Е Н Абільтарова - Основи охорони праці - страница 10

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 

 

6.1.3. Види електротравм

 

Розрізняють три види електротравм: місцеві, загальні та змішані (рис. 6.1).Види електротравм

іМісцеві


Загальні (електричні удари)

Змішані (місцеві та загальні)Електричний опік


1 ступіньЕлектричні знаки


2 ступіньМеталізація шкіри


3 ступіньМеханічні пошкодження


4 ступіньЕлектрофтальмія

 

 

Рис. 6.1. Види електротравм

 

Місцева електротравма - яскраво виражене місцеве порушення цілісності тканини тіла, у тому числі кісткових тканин, викликане дією електричного струму або електричної дуги. Характерні місцеві електротравми - це електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні пошкодження, електрофтальмія.

Електричний опік - це пошкодження поверхні тіла чи внутрішніх органів під дією електричної дуги або великих струмів, що проходять через тіло людини. Опіки бувають двох видів: струмовий і дуговий.

Струмовий опік обумовлений проходженням струму безпосередньо через тіло людини в результаті дотику до струмоведучої частини. Струмовий опік - наслідок перетворення електричної енергії в теплову. Струмові опіки виникають під час роботи в електроустановках відносно невеликої напруги (до 2 кВ) і є в більшості випадків опіками І або ІІ ступеня.

Дугові опіки можуть відбуватися в електроустановках, різних за величиною напруги. При цьому в установках 6...10 кВ дугові опікичастіше є результатом випадкових коротких замикань при виконанні робіт в електроустановках. В установках більш високих напруг дуга виникає в разі випадкового наближення людини до струмоведучих частин, які перебувають під напругою, на відстань, при якій відбувається пробій повітряного проміжку між ними, у випадку пошкодження ізолюючих захисних засобів, якими користується людина, у разі помилкових операцій з комутаційними апаратами тощо. В усіх цих випадках виникає потужна дуга, яка має високу температуру і велику енергію. У цих випадках ураження мають тяжкий характер і закінчуються, як правило, смертю потерпілого, причому тяжкість ураження збільшується зі збільшенням напруги електроустановки.

Електричні знаки - це чітко окреслені плями сірого, блідо-жовтого, лимонного кольорів на поверхні шкіри, круглої або овальної форми із заглибленням посередині. Вони бувають у вигляді подряпин, невеликих ран або ударів, бородавок, мозолів. Іноді форма знака відповідає формі струмоведучої частини, до якої доторкнулося людина. Електричні знаки безболісні і не вимагають лікування.

Металізація шкіри - це проникнення у верхні шари шкіри дрібних часток металу, який розплавився під дією електричної дуги. Уражена ділянка шкіри має шорстку поверхню, забарвлення якої визначається кольором з'єднань металу, який потрапив на шкіру: зелена - при контакті з міддю, сіра - з алюмінієм, синьо-зелена - з латунню, жовто-сіра - зі свинцем. Потерпілий відчуває на ураженій ділянці біль від опіків під дією теплоти занесеного в шкіру металу, а також напруження шкіри від присутності в ній стороннього тіла.

Механічні пошкодження виникають у результаті різких мимовільних скорочень м' язів під дією струму, що проходить через тіло людини. Внаслідок цього можуть статися порушення або припинення діяльності важливих систем організму людини, кровообігу і дихання, а також викликає клінічну смерть або електричний шок.

Електроофтальмія - запалення зовнішніх оболонок очей, що виникає під дією потужного потоку ультрафіолетових променів. Такеопромінення можливе під час утворення електричної дуги, яка, крім видимого світла, інтенсивно випромінює ультрафіолетові та інфрачервоні промені. Електроофтальмія виявляється через 2-5 годин після опромінення. При цьому спостерігається почервоніння та запалення слизових оболонок повік, гнійне виділення з очей, спазми повік і часткове осліплення. Потерпілий відчуває сильний головний біль і різкий біль в очах, який посилюється на світлі, у потерпілого виникає світлобоязнь. У тяжких випадках запалюється рогова оболонка ока і порушується її прозорість, розширюються судини рогової та слизової оболонок, звужується зіниця.

