І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія - страница 17

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 

Й надалі Ілля Федорович у перервах між лікарнею, надсилав зво­рушливі листи до Житомира, бандеролі з книжками, поштовими лис­тівками, марками видавництва ІДВ та Товариства "Волинь". Не забував він малу Батьківщину до останніх своїх днів.

До молодшої генерації діячів ІДВ та ТВ належить останній голова ІДВ доктор Сергій Радчук. Його доля є типовою для західних воли-нян. Народився у 1926 р. в с. Березовичах Володимир-Волинського повіту. У 1944 р. з батьками емігрував до Німеччини, з 1947 р. мешкає у Канаді. У 1975 р. в Українському Вільному університеті у Мюнхені С. Радчук захистив докторську дисертацію "Нова канадська конституція та етнічні меншини". У 1974 - 1981 рр. був президентом Комітету українців Канади. У 1985 р. нагороджений найвищою офіційною ка­надською державною відзнакою "Орденом Канади"40.

У червні 1996 р. доктор Сергій Радчук відвідав Україну. Йому та Іллі Онуфрійчуку Вчена рада Волинського державного університету ім. Лесі Українки присвоїла звання почесного професора. Тоді ж було підписано угоду про створення на базі історичного факультету Волинського державного університету філіалу ІДВ41. Накреслювалися плани для спільної співпраці. Але час вніс свої корективи.

У грудні 1999 р. у Вінніпезі відбулося останнє спільне засідання Товариства "Волинь" та Інституту дослідів Волині. Засідання водночас було урочистим і сумним. Доктор С. Радчук, підбиваючи підсумки пройденого за 50 років шляху, зазначив, що обидві волинознавчі ін­ституції успішно справилися з покладеною на них історичною місією і з почуттям виконаного обов'язку завершують свою діяльність. Більшість звитяжців-волинян, які у далекому 1949 р. стояли у колиски створення Товариства "Волинь", а згодом - ІДВ, відійшли у вічність, а нові покоління україномовних канадців асимілювалися на північноа­мериканському континенті і мають тепер зовсім інші інтереси. "Я щас­ливий, що справу волинян у діаспорі, зазначив на завершення пан С. Радчук, - тепер гідно продовжують дослідники і краєзнавці етнічної Волині". На такій оптимістичній ноті була перегорнута остання сто­рінка історії унікальної волинської інституції за океаном, створеної подвижницькою працею багатьох патріотів за власний "гріш і час", щоб передати естафету новим поколінням дослідників в незалежній Україні.

Виповнюються слова великого волинянина Уласа Самчука, мовле­ні ним на початку 50-х років: "Ми вернемось в свою велику, вимучену,вистраждану землю предків. Не сьогодні, так завтра, не в цьому, так в іншому поколінні; вернемось, не тільки як жива матерія, а і як живий дух, вернемось, і то передовсім в продовженні, як творчість". Ці про­рочі слова сьогодні збуваються. Творчий доробок багатьох патріотів-українців, розсіяних по світу, повертається в рідну Україну і служить її становленню як держави. Не останнє місце у цьому доробку посідає наукова спадщина Товариства "Волинь" та Інституту дослідів Волині у Вінніпезі.

Примітки:

1     Онуфрійчук І. Інститут дослідів Волині у Вінніпезі // Велика Волинь: минуле і сучасне: Тези міжнародної краєзнавчої конференції / Відп. ред. М.Ю. Костриця. - Житомир, 1993. - С. 17.

2     Український голос (Канада). - 1993. - № 27. - 2 серпня.

3     Бойко М. Десятиліття інституту дослідів Волині // Літопис Волині. - Вид. 2-е. - Вінніпег, 1990. - Ч. 5. - С. 6-8.

4     Онуфрійчук І. Вказ. праця. - С. 18.

5     Літопис Волині. - Вид. 2-е. - Ч. 5. - Вінніпег, 1990. - С. 21.

6     Бойко М., Ворон В. Волинознавство у Північній Америці (1949

-   1994 роки) // Волинь і волинське зарубіжжя: Тези доповідей та повідо­млень Міжнародної наукової конференції. - Луцьк, 1994. - С. 21.

7     Там само. - С. 22.

8     Літопис Волині. - Ч. 5. - С. 22.

9     Там само. - С. 11.

10    Митрополит Ніканор [Некролог] // Літопис Волині. - Вінніпег,
1971 - 1972. - Ч. 10-11. - С. 14.

11    Літопис Волині. - 1990. - Ч. 5. - Вид. 2-е. - С. 23.

12    Ніканор А. Лист до відповідального редактора "Літопису Волині"
А.Ф. Шумовського
// Літопис Волині. - Ч. 4. - Вінніпег, 1958. - С. 3-6.

13    Бойко М. Десятиліття інституту дослідів Волині... - С. 3.

14    Літопис Волині: Науково-популярний збірник волинознавства.

-   Нью-Йорк; Вінніпег; Буенос-Айрес, 1953. - № 1. - 128 с.

15    Каталог книжок Інституту Дослідів Волині і Товариства "Волинь"
у Вінніпезі.
- Вінніпег. - 1990. - 16 с.

16    Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся:
Краєзнавчий словник
- від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах: Т.
1. - Вінніпег, 1984. - 600 с.; Т. 2. - Вінніпег, 1986. - 578 с.

17    Цинкаловський О. Княжий город Володимир. - Львів, 1935.

18    Цинкаловський О. Матеріали до праісторії Волині і Волинського
Полісся.
- Варшава, 1961 (польською мовою).

