Е Н Абільтарова - Основи охорони праці - страница 15

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 

Ні в якому разу не можна закопувати потерпілого в землю, то що це завдасть йому шкоди і призведе до втрати дорогих для його врятування хвилин.

 

 

 

 

6.9.5. Способи оживлення організму у випадку клінічної смерті

 

До способів оживлення організму у випадку клінічної смерті належать штучне дихання та непрямий масаж серця.

Штучне дихання здійснюється в тих випадках, коли потерпілий не дихає, або дихає дуже погано, а також якщо його дихання постійно погіршується незалежно від того, чим це викликано: ураженням електричним струмом, отруєнням, утоплення тощо.

Найефективнішим способом штучного дихання є вдування повітря в ніс або рот потерпілого. Такий спосіб називають "рот до рота" або "рот до носа". У ніс вдувають повітря тоді, коли у хворого ушкодженні губи, нижня або верхня щелепа.

Для проведення штучного дихання потерпілого слід покласти на спину, розстебнути одяг, що заважає диханню. Перед тим, як розпочати штучне дихання, необхідно в першу чергу забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів, які у непритомного потерпілого, що лежить на спині, завжди закриті запалим язиком. Крім того, у порожнині рота може знаходитись сторонній вміст (блювотні маси, зсунуті зубні протези, пісок, мул, трава), який необхідно видалити пальцем, обгорнутим носовою хустинкою або бинтом (рис. 6.24, а). Після цього той, хто надає допомогу, розташовується збоку від голови потерпілого, одну руку підсовує під його шию, а долонею лівої руки надавлює на його лоб, максимально закидаючи голову назад (рис. 6.24, б). При цьому корінь язика піднімається   і   звільняє   вхід  до   гортані,   а   рот потерпілого
відкривається. Той, хто надає допомогу, нахиляється до обличчя потерпілого, робить глибокий вдих відкритим ротом, щільно охоплює губами відкритий рот потерпілого і робить енергійний видих, з деяким зусиллям вдуваючи повітря в його рот; одночасно він закриває ніс потерпілого щокою або пальцями руки, яка знаходиться на лобі (рис. 6.24, в).

При цьому обов' язково треба спостерігати за грудною кліткою потерпілого, яка повинна підніматися. Як тільки грудна клітка піднялася, вдування повітря призупиняють, той, хто надає допомогу, повертає своє обличчя вбік, при цьому відбувається пасивний видих потерпілого.

Якщо у потерпілого добре визначається пульс і необхідне тільки штучне дихання, то інтервал між штучними вдихами повинен складати 5 с (12 дихальних циклів на хвилину).

Якщо після вдування повітря грудна клітка не розширюється, необхідно висунути нижню щелепу потерпілого вперед. Для цього чотирма пальцями обох рук захоплюють нижню щелепу потерпілого ззаду за кути і, впираючись великими пальцями в її край нижче рота, відтягують і висувають щелепу вперед так, щоб нижні зуби стояли спереду верхніх (рис. 6.25).
Якщо щелепи потерпілого міцно стиснуті і відкрити рот не вдається, треба проводити штучне дихання способом "рот в ніс". Для цього однією долонею зафіксуйте голову потерпілого, а іншою обхопите його підборіддя. Висуньте нижню щелепу трохи вперед і щільно стуліть її у верхній. Губи затисніть великим пальцем. Наберіть у легені повітря. Щільно обхватите губами підставу носа потерпілого, але так, щоб не затискати носові отвори, і енергійно вдуйте в нього повітря. Звільните ніс, стежите за пасивним видихом (рис. 6.26).6.9.6. Зовнішній масаж серця

 

При тяжких ушкодженнях часом припиняється дихання і серцева діяльність. Тоді у потерпілого настає так звана клінічна смерть. У нього не промацується пульсація сонної артерії на шиї, не прослуховується серцебиття, припиняється дихання, зіниці розширюються, шкірні покриви й слизові оболонки губ - синюшні. Через 5-6 хвилин після настання клінічної смерті відбуваються необоротні зміни в нервових клітинах центрів головного мозку, що керують життєво важливими функціями організму. Внаслідок цього настає біологічна смерть. З клінічної смерті потерпілого можуть вивести лише негайні (не пізніше як через 4-10 хвилин після її настання) й енергійні заходи, спрямовані на відновлення серцевої діяльності та дихання.

