Е Н Абільтарова - Основи охорони праці - страница 13

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 

Небезпека ураження електричним струмом може виникнути: при зниженні опору ізоляції фаз відносно землі в результаті пошкодження; замиканні фаз на корпус електрообладнання; при появі в мережі більш високої напруги в результаті замикання між проводами повітряних ліній різних напруг або в результаті замикання в трансформаторі між обмотками вищої і нижчої напруги; під час випадкового дотику людини до струмоведучих частин електрообладнання, що перебуває під напругою.

У кожному із вказаних випадків у мережі відбуваються зміни електричних параметрів, що і служить імпульсом для спрацювання пристрою захисного вимикання.

Основними частинами пристрою захисного вимикання є прилад захисного вимикання і автоматичний вимикач.Прилад захисного вимикання - це сукупність окремих елементів, які реагують на зміни певного параметра електричної мережі і подають сигнал на вимикання автоматичного вимикача. Такими елементами є:

-    датчик - пристрій, що сприймає зміни параметра і перетворює його у відповідний сигнал (зазвичай датчиками служать реле різних типів);

-    підсилювач, що призначений для підсилення сигналу датчика, якщо сигнал недостатній для вимикання вимикача;

-    кола захисного вимикання;

-    допоміжні елементи (сигнальні лампи, вимірювальні прилади тощо).

Автоматичний вимикач служить для вимикання електроустановки, яка захищається,у разі надходження відповідного сигналу від пристрою захисного вимикання. У мережах до 1000 В автоматичними вимикачами можуть бути: контактори з електромагнітним керуванням у вигляді котушки, яка утримує; магнітні пускачі із тепловим реле для автоматичного вимикання в разі перевантаження; автомати.

ГОСТ 12.4.155-85. "ССБТ. Устройства защитного отключения. Классификация. Общие технические требования" встановлює класифікацію та типи пристроїв захисного викання. Так, кожний пристрій залежно від типу улаштування і його призначення реагує на струми витікання, струм замикання на землю, напругу корпусу відносно землі, напругу фази відносно землі, напругу нульової послідовності, струм нульової послідовності і оперативний струм. Застосовуються також пристрої, засновані на вентильних схемах, які реагують на зміни випрямлених струмів, що надходять від вентилів, підключених до фазних проводів мережі, що контролюється. Широко застосовуються комбіновані пристрої, які реагують на зміни декількох параметрів.

Існує багато схем захисного вимикання. Як приклад розглянемо схему пристрою захисного відключення, що реагує на струм нульової послідовності (рис. 6.21). Принцип їх дії полягає в швидкомувідключенні ділянки мережі або споживача електроенергії, якщо струм нульової послідовності перевищує деяке значення, при якому напруга дотику до корпусу або струмоведучої частини, що знаходиться  під  напругою,  має  найбільше  тривале допустиме


значення.

Датчиком в даній схемі служить трансформатор струму нульової послідовності, який призначений для формування сигналу при появі струму витоку на землю. Для посилення сигналу і видачі команди на відключення призначено реле витоку, яке включає схему посилення (двохкаскадний транзисторний підсилювач), перемикач уставок захисту і ланцюг контролю справності. Сфера застосування приладу захисного вимикання, що реагує на струм нульової послідовності, -мережі будь-якої напруги як із заземленою, так і з ізольованою нейтраллю.Перевагами даних видів пристроїв, що реагують на струм нульової послідовності, є можливість вживання в мережах напруги з різними режимами нейтралі, висока міра надійності роботи, тобто мала кількість помилкових відключень, незалежність роботи пристрою від значення опору заземлень і опору нульового провідника.

 

 

 

 

6.7.  Система електрозахисних засобів

 

 

6.7.1. Класифікація електрозахисних засобів

 

Електрозахисні засоби - вироби, що переносяться і перевозяться, які служать для захисту людей, працюючих з електроустановками, від ураження електричним струмом, дії електричної дуги та електромагнітного поля.

ДНАОП 1.1.10-1.07-01 "Правила експлуатації електрозахисних засобів" встановлює перелік засобів захисту, вимоги до них, обсяги і норми випробувань, порядок застосування, зберігання їх, а також норми комплектування засобами захисту електроустановок і виробничих бригад.

