І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія - страница 38

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 

О. Домбровський постійно допомагав розвиткові "Українського Історика". Зокрема, в деяких листах Л. Винар звертався з проханням допомогти у поширенні видання, запрошував до співпраці в журналі15. Зважаючи на фінансові труднощі, часом "Український історик" вихо­див із запізненням, але це не зменшувало його наукової цінності. На сторінках журналу О. Домбровський часто публікував свої досліджен­ня.

У 1979 р. вчений опублікував монографію "Нарис Історії Україн­ського Євангельсько-Реформованого Руху"16, в якому розкрив питання ґенези, поширення протестантського руху на території США, Канади і західноукраїнських землях. Пізніше на сторінках "Українського істо­рика" Л. Винар опублікував рецензію на вищезазначену працю, в якій коротко охарактеризував основний зміст роботи, подав її оцінку, зау­важення. Л. Винар зазначив, що д-р О. Домбровський зібрав відносно обширний фактологічний матеріал і задовільно окреслив основні ета­пи розвитку Українського Євангельсько-Реформованого Руху в США, Канаді й західноукраїнських землях. Ця праця, на думку Л. Винаря, виповнить поважну прогалину в українській історичній літературі17.

Важливе місце в діяльності О. Домбровського займала редактор­ська праця. У 1981 р. під грифом УІТ вийшов з друку перший атлас історії України, робота над яким тривала кілька років. О. Домбровський був одним із консультантів (разом із О. Оглоблиним, М. Антоновичем, М. Жданом, Л. Шанковським та Н. Кордиш-Головко)18. Атлас склада­ється із 43 кольорових карт та супровідного тексту (всього 90 сторі­нок), де тематично представлено всі періоди історії України. В цьому ж році за його ж редакцією вийшов XVIII том журналу "Український іс­торик", який присвячений ювілею головного редактора. Одночасно з цим О. Домбровський відредагував та доповнив видану УІТ моногра­фію С. Мішка "Нарис ранньої історії Руси-України"19, в якій висвітлю­ються проблеми походження та етногенезу українського народу. Оцінку цієї праці дав К. Микитчук в листі до вченого від 28 жовтня 1982 р., в якому зазначив "Нарис ранньої історії України", Степана Мішка, за Вашою редакцією, цікава і, на мою думку, цінна праця20. У 1982 р. під редакцією вченого видано другу частину "Ювілейної книги Української Академічної Гімназії у Львові", а 1995 р. - третю. Ці ви­дання присвячені діяльності вищезгаданого навчального закладу. Цим виданням, випускники Академічної Гімназії у Львові (багато з них є членами УІТ, зокрема редактор, Т. Мацьків та ін.) вшанували пам'ять про своїх викладачів та встановили роль і значення гімназії серед ін­ших навчальних закладів21. За його ж редакцією у 1982 р. вийшла пра­ця "Lubomyr Wynar - Historian - Educator - Bibliographer". - New-York, 1982. - 70 p. У 2000 р.О. Домбровський разом з М. Брайчевським та І. Гиричем став редактором збірника наукових праць на пошану Л. Винара, з нагоди 50-ліття його наукової діяльності "На службі Кліо". Видання цього збірника вимагало клопіткої і відповідальної роботи, про це свідчить лист О. Домбровського до І. Гирича від 8 травня 1998 р., в якому він звертається із проханням виважено підійти до питання змісту збірника, бо голова УІТ до справи збірника в його честь не ставиться ентузіастично і він ніколи не працював заради відзначень або винагород, а з почуття обов'язку22.

