І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія - страница 27

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 

Олександр Петрович, займаючись близькими та улюбленими йому науковими сюжетами - генеалогією, геральдикою та сфрагістикою, до­сліджував життєвий шлях не лише вчених та політичних діячів Великої України, але й творців історії зі своєї малої Батьківщини, своєї рідної Новгород-Сіверщини. Аналіз політично-культурного процесу другої половини XVІІІ ст. О. Оглоблин віддзеркалив в 23 біографічних на­рисах українських діячів з Новгород-Сіверщини: Василя Капніста, Михайла Миклашевського, Андрія Полетики, Архипа Худорби, Ханен-ків, Туманських та інших. Започаткував він ці нариси ще в 1939 р. і за­кінчив в основному в 1945 р. в с. Трансфельдені (Баварія, Німеччина). Говорячи про внутрішній голос, який велів написати йому ці нариси, О. Оглоблин називає його "голосом історичної правди, яка може довго-довго, десятиліття і навіть століття мовчати, але ніколи не вмирає".

Цей голос і спонукав Оглоблина виконати "свій святий обов'язок українського історика" і не дати цим українським діячам залишатись "в пітьмі забуття"17. Але в 1945 р. нариси не вдалось видати, тому протя­гом 1946 - 1958 рр. Олександр Петрович, у міру можливого, доповню­вав їх, а в 1959 р., з допомогою свого учня та власника видавництва "Дніпрова Хвиля" О. Вінтоняка, видав їх у Мюнхені під назвою "Люди Старої України". Сьогодні, завдяки зусиллям Любомира Винара та Алли Атаманенко, ми маємо можливість користуватись новим, значно доповненим виданням цієї праці.

Розвитку української історичної науки на Заході сприяли і праці проф. О. Оглоблина, в яких досліджувались проблеми державності та національної самостійності України. В умовах компартійного диктату в СРСР і зокрема в Україні, коли будь які спроби дослідити ці аспекти історії жорстоко переслідувались, праці О. Оглоблина були надзвичай­но цінними і потрібними.

Україністика проф. О. Оглоблина, що з'явилась в його західноєв­ропейський та американський періоди творчості надзвичайно різно­манітна. Серед великої кількості таких робіт хочеться виокремити праці, що присвячені Козацько-Гетьманській державі XVH - XVm ст., зокрема добі гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Мазепи. До них належать такі фундаментальні праці, як "Українсько-Московська угода 1654 р." (1954), "Хмельниччина і українська державність" (1954), "Думки про Хмельниччину" (1957), "Гетьман Іван Мазепа та його доба" (1960) та інші. Остання робота, зусиллями редактора проф. Любомира Винара та упорядників І. Гирича й А. Атаманенко, дійшла і до україн­ського читача в другому, значно доповненому виданні18.

Досліджуючи історію України, її боротьбу за незалежність в різні часи існування державності, О. Оглоблин приходить до висновку, що ця історія - суцільна мартирологія українського народу, безперервна боротьба проти чужоземного поневолення, історія жертв і пролитої крові. Своїми дослідженнями він закликав істориків в Україні і на Заході не лише порахувати, назвати і знати загиблих, "але переказати прийдешнім поколінням, передати світлу пам'ять про них, бо вони -будівничі Нової України, вони творці нашого майбутнього державно-національного життя"19.

Все викладене вище, переконливо свідчить про величезну наукову діяльність проф. Олександра Петровича Оглоблина в період його за­кордонної еміграції. Можна наводити та аналізувати ще багато праць О. Оглоблина цього періоду, проте слід сказати, що є спеціальна праця проф. Любомира Винара, в якій аналізується наукова нива його вчите-ля20. За підрахунками Л. Винара Оглоблин був автором понад 1000 друкованих і недрукованих історичних праць.

Крім плідної наукової діяльності, що проявлялась публікацією ро­біт, в середині 40 - 80-х роках дуже важливою стороною діяльності О. Оглоблина було згуртування, об'єднання та керівництво вільними українськими істориками за межами України. Просування радянських військ на захід змусило О. Оглоблина покинути Львів в березні 1944 р. і переїхати до Праги21. Ще в 1942р. він, завдяки допомозі Д. Дорошенка,був обраний дійсним членом Українського Історико-Філологічного Товариства в Празі і запрошений до Українського Вільного Універси­тету. Але лінія фронту наблизилась і до Праги, тому О. Оглоблин зму­шений був весною 1945 р. виїхати до Німеччини. Тут, в 1945 р. в Авгсбурзі, була заснована Українська Вільна Академія Наук (УВАН). Спочатку О. Оглоблин був головою її історичної секції, а з 1948 р. -дійсним членом. В Німеччині О. Оглоблин обіймав також посаду про­фесора Українського Вільного Університету, був дійсним членом НТШ (з 1947 р.), директором Науково-Дослідчого Інституту Мартирології (з 1946 р.), керівником відділу Генеалогії Українського Дослідчого Інституту Родознавства та Знаменознавства (з 1947 р.), дійсним чле­ном Морського Інституту (з 1948 р.)22.