Залежно від призначення електрозахисні засоби поділяються на ізолювальні (ізолюючі штанги, кліщі, накладки, діелектричні рукавиці тощо), огороджувальні (огородження, щитки, ширми, плакати) та запобіжні (окуляри, каски, запобіжні пояси, рукавиці для захисту рук).

Відповідно до ДНАОП 1.1.10-1.07-01 "Правила експлуатації електрозахисних засобів" ізолювальні електрозахисні засоби поділяються на основні і додаткові.

Основні ізолювальні електрозахисні засоби, які повинні застосовуватись в електроустановках, наведено в табл. 6.6.
Крім наведених в таблицях засобів захисту в електроустановках повинні застосовуватись такі ЗІЗ:

-      захисні каски - для захисту голови;

-      захисні окуляри і щитки - для захисту очей і обличчя;

-      протигази і респіратори - для захисту органів дихання;

рукавиці - для захисту рук;- запобіжні пояси та страхувальні канати.

Основні види електрозахисних засобів наведені на рис. 6.18.
Рис. 6.18. Електрозахисні засоби а - ізолювальні кліщі до 1000 В; б - ізолювальна штанга; в - покажчик напруги; г - сигналізатор напруги; д - переносні заземлення; е - ізолювальна підставка; є - діелектричний килим; ж - електровимірювальні кліщі; з - інструмент з ізолювальним покриттям; и - діелектричні рукавички; к - діелектричні боти; л - діелектричні калоши

 

Відповідальність за своєчасне забезпечення працівників і комплектування електроустановок випробуваними засобами захисту відповідно до норм комплектування, організацію належних умов зберігання, створення необхідного запасу, своєчасне проведення періодичних оглядів і випробувань, вилучення непридатних засобів і за організацію обліку їх несе власник цих засобів відповідно до НПАОП 0.00-4.01-08 "Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту".

 

 

 

 

6.7.2. Зберігання електрозахисних засобів

 

Засоби захисту необхідно зберігати і перевозити з дотриманням умов, що забезпечують виконання вимог заводів-виробників. Вони повинні бути захищені від зволоження, забруднення і механічних пошкоджень. Засоби захисту необхідно зберігати в закритих приміщеннях.

Засоби захисту з гуми та синтетичних матеріалів, що знаходяться в  експлуатації,  необхідно зберігати в  спеціальних шафах, настелажах, полицях, в ящиках, сумках або в чохлах. Вони повинні бути захищені від впливу мастил, бензину, кислот, лугів та інших руйнівних речовин, а також від прямої дії сонячних променів і тепловипромінювання нагрівальних приладів.

Засоби захисту з гуми та синтетичних матеріалів, що знаходяться на складі, необхідно зберігати в сухому приміщенні за температури від 0 °С до плюс 25 °С.

Місця зберігання засобів захисту повинні бути обладнані гаками або кронштейнами для штанг, ізолювальних кліщів, переносних заземлень, плакатів і знаків безпеки, а також шафами, стелажами для діелектричних рукавичок, ботів, калош, килимів, ковпаків, ізолювальних накладок і підставок, рукавиць, запобіжних поясів і страхувальних канатів, захисних окулярів і масок, протигазів, покажчиків напруги тощо Г ДНАОП 1.1.10-1.07-01 "Правила експлуатації електрозахисних засобів"!.

 

 

 

 

6.7.3. Контроль за станом засобів захисту та їх облік

 

Усі електрозахисні засоби і запобіжні пояси, що перебувають в експлуатації, повинні мати інвентарні номери, за винятком захисних касок, діелектричних килимів, ізолювальних підставок, плакатів і знаків безпеки, захисних огороджень, а також штанг, які застосовують для перенесення і вирівнювання потенціалів.

Допускається використовувати для електрозахисних засобів і запобіжних поясів заводські номери.

Порядок нумерації для кожного виду засобів захисту встановлюють на підприємстві.

Інвентарний номер на засіб захисту необхідно наносити будь-яким способом, який не погіршує механічних або ізоляційних властивостей засобу захисту. Наприклад, інвентарний номер наносять фарбою або вибивають на металі безпосередньо на засобах захисту або на спеціальній бирці, що кріпиться до засобу захисту.Якщо засіб захисту складається з кількох частин, які рознімаються, то загальний номер необхідно ставити на кожній частині.

