І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія - страница 19

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 

Національний університет "Острозька академія" Острог

висвітлення діяльності українських установ у франції в науковому доробку а. Жуковського

В повоєнний час українцями, що з різних причин були змушені по­кинути Батьківщину було утворено ряд наукових установ та організа­цій за кордоном: зокрема, Наукове товариство імені Шевченка (далі -НТШ), Українська вільна академія наук, Українське історичне товариство (далі - УІТ) та ін. Діяльність цих організацій була досить різноплановою і багатогранною, охоплювала як організацію конфе­ренцій та виставок, так і дослідження окремих ділянок історії, а також видання праць різної тематики. Такі наукові інституції консолідували навколо себе багатьох українських науковців, перед якими стояло чи­мало завдань, але одним з головних було завдання ознайомлення з іс­торією України світової громадськості.

Значну увагу історії виникнення, становлення та функціонування окремих товариств та установ приділив в своїх працях історик, голова НТШ в Європі Аркадій Іларіонович Жуковський. На даний час діяль­ність та наукова творчість дослідника є фактично не вивченою, наявні лише окремі публікації, що висвітлюють його життєвий шлях. Серед таких публікацій варто виділити статтю Л. Винара та А. Атаманенко "Академік Аркадій Жуковський: історик і енциклопедист", в якій здій­снено найповніший виклад біографії А. Жуковського, а також подано стислий аналіз основних напрямків його діяльності. Окремі відомості про життя історика є також у бібліографії його праць, укладеній О. Кучеруком. Що ж стосується аналізу наукового доробку вченого, то в матеріалах, опрацьованих і опублікованих в журналі "Український іс­торик" Ю. Макарем та О. Добржанським міститься стислий аналіз ро­боти Аркадія Іларіоновича як дослідника історії Буковини, зокрема, характеризуються розділи книги "Буковина. її минуле і сучасне", напи­сані науковцем. Однак в жодній із вказаних праць не приділено належ­ної уваги аналізу досліджень з історії українських наукових установ за кордоном. Недостатнє вивчення проблеми і значення його праць для української історіографії визначають актуальність дослідження. Відтак мета даної статті полягає у здійсненні аналізу праць А. Жуковського, присвячених діяльності українських установ у Франції.

Важливі аспекти діяльності НТШ в Європі, Української бібліоте­ки імені Симона Петлюри в Парижі та Українського академічного то­вариства в Парижі (далі - УАТ) висвітлені в таких працях вченого як "Нарис історії Наукового товариства імені Шевченка в Європі", "Наукове товариство імені Шевченка у своє 115-ліття", "Наукове това­риство імені Шевченка у своє 115-ліття. Контінуїтет і осучаснення", "Пройшли XVI Загальні збори НТШ на Західну Європу", а також в двох статтях в "Українському археографічному щорічнику" та "Віснику НТШ" (обидві надруковані під назвою "Українська Бібліотека імені Симона Петлюри в Парижі") та в англомовній статті в "Harvard Ukrainian Studies"1. Українському академічному товариству присвяче­на стаття в збірнику на пошану Олександра Шульгина.

Чільне місце в дослідженнях А. Жуковського посідають праці, присвячені НТШ в Європі. Увага до діяльності цього Товариства насамперед пояснюється тим, що вчений безпосередньо причетний до реалізації багатьох проектів Установи, знайомий з труднощами на шляху до їх реалізації, адже є багатолітнім головою НТШ. В статтях "Наукове товариство імені Шевченка у своє 115-ліття" та "Наукове то­вариство імені Шевченка у своє 115-ліття. Контінуїтет і осучаснення" автор головну увагу приділяє огляду історії виникнення Товариства, а також основним напрямком його праці визначає видавничу сферу, ак­центуючи увагу на виданні "Енциклопедії українознавства". Дослідник перераховує і подає стислу характеристику всіх видань, що з'явилисьпротягом 1983 - 1988 рр. В названих публікаціях подано загальний аналіз здобутків Товариства станом на 1988 р., вказано подальші пла­ни діяльності. Зокрема, мова йде про видання "Енциклопедії України" французькою і німецькими мовами, однак цей проект залишається нереалізованим. Аркадій Іларіонович вказує на потребу видання "Енциклопедичного словника України". Необхідність такого видання дослідник мотивує тим, що після довголітньої діяльності НТШ в Європі під керівництвом В. Кубійовича і його співробітників, які свою наукову діяльність почали ще в Україні, наступив новий період, діячі якого формувались вже в діаспорі і мають дещо інший підхід і методи праці ніж їхні попередники, їхня увага звернена на наукові потреби сучасної України і для осучаснення "Енциклопедії українознавства" необхідне нове видання2. Як відомо, нині видано шість томів під на­звою "Енциклопедія сучасної України", а не "Енциклопедичний слов­ник України". Варто зазначити, що період діяльності НТШ в Європі під керівництвом В. Кубійовича А. Жуковський називає "періодом Кубійовича"3 і відзначає його вагому роль у налагодженні ефективного функціонування Товариства.