Третій напрям діяльності О. Домбровського в УІТ представлений участю у наукових конференціях, організованих товариством, тексти доповідей яких опубліковані переважно на сторінках журналу "Український історик". Одна із перших таких конференцій була проведена з нагоди 5-річчя існування УІТ, 26 лютого 1971 р., в Нью-Йорку. О. Домбровський виступив з доповіддю "Українська історична наука в сучасній добі і наші завдання", яка складалася з двох частин: розвиток і діяльність УВАН, УІТ та НТШ до Другої світової війни і після неї. Разом з тим О. Домбровський висловив пропозицію створити допоміжну гілку УІТ в Нью-Йорку.23 Пропозиція вчеого виявилася слушною і у грудні 1971 року виник новий осередок УІТ, який він очолив. Крім голови, до складу управи Товариства увійшли: заступник - д-р С. Ріпецький, секретар - інженер А. Мілянич, член управи -проф. Я. Падох. Цей осередок розпочав співпрацю з іншими науковими підрозділами24.

З 28 по 30 грудня цього року в Нью-Йорку відбулася 86 конвенція Американської Історичної асоціації, в якій УІТ вперше взяло офіційну участь і провело свою панель-конференцію, де обговорювали три теми: "Роль "Українського історика", "Україна в сучасній американськійісторіографії", "УІТ і завдання української історичної науки". О. Домбровський разом з колегами М. Антоновичем, І. Витановичем та Б. Боцюрковим виступали з короткими доповідями та взяли активну в обговоренні цих тем25.

Надзвичайно важливим для членів УІТ видався 1978 р., бо цього року вони відзначали п'ятнадцятиріччя журналу. Цій події було присвячено імпрезу, що відбулася 10 вересня і організована Ювілейним комітетом УІТ в Чикаго. Голова осередку М. Біда26 надіслав запрошення О. Домбровському для участі у ювілейному вечорі, яке останній прийняв і виступив з доповіддю "Рання історія України на сучасному етапі дослідів". Після доповідей зав'язалась цікава дискусія з приводу розвитку журналу "Український Історик"27. Наслідком цієї конференції стало запрошення проф. М. Біди28, котрий був Директором Польського університету в Чикаго викладати історію античну, скитів і сарматів29.

О. Домбровський робив спроби налагодити відносини між УІТ та УВАН у США. Однією з них було засідання секції Античної історії УВАН та УІТ, що відбулося 7 грудня 1979 р., на якому вчений виступив з доповіддю "Що таке історія України", яку опублікував у 1982 р.30 Приводом до написання даної роботи стала однойменна стаття О. Пріцака. В обох роботах подано відмінні дефініції історії України. О. Пріцак вважав, що "історія України" - це не історія української етнічної маси (етнізм не є об'єктом історії), а міряна лінеарним часом минуле всіх типів держав, що існували на теперішній українській території в минулому, та їх носіїв (еліт), політично-свідомих спільнот (політичних українців), та перейнятих розвинутими ними цивілізацій. Власне безпристрасна візія історичних процесів, що довели з одного боку до занепаду цілої низки цивілізацій, а з другого - до інтеграції в українській національній спільноті і є предметом історії України, так і через неї підметом - предметом всесвітньої історії на даному ареалі31. На думку О. Домбровського, "історію України" можна здефініювати як науково впорядковану, класифіковану й висвітлену всесторонньо sum-ma summarum історичних явищ, подій і фактів у контексті много­гранного життя цілого народу на тлі простору й часу від праісторичної людини до нашої доби, при інтерпретації пов'язаних ланцюгом каузальності одних з одним окремих фаз історичного процесу та в історіософічному насвітленні шляхом науково-дослідчого емпіризму, витонченого прагматизму й націологічного підходу до етнічного фак­тора автохтона, господаря й суверена своєї не лише етнографічної, але й історичної території32. Таким чином, охарактеризована дискусія засвідчила, що державницька парадигма продовжувала зберігати значний вплив на процес історичного пізнання.

З 27 по 30 грудня цього року в Нью-Йорку відбулася 94-а річна конвенція Американської історичної Асоціації, в якій члени УІТ, а саме О. Домбровський, С. Горак та Т. Гунчак взяли активну участь. Сесія УІТ була присвячена сучасному станові української історіографіїі завданням українських істориків. О. Домбровський виступив з доповіддю "Дослідження ранньої історії України". Він, як і всі допо­відачі, підкреслив кризовий стан історичних дослідів в Україні, а також незадовільний стан вивчення історії України в Америці та Європі33.