У підрозділах підприємств і організацій, які застосовують засоби захисту, необхідно вести "Журнал обліку та зберігання засобів захисту". Наявність і стан усіх засобів захисту повинні перевірятись періодичним оглядом не рідше 1 разу на 6 міс. працівником, який відповідає за їхній стан, із записом результатів огляду в журнал.

Засоби захисту, що видані для індивідуального користування, також необхідно зареєструвати в журналі.

 

 

 

 

6.7.4. Випробування електрозахисних засобів

 

Під час експлуатації засоби захисту повинні проходити такі випробування:

-      експлуатаційні;

-      періодичні;

-     позачергові - після ремонту, заміни будь-яких деталей, за наявності ознак несправності.

Позачергові випробування засобів захисту повинні проводитись за нормами експлуатаційних випробувань.

На підприємствах-виробниках засобів захисту повинні проводитись приймально-здавальні, періодичні та типові механічні та електричні випробування засобів захисту, результати яких повинні оформлятись згідно з ДНАОП 1.1.10-1.07-01 "Правила експлуатації електрозахисних засобів".

Механічні та електричні експлуатаційні випробування засобів захисту, а також електричні приймально-здавальні випробування засобів захисту повинні проводитись за нормами, наведеними у ДНАОП 1.1.10-1.07-01 "Правила експлуатації електрозахисних засобів".

Під час проведення випробувань засобів захисту повинні перевірятись їхні механічні та електричні характеристики. Механічнівипробування засобів захисту повинні проводитись перед електричними.

Результати електричних і механічних випробувань засобів захисту необхідно записувати в спеціальний журнал у лабораторії, де проводять випробування. За наявності великої кількості засобів захисту з діелектричної гуми результати їхніх випробувань необхідно записувати в окремий "Журнал випробувань засобів захисту з діелектричної гуми (рукавичок, ботів, діелектричних калош та ізолювальних накладок)" згідно з ДНАОП 1.1.10-1.07-01 "Правила експлуатації електрозахисних засобів".

Усі електричні випробування електрозахисних засобів з використанням підвищеної напруги повинні проводити спеціально навчені працівники.

Кожний засіб захисту перед проведенням випробувань необхідно оглянути - з метою перевірки розмірів, справності, комплектності, стану ізоляційної поверхні, наявності номера.

Основні засоби захисту повинні проходити випробовування напругою:

-       3-кратною лінійною, але не менше 40 кВ - засоби захисту, що застосовуються в електроустановках напругою від 1 до 35 кВ включно;

-       3-кратною фазною - засоби захисту, що застосовуються в електроустановках напругою 110 кВ і більше.

Додаткові засоби захисту повинні проходити електричні експлуатаційні випробування, а також приймально-здавальні випробування повинні проводитися за нормами, наведеними у ДНАОП 1.1.10-1.07-01 "Правила експлуатації електрозахисних засобів".

У разі виникнення пробою, перекриття по поверхні, поверхневих розрядів, збільшення протікання струмів через засоби захисту до значень, які перевищують нормовані, а також за наявності місцевих нагрівань від електричних втрат засіб захисту бракують і вилучають з експлуатації.Вимоги випробування до окремих видів засобів захисту наведено у ДНАОП 1.1.10-1.07-01 "Правила експлуатації електрозахисних засобів".

 

 

 

 

6.7.5. Правила застосування електрозахисних засобів

 

Електрозахисні засоби необхідно застосовувати в закритих електроустановках, а у відкритих електроустановках і на повітряних лініях електропередавання - тільки в суху погоду.

Просто неба в сиру погоду необхідно застосовувати тільки засоби захисту спеціальної конструкції, призначені для виконання робіт за таких умов. Забороняється використовувати електрозахисні засоби в паморозь, мряку та під час опадів.

Застосовувати ізолювальні штанги (крім вимірювальних), переносні заземлення, штанги-пилососи, покажчики напруги, ізолювальні та електровимірювальні кліщі дозволяється:

-         в електроустановках напругою від 1 до 35 кВ - тільки із застосуванням діелектричних рукавичок;

-         в електроустановках 110 кВ і більше, причому застосування діелектричних рукавичок разом з електрозахисними засобами повинно регламентуватись інструкціями з експлуатації цих виробів.

Застосовувати діелектричні рукавички під час виконання робіт в електроустановках з використанням вимірювальних штанг не обов'язково.

В електроустановках забороняється користуватись засобами захисту з терміном придатності, що минув.