В статті "Пройшли XVI Загальні збори НТШ на Західну Європу"4 Аркадій Іларіонович аналізує діяльність Товариства за 1997 - 2000 рр. і вказує на основні проблеми, з якими доводилось стикатись під час роботи. Зокрема, найгострішими проблемами автор статті вважає зменшення числа працівників у сарсельському осередку та фінансові труднощі5. Серед найбільших досягнень Товариства за даний період, крім енциклопедичної діяльності, А. Жуковський називає налагоджен­ня ділової співпраці з Львівським та Чернівецьким університетами, а також з Інститутом релігієзнавства при Інституті філософії НАН України. Як і у вище названих публікаціях в даній статті автор основну увагу приділяє висвітленню видавничої діяльності Товариства, оскільки саме цей напрям праці вважає найуспішнішим.

В цілому названі статті розкривають лише окремі аспекти діяльності НТШ в Європі, а цілісну історію Товариства Аркадій Іларіонович подав у своїй монографії "Нарис історії Наукового това­риства імені Шевченка в Європі"6, яка побачила світ в 2000 р. Варто зазначити, що певні аспекти діяльності Товариства висвітлені також в спогадах та працях В. Кубійовича, зокрема, в працях "Наукове товари­ство ім. Шевченка у 1939 - 1952 рр."7, "В 10-ліття відновлення діяльності Наукового товариства імені Шевченка (1947 - 1957 рр.)"8, в статтях Д. Струка "НТШ і Encyclopedia of Ukraine"9, І. Кошелівця "Наукове товариство імені Шевченка сьогодні"10 та В. Янева "Нарис співдії НТШ і УВУ в екзилі"11. Однак, наприклад, у працях В. Кубійовича основна увага приділена головному проектові сарсельсько-го осередку - "Енциклопедії українознавства", а В. Янів, який багато свого часу присвятив роботі в Українському вільному університеті (далі - УВУ) і був його ректором, звертав увагу на співпрацю НТШ іУВУ. Відтак А. Жуковський прагнув здійснити повний виклад історії Товариства на основі архівних матеріалів, періодичних видань та ін.

Виклад матеріалу в праці фактично здійснений за схемою, що передбачає виділення окремих етапів та напрямків діяльності Товариства, подання їх детальної характеристики, а також аналіз ви­давничого напрямку праці. За подібними схемами здійснені дослідження діяльності осередків НТШ в інших країнах, наприклад, в праці П. Саварина "Діяльність осередку НТШ в західній Канаді (1955

-    1985)", Л. Рудницького "НТШ у США й науковий світ Заходу: спро­ба аналізу", Я. Падоха "Промотор української науки"12, а також в брошурі "Наукове товариство імені Шевченка у ЗДА".

А. Жуковський виділяє п'ятнадцять етапів діяльності НТШ в Європі відповідно до проміжків між зборами Товариства: 1) 23.03.1952

-    27.03.1955 рр.; 2) 27.03.1955 - 12.04.1959 рр.; 3) 12.04.1959 -15.12.1963 рр.; 4) 15.12.1963 - 26.06.1966 рр.; 5) 26.06.1966 - 6.07.1968

рр.; 6) 6.07.1968 - 2.10.1971 рр.; 7) 2.10.1971 - 26.10.1974 рр.; 8)

