Е Н Абільтарова - Основи охорони праці - страница 27

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 

5.             Левин А. В. Пожарно-профилактическая работа на промышленных предприятиях / А. В. Левин, П. И. Рафа, И. В. Смирнов. - М. : Стройиздат, 1990. - 137 с.

6.             Предупреждение и тушение пожаров на промышленных предприятиях / Анисимов А. С., Выборнов Ю. Э., Гайдунов Н. С. и др. - К. : Техника, 1978. - 164 с.

7.             Пожежна безпека в Україні від "А" до "Я" / авт.-упоряд. В. Болгов. - К. : Укр. акад. геральдики, товар. знаку та логотипу. - (Від "А" до "Я"). -Вип. 2. - 2003. - 62 с.

8.             Сулла М. Б. Охрана труда и пожарная безопасность / М. Б. Сулла. - М. : Россельхозиздат, 1987. - 109 с.

Щербина Я. Я. Основы противопожарной защиты : [учеб. пособие для втузов] / Я. Я. Щербина, И. Я. Щербина. - К. : Вища школа, 1985. - 255 с.Перелік законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці до теми 8

       Закон України "Про пожежну безпеку".

       НАПБ А.01.00102004 "Правила пожежної безпеки в Україні".

       НАПБ Б.01.008-2004 "Правила експлуатації вогнегасників".

       НАПБ Б.06004-2005 "Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації".

       НАПБ Б 06.001-2003 "Про затвердження переліку посад, при призначенні на які особи зобов' язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації".

       НАПБ Б.03.001-2004 "Типові норми належності вогнегасників".

       НАПБ Б.02.010-2003 "Типове положення про службу пожежної безпеки".

       НАПБ Б.02.004-2004 "Положення про добровільні пожежні дружини та положення про пожежну-технічну комісію".

       ГОСТ 12.1.033-81 "ССБТ. Пожарная безопасность. Термины и определения".

       ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования".

       ГОСТ 12.2.047-86 "ССБТ. Пожарная техника. Термины и определения".

       ГОСТ 12.3.046-91 "ССБТ. Установки пожаротушения автоматические. Общие требования".

       ДСТУ 4297:2004 "Пожежна техніка. Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги".

       ДСТУ 3960-2000 "Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної і охоронно-пожежної сигналізації. Терміни та визначення".

 

          ДБН В.1.12-2002 "Пожежна безпека об' єктів будівництва".

          СНиП 2.08.02-89 "Общественные здания и сооружения".

          СНиП 2.11.01-85 "Складские здания".

       СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания".СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения".

       СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий".

       ДБН В.2.2-9-99 "Здания и сооружения.  Общественные здания и сооружения. Основные положения".

ДБН   В.2.5-13-98   "Інженерне   обладнання   будинків   та споруд. Пожежна автоматика будинків та споруд".ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5 "ПЕРВИННІ ЗАСОБИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ"

 

 

 

Мета роботи: ознайомитися з методикою вибору, визначення кількості та умов розташування первинних засобів пожежогасіння у виробничих приміщеннях.

 

Порядок виконання роботи

Ознайомтесь з темою та метою лабораторно-практичної роботи. Ознайомтесь з теоретичною частиною лабораторно-практичної роботи, яка містить наступні питання:

-    пожежонебезпечні властивості матеріалів та речовин;

-    класифікація виробничих приміщень за категоріями вибухопожежної і пожежної небезпеки та класифікація пожеж;

-    первинні засоби пожежогасіння;

-    вогнегасники.

3. Виконайте практичну частину:

а)   Пройдіть тестовий контроль (завдання № 1-8), який передбачає
перевірку теоретичного матеріалу за темою лабораторно-практичної
роботи. Вагомість кожного завдання (кількість балів) з тестового
контролю становить 1 бал.

б)  Вирішить розрахункову задачу (завдання № 9), вагомість якої
складає 2 бала.

Звертаємо увагу, загальні умови задачі однакові, різняться тільки вихідні дані, які потрібно вибирати відповідно до номера варіанта. Номер варіанта завдання співпадає з порядковим номером прізвища студента в обліковому журналі академічної групи.4.         Оформить звіт до лабораторно-практичної роботи.
У   звіті   до   лабораторно-практичної   роботи   мають бути

відображені: тема і мета роботи, номер варіанта, умови завдання, розрахункові формули, пояснення до формул, розрахункові таблиці згідно з вказівками до розв'язування задач, висновки.