Вимоги застосування окремих видів засобів захисту наведені у ДНАОП 1.1.10-1.07-01 "Правила експлуатації електрозахисних засобів".6.8.  Організація безпечної експлуатації електроустановок

 

 

Основні організаційні й технічні вимоги до експлуатації електроустановок та електрообладнання споживачів встановлюються Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів та ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок". Дані правила поширюються на діючі електроустановки напругою до 150 кВ включно, які належать споживачам електричної енергії, незалежно від форм власності та відомчої належності, а також на електроустановки населення напругою понад 1000 В.

 

 

 

 

6.8.1. Вимоги до працівників

 

Обслуговування електроустановок споживачів, обслуговування установок електротехнологічних процесів повинні здійснювати спеціально підготовлені електротехнічні працівники та електротехнологічні працівники. Перелік посад та професій електротехнічних та електротехнологічних працівників, яким необхідно мати відповідну групу з електробезпеки, затверджує роботодавець.

Працівники, які обслуговують електроустановки споживачів або технологічні процеси, які базуються на використанні електричної енергії, повинні мати вік понад 18 років.

При прийнятті на роботу, а також періодично стан здоров' я працівників повинен засвідчуватися медичним оглядом.

Для отримання групи I достатньо пройти інструктаж з електробезпеки в даній електроустановці з оформленням у журналі інструктажу. Видавати посвідчення працівникам з групою I не вимагається.

Працівникам віком молодше 18 років не дозволяється присвоювати групу вище II.Для отримання чергової групи з електробезпеки необхідно мати мінімальний стаж роботи в електроустановках з попередньою групою, зазначений у ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок".

Для отримання груп II - V працівники повинні:

-    мати чітке уявлення про небезпеку, пов' язану з роботою в електроустановках;

-    знати та вміти застосовувати на практиці ці та інші правила безпеки в обсязі, що відноситься до роботи, яка виконується;

-    знати будову і принцип дії електроустановок;

-    вміти практично надавати першу допомогу потерпілим у разі нещасних випадків.

Крім того, для отримання груп III, IV і V необхідно знати компоновку електроустановок та вміти організувати безпечне проведення робіт.

 

 

 

 

6.8.2. Навчання та інструктажі з електробезпеки

 

Навчання з технічної експлуатації електроустановок включає такі форми роботи з працівниками, що обслуговують електричні установки: проведення самого навчання з питань технічної експлуатації електроустановок, правил пожежної безпеки, перевірку знань з цих питань, а також інструктажі, стажування, дублювання, проведення аварійних тренувань та допуск до роботи.

Електротехнічні та електротехнологічні працівники повинні проходити інструктажі. Проведення інструктажів можна здійснювати разом з інструктажами з охорони праці і фіксувати у відповідному журналі. Відповідальність за організацію та проведення інструктажів, усіх форм навчання та перевірки знань з питань технології робіт, пожежної безпеки та охорони праці покладається на роботодавця.

У процесі трудової діяльності працівники проходять такі види навчання з питань технічної експлуатації електроустановок:

-    - професійне навчання кадрів на виробництві;періодичне навчання;

-    щорічне навчання на виробництві.

Особи, відповідальні за електрогосподарство, проходять не рідше одного разу на три роки періодичне навчання з питань технічної експлуатації електроустановок.

Щорічне навчання на виробництві проходять електротехнічні та електротехнологічні працівники, які зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба в професійному доборі. Списки цих працівників щорічно складаються та затверджуються роботодавцем.

Новопризначені працівники, що прийняті на роботу, пов'язану з обслуговуванням електроустановок, або при перерві в роботі понад один рік, проходять первинну перевірку знань. Первинна перевірка знань працівників повинна проводитись у терміни, установлені програмами і планами їх підготовки.

Періодичність навчання та періодичної перевірки знань з питань технології робіт, правил пожежної безпеки та охорони праці з присвоєнням відповідної групи з електробезпеки проводиться в такі терміни:

-    первинне навчання та перевірка знань усіх працівників до початку виконання роботи;

-    для працівників, які безпосередньо організовують та проводять роботи з оперативного обслуговування діючих електроустановок чи виконують у них налагоджувальні, електромонтажні, ремонтні, профілактичні випробування або експлуатують електроустановки у вибухонебезпечних, пожежонебезпечних зонах, - один раз на рік;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 


Похожие статьи

Е Н Абільтарова - Основи охорони праці