У разі зупинки серця, не гаючи ні секунди, потерпілого треба укласти на рівну жорстку основу: лавку, підлогу, у крайньому випадку підкласти під спину дошку.


Якщо допомогу надає одна особа, вона розташовується на колінах збоку від потерпілого (поряд з ним), і, нахилившись, робить два швидких енергійних вдування (способом "з рота в рот" або "з рота в ніс"), потім відхиляється назад, залишаючись з того ж боку від потерпілого, долоню однієї руки кладе на нижню половину грудини (відступивши на два пальці вище від її нижнього краю), а пальці піднімає (рис. 6.27).
Долоню другої руки треба покласти зверху першої поперек або вздовж і натискати, допомагаючи нахилом свого тулуба. Руки при натисканні повинні бути випростані у ліктьових суглобах.

Натискання треба проводити різкими поштовхами так, щоб зміщати грудину щораз на 4-5 см, тривалість натискання не більше 0,5 с, інтервал між двома натисканнями 0,5 с. У паузах руки з грудини не знімають, пальці залишаються прямими, руки повністю випростані у ліктьових суглобах.

Якщо оживлення проводить одна особа, то на кожні два вдування вона робить 15 натискань на грудину. За 1 хв необхідно зробити не менше 60 натискань і 12 вдувань, тобто виконати 72 маніпуляції, то темп реанімаційних заходів повинен бути високим.

Якщо участь у реанімації беруть дві особи (рис. 6.28) співвідношення "дихання-масаж" становить 1: 5. Під час штучного вдиху потерпілого той, хто робить масаж серця, натискання не проводить, тому що зусилля, які розвиваються при натисканні, значно більше, ніж при вдуванні.
Якщо реанімаційні заходи проводяться правильно, шкіра потерпілого рожевіє, зіниці його очей звужуються, самостійне дихання відновлюється. Пульс на сонних артеріях під час масажу серця повинен добре прощупуватись.

Після того, як відновиться серцева діяльність і буде добре прощупуватися пульс, масаж серця негайно припиняють. Якщо серцева діяльність або самостійне дихання не відновились, але реанімаційні заходи ефективні, то їх можна припинити тільки після передачі потерпілого медичним працівникам. У разі неефективності штучного дихання і закритого масажу серця реанімацію припиняють через 30 хв.

 

 

 

Питання до теми 6 для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1.   Назвіть види дії електричного струму на організм людини.

2.   На які види підрозділяються електричні травми?

3.   Які основні причини електротравматизму на виробництві?

4.   Які фактори впливають на наслідки ураження електричним струмом?

5.   Як класифікуються приміщення за ступенем небезпеки ураження електричним струмом?

6.    У чому полягає небезпека при однофазному доторканні?У чому полягає небезпека при двофазному доторканні?

7.    Поясніть, що таке напруга дотику та напруга кроку?

 

9.           Як класифікуються заходи та засоби безпечної експлуатації електроустановок?

10.   Які технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок застосовуються при нормальних режимах роботи?

11.   Які існують технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок застосовуються при переході напруги на нормальнонеструмоведучі частини?

12.   Які електрозахисні засоби використовують для безпечної експлуатації електроустановок?

13.   Назвіть основні організаційні та технічні заходи безпечної експлуатації електроустановок.

14.   Скільки встановлено кваліфікаційних груп з електробезпеки, що є характерним для них?

15.   Як здійснюється перша допомога при ураженні електричним струмом?

 

 

 

 

Глосарій до теми 6

 

Вимикання захисне - швидкодіючий захист, що забезпечує автоматичне вимикання електроустановки у разі виникнення в ній небезпеки ураження електричним струмом.

Вирівнювання потенціалу - метод зниження напруг дотику та кроку між точками електричного кола, до яких можливий одночасний дотик або на яких людина може стояти одночасно.

