік, а також на існуючих обмеженнях щодо включення даних до звітів.

Дослідження питань теоретичного і методологічного проце­су формування фінансової звітності знайшли відображення в ро­ботах вітчизняних учених: М. Т. Білухи, Ф. Ф. Бутинця, С. Ф. Го­лова, В. Г. Горелкіна, Ю. І. Осадчого, В. В. Сопка, В. К. Савчука,

В. М. Пархоменка, О. І. Малишкіна, а також зарубіжних учених, зокрема таких як: Л. Бернстайн, Ван Бреда, Г. Велш, В. В. Кова­льов, Д. Колдуел, В. МакКензі, Д. Міддлтон, Б. Нідлз, Я. В. Со­колов, А. Д. Шеремет, Ж. Рішар та ін.

Основним джерелом інформації про економічну і фінансову діяльність підприємства є її щорічна (а також поквартальна чи щомісячна) звітність. Інформацією користуються менеджери під­приємства, її акціонери, контрагенти, державні органи регулю­вання, статистики і контролю, податкової адміністрації. Кожний з користувачів має свої специфічні цілі і напрями аналізу отрима­них даних. Ми розглядаємо фінансову звітність підприємства, на підставі якої можна скласти уявлення про його фінансову стій­кість, про борги підприємства і власний капітал, ефективність використання активів, балансову вартість звичайних акцій та ін­ші показники. Фінансова звітність безпосередньо пов' язана з управлінською звітністю (у літературі її також називають внут­рішньогосподарською, або адміністративною). Проте між ними є принципова різниця:

— управлінську звітність підприємство формує для власних потреб, тому вона конфіденційна. Фінансову звітність підприємс­тво складає для широкого кола користувачів. Річні фінансові зві­ти, публікуються в пресі, Інтернеті, інших засобах масової інфор­мації. Великі підприємства щорічно видають книги з річною звіт­ністю, що водночас є рекламою товарів, які вони виробляють, та послуг, що вони надають;

— управлінську звітність підприємство складає традиційними засобами і методами, які для нього більш зручні і прийнятні. Фі­нансова звітність регламентується національними і міжнародни­ми стандартами. Регламентація фінансової звітності дає змогу порівнювати показники підприємства в динаміці, визначати пер­спективи її розвитку. Національні органи статистики за показни­ками фінансової звітності одержують основу для розрахунку га­лузевих даних. Національні і міжнародні інвестиційні й інфор­маційні інститути на підставі фінансової звітності публікують аналітичні огляди економічного розвитку по країнах, регіонах, інтегрованих співтовариствах.

Сьогодні фінансова звітність господарюючих суб' єктів є ос­новним засобом комунікації і найважливішим елементом інфор­маційного забезпечення управління, крім того, концепція зістав­лення і публікації звітності знаходиться в основі побудови систе­ми національних стандартів у більшості економічно розвинутих країн. Тому формування інформаційної системи на підприємстві повинне враховувати всі аспекти його фінансово-господарської діяльності і забезпечити оптимізацію взаємозв' язків і залежності між усіма основними функціями управління, що дасть можли­вість використовувати дані для досягнення поставленої мети.

Однак, фінансова звітність як підсистема інформаційного за­безпечення управління підприємством має ряд недоліків, які об­межують його інформаційну місткість. До таких недоліків слід віднести грошовий вид усіх активів. Інформація за межами гро­шового віддзеркалення випадає зі сфери уваги фінансової звітно­сті; несвоєчасність надання інформації користувачам з причини періодичності її складання відповідно до законодавства (квартал, рік). Даний недолік розв' язується за допомогою комп' ютеризації облікового процесу, тобто інформація може бути отримана у будь-який час. Недоліком фінансової звітності також можна вва­жати нестабільність грошової одиниці, особливо під час інфля­ційних процесів. Тому, відпрацьовуючи стратегію розвитку гос­подарства, необхідно прогнозувати грошове визначення активів з урахуванням індексу інфляції; оцінку необоротних і оборотних активів за цінами їх придбання (хоча до останніх за новими пра­вилами обліку можна застосовувати правило якнайменшої оцін­ки), яка не завжди відповідає ринковій (поточній) ціні. Цей недо­лік пов' язаний з попереднім, а також з кон' юнктурними явищами на ринку товарів і послуг.