Поряд з науково-організаційної діяльністю, О. Домбровський продовжував досліджувати давню історію. Про його компетентність і фаховість свідчить лист Н. Полонської-Василенко до вченого від 9 березня 1971 р34., в якому вона зверталася до нього з проханням зрецензувати дисертацію на тему: "Культурна географія праісторичної України - колиска індоєвропейської цивілізації". Далі в листі Н. Полонська-Василенко зазначила: "Я за фахом історик України, і не вва­жаю себе досить компетентною в питаннях, порушених докторантом. Тому я прошу Вас не відмовити познайомитися з його працею, і якщо знайдете її науково-цінною - дати рецензію"35. В УВУ не було профе­сорів, котрі спеціалізувалися б по періоду давньої історії, тому декан філософічного факультету піднімала питання на засіданнях факультету про запрошення О. Домбровського до університету, але її клопотання було відхилено36. З особливою повагою Н. Полонська-Василенко ста­вилася до О. Домбровського за його відданість справі розвитку УІТ та журналу "Український історик". В одному з листів вона зазначала, що вчений живе вищими культурними інтересами й ставить їх вище за особисті37.

Під керівництвом О. Домбровського члени осередку УІТ в Нью-Йорку 17 грудня 1982 р. організували "Вечір української історії", на якому голова осередку виголосив доповідь "За правильну інтерпрета­цію ранньоісторичного процесу Східної Європи"38. Черговою спро­бою співпраці УІТ та УВАН стала конференція, присвячена давній історії, яка відбулася 30 січня 1983 р. О. Домбровський виступив з до­повіддю "Проблема антів у світлі нової схеми ранньої історії Руси-України"39. У 1984 р. українські вчені на еміграції відзначали 50- ліття смерті М. Грушевського. З цієї нагоди відбувся цикл наукових конфе­ренцій, активним учасником яких був О. Домбровський. 9 червня в Торонто дослідник виступив з доповіддю "Інтерпретація М. Грушев-ським раннього історичного процесу на землях України"40. 23 листопа­да в Нью-Йорку О. Домбровський проголосив доповідь на тему: "М. Грушевський - основоположник української національної історіо-графії"41. 8 грудня в Пармі історик виступив з доповіддю "Етногенеза й рання історія України в насвітленні М. Грушевського"42. 27 наступного року вчений виступив перед діячами УВАН та УІТ в Нью-Йорку з до­повіддю "Вклад М. Грушевського в досліди над ранньою історією України". Згадана доповідь виголошувалась як остання з циклу відзна­чень 50-ліття смерті історика43. О. Домбровський був членом комісії для вивчення діяльності та творчості М. Грушевського, яка заснована в 1988 р. за ініціативою д-ра Л. Винара. Він разом із М. Антоновичем, С. Білокінем, Л. Винарем, І. Гиричем, В. Зарубою, І. Каменецьким та О.Оглоблином займались дослідженням постаті видатного історика України44 Загалом, у творчості О. Домбровського особливе місце за­ймає вивчення наукового доробку М. Грушевського. Ілюстрацією цьо­го є цикл статей присвячених видатному історику45, в яких розгляда­ються і розвиваються певні аспекти історичної схеми, проблеми давньої історії України у висвітленні видатного вченого.

В 1985 р. члени УІТ відзначали 20-ліття діяльності товариства. Цій події вони присвятили випуск "Українського історика", на сторін­ках якого вчений опублікував статтю "Проблема антів на сучасному етапі ранньоісторичних дослідів"46, а також наукову конференцію. Відкрив її та виголосив вступне слово М. Антонович. Доповідали Л. Винара "Слово про УІТ і завдання українських істориків" та О. Дом-бровський "Вклад галицьких учених у вивчення ранньої історії Руси-України"47. Активну участь брав О. Домбровський і в першій науковій конференції з нагоди 1000-ліття хрещення Руси-України, яка відбулася з 15 по 17 червня 1985 р. в Бавнд-Бруку. Вона складалась з двох частин: наукової та організаційно-ділової. Всього виголошено 12 доповідей, серед них оригінальністю думок відзначалась доповідь О. Домб-ровського "Українська духовність між Орієнтом і Окцидентом", А. Жу­ковського "Вклад Київської Духовної Академії і її "Трудів" на культур­ному та богословському відтинках", М. Войнара "Право Київської Церкви до ХІІІ ст."48. 17 листопада УВАН у співпраці з УІТ організу­вали засідання, на якому О. Домбровський виступив з доповіддю "Етапи  розвитку праукраїнської духовності  в ранньоісторичній