26.10.1974 - 17.12.1977 рр.; 9) 17.12.1977 - 2.05.1981рр.; 10) 2.05.1981

-    23.06.1984 рр.; 11) 23.06.1984 - 25.04.1987 рр.; 12) 25.04.1987 -7.10.1990 рр.; 13) 7.10.1990 - 28.05.1994 рр.; 14) 28.05.1994 -17.05.1997 рр.; 15) 17.05.1997 - поч. 2000 рр. Олег Романів (голова НТШ у Львові) вважав запропонований вченим поділ історії НТШ дещо формальним, а вичерпними вважав три періоди: 1947 - 1952 рр., 1952 - 1985 рр., 1985 - 2000 рр. Кожен з даних періодів був знаковим, адже на першому відбувалось становлення, на другому - найбільший розквіт діяльності під керівництвом В. Кубійовича і на третьому -переорієнтація діяльності відповідно до потреб материкової України. Свою періодизацію історії Товариства до 1952 р. запропонував В. Кубійович. Він виділив наступні етапи: 1946 - 1947 р., відновлення НТШ у 1947 р., квітень 1947 р. - І пол. 1949 р., І пол. 1949 р. - 1952 р.13 В основу його періодизації лягли найбільш переломні моменти в історії Товариства, наприклад, утворення нових осередків, зокрема, 1949 р. в Канаді чи перенесення НТШ з Мюнхена до Сарселю в 1951 р. і відповідно з названими та іншими ключовими подіями пов'язувалось і виникнення нових проблем та потреби переорієнтації праці.

Аркадій Іларіонович подає також періодизацію історії НТШ від його заснування у Львові і тут виділяє п'ять періодів: 1873 - 1892 рр., 1893 - 1914 рр., 1914 - 1939 рр., 1940 - 1947 рр., 1947 - 2000 рр.14 Виділення даних періодів зумовлене змінами статусу і місця розташу­вання Товариства. наприклад, рубіжний 1893 р. - це рік перетворення Товариства в наукове, 1947 р. - рік відновлення діяльності Установи в Мюнхені тощо.

Варто зазначити, що О. Романів виокремлює притаманні лише НТШ в Європі "харизматичні здобутки"15, які виділяють його серед інших центрів Товариства у світі. До таких здобутків вчений відносить відновлення серійних видань ("Записок НТШ" та "Хроніки НТШ"),видання "Енциклопедії українознавства"16. Особливостями Товариства він вважає те, що всі кошти, потрібні для функціонування осередку, забезпечували своєю місіонерською діяльністю серед українців в діаспорі самі члени, а також проведення чіткої інформаційної роботи, яка виявилась у випуску інформаційних бюлетенів - "Вістей НТШ в Європі" та "Вістей із Сарселю"17. А. Жуковський вказану О. Романівом форму забезпечення Товариства вважає однією з основних проблем в діяльності Установи, а проведенню інформаційної роботи та виданню енциклопедії приділяє значну увагу в названій вище праці.

Серед основних напрямків діяльності Товариства на всіх етапах існування А. Жуковський виділяє наступні:

         підготовка та проведення конференцій різної тематики;

         освітньо-культурна робота в окремих осередках "скупчення української еміграції"18;

         видання монографічних досліджень членів Товариства;

         налагодження зв'язків з іншими установами як в діаспорі, так і в Україні;

         видання "Енциклопедії українознавства";

         організація виставок книг;

         забезпечення функціонування бібліотеки НТШ.

Звертає увагу дослідник і на суперечності між Головною радою НТШ, утвореною після того як більшість членів Товариства покинули Мюнхен і з 1947 по 1952 рр. творили його представництва у світі, та з НТШ в Європі в особі В. Кубійовича. Суперечності в основному пов'язувались з необхідністю створення наглядового органу за діяль­ністю по виданню "Енциклопедії українознавства", а з цим відповідно не погоджувався В. Кубійович та інші члени НТШ в Європі. Тоді відбувся ще один конфлікт, коли на поч. 1970-х з ініціативи одного з членів Товариства Матвія Стахіва була утворена Секція історії України, що фактично означало розкол Історично-філософічної секції. Однак така ситуація тривала недовго і офіційно в 1988 р. оголошено про при­пинення діяльності новоутвореної секції. Нормальні стосунки НТШ в Європі і Головної ради, а відтак і НТШ в США налагодились в період, коли в 1982 р. посаду президента Головної ради зайняв Я. Падох19. Зрозуміло, що не міг оминути увагою Аркадій Іларіонович го­ловний видавничий проект НТШ - "Енциклопедію українознавства", а також "Енциклопедію сучасної України". Проблемам і завданням, що поставали в ході праці над даними виданнями дослідник присвятив окремий розділ своєї праці. Вчений охарактеризував основні складнощі в роботі над виданням енциклопедії, що були в основному пов'язані з необхідністю редагування великої кількості статей, а до редколегії вхо­дило лише кілька постійних членів і фактично весь тягар роботи на по­чаткових етапах ліг на її головного редактора Володимира Кубійовича. Також вчений позитивно оцінив організацію конференцій з метою популяризації енциклопедії. Серед інших видавничих проектів Това­риства історик перераховує всі книжкові видання, а також наголошує на важливій інформаційній ролі офіційного органу НТШ в Європі під назвою "Вісті НТШ в Європі". Вони виходили з 1952 р. і подавали офіційні повідомлення, звіти, інформацію про конференції, зустрічі тощо20. Також вказує на той факт, що цінним джерелом до історії Товариства є "Вісті із Сарселю", що виходили з 1963 до 1988 р. і містили інформацію про видавничу та наукову діяльність НТШ в Європі.