Електричний удар - збудження живих тканин організму електричним струмом, що проходить через нього. Воно супроводжується судомними скороченнями м' язів, у тому числі м' язів серця і легенів, внаслідок чого може статися порушення або припинення діяльності важливих систем організму людини, кровообігу і дихання, а також викликає клінічну смерть або електричний шок. Залежно від наслідків ураження розрізняють чотири ступеня електричних ударів:

- судомні скорочення м'язів без втрати свідомості;

II         - судомні скорочення м' язів із втратою свідомості без порушення дихання і кровообігу;

III      - втрата свідомості з порушенням серцевої діяльності чи дихання або серцевої діяльності і дихання разом;

IV   - клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу.
Клінічна смерть - це перехідний період від життя до смерті, що

настає з моменту зупинки серцевої діяльності і легенів і триває 6...8 хвилин, доки не загинули клітини головного мозку. Після цього настає біологічна смерть - припинення біологічних процесів у клітинах і тканинах організму і розпадання білкових структур. Ознаки клінічної смерті: зупинка та фібриляція серця, відсутність дихання, шкіра синювата, зіниці очей різко розширені внаслідок кисневого голодування кори головного мозку і не реагують на світло.Крім електричних ударів, одним із різновидів загальних електротравм є електричний шок - тяжка нервово-рефлекторна реакція організму на подразнення електричним струмом. При шоці виникають глибокі розлади дихання, кровообігу, нервової системи та інших систем організму. Відразу після дії струму настає фаза збудження організму: з' являється реакція на біль, підвищується артеріальний тиск. Потім настає фаза гальмування: виснажується нервова система, знижується артеріальний тиск, змінюється пульс, настає стан депресії. Шоковий стан може тривати від декількох десятків хвилин до кількох діб, а потім може настати одужання або біологічна смерть.

 

 

 

 

6.2.  Фактори, що впливають

на наслідки ураження електричним струмом

 

 

Чинники, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом, поділяються на три групи: електричного характеру, неелектричного характеру і чинники виробничого середовища (рис. 6.2).

Основні чинники електричного характеру - це величина струму, що проходить крізь людину, напруга, під яку вона потрапляє, опір її тіла, рід і частота струму.
Індивідуальні особливості і стан організму людини

Вологість повітряТривалість дії струму

Запиленість

повітряРід і частота струму


Раптовість і непередбачува- |—І ність дії струму

Наявність у

повітрі хімічних

речовинРис. 6.2. Класифікація факторів, що впливають на наслідки ураження електричним струмом


Величина струму, що проходить крізь тіло людини, безпосередньо і найбільше впливає на тяжкість ураження електричним струмом. При цьому ступінь негативного впливу на організм людини збільшується із зростанням струму. За характером дії струм оцінюють так, як наведено у табл. 6.1.
Із наведеної таблиці можна виділити декілька характерних значень струмів:

-  пороговый відчутний струм - найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через організм людини відчутні подразнення;

-     пороговий невідпускаючий струм - найменше значення електричного струму, яке викликає судомні скорочення м'язів руки, у котрій затиснутий провідник, що унеможливлює самостійне звільнення людини від струму;

-    пороговий фібриляційний (смертельно небезпечний) струм -найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через тіло людини фібриляцію серця.

У табл. 6.2 наведено порогові значення сили струму при його проходженні через тіло людини шляхом "рука-рука" або "рука-ноги".
Гранично допустимий струм, що проходить крізь тіло людини при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки, не повинен перевищувати 0,3 мА для змінного струму і 1 мА для постійного.

Електрична напруга також впливає на наслідок ураження людини, але лише тією мірою, в якій її величина визначає силу струму, що проходить через тіло людини. Із зростанням напруги, прикладеної до тіла людини, опір шкіри зменшується в десятки разів, відповідно зменшується і опір тіла в цілому; він наближається до опору внутрішніх органів тканин тіла, тобто до свого найменшого значення (300-500 Ом). Пробій рогового шару шкіри відбувається за напруги 50-200 В. Умовно безпечною для життя людини прийнято вважати напругу, що не перевищує 42 В змінного струму (в Україні така стандартна напруга становить 36 та 12 В), при який не повинен статися пробій шкіри людини.

Електричний опір тіла людини - чинник, що визначає значення сили струму, що проходить через людину в момент поразки. Чим менше опір, тим більше виявиться сила струму в ланцюзі поразки за іншими рівними обставинами.

Унаслідок неоднакового складу тканин - шкіри, кістки, жирова тканина мають великий опір, тоді як м' язова тканина, лімфа, кров і особливо спинний мозок і нервові волокна - малий опір (табл. 6.3).
Із наведених даних видно, що шкіра є основним фактором, що визначає опір тіла людини в цілому.

