Е Н Абільтарова - Основи охорони праці - страница 4

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 

Результати технічного опосвідчення повинні записуватись у паспорт посудини особою, яка проводила опосвідчення із указанням дозволених параметрів експлуатації посудини і строків наступних опосвідчень.

Підготовка посудин до технічного опосвідчення, виявлення під час зовнішнього і внутрішнього оглядів дефектів, які знижуються міцність посудин, гідравлічне випробування посудин наочно представлено на сайті http://www.vmc.expo.ru/trud/sosud3.html.

Відповідно до НПАОП 0.00-1.07-94 "Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском" пуск в експлуатаціюпосудин, що підлягають реєстрації в ЕТЦ, проводиться за наказом власника підприємства (організації), виданим за результатами технічного опосвідчення і проведеного експертом ЕТЦ обстеження готовності посудини до експлуатації і відповідності обслуговування, нагляду і установки вимогам цих Правил і проекту.

Обслуговування посудин може бути доручено особам, котрі досягли 18-річного віку, пройшли медичне обстеження, навчання за відповідною програмою, атестовані і мають посвідчення на право обслуговування посудин.

Періодична перевірка знань персоналу, який обслуговує посудини, повинна проводитись не рідше одного разу в 12 місяців.

Позачергова перевірка знань проводиться:

-      при переході на інше підприємство;

-      у разі внесення змін в інструкцію з режиму роботи і безпечного обслуговування посудини;

-     на вимогу інспектора Держнаглядохоронпраці України або відповідального по нагляду за технічним станом та експлуатацією посудин.

У разі переривання в роботі за спеціальністю більше 12 місяців персонал, який обслуговує посудини, після перевірки знань повинен перед допуском до самостійної роботи пройти стажування для відновлення практичних навичок.

Допуск персоналу до самостійного обслуговування посудин оформляється наказом або розпорядженням по цеху чи підприємству.

На підприємстві має бути розроблена і затверджена у відповідному порядку інструкція з режиму роботи і безпечного обслуговування посудин.

 

 

 

 

5.3.  Безпека при експлуатації балонів

 

 

Балон - посудина, яка має одну або дві горловини для установки вентилів,  фланців  або  штуцерів,  призначена для перевезення,зберігання і використання тиском газів (рис. 5.7).


стиснених, зріджених або розчинених під
Основні вимоги до безпечної експлуатації балонів встановлені НПАОП 0.00-1.07-94 "Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском".

Безпечна експлуатація балонів забезпечується:

-    необхідною механічною міцністю балонів і належним контролем за їх станом;

-    запобіганням помилкового наповнення балонів іншими газами;

-    дотриманням правил наповнення, експлуатації, транспортування, зберігання балонів.

Основними причинами аварій під час експлуатації балонів є: дефекти та неточності, допущені при їх виготовленні; нагрівання балону під дією сонячних променів, нагрівальних приладів, відкритого вогню; падіння та удари балонів; перевищення тиску газу в балоні внаслідок його заповнення понад норми; помилкове наповнення балонів іншим газом; попадання масла на вентиль кисневого балона та інші.
Балони повинні мати вентилі, щільно вкручені в отвори горловини або у витратно-наповнювальні штуцери у спеціальних балонах, що не мають горловини. Бокові штуцери вентилів для балонів, які наповнюються воднем та іншими горючими газами, повинні мати ліву різьбу, а для балонів, які наповнюються киснем та іншими негорючими газами, - праву різьбу (рис. 5.8).

Кожний вентиль балонів для вибухонебезпечних горючих речовин, шкідливих речовин 1 і 2-го класів небезпеки за ГОСТ 12.1.007 повинен бути забезпечений заглушкою, яка накручується на боковий штуцер.

Балони для стиснених, зріджених і розчинених газів місткістю більше 100 л повинні бути забезпечені паспортом встановленої форми відповідно до НПАОП 0.00-1.07-94 "Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском".

Кожний металевий балон на верхній сферичні частині повинен мати такі дані:

-    товарний знак підприємства-виробника;

-    номер балона;фактична маса порожнього балона (кг);

-    дата (місяць, рік) виготовлення і наступного опосвідчення;

-    робочий тиск (Р), МПа (кгс/см2);

-    пробний гідравлічний тиск (П), МПа (кгс/см2);

-    місткість балонів, л:

-    клеймо ВТК підприємства-виробника круглої форми діаметром 10 мм (за винятком стандартних балонів місткістю понад 55 л);

-    номер стандарту для балонів місткістю понад 55 л.


Зовнішня поверхня балонів повинна бути пофарбована відповідно до табл. 5.2.

