І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія - страница 34

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 

На засіданнях Комісії обговорювалися не лише різні проекти, але також були доповіді на теми, що стосувалися життя українських iммігpaнтів. Було розпочато складання бібліографії українських видань в Америці та біографій окремих видатних українських діячів. На жаль, ці спроби дали лише часткові результати. Одночасно Прєзидія займа­лася підготовкою окремих гасел до Енциклопедії Українознавства, що почала виходити у Франції. Члени комісії виготовляли короткі нотат­ки пpo окремих діячів української імміграції в Америці.

В статтях і доповідях Я. Чижа звучали дві головні теми: початки української імміграції й окремі розвідки про її чільних діячів. Зокрема, цікавою була доповідь про "важливий епізод yкpaїнської iммiгpaції в 19 ст." - першу масову іммігpацію політичного характеру - приїзд до Америки штундистів з Великої України в 1891 р. Почався він у 1891 р. до Вірджинії, а потім до Північної Дакоти, де до кінця 1900 р. оселило­ся біля 500 родин селян, головно із Таращанщини. Вони залишили Україну через переслідування за спротив урядовому православію. В 1920 р. їх було там біля 2.000 родин. Я. Чиж згадує свою спільну публі­кацію з А. Дубовим, а також нотатки про американських українців впрацях Ю. Бачинського, В. Галича, подає опис публікацій польських і російських авторів.

Він твердив, що "нє зібрані й не опубліковані писання о. А. Гонча­ренка у видаваних ним періодиках, як "Аласка Геральд", галицьких журналах "Народ" та "Товариш", а також "Колокол". Не освітлена як слід мандрівка галицьких переселенців на Гавайські острови від 1897 аж до 1909 року". Нaприкінці наводить список частини часописів, що виходили в Америці: "Америка" (1886 - 1890), "Руске Слово" (1890), "Новий Світ" (1891), "Американсько-Русский Вістник" (1891), "Свобода" (1893), "Свът" (1897) та ін.9

Окремий вечір, присвячений А. Гончаренку з нагоди 40-ліття з дня його смерті, відбувся 2 червня 1953 р. Доповіді виголосили Я. Чиж -"Життєпис А. Гончаренка", І. Світ - "Діяльність А. Гончаренка, як ре­дактора часопису "Аляска Геральд", С. Ярема - "Військовий пароплав "Агапій Гончаренко"10. Цікавим було також питання існування україн­ської комуни в 1890 р. у Каліфорнії, до якої було втягнено також А. Гончаренка. В різних протоколах комісії й доповідях була висвітлена діяльність окремих видатних українських діячів (М. Цеглинського, І. Желіховського, Л. Ясінчука, А. Цурковського та ін.). Було також згада­но про М. Судзиловського (д-р Расель) і обрання його першим сенато­ром на Гавайях. Прочитав кілька доповідей на наукових конференціях Агадемп' ("Джерела історії українських братських організацій у Нью-Йорку", "Початки української імміграції у США" та ін.). Також серед інших слід зазначити розвідки про першу українську книжку, видану в Америці - "Бузько", та "Легенда про Макогона".

Цікавим було повідомлення до Комісії, що архів українського діяча і редактора "Народної Волі" І. Ардана був переданий до УВАН, але не вдалося отримати інші багаті архівні матеріали, які після смерті Ардана син спалив, а книжки викинув на сміття. Цей акт викликав у членів комісії занепокоєння, й було вирішено звернутися до старших членів української імміграції, щоб їх архіви й збірки передавались до україн­ських наукових установ для збереження. Треба зазначити, що ця про­блема не менш актуальна і сьогодні.

На засіданні комісії 26 лютого 1954 р. був обговорений план на­писання фундаментальної автобіографії української спільноти в Америці, який залишився нездійснений. До 17 червня 1955 р. відбуло­ся 17 засідань Комісії, але головно через хворобу Я. Чижа діяльність комісії почала занепадати11.

Я. Чиж також очолював Комісію для вивчення історії українсько-єврейських взаємин. Він зібрав об'ємний матеріал на цю тему, в останні місяці свого життя інтенсивно працював над підготовкою до друку статті про українсько-єврейські стосунки під час революції. На жаль, її не знайшли серед його паперів.

Викладав в новозаснованому Українському Технічному інституті в Нью-Йорку, був деканом політичного факультету в 1955/56 н. р., а осо­бливо "був першим професором курсу, якого жадна висока школа ще не включала в свій програмі. Це була Історія Американської України, що мала на меті доказати, що українці в діаспорі заховали великі мис­тецькі, культурні і моральні вартості, і ними постійно доповнюють культурні надбання світу..."12.