Серед основних проблем, що поставали перед Установою дослідник виділяє, окрім звичайно фінансової, малу кількість членів Товариства. З іншого боку таку ситуацію він пояснює тим, що до Установи приймали лише тих людей, що мали відношення до науки, бо першочерговим завданням була наукова праця, а також вагомим у такій ситуації було те, що члени Товариства проживали в різних країнах21. Але не зважаючи на всі об'єктивні чи суб'єктивні причини, що усклад­нювали діяльність Установи, НТШ в Європі, на думку вченого, в повній мірі здійснило завдання проведення наукової та видавничої діяльності і в історію української науки увійде перш за все завдяки ви­данню "Енциклопедії українознавства"22.

Окреме місце в творчості А. Жуковського займає дослідження діяльності Української бібліотеки імені С. Петлюри в Парижі. На да­ний час вже опубліковано два монографічні дослідження з даної про­блематики, зокрема, це праця В. Михальчука "Українська Бібліотека ім. Симона Петлюри в Парижі. Заснування, розвиток, діяльність (1926 -1998)", а також праця Я. Йосипишин та М. Палієнко "Українська бібліотека імені Симона Петлюри в Парижі в світлі джерел та спогадів". В названих студіях здійснено докладний виклад історії бібліотеки, проаналізовано її зв'язки з науковими установами в Україні, в праці В. Михальчука подано біографії всіх голів Раби бібліотеки і директорів. Статті А. Жуковського були одними з перших спроб викладу її загальної історії. Зокрема, в публікаціях у "Віснику НТШ"23 та "Україн­ському археографічному щорічнику"24 під назвою "Українська бібліотека імені Симона Петлюри в Парижі" Аркадій Жуковський по­дав загальний огляд історії бібліотеки від заснування і до початку 1990-х. Особливу увагу дослідник звернув на історію заснування бібліотеки, а також на труднощі в її діяльності, що були пов'язані з Другою світовою війною. Найважливішим досягненням в діяльності бібліотеки автор вважає те, що вона стала культурним осередком української еміграції у Франції25.

Детальніший аналіз діяльності бібліотеки подано в статті А. Жуковського "The Symon Petliura Ukrainian Library"26. Автор виділяє наступні періоди діяльності бібліотеки: 1) 1926 - 1929 рр. - період становлення; 1929 - 1940 рр. - період розширення; 3) 1940 - 1944 рр. - період діяльності під час німецької окупації; 4) 1948 - 1958 рр. -післявоєнний період; 5) 1958 - 1987 рр. - період розширення бібліотечної роботи. Дослідник називає основні функції бібліотеки ­сприяння здійсненню досліджень на українознавчу тематику та студій, присвячених українсько-французьким зв'язкам, переклад французь­кою мовою україномовних праць, публікація періодичних і непе­ріодичних видань27. Вагомою, на думку вченого, є організація і прове­дення конференцій, а також лекції на історичну, літературознавчу та соціологічну тематику на базі бібліотеки. Попри труднощі, що поста­вали перед бібліотекою в ході її функціонування і були пов'язані з необхідністю покращення умов зберігання книг, потребою фінан­сування та ін., завдяки самовідданій праці колективу бібліотеки вда­лось налагодити ще одну досить важливу, на думку дослідника, сферу діяльності - видавничу. А. Жуковський, крім характеристики особли­востей видання "Інформаційного бюлетеня" (видавався з 1959 р.), подає стислу характеристику і перелік інших видань. Таким чином, при висвітленні діяльності Української бібліотеки імені Симона Петлюри в Парижі як і при висвітленні діяльності НТШ в Європі дослідник го­ловну увагу приділяє видавничій діяльності установ, а відтак можна припустити, що добре організована видавнича робота установ для вче­ного є свідченням ефективної роботи самих установ.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 


Похожие статьи

І Пасічник - Тенденції в розвитку релігійного й культурного життя на українських землях

І Пасічник - Наукові записки серія психологія і педагогіка

І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія

І Пасічник - Операционные структуры действия систематизации в процессе усвоения математического материала подростками

І Пасічник - Психологічні характеристики індивідуального мислення