5.   Оцінювання лабораторно-практичної роботи, підведення
підсумків.

Оцінювання результатів виконання лабораторно-практичної роботи здійснюється на основі підрахунку суми набраних балів за кожну правильну відповідь таким чином:

                високий рівень (умовна оцінка "5") - 9-10 балів,

                достатній рівень (умовна оцінка "4") - 6-8 балів;

                середній рівень (умовна оцінка "3") - 3-5 балів;

                початковий рівень (умовна оцінка "2") - 0-2 балів.

 

 

 

 

Теоретична частина

 

 

5.1.  Пожежонебезпечні властивості матеріалів та речовин

 

 

Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів встановлюються ГОСТ 12.1.044-89 "ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения" з метою отримання вихідних даних для розробки систем по забезпеченню пожежної безпеки і вибухобезпеки.

За властивостями горючості і вибухонебезпечності речовини поділяються на такі групи:

-      негорюча (неспалима) речовина, яка не здатна горіти в атмосфері повітря звичайного складу;

-      важкогорюча (важкоспалима) речовина, може горіти лише під дією стороннього джерела запалювання, але не здатна горіти самостійно після його вилучення;горюча (спалима) речовина, яка може самостійно горіти вилучення джерела запалювання;

-      горюча рідина, яка самостійно горить після вилучення джерела запалювання і має температуру спалаху вище 610С у закритому тиглі +66°С у відкритому тиглі;

-      легкозаймиста рідина - горюча рідина, здатна запалитися від короткочасного впливу джерела загоряння тривалістю до 1 сек з низькою енергією (полум' я сірника, іскра, тліюча сигарета тощо), з температурою загорання не більше +61°С у закритому або +66°С у відкритому тиглі;

-      горючий газ - газ, здатний утворювати з повітрям займисті і вибухонебезпечні суміші при температурах, не вище 550С;

-      вибухонебезпечна речовина - речовина, яка може вибухнути або детонувати без наявності кисню повітря.

Найменшу концентрацію горючої речовини, при якій вже можливе горіння, називають нижньою концентраційною межею поширення полум' я. Найбільшу концентрацію таких речовин, при якій ще можливе горіння, називають верхньою концентраційною межею поширення полум' я. Зону, яка розміщена між ними, називають зоною спалаху. На практиці нижню і верхню межі поширення полум' я називають межами вибуху. Нижче і вище концентраційних меж вибухові суміші, зазвичай, не утворюються.

Концентраційні межі поширення полум'я визначаються або в вагових концентраціях (г/м ), або в об'ємних (% від об'єму).

У додатку 5.1 наведені значення показників пожежовибухонебезпечності речовин, сумішей та технічних продуктів.5.2.  Класифікація виробничих приміщень за категоріями вибухопожежної і пожежної небезпеки та класифікація пожеж

 

 

Згідно з ОНТП 24-86 "Общесоюзные нормы технологического проектирования. Опеределение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности" за вибухопожежною і пожежною небезпекою виробничі приміщення та будівлі поділяються на категорії: А, Б, В, Г, Д (додаток 5.2).

Категорії вибухопожежної і пожежної небезпеки приміщень і будівель визначаються для найбільш несприятливого в відношенні пожежі або вибуху періоду, виходячи з виду горючих речовин і матеріалів, які знаходяться (обертаються) у приміщенні, їх кількості та пожежонебезпечних властивостей, особливостей технологічного процесу.

Визначення категорії приміщень здійснюється шляхом послідовної перевірки належності приміщення до категорії від вищої (А) до нижчої (Д).

Відповідно до ГОСТ 27331-87 "Пожарная техника. Классификация пожаров", залежно від агрегатного стану й особливостей горіння різних горючих речовин і матеріалів пожежі поділяються на відповідні класи (додаток 5.3):

      клас А - пожежі твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, папір, солома, вугілля, текстильні вироби);

      клас В - пожежі горючих рідин або твердих речовин, які розтоплюються (парафін);

      клас С - пожежі газів (побутовий газ, водень, пропан);

      клас Д - пожежі металів та їх сплавів;

клас (Е) - додатковий до міжнародної класифікації клас, прийнятий в Україні для позначення пожеж, пов' язаних з горіння електроустановок.5.3.  Первинні засоби пожежогасіння

 

 

Первинні засоби гасіння пожеж застосовуються для боротьби з початковими вогнищами.