добі"49.

О. Домбровський був учасником наукової конференції, присвяче­ної обговоренню сучасного стану української науки в діаспорі та ра­дянській Україні, що відбулася 22 листопада в Торонто. Вона складала­ся з трьох окремих сесій, відкриття і дискусій. На першій сесії вчені обговорювали стан українознавчих наук в діаспорі, на другій - стан українознавства в УРСР. Третьою сесією керував Л. Винар, котрий проголосив головну доповідь "Сучасний стан історичної науки: спо­стереження і роздуми". О. Домбровський разом із М. Папом провели дискусію і поділилися думками про тодішній стан розвитку історичної науки, а також визначили завдання вченим на майбутнє50.

У 1989 р. виповнилось 90-років від дня народження і 70-років науково-академічної діяльності О. Оглоблина. О. Домбровський у співпраці з членами УВАН та НТШ та УІТ організував наукову кон­ференцію, яка відбулася 18 листопада в Нью-Йорку. Відкрив її прези­дент УВАН - Я. Білінський, а О. Домбровський виголосив заключну доповідь "О. Оглоблин і УІТ", в якій висвітлив працю проф. О. Оглоблина як президента й згодом почесного президента УІТ у науково-організаційному житті, а також проаналізував статті вченого на сторінках журналу "Український історик"51.

Переломними в житті та творчості О. Домбровського були 90-тірр. XX ст. Це пов'язано із політичними подіями, що сталися на Батьківщині вченого, а зокрема із проголошенням незалежності України. З цього часу дослідник майже кожного року приїздив Україну й брав активну участь у науковому й громадському житті. 1990 р. як в Україні, так і на Заході проходив під гаслом "125-річчя з дня народжен­ня М. Грушевського". З 27 по 29 серпня у Львові відбулася Міжнародна наукова конференція "Михайло Грушевський - визначний український вчений, державний діяч, громадянин". О. Домбровський разом з коле­гами Л. Винарем, А. Жуковським брав активну участь у конференції і виступив з доповіддю "Стан грушевськознавства на сучасному етапі". Як бачимо, члени УІТ активно займаються тематичним поширенням творчості М. Грушевського52. Пізніше, 19-20 жовтня, з аналогічною те­матикою відбулася наукова конференція в Нью-Йорку, учасниками якої були члени УВАН. О. Домбровський у своїй доповіді "Проблема антів у М. Грушевського" розкрив погляди видатного історика на про­блему антів, а також зазначив, що М. Грушевський вважав антські пле­мена предками українського народу і разом з тим критично ставився до державної організації антів. О. Домбровський ствердив, що аналіз візантійських джерел вказує на існування міжплемінного союзу ант­ських племен з певними виявами державної організації53.

В 1993 р. члени УІТ відзначали 30-ліття журналу "Український іс­торик". О. Домбровський у співпраці зі своїми колегами Л. Винарем та М. Антоновичем організували 5 грудня в Нью-Йорку наукову конфе­ренцію, яка складалась з двох сесій. Керівниками першої сесії були М. Антонович та О. Домбровський, а з доповідями виступили сучасний український історик Я. Калакура й президент УІТ - Л. Винар. Після перерви розпочала роботу друга сесія під керівництвом Т. Булат і В. Омельченка, де О. Домбровський виступив з доповіддю "Археологія і рання історія України на сторінках "Українського історика". Поряд ним свої доповіді виголосили д-р Т. Булат, д-р Т. Мандебура й д-р О. Вовк54. Отже, тематика доповідей виявила вагомий внесок української діаспори у розвиток історичної науки, значення журналу, як джерела правдивої історичної інформації.

