Е Н Абільтарова - Основи охорони праці - страница 16

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 

12.        Основи охорони праці : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / за ред. К. Н. Ткачука і М. О. Халімовського. - К. : Основа, 2003. - 471 с.

 

Додаткова

 

2.            1. Гажаман В. И. Электробезопасность на производстве / В. И. Гажаман. -К., 1998. - 272 с.Гордон Г. Ю. Электротравматизм и его предупреждение / Г. Ю. Гордон, Л. И. Вайнштейн. - М. : Энергоатомиздат, 1986. - 256 с.

3.            Кораблев   В. П.   Электробезопасность   на   предприятиях химической промышленности: справ. изд. / В. П. Кораблев. - М. : Химия, 1991. - 240 с.

4.            Корольков В. И. Электробезопасность на промышленных предприятиях / В. И. Корольков. - М. : Машиностроение, 1970. - 520 с.

5.            Менумеров Р. М. Електробезпека / Р. М. Менумеров. - Симферополь : Тезис, 2008. - 160 с.

6.            Манойлов  В.   Е.   Основы   электробезопасности  / В. Е.   Манойлов. -5-е изд., перераб. и доп. - Л. : Энергоатомиздат. Ленингр. отд-ние, 1991. -

479 с.

7.            Маренко А. К. Введение в электробезопасность / А. К. Маренко. - М. : Профиздат, 1991. - 76 с.

 

 

 

 

Перелік законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці до теми 6

       НПАОП 0.00-1.29-97 "Правила захисту від статичної електрики".

       ДНАОП    1.1.10-1.07-01    "Правила   експлуатації електрозахисних засобів".

       НПАОП     40.1.-1.32-01     "Правила     будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок".

       Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів.

       ГОСТ    12.1.009-76.    "ССБТ.    Электробезопасность.    Термины и определения".

       ГОСТ   12.1.013-78.   "ССБТ.   Строительство. Электробезопасность. Общие требования".

       ГОСТ 12.1.019-79. "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты".

       ГОСТ     12.1.030-81.     "ССБТ.     Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление".

       ГОСТ   12.4.155-85.   "ССБТ.   Устройства   защитного отключения. Классификация. Общие технические требования".ГОСТ     12.1.038-82.     "ССБТ.    Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов".

ГОСТ   12.4.124-83.   "ССБТ.   Средства   защиты   от статического электричества. Общие технические требования".ТЕМА 7. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

 

 

 

 

План теми 7

7.1.    Основні поняття та значення пожежної безпеки

7.2.    Небезпечні та шкідливі фактори, пов' язані з пожежами

7.3.    Основні причини пожеж

7.4.    Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин

7.5.    Пожежовибухонебезпечність об' єкта

 

 

 

Зміст

 

 

 

7.1.  Основні поняття та значення пожежної безпеки

 

 

Забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища.

Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція, Закон України "Про пожежну безпеку" та інші закони України, постанови Верховної Ради України, накази і розпорядження Президента України, декрети, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення органів виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, прийняті в межах їх компетенції.

Основний законодавчий документ, який регулює вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки, є Закон України "Про пожежнубезпеку". Даний Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

Загальні вимоги з пожежної безпеки, чинність яких поширюється на підприємства, установи, організації та інші об'єкти (будівлі, споруди, технологічні лінії тощо), а також житлові будинки, що експлуатуються, будуються, реконструюються, технічно переоснащуються і розширюються, за винятком підземних споруд та транспортних засобів, вимоги до яких визначаються спеціальними нормативними документами, встановлюються Правилами пожежної безпеки в Україні.

Забезпечуючи пожежну безпеку, слід також керуватися стандартами, будівельними нормами, Правилами улаштування електроустановок та ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок", нормами технологічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи зі сфери їх дії, які регламентують вимоги пожежної безпеки.

 

 

 

7.2.  Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами

 

 

Пожежа - це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що поширюється в часі та створює загрозу життю і здоров'ю людей, призводить до матеріальної шкоди.

Відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования" основними небезпечними факторами пожежі (рис. 7.1), що впливають на людей і матеріальні цінності, є:

-      полум'я й іскри;

-      підвищена температура довкілля;

-      токсичні продукти горіння і термічного розкладання;

-      дим;знижена концентрація кисню.

До вторинних проявів небезпечних факторів пожежі (рис. 7.1), що впливають на людей і матеріальні цінності, відносяться:

-      уламки, частини апаратів, що руйнуються, агрегатів, установок, конструкцій;

-      радіоактивні і токсичні речовини і матеріали, що виділилися із зруйнованих апаратів і установок;

-      електричний струм, що виникає в результаті винесення високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів;

-      небезпечні чинники вибуху, що стався внаслідок пожежі;

-      вогнегасні речовини;

-      паніка.

 

Небезпечні фактори пожежіОсновні небезпечні

фактори

Вторинні прояви небезпечних факторівПолум'я і іскри


Осколки, частини

апаратів, агрегатівПідвищена температура довкілля

Радіоактивні і токсичні речовиниТоксичні продукти горіння

Електричний струмДим


Небезпечні чинники вибухуЗнижена концентрація кисню

Вогнегасні речовиниПаніка

 

 

Рис. 7.1. Небезпечні та шкідливі фактори, пов 'язані з пожежами

 

Розглянемо докладніше кожний із зазначених факторів. Токсичні продукти горіння становлять найбільшу загрозу для життя  людини,  особливо  при  пожежі  в  будівлях (синтетичніматеріали - основне джерело токсичних продуктів згорання). Найчастіше при пожежах відзначається високий вміст у повітрі оксиду вуглецю. Оксид вуглецю - отруйний газ, і вдихання повітря, у якому його вміст становить 0,4 %, - смертельне.

Полум'я, іскри - надзвичайно небезпечний фактор пожежі. Під час пожежі температура полум'я може досягати 1200 - 1400 0С, і в людей, що перебувають у зоні пожежі, випромінювання полум'я може викликати опіки та больові відчуття.

Небезпека підвищеної температури полягає в тому, що вдихування розігрітого повітря разом із продуктами згорання може призвести до ураження органів дихання та смерті. В умовах пожежі підвищення температури середовища до 600 С уже є життєво небезпечним для людини.

Дим складається із великої кількості найдрібніших часточок незгорілих речовин, що накопичилися в повітрі. Він викликає інтенсивне подразнення органів дихання та слизових оболонок (сильний кашель, сльозотечу). Крім того, у задимленому приміщенні внаслідок погіршення видимості сповільнюється евакуація людей, а часом провести її зовсім неможливо.

Недостатність кисню спричинена тим, що в процесі горіння відбувається хімічна реакція оксидування горючих речовин та матеріалів. Небезпечною для життя людини вважається ситуація, коли вміст кисню в повітрі знижується до 14 % (норма - 21 %). При цьому втрачається координація рухів, з' являється слабкість, запаморочення, загальмовується свідомість.

Руйнування будівельних конструкцій відбувається внаслідок втрати ними несучої здатності під впливом високих температур і вибухів. При цьому люди можуть одержати значні механічні травми, опинитися під уламками завалених конструкцій.

Вибухи, радіоактивні та токсичні матеріали, що вийшли із зруйнованих апаратів, можуть бути спричинені їх нагріванням під час пожежі, розгерметизацією ємкостей чи трубопроводів з небезпечними рідинами та газами. Вибухи збільшують площу горіння і можуть призводити до утворення нових вогнищ. Люди, які перебуваютьпоблизу, можуть підпадати під дію вибухової хвилі, діставати ураження уламками.

Паніка здебільшого спричиняється швидкими змінами психічного стану людини, переважно депресивного характеру, в умовах екстремальної ситуації. Більшість людей потрапляють у складні та неординарні умови вперше і не мають відповідної психічної стійкості та достатньої підготовки. Коли дія факторів пожежі перевищує межу психофізіологічних можливостей людини, то вона може піддатися паніці. При цьому людина втрачає розсудливість, її дії стають неконтрольованими та неадекватними тій ситуації, що виникла. Це явище може призвести до масової загибелі людей.