19    Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і Волинь:
Науковий збірник
/ Відп. ред. Г.В. Бондаренко. - Луцьк, 1998. - 296 с.

20    Огиенко И. М-ко Брусилов. Как живут крестьяне // Сельский
вестник. - 1897. - Июль.

21    Тимошик М. Голгофа Івана Огієнка. - К.: Заповіт, 1997. - С. 18.22         Костриця М. Іван Огієнко - дослідник Волині // Дивокрай:
Хмельниччина волинська.
- 1995. - № 1. - С. 78-81.

23    Огиенко И. Брусиловская Св. Воскресенская замковая церковь:
Исторический очерк. - Киев, 1914.

24    Тимошик М. Вказана праця. - С. 25.

25    ЦДАВОВУ у Києві. - Ф. 1871. - Оп. 1. - Од. зб. 3. - Арк. 16.

26    Мицик Ю., Сеньчук В. Болохівський край в архівній спадщині
митрополита Іларіона (Огієнко): з нових досліджень
// Болохівщина:
земля і люди: Матеріали Всеукраїнської конференції "Велика Волинь".
- Т.
20 / Відп. ред. О.І. Журко, М.Ю. Костриця. - Хмельницький; Стара

Синява; Любар, 2000. - С. 260-274.

27    Митрополит Іларіон. Бережімо все своє рідне! - Вінніпег: Наша
культура,
1947. - С. 12.

28    Костриця М. Обереги Уласа Самчука // Житомирський вісник.

-   1995. - 17 лютого.

29    Рожко В. Науково-видавнича діяльність Інституту дослідів
Волині і товариства "Волинь" у Канаді
// Волинь і Волинське зарубіжжя:
Тези доповідей та повідомлень Міжнародної наукової конференції.
-
Луцьк, 1994. - С. 24-27.

30    Самчук У. Волинь незабутня // Велика Волинь: Т. 15: Праці
Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині
/
Голов. ред.
М.Ю. Костриця. - Житомир, 1994. - С. 64-69.

31    Костриця М. Сувенір з Канади // Житомирський вісник. - 1993.

-   28 травня.

32    Онуфрійчук М. Учений педагог, громадський діяч [Юрій Мулик-
Луцик]
// Волинь і Волинське зарубіжжя. - Луцьк, 1994. - С. 268-269.

33    Ярмусь С. Юрій Олексійович Мулик-Луцик відійшов у вічність
// Літопис Волині. - Ч. 17-18. - Вінніпег, 1992. - С. 158-162.

34    Гуртовий Г. Науковий подвиг волинянина // Волинь (Луцьк). -
1993. - 14
січня.

35    Аркушин Г. Волиніана Максима Бойка // Народна трибуна
(Луцьк).
- 1993. - 20 січня.

36    Там само.

37    Прокопчук В. Ілля Федорович Онуфрійчук - організатор волин-
ських краєзнавчих студій в діаспорі
// Минуле і сучасне Волині: Олександр
Цинкаловський і Волинь: Науковий збірник
/ Відп. ред. Г.В. Бондаренко,
Луцьк,
1998. - С. 74-75.

38    Костриця М. Вінніпег далекий і близький // Житомирський ві-
сник. - 1992. - 30 жовтня.

39    Цей та інші цитовані листи зберігаються в архіві Житомирського
науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині.

40    Сергій Радчук // Літопис Волині. - Ч. 17-18. - Вінніпег, 1992. -
С. 142-144.

41          Козельський І. Інститут дослідів у Вінніпезі: штрихи діяльності
минулого і майбутнього
  // Минуле і сучасне Волині: ОлександрЦинкаловський і Волинь: Науковий збірник / Відп. ред. Г.В. Бондаренко. - Луцьк, 1998. - С. 14-16.

 

Володимир Крот

Кременчуцький інститут Дніпропетровського університету економіки

та права

Кременчук

громадсько-політична діяльність м. грушевського в творчості істориків

УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ

М. Грушевський належить до найвизначніших постатей україн­ської історії кінця ХІХ початку ХХ століття. Його громадсько-політична діяльність мала помітний вплив на розвиток українського національного руху. Природно, що вона ще за життя вченого стала об'єктом докладної уваги дослідників. В часи комуністичного тоталі­таризму, який панував в Україні протягом 20-80-х рр. ХХ століття, було неможливе правдиве висвітлення життя і творчості М. Грушевського. Лише історики, що проживали в Західній Європі та Америці, мали можливість досліджувати громадсько-політичну діяль­ність Великого Українця.

Метою статті є проаналізувати погляди істориків української діа­спори на громадсько-політичну діяльність М.С. Грушевського.

Сучасний український дослідник Р. Пиріг вказував на дві течії в зарубіжному грушевськознавстві - перша представлена Л. Винаром, а друга - О. Пріцаком, які по-різному оцінювали внесок М. Грушевського в справу українського національного відродження1. З цього приводу варто зазначити, що ставлення до історика залежало від політичних переконань дослідників. Особливо це видно з мемуарних та публіцис­тичних праць учасників національно-визвольних змагань, які з'явилися в друці протягом 20-50 рр. ХХ століття. Цей період можна назвати підготовчим в становленні науки грушевськознавства.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 


Похожие статьи

І Пасічник - Тенденції в розвитку релігійного й культурного життя на українських землях

І Пасічник - Наукові записки серія психологія і педагогіка

І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія

І Пасічник - Операционные структуры действия систематизации в процессе усвоения математического материала подростками

І Пасічник - Психологічні характеристики індивідуального мислення