Е Н Абільтарова - Основи охорони праці - страница 21

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 

Дерев' яні будівельні конструкції, природно, мають підвищену пожежну небезпеку. Низька температура займання (280-3000С) призводить до того, що дерев' яні конструкції можуть загоратися навіть за незначного осередку пожежі, а полум' я може поширюватися зі швидкістю до 2 м/хв. Усе це створює серйозну пожежну небезпеку і потребує вогнезахисту деревини та конструкцій, що виконані з неї. До поширених способів вогнезахисту дерев' яних конструкцій відносять традиційне штукатурення завтовшки до 30 мм, а також вогнезахисне просочування, глибина якого може коливатися від 1 до 15 мм залежно від технології його проведення.

Особливу пожежну небезпеку становлять полістирольний пінопласт, що використовується для теплоізоляції легких покриттів, різноманітні   оздоблювальні   вироби   з   полімерних матеріалів,килимові та пластикові покриття і текстильні матеріали підлог тощо. Усі вони, як правило, надзвичайно пожежонебезпечні, тому що є горючими матеріалами, мають високу димотворну здатність, під час горіння виділяють токсичні продукти. Для зменшення пожежної небезпеки взагалі та швидкості поширення пожежі зокрема необхідно зводити до мінімуму об' єм використання подібних речовин і матеріалів на об' єкті, а найбільш радикальним та ефективним засобом є повна відмова від їх використання або заміна на більш пожежобезпечні.

 

 

 

 

8.4.2. Протипожежні перешкоди

 

Протипожежна перешкода - будівельна конструкція у вигляді протипожежної стіни, перегородки, перекриття, призначена для запобігання поширенню пожежі у прилеглих до неї приміщеннях або частинах будинків протягом нормованого часу.

До протипожежних перешкод відносять протипожежні стіни, перегородки та перекриття.

Для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах застосовуються протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани). У місцях прорізів можна також розташовувати протипожежні тамбур-шлюзи.

Згідно з ДБН В.1.12-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" залежно від значення межі вогнестійкості протипожежні перешкоди класифікують за типами відповідно до таблиці 8.4.
Протипожежні стіни - це вертикальні протипожежні перешкоди, що розділяють будівлю по всій висоті та ширині. Вони можуть бути зовнішніми та внутрішніми. Перші призначені для обмеження вогню між будівлями, а другі - всередині будівлі (рис. 8.5).

Відповідно до ДБН В.1.12-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" протипожежні стіни 1-го типу, які на всю висоту таширину (або довжину) будинку відокремлюють одну його частину від іншої, повинні:

а)   забезпечувати непоширення пожежі в суміжні частини
будинку в разі однобічного обвалення конструкцій, що прилягають
до цих стін;

б)  спиратися на фундаменти або на фундаментні балки,
перетинати всі конструкції та поверхи будинку;

в)  перевищувати покрівлю будинку не менше як: на 0,6 м, якщо
хоча б один з елементів покриття, за винятком покрівлі, виконано з
матеріалів груп горючості Г3 або Г4; на
0,3 м, якщо хоча б один з
елементів покриття, за винятком покрівлі, виконано з матеріалів груп
горючості Г1 або Г2.

Протипожежні стіни можуть не перевищувати покрівлю, якщо всі елементи покриття, за винятком покрівлі, виконано з негорючих матеріалів.

Протипожежні стіни допускається встановлювати безпосередньо на конструкції каркаса будинку, які виконані з негорючих матеріалів. При цьому межа вогнестійкості каркаса разом з його заповненням і вузлами кріплень має бути не меншою за нормовану межу вогнестійкості протипожежної стіни відповідного типу.

Протипожежні стіни всіх типів, що прилягають до зовнішніх стін будинків, мають:

а)   при влаштуванні зовнішніх стін з матеріалів груп горючості Г2
- Г4 перетинати ці стіни та виступати за їхню зовнішню площину (з
урахуванням облицювання) не менше як на 0,3 м;

б)   при влаштуванні зовнішніх стін з негорючих матеріалів і зі
стрічковим заскленням перетинати це засклення. При цьому
допускається, щоб протипожежна стіна не виступала за площину
зовнішньої стіни.

У протипожежних стінах будь-якого типу допускається влаштовувати вентиляційні та димові канали таким чином, щоб у місцях їх розташування межа вогнестійкості протипожежної стіни з кожного боку каналу була не менша за нормовану межу вогнестійкості протипожежної стіни, в якій він влаштовується.Під час проектування будинків визначають їхні частини, які мають бути протипожежними відсіками або протипожежними секціями.

Протипожежний відсік - частина будинку, відокремлена від інших частин протипожежними перешкодами. Призначенням протипожежного відсіку є запобігання поширенню пожежі та її небезпечних факторів з середини назовні разі виникнення пожежі всередині відсіку) або всередину (у разі виникнення пожежі ззовні) протягом нормованого часу.