Норми належності первинних засобів пожежогасіння для конкретних об' єктів повинні встановлюватися нормами технологічного проектування та галузевими правилами пожежної безпеки з урахуванням вимог щодо оснащення первинними засобами пожежогасіння відповідно до НАПБ А.01.00102004 "Правила пожежної безпеки в Україні" (додаток 5.4).

До первинних засобів пожежогасіння відносяться: вогнегасники; пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати); пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

Для визначення видів та кількості первинних засобів пожежогасіння слід враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також розміри площ виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок.

Необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння визначають окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок. Якщо в одному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, усі ці приміщення забезпечують вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.

Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будівлях, спорудах, а також на території підприємств, як правило, повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити.

Пожежні щити (стенди) встановлюються на території об' єкта з розрахунку один щит (стенд) на площу 5000 м . На пожежних щитах(стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці. Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

 

 

 

 

5.4. Вогнегасники

 

 

Вогнегасник - технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування людиною.

Вогнегасники розподіляються:

1)   . За способом транспортування на:

 

-      переносний вогнегасник - вогнегасник, за масою і конструктивним виконанням придатний для перенесення та застосування однією людиною;

-      пересувний вогнегасник - вогнегасник, змонтований на колесах чи візку, придатний для переміщення та застосування людиною.

2)   . За видом вогнегасної речовини на :

-      водяний вогнегасник - вогнегасник із зарядом водної вогнегасної речовини (ВВ);

-      водопінний вогнегасник - вогнегасник із зарядом водопінної вогнегасної речовини (ВВП);

-      аерозольний водопінний вогнегасник - водопінний вогнегасник одноразового використання, з якого вогнегасна речовина подається в розпиленому вигляді (ВВПА);

-      порошковий вогнегасник - вогнегасник із зарядом вогнегасного порошку (ВП);

вуглекислотний вогнегасник - вогнегасник із зарядом діоксиду вуглецю (ВВК).Цифра після позначення типу вогнегасника означає масу вогнегасної речовини в кілограмах, що міститься у його корпусі. Цифра після позначення аерозольного водопінного вогнегасника означає масу вогнегасної речовини в грамах, що міститься в його корпусі.

Вибір типу вогнегасників та визначення їх необхідної кількості для оснащення виробничих, складських, лабораторних, адміністративних та побутових будинків, приміщень об'єктів різного призначення, громадських будинків та споруд здійснюється відповідно до НАПБ Б.03.001-2004 "Типові норми належності вогнегасників".

Для вибору типу та необхідної кількості вогнегасників для оснащення об' єкта слід ураховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин, характер їх взаємодії з вогнегасними речовинами, а також площу приміщень, будинків і споруд.

Необхідну кількість вогнегасників визначають окремо для кожного поверху та приміщення об' єкта.

Приміщення, у якому розміщені декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, оснащують вогнегасниками за нормами найбільш небезпечного виробництва.

За наявності декількох приміщень з однаковим рівнем пожежної небезпеки необхідну кількість вогнегасників для їх захисту визначають згідно з нормами належності, наведеними в таблицях 1-3 (додаток 5.5), та з урахуванням сумарної площі цих приміщень.

Критеріями вибору типу і необхідної кількості вогнегасників для захисту об' єкта є: рівень пожежної небезпеки об' єкта (будинку, споруди, приміщення); клас пожежі горючих речовин та матеріалів, наявних у ньому; придатність вогнегасника для гасіння пожежі певного класу та відповідність умовам його експлуатації; вогнегасна здатність вогнегасника конкретного типу; категорія приміщення за вибухопожежною    або    пожежною    небезпекою;    наявність уприміщенні модульної установки автоматичного пожежогасіння; площа об' єкта.

Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників проводиться згідно з нормами належності, наведеними в таблицях 1-4 (додаток 5.5). У таблицях 1-3 нормування для захисту приміщення, залежно від його площі, передбачено для одного типу вогнегасника, а саме: порошкового, водяного, водопінного або вуглекислотного. Тип вогнегасника потрібно вибирати, виходячи з особливостей конкретного об' єкта.

 

 

 

Практична частина

 

Завдання № 1

На які категорії поділяються приміщення та будівлі за вибухопожежною та пожежною небезпекою?

а)   Категорія А - вибухопожежонебезпечна

б)  Категорія Б - вибухопожежонебезпечна

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 


Похожие статьи

Е Н Абільтарова - Основи охорони праці