Н Ю Подольчак - Врахування ризику в оцінюванні соціально-економічної ефективності мотивування - страница 1

Страницы:
1  2  3 

УДК 338.45:621

Н.Ю. Подольчак

Національний університет "Львівська політехніка"

ВРАХУВАННЯ РИЗИКУ В ОЦІНЮВАННІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ МОТИВУВАННЯ МЕНЕДЖЕРІВ МАРКЕТИНГОВИХ ПІДРОЗДІЛІВ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

© Подольчак Н.Ю., 2009

Науково обґрунтовано необхідність врахування фактора ризику в оцінюванні соціально-економічної ефективності мотивування менеджерів маркетингових підрозді­лів машинобудівних підприємств. Запропоновано методичний підхід до формування індексу мотивованості менеджерів з врахуванням ризику, як важливого індикатора соціально-економічної ефективності діяльності підприємства. Розроблено прикладені рекомендації застосування розробленого індексу мотивованості менеджерів маркетинго­вих підрозділів у діяльності підприємств.

In the article was researched the necessity of considering the risk factor in evaluation of social-economic efficiency of manager motivation of marketing department of machine-building enterprises. Author proposed the methodical approaches of forming of index of manager motivation considering risk as a main indicator of social-economic efficiency evaluation of machine-building enterprises activity. It was elaborated the applied recommendation using the index of manager motivation of marketing department in enterprises activity.

Постановка проблеми

Тенденції та зміни у зовнішньому середовищі часто є причиною обмежень у розвитку менеджменту підприємства. Зміни породжують нові види ризику або підвищують рівень існуючих ризиків. Ризик для підприємства може бути обмеженням або додатковою можливістю, шансом, він може впливати на рівень соціально-економічної ефективності систем менеджменту підприємства. Ефективні керівники підприємства повинні управляти ризиком та реалізувати створені ним можливості. Ціль ризик-менеджменту полягає не в тому, щоб знайти сферу з мінімальним ризиком для діяльності організації, а як, зазначено в науковій праці [1, с. 125], в тому, щоб максимально скористатись з ситуації, що склалась, тобто ризик-менеджмент повинен бути насамперед стратегічним інструментом, ніж оборонним. Враховуючи сучасний розвиток світової економіки, ринкові ситуації, що виникають, вимагають частіше демонструвати такі властивості у роботі менеджера, як здатність до ризику [2, с. 188]. Люди нині настоюють на своєму праві брати активну участь у прийнятті рішень [3, с. 549]. Творчість, свобода і відповідальність за самого себе є важливими постмодерністськими цінностями, які прийшли на зміну цінностям модерністським -багатство і влада [4, с. 247].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У традиційних системах мотивації акцент робили на посаду, а не на особистість [5, с. 211-213]. Сучасна система менеджменту організації має бути орієнтованою на людину - людину-новатора [6, с. 370]. Багато українських менеджерів погоджуються, що підприємницькі навички (схильність до ризику, що проявляється у вмінні ухвалювати нестандартні рішення, працювати з клієнтами, швидко і гнучко реагувати тощо) та стиль мислення є ключовою перевагою у професійній діяльності [2, с. 170]. Саме в цьому науковому дослідженні буде зроблено спробу враховувати ризик у системі мотивації керівника, що б наблизило частину менеджерів за менталітетом та діями до підприємця, а також максимально сприяло розвитку таких менеджерів. На основі врахування ризику у рівні мотивованості менеджерів відділу маркетингу, сформовано інтегральний показникоцінки задоволення персоналу, як важливий показник оцінювання рівня соціально-економічної ефективності системи менеджменту машинобудівних підприємств. За основу взявши аргумент, який вказує на те, що основна відмінність між менеджером і підприємцем полягає у здатності ризикувати. Особливо важливо, щоб менеджери середньої та нижньої ланки, які обмеженні методами розробленими топ менеджментом, навчились володіти роллю підприємця. Тобто людини, яка здатна на творчий пошук засобів вирішення проблем і генерування стратегічних цілей [2, с. 171]. Отже, вдасться сформувати органічне, проникнуте підприємницьким духом корпоративне середовище, до чого прагнуть більшість компаній під час розробки систем мотивації.

Формулювання цілей статті

У статті встановлено такі цілі: 1) дослідити вплив ризику на соціально-економічну ефек­тивність мотиваваності менеджерів відділів маркетингу машинобудівних підприємств; 2) індексу мотивованості керівників відділів маркетингу машинобудівних підприємств сформувати на основі поєднувального аналізу; 3) розробити прикладні рекомендації щодо застосування індексу мотивованості керівників відділів маркетингу машинобудівних підприємств.