В 1947 - 1948 рр. велика кількість членів УВАН переїхала в США, де продовжила свою діяльність. В 1951 р. до США приїхав і О. Оглоблин, а вже в 1952 р. відбулись перші організаційні збори Історичної секції УВАН у США, на яких головою було обрано О. Оглоблина. З часом О. Оглоблин (в 1970 та 1974 рр.) обирається пре­зидентом УВАН в США, а з 1987 р. її Почесним президентом.

На першому засіданні з нагоди обрання його президентом УВАН 6 червня 1970 р. Оглоблин заявив, що УВАН "головну увагу буде при­діляти дослідам в царині українознавства в найширшому розумінні цього слова; УВАН дбатиме про корпорацію всіх конструктивних сил у ній, притягатиме до активної співпраці, поруч із старшими вченими, кращих представників молодшої генерації науковців; УВАН стежити­ме за розвитком української науки на Батьківщині, критично ставити­меться до певних наслідків її, особливо в царині гуманітарних наук; УВАН буде співпрацювати як з іншими українськими установами емі­грації, так і з неукраїнськими"23. Такі напрями діяльності УВАН дали свої добрі наслідки. Навколо своїх відділів, секцій, комісій, кабінетів, бібліотеки та архіву УВАН об'єднала на той час 68 дійсних членів, 144 члени-кореспонденти та 69 наукових співробітників - учених різних вікових генерацій та національностей24.

Саме завдяки науково-організаторській роботі О. Оглоблина на посаді президента УВАН, його вмілому підходу до молодих науковців виросла ціла школа учнів та послідовників історичної школи О. Оглоб­лина. Ось далеко не повний перелік прізвищ: Любомир та Богдан Винари, Михайло Ждан, Аркадій Жуковський, Роман Климкевич, Теодор Мацьків, Іван Лисяк-Рудницький, Василь Омельченко, Орест Субтельний, Марко Антонович, Микола Гайовий, Любомир Гайда, Ніна Синявська та багато інших. В архіві проф. О. Оглоблина віднай­дені різні нотатки про багатьох українських істориків та їх праці, з його рекомендаціями на дійсних або членів-кореспондентів Наукового Товариства ім. Т. Шевченка25.

Проф. О. Оглоблин був одним із активних прихильників ідеї Л. Винара про заснування "Українського Історика" та організації Україн­ського Історичного Товариства. Коли ж "Український Історик" почав випускатись в 1963 р. під орудою Л. Винара, О. Оглоблин став його активним дописувачем та співробітником. Саме цей журнал відкрив на своїх сторінках "Оглобліяну" з нагоди столітнього ювілею від дня народження великого вченого.

В 1965 р., коли було проголошено утворення Українського Історич­ного Товариства, О. Оглоблин став його першим президентом. Тандем зрілості й досвіду О. Оглоблина та молодечого запалу й енергії Л. Винара приніс свої плоди. Українське Історичне Товариство відіграло вирішальну роль у консолідації українських істориків не тільки за кор­доном, але і в Україні, де вже за ініціативою другого президента УІТ проф. Л. Винара (з 1981 р.), були засновані осередки цього товариства у Києві, Львові, Луцьку, Одесі, Ужгороді, Дніпропетровську, Острозі, Чернівцях та інших містах26.

Певну роль в розвитку української історичної науки на Заході мала і діяльність О. Оглоблина на посаді голови Наукової Ради Східньо-Европейського Дослідчого Інституту ім. В. Липинського у Філадельфії (з 1964 р.). Саме тут він розгорнув значну видавничу активність щодо публікації джерел до історії України XX століття. В цей час Олександр Петрович був також обраний і заступником директора Історико-Філософічної Секції НТШ, яка мала свій осередок у Сарселі (Франція).

Як президент Українського Історичного Товариства та УВАН Олександр Петрович докладав величезних зусиль до координації і співпраці між українськими науковими установами й істориками на Заході. Зокрема, саме завдяки його зусиллям та його учнів, особливо Л. Винара, започатковані наукові конференції та конгреси українських істориків в Західній Європі, США, Україні, а "Український Історик" став центральним органом української історіографії не лише на Заході, але й в Україні.

У своїй науковій автобіографії О. Оглоблин скромно писав: "У ве­ликій роботі української історіографії є і моя маленька частка"27. В дій­сності у розвитку української історичної науки на Заході О. Оглоблин займає центральне місце як дослідник, організатор українського нау­кового життя, професор вищих шкіл, який виховав декілька поколінь українських істориків.

Примітки:

1     Винар Л. Олександер Петрович Оглоблин (1899 - 1992) // Олек-сандер Мезько-Оглоблин: дослідження та матеріали (До століття наро­дження історика). - Нью-Йорк; Острог; Київ; Торонто, 2000. - С. 7-8.

2           Полонська-Василенко Н. Олександр Петрович Оглоблин в очах сучасниці // Олександер Мезько-Оглоблин. - С. 65-70; Омельченко В. Проф. д-р Олександер Оглоблин (Життя та діяльність) // Український Історик. - 1989. - № 4. - С. 38-43; Домбровський О. Церковна тематика вдослідах Олександра Оглоблина // Український Історик. - 2000. - № 1-3.