Фарбування балонів і написи на них можуть виконуватися масляними, емалевими або нітрофарбами. Фарбування наново виготовлених балонів і нанесення написів здійснюється підприємствами-виробниками, а під час експлуатації -наповнювальними станціями або випробувальними пунктами.Написи на балонах, колір забарвлення, маркування балонів представлені на сайті http://www.vmc.expo.ru/trud/ballon1.html.

Опосвідчення балонів, за винятком балонів для ацетилену, включає:

-      огляд внутрішньої і зовнішньої поверхонь балонів;

-      перевірку маси і місткості;

-      гідравлічне випробування.

Опосвідення балонів проводиться підприємствами-наповнювачами, наповнювальними станціями, пунктами випробування, які мають дозвіл на опосвідчення від Держгірпромнагляду за охороною праці.

Огляд балонів здійснюється з метою виявлення на їх стінках корозії, тріщин, вм'ятин, пленів та інших пошкоджень (для визначення придатності балонів до подальшої експлуатації). Перед оглядом балони мають бути ретельно очищені і промиті водою, а в необхідних випадках промиті відповідним розчинником або дегазовані.

Величина пробного тиску і час витримки балонів під пробним тиском на підприємстві-виробнику встановлюються для стандартних балонів за стандартами, для нестандартних - за технічними умовами, при цьому пробний тиск повинен бути не менший ніж полуторний робочий тиск.

При задовільних результатах підприємство, на якому проведено опосвідчення, вибиває на балоні своє клеймо круглої форми діаметром 12 мм, дату проведеного і наступного опосвідчення (в одному ряду з клеймом).

При незадовільних результатах опосвідчення (балони, у яких під час огляду зовнішньої і внутрішньої поверхні виявлені тріщини, плени, вм'ятини, видими, раковини і риски глибиною понад 10 % від номінальної товщини стінки, надриви і вищерблення, знос різьби горловини, а також ті, на яких відсутні деякі паспортні дані) балони повинні бути вибракувані. Забраковані балони, незалежно від їх призначення, повинні бути доведені до непридатності (шляхомнанесення зарубок на різьбі горловини або просвердлювання отворів на корпусі), яка б виключала можливість подальшої їх експлуатації.

Опосвідчення балонів має здійснюватися в окремих спеціально обладнаних приміщеннях. Температура повітря в цих приміщеннях повинна бути не нижче 12°С. Для внутрішнього опосвідчення балонів допускається застосування електричного освітлення з напругою не більше 12 В. Під час огляду балонів, які наповнюються вибухонебезпечними газами, арматура ручної лампи та її штепсельне з' єднання мають бути у вибухонебезпечному виконанні.

Огляд балонів для ацетилену повинен здійснюватися на ацетиленових наповнювальних станціях не рідше ніж через 5 років і складатися із: огляду зовнішньої поверхні; перевірки пористої маси; пневматичного випробування.

Наповнені газом балони, які перебувають на тривалому складському зберіганні, при настанні чергових термінів періодичного опосвідчення підлягають опосвідченню представником адміністрації у вибірковому порядку в кількості не менше 5 шт. - із партії до 100 балонів, 10 шт. - із партії до 500 балонів і 20 шт. - із партії понад 500 балонів.

При задовільних результатах опосвідчення термін зберігання балонів установлюється особою, яка здійснює опосвідчення, але не більше 2 років. Результати вибіркового опосвідчення оформляються відповідним актом.

При незадовільних результатах опосвідчення здійснюється повторне опосвідчення балонів у такій самій кількості.

У разі незадовільних результатів при повторному опосвідченні подальше зберігання всієї партії балонів не допускається, газ із балонів повинен бути видалений у строк, указаний особою (представником адміністрації), яка здійснювала опосвідчення, після чого балони повинні бути опосвідчені кожний окремо.

Експлуатація, зберігання і транспортування балонів на підприємстві повинні здійснюватися відповідно до вимог інструкції, затвердженої    в    установленому    порядку.    Працівники, якіобслуговують балони, повинні пройти навчання та інструктаж з питань охорони праці.

При експлуатації балонів забороняється повністю виробляти газ, який у них знаходиться. Залишковий тиск газу в балоні повинен бути

2

не менше 0,05 МПа (0,5 кгс/см ).

Балони з газами можуть зберігатись як у спеціальних приміщеннях, так і на відкритому повітрі, в останньому випадку вони повинні бути захищені від атмосферних опадів і сонячних променів (рис. 5.9, а).

Складське зберігання в одному приміщенні балонів з киснем і горючими газами забороняється (рис. 5.9, б).

Балони з газом, які встановлюються в приміщеннях, повинні знаходитися на відстані не менше 1 м від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів і печей і не менше ніж на 5 м від джерел тепла з відкритим вогнем (рис. 5.9, в).

Балони з отруйними газами повинні зберігатися в спеціальних закритих приміщеннях, будова яких регламентується відповідними нормами і положеннями.