25 вересня 1994 р. діячі УІТ та УВАН провели наукову конферен­цію, присвячену життю та творчості О. Оглоблина. Керівниками пер­шої сесії були О. Домбровський та Л. Гайда. З доповідями виступили Л. Винар, М. Антонович і Т. Булат. Друга сесія (керівники Л. Винар і Т. Булат) учасниками були О. Домбровський, Л. Гайда та І. Верба. та О. Домбровського. В доповіді вченого "Церковна тематика в історичних дослідах Олександра Оглоблина" проаналізовано погляди історика стосовно концепції "Москва - ІІІ Рим"55. Восени цього року О. Домбровський черговий раз відвідав Україну, зокрема рідне м. Львів, де 24 жовтня у приміщенні Львівського університету ім. І. Франка від­булася наукова конференція на тему: "Михайло Грушевський та Львівська історична школа". Він виступив з доповіддю "Традиції шко­ли М. Грушевського у Львівському НТШ в 1930-х рр." Серед доповіда­чів були Я. Дашкевич, Л. Винар, І. Гирич, Я. Грицак, Я. Ісаєвич, Р. Крип'якевич та О. Купчинський. З 26 по 28 жовтня в Львові відбулася друга наукова конференція на тему: "Михайло Грушевський і Західна Україна", в якій взяли участь Л. Винар, котрий виступив з доповіддю "Провідні історіографічні концепції М. Грушевського і створення львівської історичної школи" та О. Домбровський, котрий говорив про чотири "заокруглені" дати з життя великого історика України56.

1995 р. був позначений в житті О. Домбровського ініціативною творчою працею. Саме в цьому році члени УІТ відзначали 30-ліття то­вариства і йому присвятили число "Українського історика", а також на­укову конференцію, що відбулася 4 червня в Нью-Йорку. Вона склада­лася з двох сесій. О. Домбровський разом з д-р М. Антоновичем, д-р В. Омельченком, д-р Л. Винарем, Є. Корнійчуком та І. Гиричем, був учас­ником другої сесії, де виступив з доповіддю "Українська Вільна Академія Наук у США і УІТ: висліди співпраці". Зважаючи на те, що конференція мала ювілейний характер, дискусія була відсутня, а лише виникали поодинокі запитання до окремих доповідей57. Активну участь брав О. Домбровський в організації (бо входив до Міжнародного академічного комітету для вшанування дня народження М. Грушевського, що діє при Президії НТШ) та роботі ювілейної конфе­ренції, яка присвячена 130-літтю з дня народження видатного істори­ка. Вона відбулася 27 жовтня в Нью-Йорку. Після першої сесії "Михайло Грушевський: історик, суспільно-політичний діяч, держа­вотворець", відбулася презентація ювілейних київських видань Л. Винара "М. Грушевський: історик і будівничий нації" і В. Пристайко, Ю. Шаповала "М. Грушевський і ГПУ - НКВД. Трагічне десятиліття, 1924-1934 рр.", здійснена О. Домбровським та Т. Булат. Представляючи працю Л. Винара, О. Домбровський коротко зупинився на основних етапах життя і життя і творчості М. Грушевського, які зазначені в моно­графії. Відзначив О. Домбровський нове бачення Л. Винарем ролі М. Грушевського в творенні державницької школи української історіогра­фії. Крім того, О. Домбровський поділився з присутніми спогадами, як у Львівському НТШ переживали смерть М. Грушевського58.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82 


Похожие статьи

І Пасічник - Тенденції в розвитку релігійного й культурного життя на українських землях

І Пасічник - Наукові записки серія психологія і педагогіка

І Пасічник - Наукові записки національного університету острозька академія

І Пасічник - Операционные структуры действия систематизации в процессе усвоения математического материала подростками

І Пасічник - Психологічні характеристики індивідуального мислення