Опір шкіри різко знижується при ушкодженні її рогового шару, наявності вологи на її поверхні, збільшення потовиділення, забрудненні. Крім перерахованих чинників, на опір шкіри впливають щільність і площа контактів, величина прикладеної напруги, величина струму і час його дії. Зі збільшенням величини напруги, струму і часу його дії опір шкіри, а також тіла людини в цілому падає. Так, якщо при напрузі в декілька вольт опір тіла людини перевищує 10 000 Ом, то при напрузі 100 В він знижується до 1500 Ом, а при напрузі більше 1000 В - до 300 Ом.

Опір тіла людини залежить від її статі і віку: у жінок він менший, ніж у чоловіків, у дітей менший, ніж у дорослих, у молодих людей менший, ніж у літніх. Спричиняється така залежність товщиною і ступенем огрубіння верхнього шару шкіри.

На опір тіла людини впливає психічний і фізичний стан людини. Зокрема: хвороба, стомлюваність, голод, сп'яніння, емоційне збудження - знижують величину опору.

Вид та частота струму, що проходить через тіло людини, також впливають на наслідки ураження. Постійний струм приблизно в 4-5 разів безпечніший за змінний. Це пов'язано з тим, що постійний струм у порівнянні зі змінним промислової частоти такого значення викликає більш слабші скорочення м' язів та менш неприємні

v J

відчуття. Його дія, в основному, теплова. Однак, слід зауважити, що вищезазначене  стосовно  порівняльної  небезпеки  постійного тазмінного струму є справедливим лише для напруги до 500 В. При більш високих напругах постійний струм стає не безпечнішим ніж змінний.

Частота змінного струму також відіграє важливе значення стосовно питань електробезпеки. Так найбільш небезпечним вважається змінний струм частотою 20-100 Гц. При частоті менший ніж 20 або більший за 100 Гц небезпека ураження струмом помітно зменшується. Струм частотою понад 500 кГц не може смертельно уразити людину, однак дуже часто викликає опіки.

Основними чинниками неелектричного характеру є шлях струму через людину, тривалість дії струму, індивідуальні особливості і стан організму людини, раптовість та непередбачуваність дії струму.

Шлях струму через тіло людини суттєво впливає на тяжкість ураження. Особливо небезпечно, коли струм проходить через життєво важливі органи і безпосередньо на них впливає.

Якщо струм не проходить через життєво важливі органи, то він може впливати на них тільки рефлекторно - через центральну нервову систему, а вірогідність ураження цих органів менша.

Серед випадків із тяжкими і смертельними наслідками частіше спостерігаються петлі "рука-рука" (40 %); "права рука - ноги" (20 %);



Можливі шляхи струму через тіло людини називають петлями струму. Існує багато можливих шляхів проходження струму через тіло людини, найбільш поширені серед них наведені на рис. 6.3."ліва рука - ноги" (17 %). Особливо небезпечними є петлі "голова -руки" і "голова - ноги", але трапляються вони досить рідко.

Тривалість дії струму на організм людини істотно впливає на наслідки ураження: чим більший час струм протікає через тіло людини, тим він небезпечніший. При протіканні електричного струму через організм людини в місці контакту з провідником верхній шар шкіри (епідерміс) швидко руйнується, електричний опір тіла зменшується, струм зростає і негативна дія електроструму посилюється. Крім того, з часом зростають (накопичуються) негативні наслідки дії струму на організм.

Значний вплив на результат ураження при електротравмах мають індивідуальні особливості людини. Характер дії струму залежить від маси тіла людини і його фізичного стану. Здорові і фізично міцні люди легше переносять електричні удари. Підвищена чутливість до електричного струму відмічена у осіб, які страждають на хвороби шкіри, серцево-судинної системи, органів внутрішньої секреції.

Більш уразливі до дії електричного струму люди, що мають підвищену пітливість. У стані збудження нервової системи, депресії, стомлення, стані сп' яніння і після нього люди дуже чутливі до струму.

Чинник раптовості дії струму. Вплив цього чинника на тяжкість ураження обумовлюється тим, що за несподіваного потрапляння людини під напругу захисні функції організму не налаштовані на небезпеку. Експериментально встановлено, що якщо людина чітко усвідомлює загрозу можливості потрапити під напругу, то у разі реалізації цієї загрози значення порогових струмів на 30-50 % вищі. І, навпаки, якщо така загроза не усвідомлюється, і дія струму проявляється несподівано, то значення порогових струмів буде меншим.