Наповнені балони з насадженими на них башмаками мають зберігатися у вертикальному положенні. Для запобігання падінню балони треба встановлювати в спеціально обладнані гнізда, клітки або огороджувати бар'єром (рис. 5.9, г).

Балони, які не мають башмаків, можуть зберігатись у горизонтальному положенні на дерев' яних рамах або стелажах. Під час зберігання на відкритих майданчиках дозволяється укладати балони з башмаками в штабелі з прокладками з матузки, дерев' яного бруса       або       гуми       між       горизонтальними рядами

(рис. 5.9, д).

При укладанні балонів у штабелі висота останніх не повинна перевищувати 1,5 м. Вентилі балонів мають бути повернуті в один бік (рис. 5.9, е).
Склади для балонів з вибухо- і пожежонебезпечними газами повинні знаходитись у зоні блискавкозахисту.

Перевезення наповнених газами балонів має здійснюватися на ресорному транспорті або на автокарах у горизонтальному положенні, обов' язково з прокладками між балонами. Для прокладок можуть застосовуватись дерев' яні бруси з вирізаними гніздами для балонів, а також мотузяні чи гумові кільця товщиною не менше 25 мм (по два кільця на балон) або інші прокладки, які захищають балони від ударів один об одного. Усі балони під час перевезення треба укладати вентилями в один бік (рис. 5.10, а, б).
Дозволяється перевезення балонів у спеціальних контейнерах, а також без контейнерів у вертикальному положенні обов' язково з прокладками між ними і загорожею від можливого падіння (рис. 5.10, в, г).

Транспортування і зберігання балонів мають здійснюватися з накрученими ковпаками. Зберігання наповнених балонів на підприємстві-наповнювачі до видачі їх споживачам допускається без запобіжних ковпаків.

Умови транспортування та зберігання балонів представлені на сайті http://www.vmc.expo.ru/trud/ballon2.html, вимоги до експлуатації балонів - на сайті http://www.vmc.expo.ru/trud/ballon3.html.5.4.  Безпека при експлуатації котельних установок

 

 

Вимоги до проектування, будови, виготовлення, реконструкції, монтажу, налагодження, ремонту і експлуатації парових котлів, автономних пароперегрівачів і економайзерів з робочим тиском (тут і далі за текстом - надлишковим) більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів і автономних економайзерів з температурою води вище 115°С встановлюються НПАОП 0.00-1.08-94 "Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів".

Дані Правила поширюються на:

-      парові котли, у тому числі котли-бойлери, а також автономні пароперегрівачі і економайзери;

-      водогрійні і пароводогрійні котли;

-      енерготехнологічні котли: парові і водогрійні, у тому числі содорегенераційні котли (СРК);

-      котли-утилізатори: парові та водогрійні;

-      котли пересувних і транспортабельних установок і енергопоїздів;

-      котли парові і рідинні, які працюють з високотемпературними органічними теплоносіями (ВОТ);

-      трубопроводи пари і гарячої води в межах котла.

Парові та водогрійні котли належать до об'єктів підвищеної небезпеки. Основними причинами вибухів котлів є: перевищення робочого тиску понад норму при несправних запобіжних пристроях та контрольно-вимірювальних приладах; зниження рівня води внаслідок порушення герметичності системи; порушення циркуляції теплоносія внаслідок утворення накипу; дефекти, допущені при виготовленні та ремонті котлів; зниження механічної міцності котла в процесі експлуатації; порушення правил експлуатації та режиму роботи котлів.

Кожний котел повинен постачатися підприємством-виробником замовнику з паспортом встановленої форми. До паспорта повинна бути прикладена Інструкція з монтажу і експлуатації, що міститьвимоги до ремонту і контролю металу при монтажі і експлуатації в період розрахункового терміну служби.

Паспорт котла і інструкція з монтажу і експлуатації повинні бути складені (перекладені) українською або, за вимогою замовника, -іншою мовою.

На днищах барабанів або на корпусах котлів, а також на колекторах повинні бути нанесені тавруванням такі дані:

-    назва або товарний знак заводу-виробника;

-    заводський номер виробу;

-    рік виготовлення;

2

-    розрахунковий тиск в МПа (кгс/см );

-    розрахункова температура стінки в °С і марка сталі (тільки на колекторах пароперегрівача).

На кожному котлі до днища барабана або корпусу повинна бути прикріплена заводська табличка з маркуванням паспортних даних, нанесених ударним способом.

Для управління роботою, забезпечення безпечних умов і розрахункових режимів експлуатації котли повинні бути оснащені:

-    пристроями, які запобігають підвищенню тиску (запобіжними пристроями);

-    покажчиками рівня води;

-    манометрами;

-    приладами для вимірювання температури середовища;

-    запірною і регулюючою арматурою;

-    приладами безпеки;

-    живильними пристроями.