Дотик однофазний - дотик до однієї фази електроустановки, що перебуває під напругою.

Дотик двофазний - одночасний дотик до двох фаз електроустановки, що перебуває під напругою.

Електробезпека - система організаційних і технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Електротравма - травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги.

Електротравматизм - явище, що характеризується сукупністю електротравм.Електроустановка - установка, в якій виробляється, перетворюється, передається, розподіляється або споживається електрична енергія.

Електроустановка побутова - електроустановка, що використовується в житлових, комунальних та громадських спорудах усіх типів, з якою можуть взаємодіяти як дорослі, так і діти.

Електроустановка діюча - електроустановка або її дільниця, яка перебуває під напругою, або на яку напруга може бути подана вмиканням комутаційних апаратів.

Заземлення захисне - навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих не струмоведучих частин, які можуть опинитись під напругою.

Заземлювач природний - електропровідні частини комунікацій, будівель та споруд виробничого призначення, що перебувають у зіткненні з землею і використовуються для заземлення.

Заземлювач штучний - заземлювач, що спеціально виконується для заземлення.

Занулення - навмисне електричне з' єднання з мулевим захисним проводом металевих не струмоведучих частин, які можуть опинитись під напругою.

Засоби електрозахисні - вироби, які служать для захисту людей, працюючих з електроустановками, від ураження електричним струмом, дії електричної дуги та електромагнітного поля.

Засіб електрозахисний основний - електроізолювальний засіб, ізоляція якого довгий час витримує робочу напругу електроустановки і який дозволяє працювати на струмовідних частинах, що перебувають під напругою.

Засіб електрозахисний додатковий - електроізолювальний засіб, який сам по собі не може за даної напруги забезпечити захист від ураження електричним струмом; він доповнює основний засіб захисту, а також може захищати від напруги дотику і напруги кроку.

Знаки електробезпеки - знаки, призначені для попередження працівників про можливу небезпеку, про необхідність застосування відповідних засобів захисту, а також такі, що дозволяють або забороняють певні дії працівників.

Зона небезпечна - простір, в якому можлива дія на працівника небезпечного та (або) шкідливого виробничого факторів.Зона нульового потенціалу - зона землі за межами зони розтікання струму замикання на землю.

Зона розтікання струму на землю - зона землі, за межами якої електричний потенціал, обумовлений струмами замикання на землю, може бути умовно прийнятим рівним нулю.

Ізоляція подвійна - електрична ізоляція, яка складається з основної та додаткової ізоляції.

Ізоляція додаткова - електрична ізоляція, що передбачається додатково до робочої ізоляції для захисту від ураження електричним струмом у разі пошкодження робочої ізоляції.

Ізоляція робоча - електрична ізоляція струмоведучих частин електроустановки, що забезпечує її нормальну роботу та захист від ураження електричним струмом.

Ізоляція підсилена - покращена робоча ізоляція, що забезпечує такий же ступінь захисту від ураження електричним струмом, як і подвійна ізоляція.

Напруга мала - номінальна напруга не більш як 42 В, що застосовується з метою зменшення небезпеки ураження електричним струмом.

Напруга дотику - напруга між двома точками кола струму, до яких одночасно дотикається людина.

Напруга кроку - напруга між двома точками землі (підлоги), зумовлена розтіканням струму замикання на землю, у разі одночасного доторкання до них ногами людини.

Нейтраль глухо заземлена - нейтраль трансформатора або генератора, приєднана до заземлювального пристрою безпосередньо або через малий опір (наприклад, через трансформатори струму).

Нейтраль ізольована - нейтраль трансформатора або генератора, не приєднана до заземлювального пристрою або приєднана до нього через прилади сигналізації, вимірів, захисту, заземлювальні або дугогасні реактори та подібні до них пристрої, які мають великий опір.

Провідник заземлювальний - провідник, що з'єднує заземлювальні частини з заземлювачем.

