О А Карлова - Основи менеджменту навчальний посібник - страница 1

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО

ГОСПОДАРСТВА

 

 

 

 

 

 

О.А. Карлова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

 

 

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ХАРКІВ - ХНАМГ - 2008УДК 338.24

Карлова О.А. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ. Навч. посібник. -Харків: ХНАМГ, 2008.- 314 с. Укр. мовою.

Гриф надано Міністерством освіти і науки України, рішення 1.4/18 - Г - 2183 від 23.10.08

У посібнику розглянуто сутність основ менеджменту, його місце в системі управління організаціями, роль менеджерів і управлінців, види організацій як об'єктів управління, функції та методи менеджменту, управлінські рішення й методи їх оптимізації, стратегічні зміни та організаційний розвиток, ефективність менеджменту тощо.

Посібник поєднує теоретичні основи менеджменту і методи їх практичного використання в діяльності організацій. Таке поєднання теорії та практики у вивченні особливостей сучасного менеджменту суттєво підвищує ефективність засвоєння програмного матеріалу навчальної дисципліни. Належну увагу приділено висвітленню тем, що передбачені навчальною програмою.

Посібник адресований студентам, аспірантам, викладачам вищих навчальних закладів. Він, безумовно, буде корисний широкому колу практикуючих економістів, підприємців та керівникам організацій.

 

 

Рецензенти:

П.Т. Бубенко - доктор економічних наук, професор, директор Північно-Східного наукового центру НАН і МОН України.

П. Г. Перерва - доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри „Організація виробництва та управління персоналом" НТУ „ХПІ".

ISBN 966 - 695 - 116 - 9   Карлова О. А., ХНАМГ, 2008ЗМІСТ

 

 

Вступ................................................................................................................................           4

 

РОЗДІЛ 1. Методологічні основи менеджменту.....................................................            7

1. 1. Сутність, роль і методологічні основи менеджменту.

Закони, закономірності й принципи менеджменту.................................................            7

1. 2. Історія розвитку науки про управління...............................................          28

1.3. Організації як об'єкти управління.........................................................          55

Глосарій......................................................................................................................... 260


Список літератури......................................................................................................... 312



1. 4. Функції і технологія менеджменту              79ВСТУП

 

Державна політика управління передбачає використання взаємодіючих і взаємокорелюючих інструментів, у сукупності яких менеджмент організацій займає особливе місце. Ефективність реалізації програми розвитку економіки держави базується на розбудові гнучкої і адаптивної системи менеджменту організацій, що вказує на необхідність впровадження елементів системи менеджменту в сферу управління. Сучасні умови національної економіки супроводжуються формуванням та розвитком ринку в усіх сферах економіки. Питання і проблеми, що сьогодні виникають надзвичайно гострі й складні, оскільки зачіпають інтереси всього населення країни. Вирішення таких питань потребує підготовки спеціалістів з управлінським світоглядом, які були б здатні розуміти й осмислювати управлінські процеси і явища, що відбуваються в народному господарстві, володіти методами управління і менеджменту організацій. Це обумовлює об' єктивну необхідність набуття ґрунтовних знань, основних положень основ менеджменту, підґрунтям яких є психологія, соціологія, логіка.

Одночасно менеджмент являє собою один з важливих й ефективніших важелів регулювання ринкової економіки, за допомогою якого держава забезпечує створення необхідних передумов для структурної трансформації національної економіки, прискореного розвитку пріоритетних галузей і сфер діяльності. Тому навчальна дисципліна «Основи менеджменту» є важливою для підготовки студентів спеціальностей ««Менеджмент», Туризм», «Готельно-ресторанна справа».