Був щедрим жертводавцем цінних матеріалів (періодики, книг, ру­кописів і фотографій) до УВАН у США, які в складі музею-архіву УВАН становили спеціальний відділ ім. Я. Чижа13. Ще за життя Я. Чиж передав до УВАН частину матеріалів, що стосувалися історії української імміграції14. Вдова по ньому, Йосифина з дому Ярема пере­дала його військово-історичну бібліотеку та різні його військові осо­бисті пам'ятки до УВАН. Про це згадує також І. Кедрин, який пише, що він на прохання вдови Я. Чижа спонукав В. Міяковського переві­рити архів Я. Чижа. Були там, між іншими, речі ще з першої світової війни, але не було "вартісних документів з Визвольної війни та піонер­ської доби українства в Америці"15. За заслуги Я. Чижа в дослідженні історії української імміграції УВАН присвятила йому окрему конфе­ренцію 21 травня 1960 р. Інша, менша частина архіву Я. Чижа зберіга­ється в Дослідному центрі історії імміграції в Міннеаполісі. Там також є матеріали, що стосуються історії еміграції, в першу чергу україн­ської.

Лишив численні публікації англійською та українською мовами, головно з кторИ української громади в Америці. Публікації Я. Чижа друкувались в місячнику "Ukrainian Life" (Scranton, Pa.), "Common Ground" (New York), "Interpreter Releases" (New York), "Slavonic Review" (London), "Journal of Central European Affairs" (Boulder, Col.), "The Annals of the American Academy of Political and Social Science" (Philadelphia) та в інших періодичних виданнях. В часописі "Народна Воля", редактором якого був в загальному 14 років, його редакційні статті, як правило, були без підпису, в "Календарях" УРСоюзу та в ін­ших публікаціях підписувався "Я. Чиж", "Я. Ч.", "(ч.)" або ж зрідка по­вними іменем Ярослав Чиж. У святковому Шевченківському числі в 1936 р. у статті "Перше свято Шевченка в Америці" йдеться про перші згадки в українській американській пресі про Т. Шевченка, про першо­го популяризатора Т. Шевченка в Америці - А. Гончаренка, першу українську газету "Америку" І. Волянського, про "Свободу" та Календарі "Свободи"16. Про публікацію А. Гончаренка про Т. Шевченка в "Alaska Herald" була також ширша згадка в 1935 р. Інші цікаві публі­кації в цьому часописі: "Важна справа: Перепис населення і українці в Америці" - про рекомендації українцям щодо вказування в анкеті рід­ної мови і держави походження при переписі17; "Пропамятна книга УНСоюза" - рецензія на вихід в світ відомої книги, додано деякі відо­мості, подано критичні зауваження щодо деяких публікацій, зокрема, статті В. Галича18; "Taras Shevchenko" - стаття про традиції святкуван­ня роковин поета в США19; "Чим цікавилися члени У.Р.С. 25 роківтому" - огляд публікацій часопису "Шершень" за 1911 р.20

Ярослава Чижа згідно із своїми службовими обов'язками цікавило перш за все фукціонування іншомовної преси в США. Цьому питан­ню він присвятив цілий ряд своїх дослідницьких статтей, головно ан­глійською мовою21. Серед них кілька публікації про українську пресу українською мовою22. Про пресу також згадано в кількох англомовних виданнях, в яких подавався огляд іммігрантської іншомовної амери­канської преси взагалі. Крім того, він велику увагу присвятив початкам імміграції і першим поселенцям не лише в США, але й в інших країнах північної півкулі, куди їхали заробітчани з Галичини та Закарпаття23, питанню розміщення українців згідно офіційних американських ста­тистичних даних24, поселенню українців в різних штатах США (Гавайях, Північній Дакоті, Монтані)25, організованому життю україн­ців в цілому26 та жіночих організацій (англійською мовою)27 та ін.

Про Т. Шевченка у Америці писав в кількох статтях (одна - англій­ською мовою) як результат співпраці з УВАН та виступу на її конфе-ренціях28. Крім того, декілька статей він присвятив відомим діячам в еміграції Саві Чернецькому29 та Агапію Гончаренкові30.

У квітні 1950 р. Я. Чиж почав дописувати до журналу "Вільна Україна", де в 1956 р. вийшла згадана вище стаття "Драгоманів про "Споминки" А. Гончаренка" та ще одна про еміграцію з України31.