Ефективність ведення бухгалтерського обліку характеризуєть­ся можливістю одержувати повну, точну, достовірну та оператив­ну інформацію з фінансової звітності про стан підприємства і про зміни, що відбуваються. Проте цифри, що представлені у фінан­совій звітності, не несуть ніякої інформації про те, за допомогою яких методичних прийомів вони були отримані і, отже, прийняте на їх основі рішення не завжди може бути достатньо об' єктивним. Дійсно, збільшення запасів у балансі не обов' язково є наслідком їх придбання, але може бути наслідком зміни їх оцін­ки. Також і зниження прибутку звітного періоду не обов' язково викликано зниженням ефективності діяльності підприємства, а може бути наслідком зміни підходів до створення резервів. Ви­значення дійсних причин конкретних змін і правильного управ­лінського рішення можливо тільки за умови ознайомлення з об­ліковими принципами, якісними характеристиками і оцінкою, задопомогою яких сформована інформація фінансової звітності, тобто обліковою політикою підприємства.

Облікова політика підприємства повинна забезпечити своєчасне формування фінансової і управлінської інформації, її достовірність, об' єктивність, доступність і корисність для економічних рішень.

Для потреб моделі управління прибутком суб' єкта господарю­вання основне значення має Звіт про фінансові результати, у якому відображаються основні параметри формування прибутку суб' єкта господарювання за звітний період, а також баланс та примітки до фінансової звітності. Слід відмітити, що фінансова звітність має двояке значення для моделі управління прибутком суб' єкта господарювання, зокрема: по-перше, інформація фінан­сових звітів є основою для проведення ретроспективного аналізу фінансових результатів діяльності суб' єкта господарювання та фінансове математичного обґрунтування тенденцій, а також про­гнозування та планування основних фінансових показників гос­подарської діяльності суб' єкта господарювання; по-друге, фінан­сова інформація є доступною для зовнішніх осіб і може вико­ристовуватися ними для оцінки результатів діяльності суб' єкта господарювання, що висуває проблему інформаційної прозорості діяльності суб' єкта господарювання (далеко не завжди підприєм­ство радо йде на оприлюднення окремих фінансових даних щодо господарської діяльності), у тому числі, використання дозволе­них методів управління інформацією, що підлягає оприлюднен­ню у публічній фінансовій звітності.

Визначена проблема інформаційної прозорості господарської діяльності підприємства взагалі та моделі управління прибутком зокрема визначає форму узгодження та співставлення фінансово­го та управлінського обліку на підприємства, при цьому, як пра­вило, на підприємстві провадиться як фінансовий, так і управлін­ський облік, що є об' єктивною необхідністю та у жодному випадку не може розглядатися як порушення правових норм.

Оскільки система управлінської звітності повинна охоплювати всі рівні управління підприємством і покликана допомогти керів­ництву в процесі планування, контролю та оцінки результатів ді­яльності підприємства, то процес формування системи управлінсь­кої звітності можна розділити кілька взаємопов' язаних етапів:

— визначення цілей управлінської звітності;

— визначення потреби в інформації залежно від видів корис­тувачів;

— визначення джерел даних;

— розробка форм внутрішньої звітності;

— призначення відповідальних осіб і встановлення термінів її подання.

Впровадження налагодженої системи управлінської звітності забезпечить можливість одержання оперативної і якісної інфор­мації про поточні витрати, результати діяльності та підвищення ефективності прийнятих управлінських рішень.

Метою складання управлінської звітності є задоволення по­треб різних користувачів інформації для прийняття рішень по за­побіганню несприятливих відхилень. Складена відповідно до зав­дань управління і своєчасно подана управлінська звітність дозво­лить реалізувати найважливіші функції управління.

Слід підкреслити, що стандартного набору управлінських звітів та процедур контролю за ними не існує. До найважливі­ших завдань оперативного контролю відносяться: контроль за виконанням бюджету підприємства, виявлення відхилень та їх винуватців, аналіз причин їх виникнення, вибір коригуючих заходів.

Для нормального виконання функцій управління необхідна інформація, яку надає система управлінського обліку, що виявляє закономірності поведінки об' єктів управління і систематизує дані про всі види господарської діяльності підприємства, створюючи тим самим можливості підготовки і прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Однією з головних функцій системи управлінського обліку є планування стратегічних завдань підприємства і контроль за процесом їх виконання. Продуктом планування виступає бюджет. Для забезпечення ефективного контролю за допомогою звіту про виконання бюджету слід зіставляти фактичні результати з бю­джетом, скоригованим з урахуванням фактичних обсягів вироб­ництва та інших обставин. Вартість впровадження системи бю-джетування може бути різною, у першу чергу вона залежить від стану економіки та рівня економічної роботи на підприємстві, го­товності працівників економічних служб до переходу до впрова­дження бюджетування.