Протипожежними відсіками можуть бути частини будинку, які відокремлені від інших його частин:

а)   протипожежною стіною 1-го типу по всій висоті та ширині
(або довжині) будинку;

б)   протипожежним перекриттям 1-го типу по всій довжині та
ширині будинку;

в)   протипожежними стінами та перекриттям 1, 2, 3 типів, а також
протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям
3- го типу.

Протипожежна секція частина протипожежного відсіку, відокремлена від інших частин протипожежного відсіку огороджувальними конструкціями з нормованими межами вогнестійкості та поширення вогню по них.

Протипожежний тамбур-шлюз - об' ємний елемент частини приміщення, відокремлений від інших частин приміщення протипожежними перешкодами та розташований безпосередньо в місцях входу (виходу) з приміщення, сходової клітки, ліфтової шахти. Призначенням протипожежного тамбур-шлюзу є запобігання поширенню пожежі та її небезпечних факторів за межі приміщення або в середину приміщення, сходової клітки, ліфтової шахти.

Протипожежні вікна не повинні відчинятися. Протипожежні двері та ворота повинні мати пристрої для само зачинення та ущільнення в притулах. Протипожежні двері, ворота, люки, що за технологічних   або   інших  умов   експлуатації  повинні   бути увідкритому положенні, слід обладнувати пристроями для їх автоматичного зачинення під час пожежі.

У місцях перетинання протипожежних перешкод каналами, шахтами, трубопроводами (за винятком трубопроводів водопостачання, каналізації, парового і водяного опалення, водостоків) слід передбачати автоматичні пристрої, які попереджають поширення продуктів горіння цими комунікаціями.

 

 

 

 

8.4.3. Протипожежні розриви

 

Одним із найпоширеніших у будівництві заходів для запобігання можливості поширення пожежі на сусідні будівлі та споруди є встановлення протипожежних розривів між будинками, зовнішніми установками, а також відкритими майданчиками для зберігання пожежонебезпечних речовин і матеріалів.

Протипожежні розриви встановлюють залежно від призначення, категорії за вибухопожежною і пожежною небезпекою, ступеня вогнестійкості будинків відповідно до вимог:

-    ДБН 360-92 "Планування і забудова міських та сільських поселень";

-    СНиП ІІ-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий", ДБН Б.2.4-1-94 "Планування і забудова сільських поселень";

-    ДБН Б.2.4-3- 95 "Планування і забудова сільських поселень. Генеральні плани сільськогосподарських підприємств";

-    СНиП 2.11.06-91 "Склады лесных материалов. Противопожарные нормы проектирования" та інших нормативних документів.

Протипожежні розриви між будинками мають виключати загорання сусіднього будинку протягом часу, який необхідний для приведення в дію засобів пожежогасіння. Норми протипожежних розривів між будинками і спорудами наведені у табл. 8.5.
Згідно з НАПБ А.01.00102004 "Правила пожежної безпеки в Україні" тимчасові споруди, кіоски, ятки тощо повинні розміщатися на відстані не менше 10 м від інших будівель та споруд. Протипожежні розриви не дозволяється захаращувати, використовувати для складування матеріалів та устаткування, стоянок транспорту, будівництва та встановлення тимчасових будівель, споруд, індивідуальних гаражів.

 

 

8.5.  Забезпечення безпечної евакуації людей 8.5.1. Евакуація людей

Евакуація людей при пожежі - вимушений процес руху людей із зони, де є можливість дії на них небезпечних чинників пожежі.

Розміри, кількість, розміщення, виконання та утримання шляхів евакуації людей встановлюється ДБН В.1.12-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" та НАПБ А.01.00102004 "Правила пожежної безпеки в Україні".Для забезпечення безпечної евакуації людей повинні передбачатися заходи, спрямовані на:

-     створення умов для своєчасної та безперешкодної евакуації людей у разі виникнення пожежі;

-   захист людей на шляхах евакуації від дії небезпечних факторів пожежі.

Евакуація людей на випадок пожежі повинна передбачатися шляхами евакуації через евакуаційні виходи.

Евакуаційні виходи, шляхи евакуації повинні мати позначення з використанням знаків пожежної безпеки за ГОСТ 12.04.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

Евакуаційний вихід - це вихід з будинку (споруди) безпосередньо назовні або вихід з приміщення, що веде до коридору чи сходової клітки безпосередньо або через суміжне приміщення.