Курс «Основи менеджменту» відноситься до групи загально-професійних економічних нормативних дисциплін. Предметом його вивчення виступає управлінська діяльність керівника, менеджера,який працює у складі організації. Сутність предмета даної дисципліни становлять закони управління і загальні принципи, що визначають порядок формування, функціонування та розвитку системи управління організацією, управлінські відносини.Програму навчальної дисципліни розроблено відповідно до вимог галузевого стандарту вищої освіти на базі освітньо-професійної програми підготовки бакалавра. Враховано рекомендації положень Болонської декларації щодо кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Завдання дисципліни - засвоєння студентами теоретичних і організаційних основ із менеджменту та управління організаціями, розуміння сутності організації та взаємозв'язку її внутрішніх елементів і зовнішнього середовища, поняття системи методів управління, зміст процесів і технології управління, здійснення мотивування та контролювання, організація взаємодії і повноважень, прийняття рішень у менеджменті, інформаційне забезпечення процесу управління, керівництво й лідерство, стилі управління, ефективність управління.

У посібнику розглянуто найбільш важливі явища, що відбуваються у сфері основ менеджменту. Він в логічній послідовності містить основні теми з основ менеджменту: загальні й специфічні методи менеджменту, історію розвитку науки про управління, функції і технології менеджменту, методи менеджменту, управлінські рішення, інформації і комунікації в менеджменті, керівництво та лідерство, організаційні зміни та ефективність менеджменту. Приділена увага розкриттю загальних закономірностей, принципів формування, функціонування та розвитку системи управління організацією, управлінським відносинам. Структура, послідовність і взаємозв'язок тем спрямовані на реалізацію концепції посібника - сприяти підготовці нової генерації менеджерів, здатних працювати в ринкових умовах.

Структурно даний посібник містить самостійні, але взаємопов' язані розділи. Це - теоретичні основи менеджменту: сутність, роль, методичні засади менеджменту, закони й принципи, генезис теорії і практики менеджменту; види і зміст управлінської діяльності; технології забезпечення функціонування організації: управлінські рішення, комунікації,інформаційнезабезпечення,, методи менеджменту, особливості управління організаціями, управління змінами.

Посібник побудовано за схемою поглиблення знань, а також їх доповнення, конкретизації та деталізації з важливих проблем , що мають значення для розуміння процесів менеджменту.

Посібник підготовлений з урахуванням сучасних принципів технології освіти, в ньому широко використовуються різні форми подання матеріалу, що спияє систематизації знань, допомагає виявити основне, шукати взаємозв' язки між елементами системи.

Використання посібника дозволить ознайомити студентів із сучасним управлінським мисленням та системою спеціальних знань у галузі менеджменту, розумінням концептуальних основ системного управління організаціями.

При підготовці посібника використано матеріали досліджень зарубіжних і вітчизняних вчених та фахівців, а саме праці М. Альберта, М. Мескона, Ф. Хедуорі, О. Кузьміна, А. Пилипенка, С. Пилипенко, І. Отенко, Д.Стеченка, А.Григоровича, А. Дука та ін.РОЗДІЛ 1

Методологічні основи менеджменту 1.1. Сутність, роль і методологічні основи менеджменту Закони, закономірності й принципи менеджменту

 

 

Питання для теоретичної підготовки

 

1. Поняття «управління», «менеджмент»

 

2. Основні особливості сучасного менеджменту

 

3. Принципи менеджменту

 

4. Закони та закономірності менеджменту

 

5. Сутність, природа та роль принципів менеджменту.

 

6. Класифікація принципів менеджменту.

 

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

 

Мета менеджменту як науки

 

Принцип наукової обґрунтованості управління

 

Принцип системного підходу до вирішення управлінських завдань

 

Принцип оптимальності управління

 

Принцип гнучкості управління

 

Принцип демократизації управління

 

Принцип регламентації

 

Принцип формалізації

Поняття «управління», «менеджмент» відомі практично кожній освіченій людині. Їх значущість особливо ясно була усвідомлена в 20 -30-ті роки минулого століття. Управлінська діяльність перетворилася на професію, область знань - в самостійну дисципліну. Сьогодні очевидний той факт, що високий рівень розвитку сучасного світу здебільшого пояснюється успішними методами управління. У будь-якій сфері потрібні компетентні керівники, їх соціальний шар перетворився на вельми впливову суспільну силу, а професійна діяльність часто є найбільш важливим ключем до успіху.