Для ефективного функціонування будь-якого підприємства необхідна оперативна звітність, як форма оберненого зв'язку. Створити систему управлінської звітності можна лише за наявно­сті: масиву основних даних, узгодженості змісту та форми звітів,функціонального підходу до накопичення та підсумовування ін­формації. Форми управлінської звітності можуть бути впрова­джені оптимальним шляхом, тобто за рахунок удосконалення і зміни форм аналітичного обліку. В окремих випадках передумо­вою формування системи управлінської звітності має стати впо­рядкування документообігу і формування чітких документопото-ків між центрами витрат, центрами відповідальності та цент­ральною бухгалтерією.

Загалом, і фінансовий, і управлінський облік використову­ється підприємством для вирішення різних завдань та цілей, хоча і базується при цьому на єдиній інформаційній базі та спільних методах та технологіях. Так, у загальному випадку, управлінський облік спрямований на інформаційне забезпечен­ня фінансового менеджменту (у тому числі, моделі управління прибутком) достовірними, повними та оперативними фінансо­вими даними щодо основних параметрів фінансово-госпо­дарської діяльності суб'єкта господарювання, фінансовий — вирішує питання зведення, обробки, оптимізації та підготовки фінансової інформації щодо господарської діяльності суб' єкта господарювання для оприлюднення через публічну фінансову звітність.

Дані, що є основою прийняття рішень, представляються у формі фінансових звітів відповідних звітних періодів. Тому неможливо переоцінити значення повної та достовірної інфор­мації про фінансовий стан та результати діяльності підприємс­тва при вирішенні поточних та перспективних господарських проблем. Для прийняття правильних управлінських рішень на рівні підприємства повинні використовуватись дані, які відпо­відають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозуміли­ми та прийнятними для користувачів. Як наслідок, процес під­готовки та складання фінансових звітів повинен бути орга­нізований відповідно до законодавства та забезпечувати кори­стувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності і фінансовий стан підприємст­ва. А так як є і зовнішні користувачі, то фінансова звітність за­безпечує у повній мірі їх потреби, пов' язані з інформацією про даний суб' єкт господарювання. Отже, фінансова звітність є провідною категорією, що покликана забезпечити користувачів в інформації і як наслідок створити умови для ефективної та цілеспрямованої роботи підприємства.

Література

1. Винсент Дж. Л. Пособия Эрнст энд Янг. Как понимать и исполь­зовать финансовую отчетность: Пер с англ. М.: Джон Уайли энд Санз, 1996. — 352 с.

2. Голов С. Ф., Єфіменко В. І. Фінансовий та управлінський облік.

К.: ТОВ «Автоінтерсервіс», 1996. — 544 с.

3. Грачова Р. Як визначити реальний фінансово-майновий стан сво­го підприємства // Дебет-Кредит. — 2000. — № 34. — С. 18—27.

4. Редченко К. І., Островсъкий І. В. Прогнозування і аналіз фінансо­вих звітів // Міжн. наукова конф. «Розвиток науки про бухгалтерський облік. — Житомир: ЖІТІ, 2000. — Ч. З. — С. 42—51.

5. Ришар Ж. Аудит и анализ хозяйственной деятельности предприя­тия / Пер. с франц. под ред. Л. П. Белых. М.: Аудит, ЮНИТИ, 2003.

— 375 с.

6. Уолш Карян. Ключові фінансові показники. Аналіз та управління розвитком підприємства: Пер. з англ. — К.: Всесвіт; Наукова думка, 2001. — 367 с.

Стаття надійшла до редакції 15.01. 2010 р.

УДК 657 С. В. Свірко

д-р екон. наук, доцент, професор кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ПРО ЧАСТКИ У СПІЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ВІДПОВІДНО ДО МСБОДС

В статье рассмотрены вопросы учета инвестиций в совместные предприятия в соответствии с Международными стандартами бух­галтерского учета в государственном секторе.

IIn the article the questions of accounting of interests in joint ventures in accordance with the International Public Sector Accounting Standards.

У статті розглянуто питання обліку інвестицій у сумісні підприємства відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку у державному секторі.

Ключевые слова: бухгалтерский учет, Международные стандарты бухгалтерского учета в государственном секторе, совместные предприятия, раскрытие информации.

© С. В. Свірко, 2010

339

Страницы:
1 


Похожие статьи

Д Є Свідерський - Вплив формування звітності на ефективність діяльності підприємства