Виклад основного матеріалу

Науковці виділяють різні потреби працівників, які потрібно задовольняти для ефективної діяльності системи менеджменту підприємства. Проте враховуюи відомі теорії мотивації важко пояснити потреби деяких людей. Наприклад, підприємців, які створюють організації з значними капіталовкладеннями і не вважають меркантильні цілі (максимізація прибутку, монополізація ринку тощо) головними; або спортсменів, які займаються екстремальними видами спорту з ризиком для власного життям; або ж гравців, які в полоні азарту програють значні суми грошей, насамперед, заради відчуття гри, адреналіну; існування професій з мінімальним рівнем задоволення фізіо­логічних потреб та значним рівнем ризику під час виконання обов'язків та функцій (пожежники, міліціонери, військові спеціального призначення тощо). Кількість таких людей з кожним днем зростає - більше людей захоплюються екстремальними видами спорту, зростає кількість казино та ігрових домів, підприємств з місією - функціонування. Можна також взяти до уваги історичні приклади людей, схильних до ризику. Відомі революціонери та керівники визвольних рухів світової історії, в більшості своїй, були заможними людьми (І.С. Мазепа, Є. Петрушевич, М.С. Грушев-ський, П. Скоропадський, В.І. Ленін), які могли зробити, при існуючому державно-правовому ладі, враховуючи їхні непересічні здібності, непогану кар' єру. Однак, ці люди ризикуючи власним соціальним становищем та життям, відкинувши потребу в захищеності, безпеці, реалізовували ідею з високим рівнем невизначеності та ризику. Для таких людей життя без постійної присутності адреналіну у крові втрачає сенс, а ризик є однією з головних потреб. Психологи стверджують, що такі люди є одержимі ризиком.

Зростає динамічність самого середовища життєдіяльності людини, функціонування підприємства, виникають нові ризики. І для виживання та успішного функціонування все частіше доводиться приймати рішення із значним рівнем ризику. Тому визріла необхідність у новій теорії мотивації, в основі якої буде покладено спробу пояснити поведінку та мотиви таких людей, а отже, навчитись управляти ними та задовольняти їхні потреби в практичній діяльності з метою підвищення ефективності діяльності підприємства.

З іншого боку, трапляється і таке: працівникові пропонують нову посаду з вищою оплатою праці, владою, можливістю самовираження та шансами досягнення успіху, а він відмовляється прийняти пропозицію, мотивуючи це тим, що для цієї посади характерні - більший обсяг відповідальності, вищий рівень ризику. Так само серед науковців є особи, які прагнуть якомога швидше здобути науковий ступінь, вчене звання, ризикуючи через можливі недбалості та недоопрацювання у наукових роботах, а інші, написавши якісну роботу, тривалий час зволікають із оприлюдненням результатів та не зважуються на ризик, який виникає при проходженні процедури захисту.

Аналізуючи діяльність персоналу різних організацій, доходимо висновків, що існування ризику може бути стимулом або навпаки антистимулом для працівника. Це залежить від двох факторів: рівня ризику та схильності самого працівника до ризику. Тому доцільно розглянути можливість та необхідність поділу працівників за схильністю до ризику.

Для оцінювання соціально-економічної мотивованості менеджерів та формування індексу мотивованості були обрані потреби, виділені в теорії ієрархії потреб А. Маслоу та враховувався фактор ризику. Індекс мотивованості керівників відділів маркетингу повинен будуватися на встановленому комплексному профілі потреб працівників. Теорію А. Маслоу, протягом її існування багато разів критикували [2, с. 167], крім того її трактували в різні способи, однак вона залишається базовою для застосування щодо виявлення та оцінювання потреб працівників.

Для ілюстрації практичного застосування методики розробки індексу задоволення потреб персоналу потреб було обрано підприємство машинобудування ЗАТ "Автонавантажувач". Досліджувались менеджери відділу маркетингу та збуту цього підприємства. Цей об'єкт обрано для дослідження, тому що працівники цього підрозділу вимушені приймати управлінські рішення з високим рівнем ризику через значну конкуренцію в цій галузі, ризиковану стратегію підприємства і найголовніше значний ризик притаманний посаді менеджера відділу маркетингу та збуту [7; 8, с. 95]. Враховуючи це, можна сформувати теоретичну гіпотезу, що в такий підрозділ потрібно добирати працівників з числа схильних до ризику. Інтуїтивно зрозуміло, що працівники, які не схильні до ризику, не зможуть виконувати покладені на них завдання та цілі. Шляхом опитування та застосування до результатів опитування поєднувального аналізу перевіримо цю гіпотезу, сформуємо індекс мотивованості менеджерів та визначимо комбінацію потреб працівників відділу маркетингу та збуту ЗАТ "Автонавантажувач" на конкретнний момент часу. Порядок застосування поєдувального аналізу для вирішення поставлених завдань наведений на рис. 1.