Певним підсумком довгорічних розшуків матеріалів і документів до історії української громади в Америці є велика праця Я. Чижа "The Ukrainian Immigration in the United States", матеріали до якої збирав не один десяток років. По це він писав до Василя Галича 12 квітня 1932 р.: "Я теж вже від довшого часу збираю матеріяли для цього діла та пробую їх так сяк порядкувати"32. Через чотири роки 8 червня 1936 р. писав: "Я дальше збираю матеріяли для історії української іміграції і може за рік-два найду час (і видавця) для такої праці"33.

Стаття написана англійською мовою, хоча і надрукована в україно­мовному Альманасі - органі Українського Робітничого Союзу. Це одна із його небагатьох англомовних статей, яка повністю присвячена укра­їнській громаді. Автор пробував донести інформацію про українців до американського читача, а також до нового покоління українців, які не володіли мовою своїх батьків.

Ця розвідка на 32 сторінках складається із вступу та 12 розділів, в яких описав причини імміграції з України до Америки. Автор старався охопити і описати різноманітні аспекти суспільно-культурних змагань українців в американському суспільстві: характеризує діяльність релі­гійних громад, політичних структур, братських, суспільних і культур­них організацій, культурне життя, пресу, а також внесок окремих укра­їнців у американське життя. Важливим є не лише опис того, як українці пристосовувались до життя на чужині, але й те, як вони допомагали матеріально та духовно своїй новій батьківщині. Праця базується на багатій джерельній базі, є 69 посилань на інші публікації. Надає такожзначне місце статистичним даним із офіційних американських джерел, а також статистичним даним братських організацій та церковних гро­мад.

Декілька статей написано у співавторстві із професором Універси­тету в Нью-Йорку Джозефом Роучеком, який у свій час спонукав Я. Чижа до наукових досліджень. Ці спільні публікації стосувались істо­рії української і російської етнічних громад в США і виконувались в рамках двох видавничих проектів34. Крім того, вони разом видали огляд української соціологічної думки до 1914 р.35 З іншим американ­ським автором Семюелем Уоллесом спільно написана праця про долю Західної України під польською окупацією - полонізацію, колонізацію та пацифікацію36. З Рідом Льюісом опублікована праця, в якій розгля­дались організації усіх етнічних громад (включно і з українською), що проживали в США37.

Велика частина доробку дослідника не побачила світ. Серед нео-публікованих матеріалів в Архіві-музеї УВАН зберігаються: "Теперішнє питання еміграції" - машинописна стаття (12 арк.,) про еміграцію з Польщі до заморських та європейських країн. В статті пояснює при­чини та аналізує сучасний стан еміграції українців із Галичини, подає економічний і соціальний аналіз тих країн (Німеччина, Канада, Аргентина), куди "повинна йти еміграція зі Західної України" та дає рекомендації українцям. Оглядова стаття "Про еміграцію" складається із наступних частин: загальний огляд, огляд еміграції поляків, україн­ців та росіян до кінця XVIII ст.; загальний огляд еміграції в ХІХ та ХХ ст., де подано огляд української еміграції в ХІХ та ХХ ст. окремо в Росії і в Австро-Угорщині до 1914 р., загальний огляд повоєнної еміграції, де йдеться про українську еміграцію в Росії, Румунії, Чехословаччині, Польщі. Серед інших досліджень: "Драгоманов та Павлик про Гонча­ренка" (10 арк.) та ін.

Маємо декілька посилань на наукові дослідження Я. Чижа пера українських та американських дослідників. Матвій Стахів38 поклика­ється на нього як дослідника перших поселень українців в США: "Колишній редактор "Народної Волі" в Скрентоні, Ярослав Чиж, що спеціяльно студіював питання української іміграції в З'єднаних Державах Америки, наводить у своїй студії докази, що тільки в одній Пенсилванії в роках 1726 -1776 було вже багато українців поселених на постійно. Він на основі інших праць вичисляє цілий ряд родин з українськими іменами і прізвищами, що були тоді поселені в цій ан­глійській колонії. Українці записали своє ім'я також в Революційній Війні Америки за визволення з підданства британському королеві"39.

Василь Галич писав про те, що в 1930-х рр. Я. Чиж вивчав амери­канські архівні матеріали рекрутів Континентальної Армії Дж. Вашингтона і знайшов там декілька українських прізвищ40.