Чинниками виробничого середовища, які впливають на небезпеку ураження людини електричним струмом, є температура повітря, вологість повітря, запиленість повітря, наявність у повітрі хімічно активних домішок тощо.Із підвищенням температури повітря посилюється потовиділення, зволожуються одяг, взуття. Це призводить до зниження опору на ділянці включення людини в електричну мережу.

Підвищення вологості знижує опір ізоляції електроустановки, що є одним із важливих чинників електробезпеки.

Запиленість повітря також негативно впливає на опір ізоляції установки, сприяє переходу напруги на неструмоведучі частини установки, коротким замиканням тощо і, таким чином, підвищує небезпеку електротравм.

Забруднення повітря хімічно активним речовинами, а також біологічне середовище, що у вигляді плісняви утворюється на електрообладнанні, негативно впливає на стан ізоляції електроустановок, зменшує опір на ділянці включення людини в електромережу за рахунок зниження перехідного опору між струмоведучими частинами і тілом людини і, таким чином, підвищує небезпеку ураження електричним струмом.

Відповідно до ПВЕ приміщення за характером навколишнього середовища поділяються на:

-      сухі, у яких відносна вологість повітря не перевищує 60 %;

-      вологі, у яких відносна вологість повітря знаходиться в межах 60-75 %;

-      сирі, у яких відносна вологість повітря перевищує 75 %;

-      особливо вологі, у яких відносна вологість повітря близька до 100 % (на стелі, стінах, обладнанні конденсується волога);

-      гарячі, у яких температура повітря впродовж доби перевищує 350 С;

-      запилені, у яких за умовами виробництва виділяється пил у такій кількості, що він не може осідати на дротах, проникати всередину споживачів електроенергії. Запилені приміщення поділяються на приміщення із струмопровідним та не струмопровідним пилом;

з хімічно-активним середовищем, у якому постійно або впродовж тривалого часу виділяються агресивні випари або гази, що призводять до руйнування ізоляції та струмоведучих частин електрообладнання.6.3.  Класифікація приміщень за ступенем

небезпеки ураження електричним струмом

 

 

Відповідно до Правил устройства электроустановок (ПУЭ) усі приміщення за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом поділяються на три класи:

                без підвищеної безпеки;

                зпідвищеною безпекою;

                особливо небезпечні.

Приміщення без підвищеної небезпеки - це сухі незапилені приміщення з нормальною температурою повітря та ізолюючими підлогами. Монтаж електричних улаштувань можна виконувати, застосовуючи дріт без підвищеної ізоляції з установкою будь-яких вимикачів, штепсельних розеток і світильників.

Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються такими умовами:

-      відносна вологість повітря перевищує 75 %;

-      температура повітря в приміщенні більше однієї доби перевищує 350С;

-      струмопровідна підлога - металева, бетонна, цегляна, земляна тощо;

-      струмопровідний пил;

-      можливість одночасного доторкання людини до неструмоведучих частин електроустановки і до металоконструкцій, що мають контакт із землею.

Приміщення особливо небезпечні характеризуються наступними умовами:

-      відносна вологість повітря близька до 100 % (стеля, стіни, речі, що знаходяться у приміщенні, покриті вологою);

хімічно активне або органічне середовище, а саме постійно або протягом тривалого часу міститься агресивна пара, гази, рідини, утворюються відкладення або пліснява, які руйнують ізоляцію і струмоведучі частини електрообладнання;- одночасна наявність двох або більше умов, властивих приміщенням з підвищеною небезпекою.

Для надзвичайно небезпечних приміщень правилами передбачається роздільне прокладання дроту з якісною ізоляцією, спеціальної конструкції вимикачі, електродвигуни, пускова і освітлювальна арматура.

Категорію приміщень і умов роботи за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом визначають особи, відповідальні за електрогосподарство, виходячи з місцевих умов і відповідно до наведеної класифікації.

 

 

 

 

6.4.  Умови ураження людини небезпечним струмом

 

 

6.4.1. Ураження електричним струмом при дотику або наближенні до струмоведучих частин

 

Усі випадки ураження людини електричним струмом у результаті електричного удару можливі тільки в разі замикання електричного кола через людину під час дотику людини не менш ніж до двох місць кола, між якими є напруга.

Небезпека такого дотику оцінюється значенням струму, що проходить через людину, і залежить від таких факторів: напруги електромережі; схеми електромережі, режиму роботи нейтралі, ступеня ізоляції струмоведучих мереж від землі, схеми замикання кола струму через людину.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 


Похожие статьи

Е Н Абільтарова - Основи охорони праці