Якісний аналіз об 'єкту дослідження

Ідентифікація основних характеристик об'єкта та їх рівні: потреби теорії А.Маслоу та потреба в ризику

0"

Формування об'єктів дослідження

3-:-*-:-

-1   Прийняття рішення щодо форми вхідних даних

Побудова профілів об'єктів дослідження здійснюється за методом багатофакторних оцінок, використовуючи який для усіх характеристик будують повні профілі досліджуваних об'єктів.

Респонденти оцінюватимуть метричні змінні, які є більш зрозумілими.

U (X) = SS a x

де U(X) - загальна

оцінка (корисність) альтернативного варіанту; Xy - незалежна змінна; aij - вплив часткових вагомостей або корисностей, який відповідає j-му рівню (j є 1, fc j i-го

варіанту (і = є 1, m); кі - число рівнів характеристики і; m - число характеристик.

Рис. 1. Етапи застосування поєднувального аналізу для оцінювання потреб працівників та формування індексу мотивованості керівників відділів маркетингу

Перший етап полягає у визначенні основних характеристик об' єкта та рівнів. Для цього потрібно скористатись досвідом науковців, практиків та експертів, які працюють у цій сфері. Як зазначають науковці, обрані характеристики повинні бути явно вираженими, робити основний внесок в перевагу та вибір респондента [9, с. 793]. З погляду менеджменту, характеристики та їхні рівні повинні бути такими, щоб ними можна було б управляти, тобто планувати, організовувати, мотивувати, контролювати та за необхідності регулювати.

На цьому етапі ще одним не менш важливим завданням якісного аналізу є ідентифікація рівня кожної із характеристик. Рівні повинні відчутно для респондента різнитися (діапазон рівнів повинен бути ширшим, ніж ситуація, що досліджується), і водночас вони мають відтворювати реальну картину, загалом, щоб істотно не вплинути на вірогідність результатів оцінювання.

Виділивши потреби та визначивши їхні рівні, ми отримали певні результати (табл. 1) Для задово­лення фізіологічних потреб необхідний, як зазначають експерти та науковці, достатній рівень матеріаль­ного забезпечення. І саме тому рівні потреб матеріального забезпечення виражені через величину заробітної плати.

Таблиця 1

Характеристика потреб менеджерів ЗАТ "Автонавантажувач" та рівнів цих потреб

Потреба Ризик

Самовираження

Поваги

Соціальні

Безпеки та захищеності

Фізіологічні

Умовне позначення Rc

_Йн_

Ср

Сс Пз

Пк Пп Са Сп

Номер

3

2 1 2

Рівень потреби

Високий ризик Середній ризик

Незначний (низький рівень) ризик Реалізація  можливостей  залежить   від особистої активності та цілеспрямованості Сприяння керівництва у реалізації можливостей

Бф Бп

Зз

2

J_

2

1

3

2 1

3

2 1

Повага з боку усіх зацікавлених груп (менеджмент, акціонери, працівники, тощо) Повага з боку керівництва Повага з боку підлеглих Активний вплив на події Причетність до подій Фізична та психологічна безпека Фізична безпека Психологічна безпека Заробітна плата більше 3000 грн. Заробітна плата 2000 грн. Заробітна плата менше 2000 грн.

Наступним етапом є формування об'єктів, які будуть оцінюватися за допомогою поєднувального аналізу. Найпоширеніші є два підходи до побудови об'єктів в поєднувальному аналізі - попарний підхід (метод двох факторних оцінок) і метод повного профілю [9, с. 795]. Суть першого методу полягає в тому, що респонденти одночасно оцінюють по дві характеристики до того моменту, поки не оцінять усі можливі пари характеристик. Іншим поширеним методом є метод багатофакторних оцінок, використовуючи який для усіх характеристик будують повні профілі досліджуваних об'єктів. Зрозуміло, що, використовуючи один з цих методів, отримаємо багато комбінацій характеристик (ознак), тому для їх оптимального зменшення використовуються ортогональні масиви, періодичний план, а також факторний експеримент [9, с. 796]. Перевагою попарного методу є те, що респондент, який оцінює об'єкт за допомогою цього методу, однозначно приймає рішення, оскільки оцінювання здійснюється щодо двох характеристик об'єкта. Щодо недоліків, то основний полягає в тому, що оцінок респондентів отримаємо більше, а отже, і більший масив даних, який потребує додаткових витрат на обробку.

У нашому випадку для формування індексу задоволення потреб персоналу було обрано для аналізу метод багатофакторних оцінок (метод повних профілів). Отже, враховуючи те, що виділено шість потреб, тобто шість характеристик (ознак) працівників та різну кількість рівнів можна розрахувати кількість профілів (кількість профілів = 3*2*3*2*3*3 = 324). Обмежимо кількість

1

ожливих комбінацій рівнів шести потреб працівників відділу маркетингу та збуту ЗАТ "Автонавантажувач" числом 20. Кількість комбінацій відібрано на основі знаходження рівнів кореляції між різними комбінаціями. Відібрано ті комбінації, які фактично не повторюються, тобто коефіцієнт кореляції набуває мінімального значення.

