І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія - страница 16

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 

З кожним наступним числом "Літопису" ставала різноманітною його тематика, до написання статті залучалися нові автори, ширше ви­світлювалися події, що відбувалися в Україні. Тематична палітра "Літопису Волині" надзвичайно різноманітна. На сторінках часопису висвітлювалися питання археології та історії, географії, природи, на­селення, господарства Волині, релігійне життя, культура, етнографія, літературознавство, преса, велися рубрики з філателії, нумізматики. Окремий цикл статей було присвячено життю волинян у світі, поль­ській, німецькій та радянській окупації Волині, друкувалися також різ­номанітні документи, спогади, мемуари. Регулярність виходу збірника залежала від наявності коштів. Окремі випуски "Літопису" присвячу­валися до ювілейних дат в житті України, Волині. Зокрема, до 1000-річ-чя Хрещення Київської Русі, до 100-ліття поселення українців в Канаді, 40-річчя ІДВ і Товариства "Волинь" у Вінніпезі. Останнє число "Літопису Волині", що побачило світ 1992 р., присвячено річниці про­голошення незалежності України. Слід зазначити, що ІДВ свою видав­ничу діяльність здійснював виключно за рахунок коштів, що надходи­ли з пожертв, так би мовити "широкої маси" членства ТВ.

Вірне своїй меті, що була проголошена у 1951 р. ТВ разом з ІДВ протягом своєї діяльності докладало всіляких зусиль, щоб зробити по­сильний вклад у скарбницю розбудови української культури й науки не тільки шляхом видань з волинської тематики, але й також із загально­української тематики. Насамперед, це стосується публікації праць ми­трополита Іларіона (І.І. Огієнка), про які йтиметься нижче. Загально­український аспект діяльності ТВ спільно з ІДВ відіграв головну роль в становленні морального й формального визнання в системі організо­ваного життя всієї української спільноти в Канаді та поза її межами. Краєзнавча діяльність ІДВ - це свого роду епохальна сторінка в історіїукраїнців з Волині за океаном.

Окрім підготовки та видання збірників "Літопис Волині" (всього побачило світ 20 чисел), ТВ та ІДВ з самого початку своєї діяльності започаткували видання бібліотеки "Літопису Волині", яка крім праць з історії краю, включала твори відомих письменників, державних діячів, що присвятили своє життя боротьбі за волю України, а також спогади і мемуари. Як зазначається у каталозі ІДВ та ТВ, що вийшов у 1990 р. , під його егідою побачило світ 65 назв різноманітної книжкової про-дукції15. Ще понад десяток найменувань вийшло з друку у наступне десятиріччя. Чільне місце посідають праці з історії археології та етно­графії Волині. Це дослідження І. Левковича "Нарис історії Волинської землі", С. Килимника "Український рік у народних звичаях" (у 5-ти то­мах), О. Цинкаловського "Ріка Прип'ять і її допливи", "Стародавні пам'ятки Волині", "Стара Волинь і Волинське Полісся" (у 2-х томах), Є. Пастернака "Нарис історії Холмщини й Підляшшя", П. Шумовського "Остріг. Історична монографія", Т. Бульби-Боровця "Армія без держа­ви", С. Ярмуся "Духовність українського народу" та "В країні моїх бать­ків", Ф. Онуфрійчука "За православну козацьку Україну", В. Трембіцького "Національні та державні кордони Великої Волині у 1918 році" та ін.

Серед всіх наукових праць, виданих під егідою ІДВ та ТВ, особли­ве місце посідає історико-географічний краєзнавчий словник професо­ра Олександра Цинкаловського "Стара Волинь і Волинське Полісся"16. Відомий археолог, історик, краєзнавець Олександр Цинкаловський (1898 - 1983) народився в давній столиці Волині - Володимирі. З 1925 р. навчався на православному богословському факультеті Варшавського університету. Ще студентом став співпрацівником Археологічного му­зею у Варшаві. Невдовзі О. Цинкаловський пов'язує свої інтереси з до­слідженням Волині (сюди його делегував музей для збирання археоло­гічних та історичних пам'яток). Після закінчення студій магістер О. Цинкаловський стає членом Польського Археологічного Товариства, згодом членом - НТШ ім. Шевченка у Львові. З 1936 р. О. Цинкаловський очолює Волинський музей при Крем'янецькому ліцеї, де розпочинає збирання матеріалів для своєї головної праці - історико-географічного словника Волині. О. Цинкаловський вважав себе продо­вжувачем справи відомого краєзнавця Волині М.і. Теодоровича, якого він називав "першим щирим робітником і дослідником" волинського краєзнавства17. У 1961 р. вченому вдалося видати польською мовою "Матеріали до праісторії Волині і Волинського Полісся"18. Невдовзі побачили світ його праці "Ріка Прип'ять і її допливи" та "Стародавні пам'ятки Волині".