У збірнику "The Ukrainian Heritage in America" Галина Миронюк пише, що в Дослідному центрі історії імміграції (Immigration HistoryResearch Center) при Міннесотському університеті в Міннеаполісі є архіви трьох найбільш відомих дослідників про українців в Америці: Ю. Бачинського, В. Галича та Я. Чижа. Зокрема, згадується стаття останнього "Ukrainian Americans: A Survey of Current Political Attitudes and Activities with Respect to their Country of Origin" (1951) та ін.41

Іван Кедрин в книзі споминів "Життя. Події. Люди" пише про сво­го давнього товариша: "Ярослав Чиж... став одним із піонерів україн­ського життя на цьому континенті... Чиж був надзвичайно зручним по­літиком і тактиком: він, наприклад, нераз інспірував мене, щоби написати у "Свободі" критичну статтю, до якої давав мені фактичні дані, та на яку він міг би покликатися, інтервеніюючи у даній справі в американських чинників. Це стосувалося, наприклад, насичення Фундації Форда, опісля "Фонду Східньої Европи", неприхильним укра­їнцям персоналом... Це він інспірував мене написати цілий цикл ста­тей про потребу українсько-жидівського порозуміння. Із частих роз­мов із ним я черпав теми до різних своїх статтей, Він познайомив мене теж з багатьма цікавими людьми - з-поза українського світу..."42.

Американський автор Е. Гантер в праці про іншомовну пресу США присвятив Я. Чижу та українцям окрему главу, називаючи Я. Чижа "ходячою енциклопедією етнічної преси в Америці": "Він носив томи інформації в голові, яку він зібрав як журналіст, письменник і консультант з іншомовної преси на протязі десятків років" (переклад

наш. - Я. С.)43.

В Америці Ярослав Чиж прожив 36 років, працюючи як дослід­ник, редактор і журналіст. Належав до еліти давньої української іммі­грації, зберігав завжди надзвичайний сентимент до років своєї військо­вої служби і, хоч займав поважне становище в американській установі, був завжди українським державником, щирим демократом, робив ве­ликі послуги цілій українській визвольній справі. На могилі Я. Чижа в Нью-Йорку згідно його волі зроблено напис "Сотник січових стріль-

44

ців"44.

Президент УНР в екзилі С. Витвицький назвав Ярослава Чижа "одним з передових публіцистів, визначним громадським і політичним

45

діячем"45.

Примітки:

1     Матеріали до статті були, переважно, зібрані автором під час на­укових досліджень в рамках спільного проекту Програми академічних об­мінів імені Фулбрайта та Інституту Кеннана Міжнародного центру під­тримки науковців імені Вудро Вілсона (м. Вашингтон, США) в вересні 2004 - березні 2005 рр.

2           Про Я. Чижа див.: Українська Загальна Енциклопедія. - Т. 3. - С. 1184; Encyclopedia of Ukraine / Ed. by Volodymyr Kubijovyc. - Toronto; Buffalo; London: Univercity of Toronto Press, 1985. - Vol. I. - P. 496-497; Енциклопедія України / Під ред. В. Кубійовича. - Мюнхен: Молоде жит­тя, 1984. - Перевидання в Україні. - Т. 10. - Львів, 2000. - С. 3747; To Be Honored // Свобода. - 1954. - 13 березня. - Ч. 49; Спомин про Я. Чижа // Свобода. - 1959. - 15 січня; Ті, що відійшли: Ярослав Чиж // Голос комбатанта: Журнал об'єднання б. вояків-українців в Америці. - Нью Йорк, 1959. - Весна. - Ч. 2 (8). - С. 29; Пам'яті Ярослава Чижа // Бюлетень УВАН. - Нью Йорк, 1959. - Грудень. - С. 5; Yaroslav J. Chyz // The Annals of the Ukrainian Academy. - New York, 1959. - P. 1699; [Ярослав Чиж] // Свобода. - 1960. - 22 листоп. - Ч. 224; Кедрин І. Життя - Події - Люди: Спомини і коментарі. - Ню Йорк: Вид-ва коператива "Червона Калина", 1976. - С. 103, 297, 298, 301, 352, 496, 498, 499, 581, 582, 627; The Ukrainian Heritage in America // Ed. Walter Dushnyck, N. L. Fr.-Chirovsky New York: Ukrainian Congress Committee of America, 1991. - P. 3, 27, 129, 288, 310, 460, 646; та ін. Архівні матеріали: ЛНБ ім. В. Стефаника. Відділ Рукописів.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 


Похожие статьи

І Пасічник - Тенденції в розвитку релігійного й культурного життя на українських землях

І Пасічник - Наукові записки серія психологія і педагогіка

І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія

І Пасічник - Операционные структуры действия систематизации в процессе усвоения математического материала подростками

І Пасічник - Психологічні характеристики індивідуального мислення