 

 

 

 

7.3.  Основні причини пожеж

 

 

Основними причинами виникнення пожеж є:

-      порушення технологічних регламентів;

-      несправність виробничого обладнання;

-      іскри електрозварювальних робіт;

-      необережне поводження з вогнем;

-      порушення правил користування інструментом та електронагрівальними приладами;

-      невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки.

Часто причинами виникнення пожеж є порушення герметичності апаратів і комунікацій внаслідок зносу окремих деталей або перевищення норм тиску і температури. У таких випадках з'являється можливість утворення горючого середовища, що за наявності джерела запалення призводить до виникнення пожежі, особливо на тих технологічних ділянках, приладах і апаратах, у яких застосовують легкозаймисті рідини або гази.

-      Найпоширеніші джерела спалахів пожежі у виробничих умовах наступні:іскри, що виникають при коротких замиканнях, перевантаженнях електромереж, появі великих перехідних опорів;

-      струми короткого замикання, які можуть досягати декількох десятків і сотень тисяч ампер, що приводить до появи електричної дуги з температурою до 40000С і плавленню дротів, перегріву струмоведучих частин, займанню ізоляції дротів, а також предметів, що згорають, речовин і матеріалів, що знаходяться поблизу. Короткі замикання супроводжуються, як правило, різким падінням напруги в електромережах, повним розладом електропостачання і зупинкою машин і устаткування, що призводить до псування продукції, пожеж і вибухів. Короткі замикання можуть виникати при неправильних прокладаннях і монтажі електромереж, зносі, старінні і пошкодженні ізоляції електродротів і устаткування;

-      перевантаження електричних мереж, машин і апаратів виникають при струмовому навантаженні, яке протягом довгого часу перевищує величини, що допускаються нормами. Перевантаження виникають також внаслідок порушення нормативних вимог при проектуванні електропостачання, недотримання правил експлуатації, а також пониження напруги в живлячій мережі, що призводить до зростання струму в обмотках електродвигунів;

-      тепло, ковзання підшипників, що виділяється при терті, дисків ремінних передач, а також при виході газів під високим тиском і з великою швидкістю через малі за діаметром отвори;

-      іскрові розряди статичної електрики;

тепло, що виділяється при хімічній взаємодії деяких речовин і матеріалів.7.4.  Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин

 

 

7.4.1. Теоретичні основи механізму горіння та вибуху

 

Горіння - це складний фізико-хімічний процес взаємодії горючої речовини й окислювача, що супроводжується виділенням тепла і світла.

Для виникнення і розвитку горіння необхідні горюча речовина, окислювач та джерело вогню, яке викликає реакцію між горючою речовиною і окислювачем. Це джерело повинно мати певний запас енергії та температуру, достатню для початку реакції.

У звичайних умовах процес горіння характеризується як з' єднання горючої речовини з киснем повітря. Деякі речовини можуть вибухати і без кисню з утворенням теплоти і полум' я (стиснутий ацетилен, хлористий азот, озон).

Горіння, як правило, відбувається в газовій фазі, тому горюча речовина, яка знаходиться у звичайному стані (рідина, твердий матеріал) для виникнення і розвитку горіння повинна піддаватися газифікації (випаровування, розкладання) з утворенням горючих парів і газів у кількості, достатній для горіння.

Кожна тверда, рідинна і газоподібна речовина, що здатна горіти під дією вогню, називається горючою речовиною.

Розрізняють два види горіння: повне - при достатній кількості окисника, і неповне - при його пониженій кількості. Продуктами повного горіння є речовини, що не здатні до подальшого окиснення (діоксин вуглецю, вода, сірчаний ангідрид та ін.). При неповному горінні утворюються горючі та токсичні продукти (моно оксид вуглецю, альдегіди, смоли, спирти та ін.).