Тим часом готовий до друку рукопис словника обсягом понад ти­сячу сторінок лежав без руху. На його видання автор протягом бага­тьох років не міг відшукати потрібні кошти. Та все ж на схилі років доля виявилася милосердною до автора словника: в середині 80-х ро­ків, завдяки ініціативі видавничої колегії ІДВ та Товариства "Волинь",праця О. Цинкаловського нарешті побачила світ. Лише декілька міся­ців до виходу в світ першого тому не дочекався її автор.

У 1998 р. до 100-річчя від дня народження О. Цинкаловсього на батьківщині вченого у м. Володимирі-Волинському відбулася міжна­родна науково-краєзнавча конференція, його ім'ям названо вулицю, на будинку, де він мешкав, встановлено пам'ятну меморіальну дошку19.

Значне місце у видавничій діяльності ТВ та ІДВ посідають праці видатного вченого із світовим ім'ям митрополита Іларіона (в миру професор І.І. Огієнко), якого гірка емігрантська доля привела у 1947 р. до Канади. Іван Іванович Огієнко (1882 - 1972) народився в Брусилові (тепер районний центр Житомирської області) в селянській родині. Ще у 15-річному віці, будучи учнем Київської військово-фельдшерської школи, у петербурзькому часописі "Сельский вестник" опублікував краєзнавчу розвідку "Местечко Брусилов. Как живут крестьяне"20. То була перша друкована праця майбутнього вченого-українознавця -перше його правдиве і зболене слово про несправедливо тяжку долю свого народу21.

Краєзнавча тематика хвилювала І. Огієнка й далі, коли став студен­том Київського університету св. Володимира22. Він опрацьовує велику кількість архівних матеріалів, зокрема архіви Воскресенської та Вознесенської церков у Брусилові. "Ввиду того, что жизнь таких заброшенных уголков, каким является Радомышльский уезд, в литера­туре освещена мало, мы решаем хоть от части коснуться одной из отраднейшей стороны церковно-общественной жизни ХУШ в..." -пише Огієнко у короткому вступі до нарису про історію Брусилівської Свято-Воскресенської замкової церкви23. У колі науково-краєзнавчих інтересів дослідника історія освіти, братств, медицини рідного краю. Поспіль з-під його пера народжуються один за одним історичні нари­си "Брусилівська братська школа", "Брусилівський братський шпиталь", "Брусилівське церковне братство". Характерною рисою І. Огієнка-краєзнавця є маскимальне використання різноманітних архівних і лі­тературних джерел. Він докладно аналізує назви містечок, сіл, річок, урочищ та пов'язані з ними перекази.

Особливу увагу І.І. Огієнко звертає на стан освіти в краї. Він з гор­дістю відзначає, що у ХУІІ - ХУІІІ ст. школа була майже у кожному селі України. І у зв'язку з цим, з вдячністю згадує відомого польського про­світителя Тадея Чацького, який на початку ХІХ ст. був головним по­печителем шкіл Київського учбового округу, до якого входила й Волинь.

У науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка збереглася унікальна, в єдиному примірнику, книга І. Огієнка "Містечко Брусилів та його околиці. Історичний нарис". Під шкіряною оправою, на цупких жовтих аркушах паперу рукою автора акуратно наклеєні рівними колонками вирізки з повітової газети "Радомышлянин", де протягом 1913 р. друкувалося його досліджен­ня24. Нарис викликав великий інтерес читацького загалу, про що свід­чать відгуки, видрукувані на сторінках "Радомышлянина", а також лис­ти, адресовані Огієнкові. Зокрема, читачі його просили написати подібний нарис й про Радомишль25.