Окрім цього в проекті котла повинна бути передбачена така кількість арматури, засобів вимірювання, автоматики і захистів, яка необхідна для забезпечення регулювання режимів, контролю параметрів, відключення котла, надійної експлуатації, безпечного обслуговування, ремонту.

Основні вимоги до запобіжних пристроїв, покажчиків рівня рідини,   манометрів,   приладів   безпеки,   живильних пристроїврегламентуються НПАОП 0.00-1.08-94 "Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів".

Стаціонарні котли слід встановлювати в будівлях і приміщеннях, що відповідають вимогам СНиП ІІ-35-76 "Котельні установки", СНиП ІІ-58-75 "Електростанції теплові" і НПАОП 0.00-1.08-94 "Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів".

Встановлення котлів поза приміщенням допускається в тому випадку, якщо котел запроектований для роботи в заданих кліматичних умовах.

Улаштування приміщень і горищних перекрить над котлами не допускається. У будівлях котельні не дозволяється розміщати побутові і службові приміщення, які не призначені для персоналу котельні, а також майстерні, що не призначені для ремонту котельного устаткування.

Вихідні двері з котельного приміщення повинні відчинятись назовні і мати табличку "Стороннім вхід заборонено". Двері із службових, побутових, а також допоміжно-виробничих приміщень повинні відчинятися в бік котельні і обладнуватися пружинами або аналогічними пристроями.

Котли до пуску в роботу повинні бути зареєстровані в органах ЕТЦ. Реєстрація проводиться на підставі письмової заяви власника котла або організації, яка його орендує. Орган ЕТЦ зобов'язаний протягом 5 днів розглянути подану на котел документацію і при відповідності її вимогам НПАОП 0.00-1.08-94 "Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів" зареєструвати котел. Після чого документи прошнуровуються, опечатуються, у паспорті ставиться штамп та реєстраційний номер і він з усіма документами повертається власнику котла. Відмова в реєстрації повідомляється власнику письмово і вказуються причини з посиланням на відповідні статті НПАОП 0.00-1.08-94 "Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів".

Котли після демонтажу і встановлення на новому місці або переведенні їх на інший режим роботи (з парового на водогрійний) допуску в роботу повинні бути перереєстровані в органах ЕТЦ. При передачі котла іншому власнику до пуску в роботу котел підлягає перереєстрації.

Кожний котел підлягає технічному опосвідченню до пуску в роботу, періодично в процесі експлуатації і, в необхідних випадках, -позачерговому. Технічні опосвідчення проводяться експертами ЕТЦ.

Первинне технічне опосвідчення нововстановлених котлів проводиться експертом ЕТЦ після їх монтажу і реєстрації.

Періодичне технічне опосвідчення допускається проводити фахівцями організацій, підприємств, установ, які мають дозвіл Держнаглядохоронпраці України, отриманий в установленому порядку.

При проведенні позачергового опосвідчення повинна бути вказана причина, що викликала необхідність такого опосвідчення. Відповідно до НПАОП 0.00-1.08-94 "Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів" позачергове опосвідчення котлів повинно бути проведено в таких основних випадках:

-    якщо котел не експлуатувався більше 12 місяців;

-    якщо котел був демонтований і встановлений на новому місці;

-    після досягнення розрахункового терміну служби котла, встановленого проектом, заводом-виробником, іншою нормативною документацією або експертно-технічною комісією;

-    після аварії котла або його елементів, якщо за обсягом відновлювальних робіт вимагається таке опосвідчення;

-    якщо на погляд інспектора (експерта) або особи, відповідальної за справний стан і безпечну експлуатацію котла, таке опосвідчення необхідне та інше.

Технічне опосвідчення котла складається із: зовнішнього огляду; внутрішнього огляду; гідравлічного випробування. Зовнішні і внутрішні огляди мають за мету:

при первинному опосвідченні перевірити, що котел встановлений і обладнаний відповідно до НПАОП 0.00-1.08-94 "Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійнихкотлів" і наданих при реєстрації документів, а також, що котел і його елементи не мають пошкоджень;

-    при періодичних і позачергових опосвідченнях встановити справність котла і можливість його подальшої роботи.

При зовнішньому і внутрішньому оглядах котла повинна бути звернена увага на виявлення можливих тріщин, надривів, випинів, видимів і корозії на внутрішніх і зовнішніх поверхнях стінок, слідів пропарювання і пропусків у зварних, клепаних і вальцьованих з' єднаннях, а також пошкоджень обмурівки, що можуть викликати небезпеку перегріву металу елементів котла.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34 


Похожие статьи

Е Н Абільтарова - Основи охорони праці