Згідно з ДБН В.1.12-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" виходи відносяться до евакуаційних, якщо вони ведуть із приміщень:

а)   першого поверху - назовні безпосередньо або через коридор,
вестибюль (фойє), сходову клітку;

б)   будь-якого надземного поверху, крім першого: через коридор,
хол, фойє до сходової клітки або безпосередньо до сходової клітки;

в)   у сусіднє приміщення на тому ж поверсі, яке забезпечено
виходами, зазначеними у попередніх підпунктах;

г)     цокольного, підвального, підземного поверхів - назовні
безпосередньо, через сходову клітку або через коридор, який веде до
сходової клітки, що має вихід назовні безпосередньо або ізольований
від розташованих вище поверхів.

Кількість евакуаційних виходів з будинку повинна бути не меншою за кількість евакуаційних виходів з будь-якого його поверху.

Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосереджено.

Мінімальну відстань L (м) між найвіддаленішими один від одного евакуаційними виходами з приміщення слід визначати за емпіричною формулою:

L=l,5 Vff, (8.1)де П - периметр приміщення (м).

Відстань від найбільш віддаленого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу із приміщення безпосередньо назовні або на сходову клітку не повинна перевищувати значень, наведених у ДБН В.1.12-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва".

Висота та ширина у просвіті евакуаційних виходів (дверей) для будинків різного призначення повинна бути не меншою за 2,0 м, а ширина - 0,8 м.

Двері евакуаційних виходів і двері на шляхах евакуації повинні відчинятися у напрямку виходу людей з будинку. Двері евакуаційних виходів з коридорів поверху, сходових кліток, вестибюлів (фойє) не повинні мати запорів, що перешкоджають їх вільному відкриванню зсередини без ключа.

Допускається влаштування дверей з відчиненням усередину приміщення у разі одночасного перебування в ньому не більше 15 чоловік, а також у санвузлах, з балконів, лоджій, площадок зовнішніх евакуаційних сходів (за винятком дверей, що ведуть у повітряну зону незадимлюваної сходової клітки). При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, які легко відмикаються.

Евакуаційні шляхи не повинні включати ділянки, що ведуть:

а)    через ліфтові холи і тамбури перед ліфтами у будинках зі
сходовими клітками;

б)    через приміщення, виходи із яких повинні бути закриті
відповідно до умов експлуатації;

в)  транзитом через сходові клітки, коли площадка сходової клітки
є частиною коридору;

г)   покрівлею будинку, за винятком покрівель, що
експлуатуються, або спеціально обладнаної ділянки покрівлі.

Висота та ширина шляхів евакуації повинна бути не меншою як 2,0 м, а їхня ширина - 1,0 м. Ширину проходів до одиночних робочих місць у межах одного приміщення дозволяється зменшувати до 0,7 м.
Шляхи евакуації, що не мають природного освітлення, повинні постійно освітлюватися електричним світлом (у разі наявності людей). Шляхи евакуації людей на випадок пожеж мають забезпечити евакуацію в терміни, що не перевищують значень, наведених у табл. 8.6.

Згідно з НАПБ А.01.00102004 "Правила пожежної безпеки в Україні" евакуаційні шляхи і виходи повинні бути вільними, нічим не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.

У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розміщувати (дозволяється перебування) не більше 50 осіб.

Сходові марші і площадки повинні мати справні огорожі із поручнями, котрі не повинні зменшувати встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і площадок. У сходових клітках (за винятком незадимлюваних) дозволяється встановлювати прилади опалення, у тому числі на висоті 2,2 м від поверхні проступів та сходових площадок, сміттєпроводи, поверхові сумісні електрощити, поштові скриньки та пожежні крани за умови, що це обладнання не зменшує нормативної ширини проходу сходовими площадками та маршами.

У готелях, театрально-видовищних, лікувальних закладах, приміщеннях інших громадських і допоміжних будівель, де можуть перебувати одночасно більше 100 осіб, у виробничих приміщеннях
без природного освітлення за наявності більше 50 працівників (або якщо площа перевищує 150 м), а також в інших випадках, зазначених у нормативно-правових документах, евакуаційні виходи повинні бути позначені світловими покажчиками з написом "Вихід" білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення, або такими, що переключаються на нього автоматично в разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення. Світлові покажчики "Вихід" повинні постійно бути справними. Основні евакуаційні знаки представлені у табл. 8.7.

Виконання нормативних вимог до шляхів евакуації ще не гарантує повного успіху евакуації людей у разі пожежі. Для забезпечення організованого руху під час евакуації та попередження паніки технічні рішення повинні бути доповнені організаційними заходами, до яких, передусім, відносяться інструктаж та навчання персоналу. Із цією ж метою розробляються плани евакуації з будівель та місць з масовим перебуванням людей.План евакуації - документ, в якому вказані евакуаційні шляхи і виходи, встановлені правила поведінки людей, а також порядок і послідовність дій обслуговуючого персоналу на об'єкті при виникненні пожежі.