Проте, подальші події внесли свої корективи в життя І. Огієнка, як і в життя багатьох мільйонів українців. Можна з великою ймовірністю стверджувати, що як би обставини не примусили вченого залишити Батьківщину, то у рідній Україні він обов'язково був би у числі визна­чних лідерів і організаторів краєзнавчого руху, стояв би у керма духо­вного становлення України. Та примхлива доля розпорядилася по-іншому. Перебуваючи в еміграції на теренах Європи, а згодом і в Канаді, І. Огієнко й надалі приділяв багато уваги краєзнавчим розвід­кам, присвяченим історії, культурі, книгодрукуванню в рідній Україні, зокрема Волині. Серед грунтовних публікацій вченого вирізняються такі, як "Українська Пересопницька Євангелія 1556 року", "Жито­мирська Євангелія", "Нарис з історії культурного життя старої Волині", "Історія українського друкарства", "Дерманська друкарня: історико-літературний нарис з культурного життя Волині", "Свята Почаївська Лавра".

У канадський період життя вченого побачили такі фундаментальні праці як "Словник Шевченківської мови", "Етимологічно-семантичний словник української мови" у 4-х томах, "Дохристянські вірування на­шого народу", "Слово про Ігорів похід", "Князь Острозький та його культурна праця" та багато інших. А взагалі коло інтересів І. Огієнка було неосяжним, число наукових праць величезне.

З 1961 р. І.І. Огієнка було обрано почесним головою ТВ та ІДВ. Саме цим інституціям вчений заповів виключне право на видання і пе­ревидання всіх своїх творів. Спадщина вченого охоплює понад 2000 праць: книжок, монографій, словників, статей, історико-крєзнавчих нарисів, розвідок, науково-популярних статей тощо.

Дослідникам ще належить по-справжньому відкривати для себе і вивчати цінну наукову, в тому числі й краєзнавчу, спадщину велета української національної культури. Ознайомлення професора Києво-Могилянської академії Ю.А. Мицика з архівом І.І. Огієнка у Вінніпезі 1999 р. , дає підстави зробити висновок, що творча спадщина вченого зберігається на належному рівні. За це, насамперед, слід дякувати магі­стру Консисторії Української Православної Церкви у Канаді Володимиру Сеньчуку, який зробив зручну систему зберігання архіву митрополита та уклав його опис26. Побіжний огляд описів, проведе­ний Ю.А. Мициком, свідчить, що значна частина праць вченого досі ще не введена в науковий обіг. Залишається сподіватися, що з часом цей безцінний архів повернеться в Україну і буде опублікований.

Підсумовуюче вищесказане, зазначимо, що не дивлячись на більш ніж півстолітню відірваність І.І. Огієнка від рідної домівки, його по праву слід вважати одним із фундаторів краєзнавства Волині, Київщинита Поділля ХХ ст. Методологічні засади вивчення рідного краю, закла­дені ще в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. в "український" період його життя, І.І. Огієнко з гідністю проніс через терні і віхоли "європейсько­го" та "канадського" періодів життя, зберігаючи любов до рідної землі, до України, віру в її майбутнє. Як заповіт звучать сьогодні слова митро­полита Іларіона, висловлені ним у далекому Вінніпезі 1947 року: "Немає в людини нічого милішого над свою Батьківщину, над свою рідну землю. Де хто народився, де провів свої безтурботні дитячі роки, до тієї землі прив'язується він усією душею своєю на ціле життя. А хто змушений буває відірватися від своєї рідної землі, той мріє завжди про неї, як про святість найбільшу. І багато людей, помираючи на чужині, просять покласти їм у домовину бодай грудочку рідної землі...

Рідний народ наш займає свою рідну землю, і цю землю ми зобов'язані любити всією душею, й берегти її всіма силами. Бо ж рідна земля - це те найкраще й наймиліше, що тільки має окрема людина чи окремий народ. Щастя народові, його добре життя й розвиток - тільки на рідній землі. Рідна земля ніколи не забувається, а туга за нею все збільшується, коли нас доля заносить далеко й надовго від неї. Рідна земля - це матінка рідна, що вміє потішити й приголубити нас. От чому ми свою Україну звемо Ненькою27".

З Товариством "Волинь" та ІДВ тісно співпрацював видатний письменник-волинянин Улас Самчук (1905 - 1987)28. Під егідою цих науково-видавничих осередків побачили світ його романи "Ост", "Втеча від себе", "Чого не гоїть вогонь", "На твердій землі", краєзнавчі нариси спогадів "На білому коні", "На коні вороному", повість про го­лодомор в Україні "Марія", трилогія "Волинь" тощо29. У 1980 р. Уласа Самчука було висунено кандидатом на Нобелівську премію. У числі перших в Україні у 1994 р. у збірнику праць Житомирського науково-краєзнавчого Товариства дослідників Волині було видруковано краєз­навче есе письменника "Волинь незабутня"30.