За швидкістю поширення полум'я горіння поділяється на дефлаграційне (в межах 2-7 м/с), вибухове (при десятках і навіть сотнях метрів за секунду) і детонаційне (при тисячах метрів за секунду).Горіння може бути гомогенним та гетерогенним. При гомогенному горінні речовини, що вступають у реакцію окислення, мають однаковий агрегатний стан - газо- чи пароподібний. Якщо початкові речовини знаходяться в різних агрегатних станах і наявна межа поділу фаз у горючій системі, то таке горіння називається гетерогенним. Пожежі, переважно, характеризуються гетерогенним горінням.

У всіх випадках для горіння характерні три стадії: виникнення, поширення, згасання полум'я. Найбільш загальними властивостями горіння є здатність осередку полум' я пересуватися по всій горючій суміші шляхом передачі тепла або дифузії активних частинок із зони горіння в свіжу суміш. Звідси виникає й механізм поширення полум' я, відповідно тепловий та дифузійний. Горіння проходить за комбінованим теплодіфузійним механізмом.

За походженням та деякими зовнішніми особливостями розрізняють такі різновидності горіння: вибух, детонація, спалах, займання, спалахування, самозаймання, само спалахування, тління.

Відповідно до ГОСТ 12.1.010-76 "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования" вибух - швидке екзотермічне хімічне перетворення вибухонебезпечного середовища, що супроводжується виділенням енергії і утворенням стислих газів, здатних виконувати роботу.

Детонація - це горіння, яке поширюється зі швидкістю кілька тисяч метрів за секунду. Виникнення детонації пояснюється стисненням, нагріванням та переміщенням незгорілої суміші перед фронтом полум' я, що призводить до прискорення поширення полум' я і виникнення в суміші ударної хвилі, завдяки якій і здійснюється передача теплоти в суміші.

Спалах - короткочасне інтенсивне загорання обмеженого об'єму газоповітряної суміші над поверхнею горючої речовини або пилоповітряної суміші, що супроводжується короткочасним видимим спалахом, але без ударної хвилі і стійкого горіння.

Спалахування - полум' яне горіння речовини, яке ініційоване джерелом запалення і продовжується після його видалення.Самоспалахування - різке збільшення швидкості екзотермічних об' ємних реакцій, що супроводжується полум' яним горінням або вибухом.

Тління - безполуменеве горіння твердої речовини (матеріалу) при порівняно низьких температурах (400-6000С), що часто супроводжується виділенням диму.

Займання - початок горіння під впливом джерела запалювання.

Самозаймання - явище різкого збільшення швидкості екзотермічних реакцій, що призводить до виникнення горіння речовини (матеріалу, суміші), за відсутності джерела запалювання.

Залежно від причин самозаймання буває хімічне, мікробіологічне, теплове.

Хімічне самозаймання виникає в результаті дії на речовини кисню повітря, води або взаємодії речовин. Досить часто пожежі виникають через самозаймання промаслених ганчірок, вати і навіть металевих стружок. Самозаймання речовин при взаємодії з окислювачами протікає настільки швидко, що практично його неможливо припинити. Тому працівникам лабораторій, складів, сховищ необхідно добре знати хімічні властивості речовин, аби не допустити самозаймання при їх взаємодії між собою.

Мікробіологічне самозаймання полягає в тому, що при відповідній вологості і температурі в рослинних продуктах, фрезерному торфі інтенсифікується життєдіяльність мікроорганізмів і утворюється павутиновий грибок. При цьому підвищується температура і міняються форми мікроорганізмів. При досягненні температури 750С мікроорганізми гинуть, але вже при 60-700С відбувається окислення і обвуглювання деяких легкозаймистих органічних сполук з утворенням дрібнопористого вугілля. За рахунок адсорбції кисню повітря це вугілля нагрівається до температури розпаду і активного окислення органічних сполук, що і призводить до займання.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 


Похожие статьи

Е Н Абільтарова - Основи охорони праці