-   С. 211-219; Субтельний О. Олександер Петрович Оглоблин // 125 ро­ків київської української академічної традиції. - Нью-Йорк, 1993. - С.

539-3552.

3     Гром В. Думки Олександра Оглоблина про добу Хмельниччини в українській історіографії ХХ століття // Український Історик. - 2000. - № 1-3. - С. 201-210; Павлюк В. Деякі проблеми економічного розвитку Правобережної України першої половини ХІХ століття в дослідженнях О.Оглоблина // Там само. - С. 220-224; Ясь О. Оглоблин (Мезько) // Малий словник історії України. - К.: Либідь, 1997. - С. 278-279; Білоконь С. Оглоблин Олександр Петрович // Вчені Інституту історії України. Біобібліографічний довідник. Вип. 1. - К., 1998. - С. 226-228.

4     Верба І. Олександр Оглоблин: Життя і праця в Україні. - К., 1999; Його ж. О.П. Оглоблин // Український історичний журнал. - 1995.

-   № 5. - С. 89-99. - № 6. - С. 92-102 та ін.

5     Див.: Вибрана бібліографія праць Л. Винара про О. Оглоблина // Олександер Мезько-Оглоблин: дослідження та матеріали. - С. 182-185; Оглоблин О. Студії з історії України. Статті і джерельні матеріали / Ред. Л. Винар. - Нью-Йорк; Київ; Торонто, 1995; Олександер Мезько-Оглоблин. Люди Старої України та інші праці / Ред. Л. Винар. - Острог; Нью-Йорк, 2000; Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба / Ред. Л. Винар. - Нью-Йорк; Київ; Львів; Париж; Торонто, 2001.

6     Ковальський М., Пасічник І. Слово про історика // Олександер Мезько-Оглоблин. Люди Старої України та інші праці. - С. 16.

7     Винар Л. Олександер Петрович Оглоблин (1899 - 1992) // Олександер Мезько-Оглоблин: дослідження та матеріали... - С. 39.

8     Там само.

9     Там само. - С. 29.

10    Оглоблин О. Мій творчий шлях українського історика //
Олександер Мезько-Оглоблин: дослідження та матеріали... - С. 139.

11    Там само.

12    Ковальський М. Аналіза поглядів проф. Олександра Мезька-
Оглоблина на історіографічні процеси на Україні в повоєнні роки з при-
воду його монографії "Думки про сучасну українську совєтську історіогра-
фію"
(1963) // Український Історик. - 2000. - № 1-3. - С. 155-169.

13    Оглоблин О. З перспективи 15 років // Український Історик. -
1978. - № 4. -
С. 62-63.

14    Оглоблин О. "Історія Русів" - вічна книга України // Український
Історик.
- 2000. - № 1-3. - С. 55.

15    Винар Л. Бібліографія праць проф. д-ра Олександра Оглоблина
(1920 - 1975) // Збірник на пошану проф. д-ра Олександра Оглоблина. -
Нью-Йорк: Українська Вільна Академія наук у США, 1977. - С. 113-118.

16          Жуковський А. Участь Олександра Оглоблина в Енциклопедії
Українознавства // На службі Кліо: Збірник наукових праць на пошану
Любомира Романа Винара з нагоди 50-ліття його наукової діяльности. -Київ; Нью-Йорк; Торонто; Париж; Львів, 2000. - С. 345.

17    Олександер Мезько-Оглоблин. Люди Старої України та інші пра-
ці
... - С. 279.

18    Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. - Нью-Йорк;
Київ; Львів; Париж; Торонто, 2001.

19    Оглоблин О. Українська мартирологія й завдання її наукового до-
слідження
// Український Історик. - 2000. - № 1-3. - С. 98.

20    Винар Л. Наукова творчість проф. д-ра Олександра Оглоблина //
Збірник на пошану проф. д-ра Олександра Оглоблина... - С. 64-92.

21    Верба І. Олександр Оглоблин: Життя і праця в Україні... - С.

267.

22    Винар Л. Олександер Петрович Оглоблин (1899 - 1992) //
Олександер Мезько-Оглоблин:
дослідження і матеріали... - С. 36-37.

23    Омельченко В. Українська Вільна Академія Наук і проф. О.
Оглоблин //
Український Історик. - 2000. - № 1-3. - С. 242.

24    Омельченко В.Українська Вільна Академія Наук і проф. О.
Оглоблин //
Український історик. - 2000. - № 1-3. - С. 242.

25    Оглоблин О. Реферати про діяльність і творчість українських іс-
ториків
// Український Історик. - 2000. - № 1-3. - С. 87-96.

26    Детально про УІТ див.: Винар Л. Українське Історичне Товариство
(1965 - 2000): Статті і матеріали. - Чернівці: Прут, 2000.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 


Похожие статьи

І Пасічник - Тенденції в розвитку релігійного й культурного життя на українських землях

І Пасічник - Наукові записки серія психологія і педагогіка

І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія

І Пасічник - Операционные структуры действия систематизации в процессе усвоения математического материала подростками

І Пасічник - Психологічні характеристики індивідуального мислення