У видавничому каталозі ІДВ і ТВ, крім наукових, краєзнавчих і лі­тературознавчих праць, широко представлені пам'ятні марки й пошто­ві картки. Серед пам'ятних марок ювілейні видання, присвячені ІДВ і ТВ, до 1000-річчя хрещення України-Русі, століттю українського по­селення у Канаді, Почаївській Богоматері, таким видатним діячам української культури, як митрополит Іларіон, Улас Самчук, Агатангел Кримський, Оксана Лятуринська, Олекса Стефанович. На поштових листівках широко представлена Різдвяна, Великодна, релігійна темати­ка, зокрема види Почаївської Лаври, Волинської Богоматері та ін. Окремі випуски листівок присвячені І. Огієнку, Лесі Українці, Івану Франку. Спеціальний сувенірний випуск марок і поштових карток було присвячено першому президенту незалежної України Леоніду Кравчуку31.

Багаторічна діяльність ІДВ та ТВ у великій мірі стала можливою завдяки звитяжній праці лідерів осередку, насамперед таких як, ЮрійМулик-Луцик, Максим Бойко, Михайло Боровський, Ілля та Федір Онуфрійчуки, Сергій Радчук, Степан Ярмусь та ряд інших.

Одним з перших організаторів цих поважних наукових осередків волинознавства на канадській землі був доктор Юрій Мулик-Луцик (1913 - 1991)32. Народився він в с. Татаринці на Крем'янеччині, освіту здобував у Львівському та Варшавському університетах. Брав участь у збройній боротьбі проти гітлерівських окупантів на Волині. У повоєн­ний час проживав у Польщі, Чехословаччині, Австрії, Німеччині. У 1948 р. у Мюнхені під керівництвом професора Ю. Шевельова захис­тив докторську дисертацію "Психотранспозиція в українському син­таксисі". Викладав в Українській Богословсько-Педагогічній академії у Мюнхені. З 1948 р. Ю. Мулик-Луцик мешкав і працював у Вінніпезі, тривалий час очолював ІДВ та ТВ. Автор багатьох наукових праць, се­ред яких "Філософські й психологічні аспекти ономастики", "За мисли-тельський підхід до політики" та ряд інших33.

У перше десятиріччя існування ІДВ та ТВ яскравий слід у їх діяль­ності залишив Максим Бойко. Він народився 1912 р. в с. Лопушне по­близу Почаєва на Крем'янеччині. Протягом 1945 - 1948 рр. вивчав економіку в Українській економічній Високій школі в Мюнхені. З 1949 р. інженер М. Бойко оселився у Вінніпезі. Цього ж року за його най­активнішою участю у листопаді місяці було засновано "Ініціативний гурток волинян", якому судилося зоорганізуватися у Товариство "Волинь". А ще через два роки на базі останнього утворився Інститут дослідів Волині, секретарем якого було обрано М. Бойка. За його без­посередньої участі побачили світ перші три числа "Літопису Волині", до виходу яких він доклав зусиль ще як і редактор. На запрошення ред­колегії "Енциклопедії Українознавства" Максим Бойко з колегами бра­ли участь у підготовці статей про найвидатніших діячів православ'я34.

З 1960 р. М. Бойко більше двох років з родиною мешкав в Англії, працював в бібліотеці Лондонського університету. Згодом його запро­сили на посаду бібліотекаря до Індіанського університету у м. Блумінгтон (США). Тут у 1967 р. він засновує зарубіжний Центр бі­бліографії Волині. Не забував й про наукові інтереси. У 1969 р. в Українському Вільному Університеті в Мюнхені захищає дисертацію на звання доктора історії економіки. Але головною метою вченого за­лишається бібліографія Волині. За 25 років діяльності заснованого ним Центру, який активно діяв до 1992 р., М. Бойко підготував 30 бі­бліографічних збірників35. Серед них "Бібліографія джерел історії Волині: Описовий довідник до 1900 р." (1969, 244 с.); "Бібліографічний довідник поселень Волині ХІХ ст." (1973, 199 с.); "Бібліографія джерел до історії Волині" (1973, 163 с.); "Історико-бібліографічний нарис дру­карства Волині: 1578 - 1830" (1972, 204 с.); "Бібліографія періодики Волині" (1970, 146 с.); "Бібліографія церковного життя Волині" (1974, 237 с.); "Бібліографічний огляд збройної боротьби Волині" (1976, 337 с.) та багато інших.Бібліографічні покажчики Максима Бойка зберігаються в бібліоте­ках слов'янських відділів американських університетів, в бібліотеці Конгресу США. В Україні повне зібрання праць М. Бойка, як дарунок автора землякам, знаходиться в Рівненському обласному краєзнавчому музеї36.