Наступним етапом є вибір форми зображення даних. У поєднувальному аналізі дані можуть бути метричними та неметричними [9, с. 796]. Для отримання неметричних даних респонденти, як правило, оцінюють об'єкт у вигляді рангів. В оцінюванні метричних змінних респонденти використовують рейтинги, а не ранги. Прихильники рейтингових даних стверджують, що вони зрозуміліші для респондентів та їх аналізувати легше, ніж дані, подані за допомогою рангів [9, с. 796-797]. В оцінюванні профілей потреб від респондентів вимагали навести рейтинги переваг для потреби в ризику та теорії мотивації А. Маслоу, які описані 20 профілями. У відділі маркетингу та збуту ЗАТ "Автонавантажувач" працюють 5 працівників. Отже, матимемо 5 респондентів. Для здобуття рейтингових оцінок доцільно використати 9-бальну шкалу Лайкерта. Рейтинги, отримані від респондентів, наведені в табл. 2.

Таблиця 2

Оцінка комбінацій повного набору рівнів характеристик менеджерами відділу маркетингу та збуту ЗАТ "Автонавантажувач"

Комбі­нації

Характеристики

Оцінка комбінації респондентом

 

Ри­зик

Самови­раження

Повага

Со­ціальні

Безпека та захищеність

Фізіо­логічні

1

2

3

4

5

1

3

2

3

2

1

2

6

6

7

8

7

2

3

1

2

2

1

2

7

8

8

8

9

3

3

2

1

2

1

2

8

7

9

7

8

4

2

1

2

1

2

3

8

9

7

7

9

5

2

2

1

1

2

3

5

4

5

5

6

6

2

1

3

1

1

3

6

7

5

5

5

7

1

2

1

1

3

1

2

3

3

2

1

8

1

1

2

1

3

1

3

2

3

2

4

9

1

2

3

1

2

1

4

6

3

4

5

10

3

1

1

2

1

3

8

9

9

9

5

11

3

2

1

2

1

2

5

7

8

6

7

12

2

1

2

1

3

2

8

8

7

6

8

13

2

2

2

1

2

1

4

4

2

3

4

14

1

2

3

2

3

3

7

9

8

9

9

15

1

1

3

2

3

1

4

5

2

3

6

16

3

1

1

1

1

3

7

5

7

7

8

17

2

1

3

1

2

1

2

3

3

5

2

18

3

1

1

2

3

3

8

8

9

7

8

19

2

2

1

2

1

3

8

8

8

9

8

20

1

1

2

2

3

1

4

4

1

1

3

Вибір методу поєднувального аналізу необхідний для формування математичної моделі, яка відображає фундаментальну залежність між характеристиками та корисністю (вагомістю) об'єкта дослідження. Фактично обрана математична модель і буде моделлю побудови індексу мотивованості потреб персоналу. Найпоширеніший є метод поєднувального аналізу, який базується на побудові лінійного рівняння регресії, коефіцієнти регресії якого характеризують міру впливу кожної характеристики на загальну оцінку теорії мотивації працівником [9, с. 797]. Базову модель поєднувального аналізу можна подати такою формулою:

m к,

a ij X ij

і=1 j=1

де U(X) - загальна оцінка (корисність) альтернативного варіанта або індекс мотивованості персоналу; Xj -незалежна змінна; aij - вплив часткових вагомостей, який відповідає j-му рівню (j є 1, k,) і-го варіанта

= є 1, m ); k - кількість рівнів характеристики і; m - кількість характеристик.

Часткові корисності відповідають умові:

т Ki _

XX a = 0. i = є 1т • (2)

i=i j=i

Скориставшись цією формулою дослідник знаходить часткові корисності тих рівнів характеристик, які не увійшли у модель (1). Перехід від використання абсолютних значень часткових корисностей характеристик певного рівня до відносних корисностей характеристик об'єкта теорії мотивації можна здійснити за такими формулами:

Ii   , i = є 1, т ; (3)

т

XI,

i =1

X і i = 1, i = є 1, т , (4)

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

Н Ю Подольчак - Врахування ризику в оцінюванні соціально-економічної ефективності мотивування

Н Ю Подольчак - Поняття та види ефективності систем менеджменту машинобудівних підприємств

Н Ю Подольчак - Планування ризиків у процесі забезпечення підпримства енергоресурсами

Н Ю Подольчак - Удосконалення систем менеджменту підприємств шляхом використання r-теорії мотивації

Н Ю Подольчак - Удосконалення систем мотивації працівників шляхом урахування ризику