Провідник нульовий захисний - провідник, що з'єднує незанулені частини з глухо заземленою нейтральною точкою обмотки джерела струму або її еквівалентом.Провідник нульовий робочий - провідник, який використовується для живлення електроприймачів, з' єднаний з глухо заземленою нейтраллю генератора або трансформатора в мережах трифазного струму, з глухо заземленим відводом джерела однофазного струму, з глухо заземленою середньою точкою в трипровідних мережах постійного струму.

Розділення мережі електричне - розділення електричної мережі на окремі електрично не пов' язані ділянки за допомогою розподільного трансформатора.

Споживач електричної енергії - електроприймач або група електроприймачів, об'єднаних технологічним процесом і розміщених на визначеній території.

Струм замикання на землю - струм, що проходить через місце замикання на землю.

Струм невідпускаючий - електричний струм, що викликає під час проходження через людину непереборимі судорожні скорочення м' язів руки, в якій затиснутий провідник.

Струм невідпускаючий пороговий - найменше значення невідпускаючого струму.

Струм відпускаючий - електричний струм, що не викликає під час проходження через тіло людини непереборимих судорожних скорочень м' язів руки, в якій затиснутий провідник.

Струм відчутний - електричний струм, що викликає під час проходження через організм людини відчутні подразнення.

Струм відчутний пороговий - найменше значення відчутного струму.

Струм фібриляційний - електричний струм, що викликає під час проходження через організм людину фібриляцію серця.

Струм фібриляційний пороговий - найменше значення фібриляційного струму.

Трансформатор розподільний - спеціальний трансформатор, призначений для відокремлення приймача енергії від первинної електричної мережі і мережі заземлення.Рекомендована література до теми 6

 

Основна

1.            Воронов Ігор Олексійович, Коваленко Іван Денисович, Афанасьев Павло Валентинович, Булгач Тетяна Вікторівна. Основи охорони праці : навч. посібник. - К. : Генеза, 2004. - 263 с.

2.            Гогіташвілі Г. Г. Основи охорони праці : навч. посіб. - 4-те вид., випр. і доп. / Г. Г. Гогіташвілі, В. М. Лапін. - К. : Знання, 2008. - 302 с.

3.            Гандзюк М. П. Основи охорони праці : підручник. - 4-е вид. / М. П. Гандзюк, Є. П. Желібо, М. О. Халімовський ; за ред. М. П. Гандзюка. - К. : Каравела, 2008. - 383 с.

4.            Гряник Г. М. Охорона праці : навч. посібник для студ. та викладачів вищих навч. закладів інженерних спец. / Г. М. Гряник, С. Д. Лехман, Д. А. Бутко, В. А. Лущенков, В. І. Работягов. - К. : Урожай, 1994. - 272 с.

5.            Грищук М. В. Основи охорони праці : навч.-метод. посібник / Національний ун-т "Острозька академія". - Острог, 2003. - 224 с.

6.            Жидецький В. Ц. Основи охорони праці : підручник / В. Ц. Жидецький. -Вид. 3-е, перераб. і доп. - Львів : УАД, 2006. - 336 с.

7.            Зацарний Віктор Васильович, Сабарно Ростислав Валеріанович. Охорона праці : навч. посіб. для дистанц. навч. / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини "Україна". - К. : Університет "Україна", 2006. - 303с.

8.            Зеркалов Дмитро Володимирович. Основи охорони праці : навч. посіб. / Міжнародна академія наук екології та безпеки життєдіяльності. - К. : Науковий світ, 2000. - 278с.

9.            Кузнецов В. Охрана труда на предприятии / В. Кузнецов. - 4-е изд., перераб. и доп. - Харьков : Фактор, 2007. - 721 с.

10.        Керб Л. П. Основи охорони праці : навч. посіб. / Л. П. Керб. - К. : КНЕУ, 2005. - 215 с.

11.        Медведев, Э. Н. Основы охраны труда : учеб. пособие для студентов вузов / Э. Н. Медведев, Г. Ф. Сорокин. - Донецк : Норд-Пресс, 2006.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 


Похожие статьи

Е Н Абільтарова - Основи охорони праці