План евакуації складається з двох частин: графічної і текстової. Графічна частина - це план поверху або приміщення, на який нанесено пронумеровані евакуаційні шляхи і виходи з маршрутами руху. Маршрути руху до основних евакуаційних виходів зображуються суцільними лініями зі стрілками зеленого кольору, маршрути до запасних виходів - пунктирними зеленими лініями зі стрілками. Окрім маршруту руху, на плані позначають місця розташування засобів оповіщення та пожежогасіння (рис. 8.6).

Текстова частина плану евакуації, яка представлена таблицею з переліком та послідовністю дій у разі пожежі для конкретних посадових осіб і правників, затверджується керівником об' єкту. План евакуації вивішується на видному місці, а його положення повинні систематично відпрацьовуватися на практиці.

Основні умовні пожежні позначення, які можуть використовуватися у планах евакуації наведені в табл. 8.8.
8.5.2. Протидимний захист

 

Дуже важливо для безпеки людей створити протидимний захист приміщень і особливо шляхів евакуації.

Відповідно до ГОСТ 12.1.033-81 "ССБТ. Пожарная безопасность. Термины и определения" протидимний захист - комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання дії на людей диму, підвищеної температури і токсичних продуктів горіння.

Згідно з ДБН В.1.12-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" для протидимного захисту будинків і приміщень слідпередбачати спеціальні вентиляційні системи, які повинні забезпечувати:

-      видалення диму з коридорів, холів, інших приміщень у разі пожежі з метою проведення безпечної евакуації людей на початковій стадії пожежі;

-      подавання повітря до ліфтових шахт, протипожежних тамбур-шлюзів, сходових кліток та інших захищуваних об' ємів для створення в них надлишкового тиску (підпору повітря) й запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі.

Проектування, розрахунок, улаштування системи протидимного захисту визначають відповідно до СНиП 2.04.05-91хУ "Отопление, вентиляция и кондиционирование".

Згідно з НАПБ А.01.00102004 "Правила пожежної безпеки в Україні" для підтримання систем протидимної вентиляції у працездатному стані необхідно:

-      щотижня перевіряти стан вентиляторів, виконавчих механізмів, положення клапанів, заслонок; наявність замків та пломб на щитах електроживлення автоматичних пристроїв, захисного засклення на кнопках ручного пуску;

-      періодично очищати від бруду та пилу (у зимовий час - від обледеніння) вентиляційні решітки, клапани, виконавчі механізми, плавкі замки, кінцеві вимикачі; регулювати натяг пасів трансмісії вентиляційних агрегатів, усувати несправності електричних пристроїв, вентиляційних установок, порушення цілості повітроводів та їх з' єднань.

Двері, які входять до системи протидимного захисту, повинні мати справні пристрої для самозачинення та ущільнюючі прокладки у притворах, а також засклення з армованого скла (або бути суцільними).

Вентилятори систем протидимної вентиляції слід розміщати в окремих від вентиляторів інших систем приміщеннях. При цьому вентилятори димовидалення і підпору повітря не допускається розміщати в загальній камері.Пристрої для повітрозабору систем підпору повітря повинні розміщуватися таким чином, щоб виключити потрапляння в них продуктів горіння, які виходять із систем димовидалення та вікон будівель.

У каналах димовидалення і підпору повітря прокладання будь-яких комунікацій не дозволяється.

Сигнали про виникнення пожежі та включення в роботу протидимного захисту будівель з підвищеною кількістю поверхів повинні, як правило, передаватися на місцевий диспетчерський пункт (у житлових будинках з підвищеною кількістю поверхів - на об' єднані диспетчерські системи житлових господарств).

У черговому режимі димові клапани системи протидимного захисту на всіх поверхах повинні бути закриті.

 

 

 

 

8.6.  Пожежна сигналізація, оповіщення та зв'язок

 

 

Виявлення пожежі є важливою складовою у справі забезпечення пожежної безпеки. Для своєчасного здійснення заходів з евакуації людей, увімкнення стаціонарних установок пожежогасіння, виклику пожежних тощо вибухонебезпечні об' єкти обладнуються системами пожежної сигналізації, оповіщення та засобами зв' язку.

 

 

 

 

8.6.1. Система оповіщення

 

Відповідно до НАПБ А.01.00102004 "Правила пожежної безпеки в Україні" та ДБН В.1.12-2002 "Пожежна безпека об' єктів будівництва" системи оповіщення про пожежу повинні забезпечувати у відповідності з розробленими планами евакуації передавання сигналів оповіщення одночасно по всьому будинку (споруді), а за необхідності - послідовно або вибірково в окремі його частини (поверхи, секції тощо).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 


Похожие статьи

Е Н Абільтарова - Основи охорони праці