Сам термін «менеджмент» походить від староангл. manage «рука». Буквально слово manage означало «об'їжджати коней». Будучи пов'язаним з процесом їзди, з «управлінням» кіньми, сенс слова зберігся в понятті «управління». Англійською management означає управління. Італійською managgiare теж управління конем, але асоціативно використовується при позначенні форм жорсткого управління. Латинська складова поняття - manus означає владу, активну діяльність. У вітчизняному словнику іноземних слів менеджмент перекладається на російську мову як управління виробництвом, як сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом з метою підвищення ефективності виробництва і його прибутковості.

Оксфордський словник англійської мови дає тумачення менеджменту як способу спілкування з людьми, влади й мистецтва управління, адміністрадивної одиниці. О.С. Виханський і А.І. Наумов стверджують, що менеджмент є багатоплановим явищем, охоплює всі процеси, які відбуваються в організації і пов'язані як з її внутрішнім життям, так і з її взаємодією з навколишнім середовищем. Р.А. Фатхутдінов виділяє поняття менеджменту як комплексну науку, метою якої є досягнення конкурентоздатних   і   ефективних   управлінських   рішень   і системиРОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ менеджменту організації в цілому. Рівень економічної обґрунтованості схвалюваного рішення багато в чому визначає раціональність використання ресурсів як головного чинника якості життя. Професор Л. І. Євенко визначає поняття менеджменту як вміння досягати поставленої мети, використовуючи працю, інтелект та мотиви поведінки інших людей. Р. Дафт підкреслює, що це ефективне та продуктивне досягнення мети організації за допомогою функцій планування, організації, контролю над ресурсами. Менеджмент -явище багатогранне, складне, присутнє в ринковій економіці всіх країн світової спільноти, він організовує економічний і соціальний розвиток регіонів світу, держав і особистостей.

У практиці ринкових відносин поширені терміни менеджер, керівник, менеджер-консультант, урядовець, конституційний працівник, підприємець, підприємницький ризик, бізнесмен. Що вони означають? У тлумаченні наведених слів часто трапляються різночитання, а наука вимагає однозначного розуміння ключових термінів. Згрупуємо однотипні слова: менеджер - керівник - менеджер-консультант, підприємець - бізнесмен -підприємницький ризик, урядовець - конституційний працівник. Почнемо з першої пари взаємозв'язаних слів. Менеджер - це найманий (запрошений) працівник апарату управління, який має в підпорядкуванні декількох спеціалістів, безпосередньо зайнятих в обслуговуючій або виробничій діяльності і виконує разом з ними поставлену мету. Менеджер не є власником організації, яка його запросила. Діяльність менеджера добре описана в книзі Яккока «Кар'єра менеджера».Наприклад, декан факультету або його заступники є менеджерами, глава сім'ї також є менеджером. Таким чином, менеджери можуть бути або професіоналами з відповідною підготовкою, або практиками.

Керівник - це також найманий працівник, який має у своєму підпорядкуванні декількох менеджерів (кількість їх визначається нормою керованості). Керівники одержують встановлену контрактом заробітну плату, матеріально не відповідають за збитки цієї організації, якщо не доведена їх

9пряма вина. Консультант-менеджер - це працівник консультаційної фірми, який може суміщати роботу фахівця в області управління і тимчасового керівника або менеджера якого-небудь підрозділу організації. Як консультант він виконує діагностику, розробляє пропозиції з удосконалення об'єкта договору і погоджує їх з керівництвом організації. Як менеджер він може стати біля керма процесу впровадження цих пропозицій. Консультант-менеджер є активізатором і методистом в колективній роботі з фахівцями даної організації для вироблення інноваційних рішень.