Одним з провідних діячів протягом всієї 50-річної науково-краєзнавчої діяльності волинян у Канаді був уродженець Ковеля інже­нер Ілля Онуфрійчук (1911 - 1999)37. В результаті так званого "велико­го ісходу" української еміграції у повоєнний час, Онуфрійчуки опинилися в Канаді. З перших днів Ілля Онуфрійчук став активним організатором Товариства "Волинь" та ІДВ. З 1958 р., отримавши по­саду заступника голови ІДВ, а згодом - його голови, спрямовував осно­вні зусилля на формування видавничого фонду. З цією метою активно встановлював зв'язки з різноманітними земляцькими фундаціями, ор­ганізовував збирання пожертв, поширював видрукувані твори, залучав нову автуру тощо. Ілля Онуфрійчук підтримував тісні зв'язки зі своєю історичною батьківщиною, мав активні контакти з волинськими, рів­ненськими, житомирськими науково-краєзнавчими осередками до­слідників Волині. Особливо ці контакти стали тісними після здобуття Україною незалежності. Починаючи з 1992 р. до Житомира з далекого Вінніпегу регулярно від п. Іллі стали надходити листи і бандеролі38. "Дякую за листа, вирізку з газети та книжечку "Церква Святого Архистратига Михаїла", все дуже цікаве. Дуже радію, що у Вас почалася творча видавнича діяльність. Щасти, Вам Боже!

Висилаю деякі числа "Літопису Волині", в них знайдете все, про що питаєте. З часом вишлю Вам бракуючі числа "Літопису", щоб мали по­вний комплект. Деякі числа вичерпані, але для вас знайдемо. Також в разі потреби вишлемо і інші наші видання. Дякуємо за запрошення на конференцію, обмірковуємо на засіданні Редакційної колегії, тоді Вас повідомимо.

З щирим привітом і глибокою до Вас пошаною. І. Онуфрійчук." (Лист від 3 серпня 1992 р.)39.

"Дякую за листи та Святочні побажання і привітання, зокрема дя­кую від усього членства. Радію, що одержали все, що Вам вислав. На Конференцію, яка відбудеться у Вас 9-12 вересня ц. р. можливо, що хтось з нас прибуде, а як не зможе, тоді вишлемо привіт. 18 лютого ц. р. вислав Вам "Стара Волинь і Волинське Полісся" О. Цинкаловського у двох томах, це буде одна посилка. Сьогодні враз з цим листом висилаю "Український рік в народних звичаях" С. Килимника в 5 томах і ще, можливо, цього тижня вишлю "Армія баз держави" Т. Бульби-Боровця та 17-18 число "Літопису". Даю згоду увійти до редакційної колегії праць Вашого товариства, але помогти не багато зможу, бо закиданий працею. Мабуть вийде цієї осени ще одне число "Літопису Волині" і на тому припинимо видання "Літопису". Нема кому редагувати, може б Ви продовжували? З привітом і повагою, щиро Ваш І. Онуфрійчук".(Лист від 21 лютого 1993 р.).

На жаль наступне число "Літопису Волині" виявилося останнім. Причину можна зрозуміти з листа п. І. Онуфрійчука від 10 липня 1993 р. в якому він з сумом повідомляє, що у нас (у Вінніпезі - М.К.) не ве­село, бракує всюди людей до праці, а ці, які працювали, постаріли і ба­гато науковців померло, нікому їх заступити. Що буде, то Бог один знає".

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 


Похожие статьи

І Пасічник - Тенденції в розвитку релігійного й культурного життя на українських землях

І Пасічник - Наукові записки серія психологія і педагогіка

І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія

І Пасічник - Операционные структуры действия систематизации в процессе усвоения математического материала подростками

І Пасічник - Психологічні характеристики індивідуального мислення