Професійний менеджер - це доволі прибуткова, цікава і престижна спеціальність. Підприємець і бізнесмен - це перш за все власники або співвласники майна організації. На їх засоби створюється і функціонує організація. Підприємець організовує свою справу в якійсь одній сфері. Характерною межею такої діяльності є високий ризик як швидкого збагачення, так і швидкого розорення, аж до банкрутства. Хоч в даний час переважає розорення, але це не відштовхує людей від спроб знайти свою нішу і розбагатіти. Таким чином, підприємець завжди знаходиться у сфері нестійкої справи. Він багато переживає, весь час шукає нові шляхи розвитку своєї справи. Люди, які вступили на шлях підприємництва, створення своєї справи, дуже рідко з нього сходять на тихий шлях життя.

Підприємництво - це джерело прогресу у всьому світі. Бізнесмен організовує свою справу в декількох різнопланових сферах діяльності, наприклад, будівництво котеджів, фінансова діяльність в компанії страхування і дилерська діяльність з інофірмами з продажу хутра в супермаркеті. Характерна межа такої діяльності - низький сумарний ризик. Якщо в одній сфері діяльності справи почали йти погано, то це перекривається зростанням в інших сферах діяльності. Виходить немовби взаємне страхування від збитків. При цьому загальна вірогідність краху і швидкого збагачення невелика. Таким чином, аура бізнесмена є більш спокійною. Не кожний підприємець може стати бізнесменом, але прагнути до
цього потрібно, особливо в розквіт підприємницької діяльності. Підприємець або бізнесмен може бути одночасно і менеджером в своїй організації, якщо тягар управління він повністю або частково візьме на себе. Таким чином, менеджер працює в команді. Менеджер - це ресурс, за допомогою якого власник сподівається налагодити роботу своєї організації і отримувати прибуток. Узагальнюючим всіх цих понять є визнання менеджменту як керівництва, а менеджера - як керівника за професією.

На сьогоднішній день у науково-методичній літературі з питань управління відсутнє єдине визначення поняття «менеджмент». Основна проблема тут полягає в тому, що менеджмент можна розглядати з різних точок зору: як явище, як процес, як систему, як галузь наукових знань, як мистецтво, як категорію людей, зайнятих управлінською працею, або орган управління. Як явище менеджмент є цілеспрямована, планомірна дія на об'єкт   управління   з боку   суб'єкта   управління. Як процес менеджмент

11містить ряд послідовних функцій. До вказаних функцій можна віднести планування, організацію, регулювання, мотивацію, контроль і облік.

Менеджмент як система є сукупністю взаємозалежних елементів, таких як люди, інформація, структура і т. п. Система - це єдність, що складається з взаємозалежних частин, кожна з яких привносить щось конкретне в унікальні характеристики цілого.

Система - це сукупність елементів, що знаходяться у відношеннях і зв'язках один з одним, яка утворює визначену цілісність, єдність. Основні системні принципи: 1) цілісність (принципова незводимість) властивостей системи до суми властивостей складових її елементів, не виводиться з останніх властивостей цілого; залежність кожного від його місця, функцій усередині цілого; 2) структурна (можливість опису системи через установлення її структури, тобто мережі зв'язків і відносин системи; обумовленість поведінки системи не тільки поведінкою її окремих елементів, скільки властивостями її структури); 3) взаємозалежність структури і середовища (система формує і проявляє свої властивості в процесі взаємодії з середовищем, будучи при цьому провідним активним компонентом взаємодії); 4) ієрархічність (кожний компонент системи, у свою чергу, може розглядатися як система, а досліджувана в даному випадку система є одним з компонентів більш широкої, глобальної системи); 5) множинність опису кожної системи (через принципову складність кожної системи її адекватне пізнання потребує побудови безлічі різних моделей, кожна з яких описує тільки певний аспект системи).

Система менеджменту - система наукових підходів і методів, цільової, забезпечуючої, функціональної і управляючої підсистем, сприяюча ухваленню і реалізації конкурентоздатних рішень.

З наукового погляду менеджмент є наукою, що вивчає проблеми управління. Основними завданнями менеджменту як науки є: пояснення природи управлінської праці, встановлення причинно-наслідкових зв'язків вРОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ управлінських процесах, виявлення умов, при яких сумісна праця людей виявляється найбільш ефективною. Важливість і значущість систематизованих наукових знань про управління визначається тим, що вони дозволяють своєчасно і якісно управляти поточною діяльністю організації, прогнозувати можливі варіанти розвитку подій і відповідно до цього розробляти стратегію і тактику функціонування, грамотно здійснювати постановку цілей і завдань.

Нерідко менеджмент розглядають як мистецтво, що спирається закони, принципи і методи, що лежать в його основі. Такий підхід заснований на тому, що будь-яка організація, як об'єкт управлінської діяльності, є сукупністю складних соціально-технічних систем, на функціонування яких впливають численні зовнішні і внутрішні чинники.

Часто поняття „менеджмент" асоціюється з людьми, чия робота полягає в координації зусиль усього персоналу підприємства для досягнення цілей функціонування. Крім того, поняттям менеджмент може позначатися апарат управління сучасних організацій, не залежно від їх форми власності і цілей діяльності.

Але так або інакше, поняття «менеджмент» завжди тісно пов'язане з поняттям «ринкова економіка». Теорія управління досить активно розвивалася в наший країні і в радянський період, проте ці дослідження жодним чином не можна віднести до області менеджменту. Адже в основі сучасного менеджменту лежить положення про доцільність. Іншими словами, всі управлінські процеси, що відбуваються в організації, повинні бути направлені на досягнення чітко певної мети при мінімальних витратах. В умовах командно-адміністративної системи в основу ставилася не доцільність, а мета, для досягнення якої часто допускалися будь-які витрати.

Оскільки в даному посібнику в основному розглядаються управлінські процеси, що відбуваються на мікроекономічному рівні (тобто на рівні окремої організації), ми використовуватимемо визначення менеджменту наступного змісту.Термін «менеджмент», по суті, є аналогом терміну «управління». Але термін «управління» набагато ширше, оскільки застосовується до різних видів людської діяльності (управління автомобілем), різних сфер діяльності (управління в неживій природі, біологічних системах, в державі), до органів управління (підрозділам в державних і суспільних організаціях, а також на підприємствах і в об'єднаннях).

 

 

Менеджмент (управління) - вплив одного чи групи менеджерів на інші субєкти для спонукання дій, по досягненню поставленої мети при прийнятті на себе відповідальності за результативність впливу

 

 

Термін «менеджмент» застосовують лише до управління соціально-економічними процесами на рівні окремої організації, що функціонує в ринкових умовах, хоча останнім часом його почали застосовувати в США і відносно некомерційних організацій. Менеджмент як наука є галуззю теоретичних знань про управління підприємством (організацією).

Метою менеджменту як науки є встановлення законів, закономірностей, принципів, функцій, форм і методів цілеспрямованої діяльності людей у процесі управління.

У рамках реалізації поставленої мети в менеджменті вирішують наступні завдання:

  пояснення природи управлінської праці;

  встановлення причинно-наслідкових зв'язків в управлінській діяльності;

виявлення умов, при яких сумісна праця людей є найбільш ефективною.Пояснення природи управлінської праці дозволяє дослідникам і практикам зрозуміти витоки, суть і соціальну значущість управління, виявити його роль у розвитку продуктивних сил і суспільства в цілому.

Встановлення причинно-наслідкових зв'язків в управлінській діяльності дає можливість виявити залежність між якісним рівнем управління і результатами діяльності організації. Відомі науці причинно-наслідкові зв'язки фіксуються у вигляді управлінських законів, на підставі яких розробляють основоположні принципи управління.

Виявлення умов ефективності спільної діяльності людей є ключем до підвищення результативності роботи як системи управління окремо, так і організації в цілому.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 


Похожие статьи

О А Карлова - Функціонування міста як складної соціально-економічної системи

О А Карлова - Менеджмент міського господарства

О А Карлова - Основи менеджменту навчальний посібник

О А Карлова - Реформування житлово-комунального господарства в контексті розвитку регіону

О А Карлова - Управління міським комплексом в умовах сталого розвитку